Виховний захід до свята Масляної

 

СЦЕНАРІЙ СВЯТА

 

                             «БОЯРИНЯ-МАСЛЯНА»

 

На мультимедійному проекторі показуємо слайди «Масляна. Від природи на здоров'я!».

 

Ведучий «Масляна» (інші локальні назви Масниця, Пущення, Запусти, Колодій, Заговини, Сирний тощо) – останній перед Великим постом тиждень –  популярне народне свято, що дійшло до наших днів ще з язичницьких часів.

Протягом Масляної проводились різноманітні обряди, гостини, гуляння. Молодь, приміром, в складчину влаштовувала вечорниці, де під час гулянь «для науки» прив'язували колодки-поліна тим парубкам і дівчатам, які не одружилися в попередні м'ясниці (період від Водохреща до Масляної). Щоб відкупитись від молодіжної громади «винуватці» ставили могорич.

За іншим звичаєм, у понеділок Масниці заміжні жінки ходили по домівках та прив'язували «колодки» тим матерям, котрі не поодружували своїх дітей (звісно, тих, котрі вже були «на порі») впродовж останніх м'ясниць. В інших регіонах наряджали таким чином «стару бабу», з якою всі танцювали, а потім проводжали з хати в сіни, а звідти заводили перевдягненого «старого дідуся», що символізувало проводи Масляної і зустріч Посту: «Масляна, Масляна, яка ти мала, – якби ж тебе сім неділь, а посту одна», –  жартували люди.

Заміжні жінки влаштовували складніший обряд «колодкування»: жінки йшли до корчми або збиралися в когось у хаті й приносили із собою «колодку» — невеличке поліно, яке обвивали полотном, прикрашали стрічками, паперовими квітами. Одна з жінок імітувала народження з поліна Колодія й з цього моменту веселе святкування вечорами тривало цілий тиждень, бо ж у понеділок «колодка» «народилася», у вівторок — «хрестилася», у середу відзначали «похрестини», у четвер «колодка» «помирала», у п'ятницю її «ховали», а в суботу — «поминали». І попри ці сумні пригоди з «колодкою», веселилися цілий тиждень однаково.

Обрядова їжа на Масляну — вареники з сиром і сметаною, гречані млинці. Оскільки вареники цього тижня годилося варити щодня, то й приповідка народилася: «Вареники доведуть, що і хліба не дадуть».  Кожний день Масниці має певне значення, назву та цікаві звичаї:

ПОНЕДІЛОК

У цей день, жінки ішли до корчми і розпочинали свято Масляни. Якщо ж до їх компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було лише поставивши могорич. У понеділок лаштували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах. Першій спечений в цей день млинець віддавався бідним на спомин померлих.

ВІВТОРОК

Жінки знову йшли до шинку. Після гуляння в шинку всі виходили на вулицю, де влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходять у гості, парубки виглядають невіст, а дівчата суджених.

СЕРЕДА

У цей день тещі частують своїх зятів млинцями.

ЧЕТВЕР

В Четвер жінки знову сідають до столу і піднімають чарки. До того ж, в цей день, не можна шити та прясти.

У давнину, у четвер, проводили «бійки». Усі вибиті зуби чи зламані ребра вважалися на «добру подію».

П'ЯТНИЦЯ

У цей день зять повинен почастувати свою тещу. П'ятниця так и називалася – «тещині вечірки». Після цього зятю належало покатати свою тещу вулицями села або ж міста. Причому дорогу обирають залежно від характеру тещі – злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна, немов струна.

          СУБОТА – золовчині посиділки.

          ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ

В останній день Масляної готуючись до Великого посту годилося йти до родичів і сусідів та просити прощення за всі провини та нанесені образи, бо постування передбачало не стільки обмеження в їжі (не їли м'ясного, молочного, риби та яєць), скільки духовне очищення і примирення. Тому цей день ще називали Пущенням.

Перед початком Посту також поминали померлих (так звані «зимові діди»), залишаючи на ніч на столі вареники та ритуальне коливо (яке інколи, іменували ще «страшною четвертою кутею»), що загалом мало полегшити прихід весни. У перший день Великого посту (у 2006 р. – це 06.03) жінки ретельно вимивали від скоромного весь посуд та пекли на воді пісні коржі – «жиляники», щоб строго розпочати піст відповідною їжею. Чоловіки ж, щоб «полегшити» перехід до пісної їжі у понеділок-полоскозуб йшли в гості «полоскати зуби» від сиру і масла. Робили, щоправда, цю «операцію» горілкою, але закушували прісними коржами та картоплею в лушпинні, кажучи приповідку: «Не завжди котові Масляна».

Розпочинався новий відповідальний життєвий цикл, але всі вже відчували наближення весни, адже знали: «Не до Різдва йде, а до Великодня».

Ведуча. Старі люди кажуть: «На масляну гуляй, а про піст не забувай». Пили в цей тиждень переважно квас, брагу, медовуху, а заїдали не м’ясом, а млинцями, тому що млинці – це прообраз сонця, полюбляли сидіти за самоваром з пирогами, ватрушками, балабушками, вергунами, гречаниками, пундиками.

 

Ведучий.  А зараз ви побуваєте на веселих Масляних вечорницях.

                        Де хлопці і дівчата збираються, знайомляться і залицяються!

Господиня.   Гості дорогі, будь ласка, приходьте до хати!

                       Прошу вас до столу сідати

                                     А стіл наш щедрий, багатий:

                                     І вареників з сиром наліпили

                                     І холодцю із ніжок наварили

                                     Є компоти, киселі і свіже сало на столі

                                     Куштуйте все, що до душі припало.

 

Ведучий. Треба їсти в Масляну гарненько, бо після неї піст, то таке діло, що всім прижме хвіст.

 

Ведуча.    Ой, Масляна, Масляна,

                                Яка ти мала,

                                Якби ж тебе – сім неділь, а посту одна!

 

 Господиня:     То сідайте, кому де зручненько,

                                         Та вип'ємо по чарочці скоренько.

 

 *  (Встає і п’є чарочку, та проголошує тост)

       Ой вип'ємо, вип'ємо,

       Щоб нам жито родило,

       І житечко, і овес

       Та зібрався рід увесь!

 

* (Господиня сідає за стіл, рука під щокою, згадує)

 

Господиня. Час іде… Як подумаєш, коли ми дівували… Зачуєш, що десь вечорниці збираються, так біжиш туди, аж тіні тріщать, а зараз? Вже другі півні проспівали,а й вечорниці ще й не починалися.

 

Горпина. Ой, ой, куди ж роки поділися? Ні, що не кажи, а світ перемінився

 

*(Сумно хитає головою).

 

Господиня.  А пам’ятаєш, як почне зима пестуватися перед весною, то святкували ми Колодія. На вечорницях дівчатам та юнакам «колодку» чіпляли.

 

Горпина.  Так, так! Особливо пам’ятаю, коли мій Василь заплатив викуп за колодку намистом і стрічками.

 

Господиня.  А мій Петро шовковою хусткою!

Горпина. Досить, Оксано, згадувати, а то сум навієш. От як дівчата з хлопцями прийдуть, тоді і будеш розповідати куди тую колодку чіпляти до ноги чи до лівої руки! А де це твій господар, що досі немає?

 

Господиня.  Ой, той пройдисвіт знову десь занапастився. А я сердешна все одна. Ізсумувала свої очі, сидячи в хаті край вікна. Вже і гості на порозі, а його все нема.

 

* (Господар стукає у двері).

 

Господиня.  Хто там? Петро це ти? Знов напився?

 

Господар.  Люба моя! Мила моя! Що ж то за Масляна без питва? Всі люди п’ють! А не будеш пити на веселе свято, то завушниця на тебе нападе! А у мене цієї «зарази» ніколи не було!!! Ще як був живий мій батько,  царство йому небесне! Було прийдемо з церкви, посідаємо обідати, а він і  каже «Давай, сину, чарки та вип’ємо, щоб було все гоже, а що не гоже  –  не дай Боже!»  Поналиває  бувало, і ми, вип’ємо  по першій. Пили всі: і мати моя, і сестра, і брат, і гості коли  траплялися… А як закусимо по першій, то тато покладуть ложку на стіл і кажуть: «Ну, сину піднось ще по склянці, бо після однієї не обідають – гріх!». Я піднесу… , а тоді ще й по третій, четвертій… А коли вже  вип’ємо по останній до вареників, то тато як заспівають…

 

                        Масляна воротися! 

                        До Великодня простягнися!

                        Від Великодня до Петра!

                        А від Петра та до тепла!

 

 Господиня.  Та годі тобі вже балакати. Сідай вже за стіл, бо з кумонькою ми тебе вже   зачекалися.  

 

 

* (Звучить пісня « Ой за гаєм, за гаєм»).

* (До хати заходять дівчата, кожна з біленьким вузликом).

 

 

Дівчина 1.  Добрий вечір у вашій хаті!

                   Чули, що тут вечорниці будуть!

 

Дівчина 2.  Хай на ваших вечорницях,

                  Хто сумний – розвеселиться.

 

Господиня. І ви будьте здорові, голубки заходьте, роздягайтесь. А що це у вас у вузликах?

 

Дівчина 1.  У нас є пампушки і галушки,

                   І млинці і дерунці,

                   І варенички ліниві

                   Бо дівчата ми вродливі!

 

* (Дівчата розв’язують вузлики, виставляють на стіл миски з варениками та пиріжками. Сідають на лавку, лузають насіння).

* (Знов стукіт у двері, ще приходять дівчата).

 

Дівчина 3.  Добрий вечір! Хай вам Бог помагає!

 

Дівчина 4. Хай буде ваша хата

                  Радістю багата

                  Хай красується добром

                  Пивом, медом і вином.

 

Дівчина 3. Ще й смачними пирогами,

                                  Тай веселими піснями!

 

Господиня: Ви дівчатонька, провинилися, бо на вечорниці припізнилися. Тому наказуємо пісню гарну завести.

 

* (Звучить українська пісня «Масляна»)

 

Ой, дорослі і малята, ой, ви хлопці і дівчата,
Вас ми раді привітати, добру пісню проспівати!
Всіх запрошує на свято і широка, і багата,
Масляна! Масляна! Масляна! Масляна!
 

Приспів:
А вже скоро в нас весна, наче квітка чарівна.
Вже не довго до тепла – до Петра і до Павла.
Великдень в добрий час поспішає вже до нас.
А сьогодні – гай гуде! Щира масляна іде!

Гуляй, Масляна, як треба, не забудемо ми тебе
І млинці твої гречані, і вареники в сметані!
Ти співай, моя родино, щоби жито уродило.
Масляна! Масляна! Масляна! Масляна!
 

Приспів:

А вже скоро в нас весна, наче квітка чарівна.
Вже не довго до тепла – до Петра і до Павла.
Великдень в добрий час поспішає вже до нас.
А сьогодні – гай гуде! Щира масляна іде!

* (Стукіт у двері. Заходить хлопець – Василь)

 

Василь.   Добрий вечір господарям!

                   І  ви, чорнобриві, будьте здорові!

 

Господиня. Добрий вечір!

 

Горпина.  А звідки ти це Василю ідеш?

 

Василь.   Та були у старої Василини. Якби знали, то і не заходили !     А я до вас хлопців привів, чи ви приймете?

 

* (До світлиці заходять юнаки).

 

Хлопець 1. Йшли, йшли, ми господине, гуляли.

Бачимо – світло  горить.

Вирішили до вас завітати.

 

Хлопець 2. Були в одній хаті,там нас пригостили:

                 Капусти не мастили, вареників із перцем дали та й з хати прогнали.

                 Може приймете нас до свого гурту?

 

Господиня.  Рада вас вітати!

                    Та й дівчаток у нас зібралось багатенько.

                    А чи нема серед вас гармоніста?

 

Горпина.  Хай заграє веселої, бо щось дівчата засумували.

 

Дівчина 1.  Ой заграйте музики,

                   В мене нові черевики,

                   Починайте скоріш грати,

                   Бо хочеться танцювати.

 

Хлопець 1.  А ми хлопці запорожці, вдалі та веселі

                   Як танцюєм гопака, тримаємося стелі.

 

Дівчина 2. Щоб розтанув в серці лід,

                  То заграти гарно слід.

 

Хлопець 2.  Спробую!

                    Гей, музико!

                    Як музика заграє

                    Лід у серцях розтає!

* (Дівчата і юнаки виконують український танець).

Господиня. Чи не час дорогих гостей пригощати?

                  Милі гості, просим сісти.

                  Вареники будем їсти.

                  Вареники непогані.

                  Вареники у сметані.

 

Горпина.   Вас чекають у макітрі

                    Вареники дуже ситні.

                    Білолиці, круглолиці – із доброї пшениці.

 

Господиня. Усе  в нас є:

                  І пряники, і медяники,

                  Із повидлом пиріжки

                  І намісники, і млинці,

                  І коржі на молоці.

 

Горпина.  А ну хлопці, хто з вас найспритніший? Хто перший з’їсть вареники?

Нумо, хлопці, нумо дружно!

Хто найшвидший серед вас?

Хто вареник з'їсть хутчіше?

Развеселюйте ви нас!

 

* (Юнаки в цей час змагаються, хто кого краще нагодує із зав’язаними очима. Звучить весела мелодія).

* (Після гри усі сідають за стіл).

 

Господиня. Годі за столом сидіти

                                 Танцювати нам пора.

                                 Хоровод вести ми будем,

                                 Танець щастя і добра!

 

Горпина.   Ми зібралися сьогодні разом зиму проводжати

                                Як ведеться у народі, станем дружно в хороводи!

 

* (Дівчата заводять хоровод під пісню Н. Матвієнко «Квітка – душа»).

 

Господиня. Оце дивлюся на вас і думаю,

Які співучі в нас хлопці і дівчата.

Гарно так було пожить. Та час спішить, летить.

 Вже півні скоро доспівають та  по домівках усіх порозганяють!

Скільки б не співали,

А кінчати час.

Кращі побажання ви приміть від нас.

І у вас, і в нас хай буде усе гаразд.

Щоб ви і ми щасливі були.

 

* (Дівчина звертається до уособлення образу Масляної).

 

Дівчина  1. Ой, Масляна,  прощавай, прощавай

                    Як будемо здорові, то побачимось знов!

                                  А ти ще один рік почекаєш, пождеш.

                                  Знаємо знову ти до нас прийдеш!

 

Дівчина 1.  Спасибі за хліб,за сіль цьому дому.

 Та  будемо вирушати вже додому.

 

Господар.  На останок прошу не згадайте лихом

                                  А лише веселим, добродушним сміхом

                                Хай хліб у вас не переводиться і гроші завжди водяться!

 

Господиня.  Дорогі гості, нехай ваш шлях величезний буде, як хліб пшеничний.

Ви прийшли до нас у щасливий час.

Чекаємо вас на наступних вечорницях.

 

* (Звучить пісня «І в вас, і в нас, Хай буде гаразд»).

 

* (По закінченню свята всі гості запрошуються до урочистого масляничного столу).