Виховний захід до Дня Соборності

Тема: «Соборна мати Україна – одна на всіх, як оберіг»

Мета: пояснити учням історичне значення Декларації про об’єднання УНР і ЗУНР (Акта злуки); виховувати повагу до своєї батьківщини її історії та державних свят; вшанувати борців за незалежність України.

Обладнання: карта «Історико-етнографічний та адміністративно-територіальний поділ України», вишиваний рушник, портрети видатних історичних діячів (Б.Хмельницький, Т.Г.Шевченко, В.Винниченко, Є.Петрушевич).

І. Організаційний момент.

1 – учень

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина, –

Писав в свої віршах Тарас.

Молюсь, – казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі,

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Лунає Гімн України (всі встають)

Вчитель: Шановні вчителі та учні! . 22 січня 1919 року на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Цей день ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Такий статус ця дата отримала в 1999 р., відповідно до указу президента Леоніда Кучми, а 2011 р. президент Віктор Янукович змінив назву цього свята на День Соборності і свободи України.

2-й учень

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 

Про День соборності України

Враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської  Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави, постановляю:

Установити День  соборності України, який відзначати щорічно 22 січня у день проголошення в 1919 році Акта злуки.

Президент України                                                                   Л. КУЧМА

м. Київ, 21 січня 1999 року

Але відзначати це свято почали не у 1999 р.,  а значно раніше. 22 січня 1990 року сотні тисяч українців узялися за руки, утворивши «живий ланцюг» від Києва до Львова, на згадку про проголошення Акту Соборності. Сьогодні це свято називається «День соборності і свободи України»

3- учень.

Тобі Україно, мій мужній народе,

складаю я пісню святої свободи.

Усі мої сили і душу широку

Й життя я віддам до останнього кроку,

А би ти щаслива була, Україно,

Моя Батьківщино!

Ліна Костенко

Звучить «Козацький марш».

4- учень.

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

І нам твою історію творить!

Ліна Костенко

Розповідь вчителя:Історія нашої батьківщини має багато трагічних моментів: монгольська навала, панування польської шляхти, татарські набіги, Перша світова війна, Велика Вітчизняна війна, голодомор, тривале перебування під владою іноземних держав. Але незважаючи на увесь трагізм нашої історії, український народ завжди боровся за визволення України та її об’єднання в єдину соборну державу.

Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві. Одну з перших значних спроб об’єднати українські землі в єдиній державі зробив Б.Хмельницький, його політику продовжували гетьмани П.Дорошенко, І.Мазепа, П.Орлик, але їм так і не вдалося створити соборну Україну

У ХІХ ст. українські землі опинилися під владою Австрійської і Російської імперій. У складі Австрійської імперії перебували західноукраїнські землі, а під владою Російської імперії – Наддніпрянська Україна

Під час Першої світової війни у 1917 р. Російська імперія розпалася і на території Наддніпрянської України утворилася УНР. У 1918 р. припинила своє існування Австро-Угорська імперія – на західноукраїнських землях виникла ЗУНР. 22 січня 1919 р. в Києві на Софійській площі відбулося оголошення декларації про злуку УНР і ЗУНР у єдину державу

5 – учень. Зачитує Акт про злуку.

УНІВЕРСАЛ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (

22 січня 1919р.

Іменем Української Народньої Республіки Директорія оповіщає народ український про велику подію в історії землі нашої української.

3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народньої Республіки, як виразник волі всіх українців Австрійської імперії і як найвищий їхній законодавчий чинник торжественно проголосила злуку Західньої Української Народньої Республіки з Надніпрянською Українською Республікою в одноцільну суверенну Народню Республіку.

Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народньої Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійсняти на умовах, які зазначені в Постанові Західньої Української Народньої Республіки від 3-го січня 1919 року.

Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка /і Угорська Україна/ і Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.

Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Однині народ українській, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднаними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду.

22 січня 1919 року. у м. Києві

Продовжує вчитель

Отже, українці показали, що, незважаючи на століття перебування під владою різних держав, вони єдиний народ, який хоче жити у самостійній соборній державі. Але декларація про злуку так і не була втілена в життя: ЗУНР захопила Польща, УНР Радянська Росія. Частково причиною цього були чвари серед українського керівництва і наявність сильних ворогів, які хотіли знищити молоду українську державу. Насправді соборною Україна стала лиже за часів СРСР.

Сьогодні ми віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – розбудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, щоб показати нашим пращурам, що ми – гідні нащадки, а зробити це можливо лише працею в ім’я святої пам’яті борців за волю України, добробут нинішніх і наступних поколінь. І значною мірою це залежить від вас – молодого покоління городян соборної України.

Відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акту Злуки – це не тільки суспільна потреба, а й моральний обов’язок берегти світлу пам’ять незліченних жертв, протягом віків принесених українським народом на олтар незалежності, соборності, державності

6 – учень

Живи та міцній, Українська Державо! –

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів.

7 – й учень

Боролись ми довго за волю, за право,

Щоб нині твій час, Україно, настав.

Живи та міцній, наша юна Державо,

У дружньому колі свобідних держав!

Вчитель: З Днем Соборності та Свободи, шановні учні та вчителі. Щастя Вам, здоров’я і всього найкращого!