Виховний захід для учнів "Що таке права людини? Чому вони важливі?"

Про матеріал

Захід проводиться у формі тренінгу, на якому розширюються знання учнів про основні положення Декларації та Конвенції із захисту прав дитини, проводиться самооцінка учасниками рівня своїх знань про права дитини, формується ставлення до загальнолюдських цінностей та активної громадської позиції. Захід можна використати під час виховних годин, ГКК, при проведенні Всеукраїнського тижня права.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

 

 

«Що таке права людини? Чому вони важливі?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

Кл.керівник 7-Б класу

Костецька Ольга Павлівна

 

 

 

 

 

 

Мета:

Навчальна: розширити знання учнів про основні положення Декларації та Конвенції із захисту прав дитини, самооцінка учасниками рівня своїх знань про права дитини.

Розвивальна: сприяти розвитку правової та громадянської компетентностей, активізувати пізнавальну активність учнів; формувати вміння узагальнювати, міркувати; вміння працювати у групах.

Виховна: виховання учнів поваги до прав людини, толерантність, уміння знаходити компроміси, формування ставлення до загальнолюдських цінностей та активної громадської позиції.

Обладнання: Конституція України, Декларація прав дитини, епіграф, виставка літератури, ватмани, фломастери, маркери.

Форма проведення: тренінгове заняття.

Присутні: класний керівник і учні 7-Б класу, директор школи, заступник директора з навчально-виховної роботи, заступник директора з виховної роботи, представник Тернопільської обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення.

 

Хід Тренінгу

 

1. Рефлексія настрою та емоційного стану.

Прийом «Наклей обличчя»

Вчитель. Я вам роздам аркуші із зображенням людини без обличчя. Ваше завдання – зобразити на обличчі ті емоції, які ви відчуваєте зараз. Можете доповнити зображення деталями (повітряною кулькою, букетом квітів, м’ячем, важкою сумкою тощо).

  1. Вправа «Правила тренінгу».

Мета: сприяти створенню атмосфери довіри та співпраці між учасниками тренінгу.

Обладнання: ватман, маркери.

Хід проведення

Вчитель. На початку нашого тренінгу складемо правила роботи.

Правила вписуються маркерами на ватман та вивішуються на видному місці.

Обговорюється необхідність та корисність кожного правила.

 

  1. Повідомлення теми та мети тренінгу.

Епіграф нашого заходу: «Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на: а) розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі; b) виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй» (стаття 29, Конвенція про права дитини)

Одна з найважливіших задач 21-го століття полягає в тому, щоб забезпечити дотримання прав людини для всіх.

Кожна дитина потребує піклування і доброзичливого ставлення до себе, відчуття своєї необхідності. Ці чинники впливають на здоровий розвиток дитини, формування її особистості, моральних та етичних норм.

Перш ніж навчитися захищати права, треба дізнатись, які саме права є в дитини та яким чином їх можна захистити. Саме на ці запитання ми будемо шукати відповіді під час сьогоднішнього тренінгу.

 

  1. Вправа «Очікування» (3 хв)

Учням роздають аркуші, на яких вони записують свої очікування від тренінгу та прикріплюють до плакату.

 

  1. Вправа «Хто Я?» (8 хв)

Мета: розвивати розуміння зв’язку між правами людини та характеристиками особистості.

Обладнання: намальоване сонце, фломастери.

Хід проведення

Учні малюють сонце з промінцями. На сонці прописують своє ім’я, на променях – відповідь на запитання «Хто Я?» (стать, ролі в сім’ї/школі, релігія, етнічна належність, місце проживання, хобі тощо).

Вчитель роздає Конвенцію ООН про права дитини (версія для дітей). Учні аналізують, які з прописаних характеристик можуть бути пов’язані із правами дитини.

Обговорення:

  1. 1.Що ви дізнались один про одного?
  2. Які характеристики особистості співвідносяться з правами дитини?

Відповіді учнів

Вчитель. Всі ми різні, але рівні, ми маємо однакові права незалежно від кольору шкіри, віросповідання, соціального статусу.

 

Вчитель. Чи знаєте діти, що з 25 листопада по 10 грудня в Україні стартує щорічна акція «16 днів без насильства». Мета акції привернути увагу суспільства до різних форм насильства, від якого страждають жінки, діти, чоловіки – проблем домашнього насильства, торгівлі людьми, жорстокого поводження з дітьми тощо.

Важливі дати кампанії:

25 листопада - Міжнародний день проти насильства щодо жінок;

29 листопада – Міжнародний день захисту прав жінок;

1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день за відміну рабства;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – річниця інциденту в Монреалі;

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;

10 грудня - Міжнародний день прав людини.

 

Перегляд відео «Історія права людини». Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=hxad0Shovl8

 

  1.  «Реклама прав людини»

Мета: поглибити розуміння прав дитини.

Вчитель. Дитина, як і кожна людська істота, від народження має права. Життя кожної дитини є найціннішим скарбом. І ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

1. Робота в 5 групах: коротко презентувати (прорекламувати) одне з прав людини, що зазначене у картці, яку отримує кожна група.

2. Картки для роботи груп

Стаття 1. Всi люди народжуються вiльними i рiвними у своїй гiдностi та правах. Вони надiленi розумом i совiстю i повиннi дiяти у вiдношеннi один до одного в дусi братерства.

Стаття 3. Кожна людина має право на життя, на свободу i на особисту недоторканнiсть.

Стаття 5. Нiхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гiднiсть, поводження i покарання.

Стаття 18. Кожна людина має право на свободу думки, совiстi i релiгiї; це право включає свободу змiнювати свою релiгiю або переконання i свободу сповiдувати свою релiгiю або переконання як одноособово, так i разом з iншими, прилюдним або приватним порядком в ученнi, богослужiннi i виконаннi релiгiйних та ритуальних обрядiв.

Стаття 26. Кожна людина має право на освiту. Освiта повинна бути безплатною, хоча б початкова i загальна. Початкова освiта повинна бути обов'язковою. Технiчна i професiйна освiта повинна бути загальнодоступною, а вища освiта повинна бути однаково доступною для всiх на основi здiбностей кожного.

 

3. Презентація роботи груп.

Обговорення:

  1. Що нового ви дізналися про права людини?
  2. Чому важливо рекламувати права людини?

 

Вчитель. Права людини не можуть бути реалізовані за допомогою лише юридичних процесів. Права людини будуть поважатися, захищатися та цінуватися лише тоді, коли всі ми усвідомимо свою приналежність до них та будемо застосовувати їх в практичних діях.

 

  1. Вправа « Вітрогенератор»

Мета: ознайомитись з концепцією про права дитини на прикладі життєвих ситуацій.

Обладнання: набір карток із твердженнями, що стосуються прав дитини, Конвенція про права дитини.

Вчитель. Діти уявіть себе вітром, який заставляє крутитись лопаті вітрогенератора. Енергія якого є життєво важливою, і він в жодному разі не може зупинитися. Вітер перестає дути – лопаті зупиняються, якщо інформація є неправдивою, і навпаки крутяться, якщо інформація правдива. Тому важливо перевіряти інформацію.

Учні об’єднані у дві команди, які мають на швидкість знаходити правильну відповідь. Яка команда перша знаходить підтвердження правильності чи хибності інформації, отримує картку, яка розглядалася. У якої команди більше карток, та і перемогла. Для підказки учні отримують Конвенцію про права дитини (Додаток 2).

Твердження: будь-хто, хто одружується (виходить заміж), вже не дитина.

***

Відповідь: неправильно.

Це порушення Конвенції про права дитини. Стаття 1. Визначення дитини. Кожен, хто не досяг 18-річного віку, вважається дитиною і, отже, має всі

права, гарантовані в цій конвенції.

Твердження: якщо ви зробите злочин, вас можуть посадити у в’язницю з дорослими злочинцями.

***

Відповідь: неправильно.

Це порушення Конвенції про права дитини. Стаття 37. Катування, жорстоке поводження і позбавлення волі. З дітьми, які порушують закон, не можна поводитися жорстоко. Їх не можна посадити у в’язницю з дорослими злочинцями, їм повинна

бути надана можливість контакту зі своїми сім’ями.

Твердження: всі діти мають однакові права людини, незалежно від того, чи є вони чи їхні батьки громадянами якоїсь країни чи ні.

***

Відповідь: правильно.

Конвенція про права дитини. Стаття 2. Заборона дискримінації. Права в Конвенції застосовні до кожного [...], незалежно від того, звідки він родом,

держава повинна захищати дитину від будь-якої форми дискримінації.

Твердження: наш шкільний бібліотекар дозволяє мені брати будь-яку книгу, яку я хочу.

***

Відповідь: правильно.

Конвенція про права дитини. Стаття 17. Доступ дитини до відповідної інформації та засобів зв’язку.

Діти мають право на достовірну інформацію з різних джерел, включаючи засоби масової інформації.

Телебачення, радіо та газети повинні надавати інформацію, яку діти можуть зрозуміти, вони не повинні поширювати матеріали, які можуть завдати шкоди дітям.

Твердження: хоча мені дванадцять років, мої батьки прочитують всю мою пошту перед тим, як дають мені переглянути її.

***

Відповідь: неправильно.

Це порушення Конвенції про права дитини.

Стаття 16. Особисте життя, честь і репутація. Діти мають право на особисте життя. Закон повинен

захищати їх від зазіхань на їхній спосіб життя, їхнє добре ім’я, на їхні сім’ї, на їхні будинки і їхні листи та

пошту.

Твердження: Моя сім’я приїхала сюди, втікши від війни в нашій країні. Але тут дітям-біженцям не дозволяють ходити в школу.

***

Відповідь: неправильно.

Це порушення Конвенції про права дитини. Стаття 22. Діти-біженці. Спеціальний захист повинен бути

наданий дітям-біженцям. Діти, які приїхали в країну як біженці, повинні мати однакові права з дітьми,

народженими в цій країні.

Твердження: хоча я пересуваюся в інвалідному візку, я можу ходити в школу разом з іншими дітьми в моєму районі. Школа повинна зробити для мене пандус.

***

Відповідь: правильно.

Конвенція про права дитини. Стаття 23. Діти-інваліди. Діти, у яких є будь-яка інвалідність, повинні мати право на спеціальну допомогу, підтримку і

освіту, щоб вони могли провадити повноцінне і самостійне життя, виходячи зі своїх можливостей.

Твердження: у мене є право бачити обох батьків, навіть якщо вони розлучилися.

***

Відповідь: правильно.

Конвенція про права дитини. Стаття 9. Розлучення з батьками. Діти не повинні розлучатися зі своїми

батьками, тільки заради їхнього власного блага, наприклад, якщо один з батьків погано поводиться або нехтує своєю дитиною. Діти, чиї батьки розлучилися, мають право контактувати з обома батьками, якщо тільки це не завдає шкоди дитині

Твердження: у мене є право на ім’я, країну і родину.

***

Відповідь: правильно.

Конвенція про права дитини. Стаття 8. Збереження індивідуальності. Держави повинні поважати права дитини на ім’я, громадянство і родинні зв’язки. Держави зобов’язані захищати й відновлювати індивідуальність дитини.

Твердження: довколишній завод випускає в атмосферу смердючі хімікати, які викликають у людей

кашель.

***

Відповідь: неправильно.

Це порушення Конвенції про права дитини. Стаття 24. Здоров’я та послуги системи охорони здоров’я:

Діти мають право під час хвороби на високоякісну охорону здоров’я, тобто на ліки, лікарні і лікарів.

Діти також мають право на чисту воду, поживну їжу і чисте довкілля, щоб вони залишалися здоровими.

Багаті країни повинні допомагати біднішим країнам в досягненні цього.

Твердження: я пропускаю багато шкільних занять, оскільки, коли немовля хворіє, я дбаю про нього,

поки моя мама працює.

***

Відповідь: неправильно.

Це порушення Конвенції про права дитини. Стаття 32. Дитяча праця. Уряд повинен захищати дітей від роботи, яка небезпечна, може завдати шкоди

їхньому здоров’ю або освіті або яка може привести до їх експлуатації.

 

 

Перегляд відео «Права дитини в Україні». Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=LaG2NjtW-Nc

 

  1. Підведення підсумків тренінгу.

Рефлексія. Вправа «Плюс – мінус – цікаво»

Вчитель. Кожен із вас на початку тренінгу мав різні емоції. Чи змінились вони?

Чи задоволені ви результатом своєї діяльності на уроці?

Відповіді учнів.

Пригадайте очікування, які ви мали на початку тренінгу. Перед кожним із вас лежить картка «Плюс – мінус – цікаво», яку ви заповните. Саме вона допоможе підсумувати вашу роботу.

Картка «Плюс – мінус – цікаво»

+

-

цікаво

Все, що сподобалося, інформація і форми роботи, які викликають позитивні емоції

Все, що не сподобалося, було нудним, незрозумілим, даремним

Всі цікаві факти, що б ще хотілося дізнатись з теми

 

 

 

 

 

Вчитель. Права людини як броня — вони захищають нас; вони як правило — говорять нам, як себе поводити; і вони як арбітри — ми можемо до них звертатися. Вони абстрактні — як емоції, і як емоції вони належать всім й існують, що б навколо не відбувалося.

Вони подібні до природи, тому що їх можна зневажити; та до духу, тому що їх неможливо зруйнувати. Подібно до часу, вони однаково ставляться до всіх нас: багатих і бідних, старих і молодих, білих і чорних, високих і низьких. Вони пропонують нам повагу, і вимагають від нас ставитися з повагою до інших. Вони подібні до доброти, правди та справедливості: ми можемо розходитися в думках стосовно їхнього визначення, але ми впізнаємо їх, коли бачимо, що їх порушують.

 

Виступи директора школи, заступника директора з виховної роботи та представника Тернопільської обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення.


ДОДАТОК 1

 

ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ (скорочено)

Стаття 1. Всi люди народжуються вiльними i рiвними у своїй гiдностi та правах. Вони надiленi розумом i совiстю i повиннi дiяти у вiдношеннi один до одного в дусi братерства.

Стаття 2. Кожна людина повинна мати всi права i всi свободи, проголошенi цiєю Декларацiєю, незалежно вiд раси, кольору шкiри, статi, мови, релiгiї, полiтичних або iнших переконань, нацiонального чи соцiального походження, майнового, станового або iншого становища.

Стаття 3. Кожна людина має право на життя, на свободу i на особисту недоторканнiсть.

Стаття 4. Нiхто не повинен бути в рабствi або у пiдневiльному станi; рабство i работоргiвля забороняються в усiх їх видах.

Стаття 5. Нiхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гiднiсть, поводження i покарання.

Стаття 6. Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктностi.

Стаття 7. Всi люди рiвнi перед законом i мають право, без будь-якої рiзницi, на рiвний їх захист законом. Усi люди мають право на рiвний захист вiд якої б то не було дискримiнацiї, що порушує цю Декларацiю, i вiд якого б то не було пiдбурювання до такої дискримiнацiї.

Стаття 8. Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними нацiональними судами в разi порушення її основних прав, наданих їй конституцiєю або законом.

Стаття 9. Нiхто не може зазнавати безпiдставного арешту, затримання або вигнання.

Стаття 10. Кожна людина, для визначення її прав i обов'язкiв i для встановлення обгрунтованостi пред'явленого їй кримiнального обвинувачення, має право, на основi повної рiвностi, на те, щоб її справа була розглянута прилюдно i з додержанням усiх вимог справедливостi незалежним i безстороннiм судом.

Стаття 11. Кожна людина, обвинувачена у вчиненнi злочину, має право вважатися невинною доти, поки її виннiсть не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усi можливостi для захисту.

Стаття 12. Нiхто не може зазнавати безпiдставного втручання у його особисте i сiмейне життя, безпiдставного посягання на недоторканнiсть його житла, тайну його кореспонденцiї або на його честь i репутацiю. Кожна людина має право на захист закону вiд такого втручання або таких посягань.

Стаття 13. Кожна людина має право вiльно пересуватися i обирати собi мiсце проживання у межах кожної держави.

Стаття 14. Кожна людина має право шукати притулку вiд переслiдувань в iнших країнах i користуватися цим притулком.

Стаття 15. Кожна людина має право на громадянство.

Стаття 16. Чоловiки i жiнки, якi досягли повнолiття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, нацiональностi або релiгiї одружуватися i засновувати сiм'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження пiд час шлюбу та пiд час його розiрвання.

Стаття 17. Кожна людина має право володiти майном як одноособово, так i разом з iншими.

Стаття 18. Кожна людина має право на свободу думки, совiстi i релiгiї; це право включає свободу змiнювати свою релiгiю або переконання i свободу сповiдувати свою релiгiю або переконання як одноособово, так i разом з iншими, прилюдним або приватним порядком в ученнi, богослужiннi i виконаннi релiгiйних та ритуальних обрядiв.

Стаття 19. Кожна людина має право на свободу переконань i на вiльне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати i поширювати iнформацiю та iдеї будь-якими засобами i незалежно вiд державних кордонiв.

Стаття 20. Кожна людина має право на свободу мирних зборiв i асоцiацiй.

Стаття 21. Кожна людина має право брати участь в управлiннi своєю країною безпосередньо або через вiльно обраних представникiв.

Стаття 22. Кожна людина, як член суспiльства, має право на соцiальне забезпечення i на здiйснення необхiдних для пiдтримання її гiдностi i для вiльного розвитку її особи прав у економiчнiй, соцiальнiй i культурнiй галузях за допомогою нацiональних зусиль i мiжнародного спiвробiтництва та вiдповiдно до структури i ресурсiв кожної держави.

Стаття 23.  Кожна людина має право на працю, на вiльний вибiр роботи, на справедливi i сприятливi умови працi та на захист вiд безробiття.

Стаття 24. Кожна людина має право на вiдпочинок i дозвiлля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану перiодичну вiдпустку.

Стаття 25. Кожна людина має право на такий життєвий рiвень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхiдне соцiальне обслуговування, який є необхiдним для пiдтримання здоров'я i добробуту її самої та її сiм'ї, i право на забезпечення в разi безробiття, хвороби, iнвалiдностi, вдiвства, старостi чи iншого випадку втрати засобiв до iснування через незалежнi вiд неї обставини.

Стаття 26. Кожна людина має право на освiту. Освiта повинна бути безплатною, хоча б початкова i загальна. Початкова освiта повинна бути обов'язковою. Технiчна i професiйна освiта повинна бути загальнодоступною, а вища освiта повинна бути однаково доступною для всiх на основi здiбностей кожного.

Стаття 27. Кожна людина має право вiльно брати участь у культурному життi суспiльства, втiшатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресi i користуватися його благами.

Стаття 28. Кожна людина має право на соцiальний i мiжнародний порядок, при якому права i свободи, викладенi в цiй Декларацiї, можуть бути повнiстю здiйсненi.

Стаття 29. Кожна людина має обов'язки перед суспiльством, у якому тiльки й можливий вiльний i повний розвиток її особи.

Стаття 30. Нiщо у цiй Декларацiї не може бути витлумачено як надання будь-якiй державi, групi осiб або окремим особам права займатися будь-якою дiяльнiстю або вчиняти дiї, спрямованi на знищення прав i свобод, викладених у цiй Декларацiї.


ДОДАТОК 2

 

Конвенція про права дитини

Стаття 1. Визначення дитини. До тих пір, поки тобі не виповниться 18 років, ти вважаєшся дитиною і маєш всі права, які викладені в цій Конвенції.

Стаття 2. Заборона дискримінації. Ти не повинен піддаватися дискримінації за будь-якої причини, включаючи причини раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, переконань, походження, соціального або майнового стану, стану здоров’я і народження, твоїх батьків або законних опікунів або яких-небудь інших обставин.

Стаття 3. Найкраще забезпечення прав дитини. У всіх діях щодо дітей першочергова увага повинна приділятися найкращому забезпеченню твоїх інтересів і інтересів будь-якої дитини.

Стаття 4. Здійснення прав Конвенції. Держава повинна подбати, щоб права цієї Конвенції були доступні тобі і всім дітям.

Стаття 5. Виховання в сім’ї і розвиток здібностей дитини. Твоя сім’я несе основну відповідальність за твоє виховання так, щоб у міру того, як ти ріс, ти вчився правильно користуватися своїми правами. Держава повинна поважати це право.

Стаття 6. Право на життя та розвиток. Ти маєш право жити і розвиватися. Держава зобов’язана забезпечити твоє виживання і здоровий розвиток.

Стаття 7. Реєстрація здоров’я, імені, громадянство і турбота батьків. Ти маєш право на офіційну реєстрацію твого народження, імені і громадянство. Ти маєш право знати своїх батьків і розраховувати на їхнє піклування.

Стаття 8. Збереження індивідуальності. Держава повинна дотримуватися твого права на ім’я, громадянство і родинні зв’язки.

Стаття 9. Розлучення з батьками. Тебе не повинні розлучати з твоїми батьками за винятком тих випадків, коли це в твоїх інтересах (наприклад, коли батьки не піклуються про тебе або жорстоко з тобою поводяться). Якщо твої батьки розлучилися, ти маєш право регулярно зустрічатися з ними, крім тих випадків, коли це може завдати тобі шкоди.

Стаття 10. Возз’єднання родини. Якщо ти і твої батьки живете в різних країнах, ти маєш мати можливість перетинати кордони цих країн і в’їжджати у власну, щоб підтримувати особисті стосунки з твоїми батьками або возз’єднатися сім’єю.

Стаття 11. Захист від незаконного переміщення в іншу країну. Держава повинна вжити заходів, щоб запобігти незаконному вивезенню тебе з твоєї країни.

Стаття 12. Повага до поглядів дитини. Якщо дорослі ухвалюють рішення, що стосуються твоїх інтересів, ти маєш право на свободу вираження поглядів і твоя думка має бути врахована при ухваленні таких рішень.

Стаття 13. Свобода вираження поглядів та інформації. Ти маєш право мати, шукати, отримувати і передавати інформацію будь-якого роду (наприклад, за допомогою письма, мистецтва, телебачення, радіо або Інтернету), якщо тільки ця інформація не шкодить тобі та іншим людям.

Стаття 14. Свобода думки, совісті і релігії. Ти маєш право на переконання і релігію і можеш практикувати свою релігію, якщо тільки це не порушує права інших людей. Твої батьки повинні пояснити тобі ці права.

Стаття 15. Свобода асоціацій і мирних зборів. Ти маєш право зустрічатися і об’єднуватися в групи з іншими дітьми, якщо тільки це не шкодить іншим людям.

Стаття 16. Особисте життя, честь і репутація. Ти маєш право на особисте життя. Ніхто не має права шкодити твоїй репутації, а також входити в твій будинок і читати твої листи або електронну пошту без дозволу.

Ти і твоя сім’я мають право на захист від незаконного посягання на вашу честь і репутацію.

Стаття 17. Доступ до інформації та засобів масової інформації. Ти маєш право на достовірну інформацію з різних джерел, включаючи книги, газети і журнали, телебачення, радіо та Інтернет. Інформація повинна бути корисною і доступною твоєму розумінню.

Стаття 18. Відповідальність батьків. Батьки несуть рівну відповідальність за твоє виховання і розвиток і повинні завжди враховувати твої інтереси. Держава має надавати батькам належну допомогу у вихованні та розвитку дітей, особливо, якщо батьки працюють.

Стаття 19. Захист від всіх форм насильства, недбалого поводження і жорстокого поводження. Держава повинна забезпечити, щоб про тебе добре дбали, і захищати тебе від насильства, недбалого ставлення і жорстокого поводження з боку батьків або тих, хто про тебе піклується.

Стаття 20. Захист дитини, позбавленої сім’ї. Якщо батьки і родина не можуть про тебе дбати достатньою мірою, тоді за тобою повинні доглядати люди, які поважають твої релігію, традиції і мову.

Стаття 21. Усиновлення. Якщо тебе всиновлюють, перш за все повинні неухильно дотримуватися твоїх інтересів, незалежно від того, усиновлений ти в країні, де народився, або тебе перевезли жити в іншу країну.

Стаття 22. Діти-біженці. Якщо ти приїхав в нову країну, тому що на твоїй батьківщині небезпечно жити, ти маєш право на захист і підтримку. Ти маєш право на такі ж права, як і діти, народжені в цій країні.

Стаття 23. Діти з інвалідністю. Якщо у тебе психічні чи фізичні особливості розвитку, ти маєш право на особливий догляд, підтримку і освіту, так щоб ти міг вести повноцінне і незалежне життя і брати участь в житті суспільства відповідно до своїх можливостей.

Стаття 24. Здоров’я та охорона здоров’я. Ти маєш право на охорону свого здоров’я (наприклад, ліки, доступ до лікарні та кваліфікованих медичних працівників). Ти маєш право на питну воду, поживну їжу, чисту екологію і профілактику хвороб, щоб ти залишався здоровим. Багаті країни повинні допомогти біднішим країнам домогтися таких стандартів.

Стаття 25. Періодична оцінка при опікуванні. Якщо ти перебуваєш під опікою, і про тебе піклуються місцева влада або установи, а не твої батьки, держава повинна регулярно перевіряти твої умови життя, щоб переконатися, що за тобою забезпечено хороший догляд.

Стаття 26, Соціальне забезпечення. Суспільство, в якому ти живеш, має надати тобі можливість користуватися його благами, які допомагають тобі розвиватися і жити в хороших умовах (наприклад, освіта, культура, харчування, здоров’я і соціальне забезпечення). Держава повинна надати додаткові кошти для дітей нужденних сімей.

Стаття 27. Рівень життя. Ти маєш право на рівень життя, необхідний для твого фізичного, розумового, духовного і морального розвитку. Держава повинна допомагати тим батькам, які не можуть забезпечити своїм дітям необхідні умови життя.

Стаття 28. Право на освіту. Ти маєш право на освіту. У школах повинні дотримуватися прав дитини і проявляти повагу до її людської гідності. Початкова освіта повинна бути обов’язковою і безкоштовною. Багаті країни повинні допомогти біднішим країнам домогтися таких стандартів.

Стаття 29. Цілі освіти. Навчальні заклади повинні розвивати твою особистість і повністю розкрити твої таланти, розумові та фізичні здібності. Вони повинні підготувати тебе до дорослого життя і навчити поважати твоїх батьків, культурні цінності і традиції, своєї та інших країн. Ти маєш право вчитися правильно користуватися своїми правами.

Стаття 30. Діти, які належать до меншин і корінного населення. Ти маєш право говорити рідною мовою, дотримуватися рідних звичаїв і сповідувати свою релігію незалежно від того, чи поділяють їх більшість людей у твоїй країні.

Стаття 31. Відпочинок, дозвілля і культурне життя. Ти маєш право на відпочинок та ігри, а також на участь у культурному і творчому житті.

Стаття 32. Дитяча праця. Держава повинна захищати тебе від небезпечної, шкідливої і непосильної роботи, яка заважає твоїй освіті і дозволяє іншим тебе експлуатувати.

Стаття 33. Діти і незаконне вживання наркотичних засобів. Держава повинна зробити все можливе, щоб уберегти тебе від незаконного вживання наркотиків, не допустити твоєї участі у виробництві і торгівлі наркотиками.

Стаття 34. Захист від сексуальної експлуатації. Держава повинна захищати тебе від будь-яких форм сексуального насильства.

Стаття 35. Захист від торгівлі дітьми, контрабанди та викрадення. Держава повинна всіма силами боротися проти викрадення, контрабанди та продажу дітей в інші країни з метою експлуатації.

Стаття 36. Захист від інших форм експлуатації. Ти повинен бути захищений від будь-яких дій, які можуть завдати шкоди твоєму розвитку і благополуччю.

Стаття 37. Захист від катувань, жорстокого поводження і позбавлення волі. Якщо ти порушив закон, з тобою не повинні поводитися жорстоко. Тебе не можуть помістити у в’язницю разом з дорослими, у тебе повинна бути можливість підтримувати контакт зі своєю сім’єю.

Стаття 38. Захист дітей, яких торкнулися збройні конфлікти. Якщо тобі не виповнилося 15 років (18 в більшості європейських країн), держава не повинна дозволити тобі вступати в армію або безпосередньо брати участь у збройних конфліктах. Діти в зонах військових конфліктів повинні отримувати особливий захист і догляд.

Стаття 39. Відновлювальний догляд. Якщо ти виявився жертвою жорстокого поводження, конфлікту,

тортур, зневаги або експлуатації, то держава повинна зробити все можливе, щоб відновити твоє фізичне і

душевне здоров’я і дати тобі повернутися до лав товариства.

Стаття 40. Здійснення правосуддя щодо неповнолітніх правопорушників. Якщо тебе звинуватили в порушенні законів, з тобою повинні поводитися так, щоб твою людську гідність було збережено. Ти маєш право на правову допомогу і можеш бути засудженим до тюремного ув’язнення тільки за дуже серйозні злочини.

Стаття 41. Застосування найвищих норм. Якщо закони твоєї країни захищають права дитини краще, ніж положення цієї Конвенції, то слід застосовувати закони цієї країни.

Стаття 42. Поширення інформації про Конвенцію. Держава повинна поширювати інформацію про Конвенцію серед дорослих, установ і дітей.

Статті 43-54. Зобов’язання держав. Ці статті пояснюють, як дорослі і держави повинні працювати разом, щоб забезпечити дотримання прав дітей.

Примітка: Конвенція з прав дитини була прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй в 1989 році і вступила в силу в 1990 році. У Конвенції 54 статті, що визначають права дітей і як ці права повинні бути забезпечені і підтримані державами. Майже всі країни в світі ратифікували цю Конвенцію, обіцяючи дотримуватися всіх прав і свобод цієї Конвенції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

 

Зображення людини, рефлексія

H:\УЧитель року\конспекти урокі\конспект уроку 8 клас\Как-нарисовать-фигуру-человека-карандашом-поэтапно-3-470x405.jpg   H:\УЧитель року\конспекти урокі\конспект уроку 8 клас\kak-narisovat-cheloveka-5.jpg

 

 

Картка «Плюс – мінус – Цікаво», рефлексія

+

-

Цікаво

Все, що сподобалося, інформація і форми роботи, які викликають позитивні емоції

Все, що не сподобалося, було нудним, незрозумілим, даремним

Всі цікаві факти, що б ще хотілося дізнатись з теми

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Нестеренко Ольга Михайлівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
9 січня 2018
Переглядів
4664
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку