29 липня о 18:00Вебінар: Формування та розвиток лідерських якостей сучасних учнів

Виховний захід, документ

Про матеріал
Виховний захід "Миколай іде по світу" для дітей початкових класів. Знайомство дітей з походженням свята Миколая та чому саме на це свято святий обдаровує дітей.
Перегляд файлу

                  Миколай іде по світу

                      (Святково прибраний зал. На сцену виходить україночка)

Україночка:  За вікном сніжок летить,

                       Вітром завіває.

                      То ж спішіть до нас усі

                      На свято Миколая.

                      Ну, а хто сюди прийшов.

                      Раді привітати,

                      Веселіться і радійте

                      На нашому святі.

 

                     Маємо чого радіти, добре знаєте, ви діти!

                     Долетіла до нас вість. Що до нас в дорозі гість!

 

                     Хто це? Кожен памятай!

                     Це святий наш Миколай!

                     Діточок всіх він згадає

                    Їм дарунки посилає.

                    Він вже близько, вже іде,

                    Наша пісня хай буде.

                                        ( Пісня «                                           »)

Танець Ангелів під музичний супровід до к/ф «Мій ніжний і лагідний звір»

Дівчинка і хлопчик виходять на сцену і сідають за стіл, виходить мама.

                               (Фон «Чи то піря – мелодія фон»)

Україночка: - Михайле, а ти памятаєш, який день нас завтра чекає?

                        Треба написати листа святому Миколаю, щоб він завітав

                                                                                                       І до нас.

Українець: - О! Питаєш?Миколая кожен знає!

                     Я вже малюю йому малюнок.

                     Адже завтра святий Миколай зійде з неба,

                     Щоб принести все, що треба.

                     В нього є великий міх, обдарує нас він всіх.

Мама:  - Так, Михайлику, правий, чудо творить цей святий.

               Про його земне життя розповім вам до кінця.

               Хто ж такий цей Миколай? Ти про нього пам’ятай!

               У Патаї, в місті славнім, що є в Азії малій в сімї

               Іоана і Теофанії, у багатій й статній, народилася дитина.

   Радість, щастя, сміх довкола, бо прийшов на світ Микола.

               Потішаються батьки та обовязок свій знають.

               І про сина добре дбають. Бо у дусі християнськім

               Любо його научають.

              Та недовго наш Микола в щасті й радості зростав,

              Бо в маленькому вже віці без батьків він в тузі став.

              А в наслідство від батьків весь маєток він посів.

              Та багатства не любив і таке постановив:

  • Розділити все майно, хто в потребі вже давно,

     Рідним, вбогим, сиротам, щоб не було горя там,

    Милосердя він робив та про це не говорив.

    Поміч часто надавав, хто цього потребував.

    Та Миколине серденько все у тузі прийняло

    І в майбутньому не одну грішну душеньку спасло.

   А у місті Мира славнім він єпископом стає,

   Та про бідних памятає й завжди їм допомагає.

  Ось такий цей Миколай, на всякий час помагай!

  Тому чудотворцем назвав йог о світ, що і після смерті

Чудеса робить зміг. І тому память про нього живе.

Українець: - Матусю, матусю, а ми підемо на свято, щоб вшанувати Святого?

Мама:        - Так, підете!

Україночка:  - Ой, мамо! Мені вже час бігти на репетицію в школу. Ми готуємо

                      Привітання у подарунок Святому Миколаю.

Українець:   - Ой, і я хочу!

Мама:          - Добре, діточки, ідіть!

                             (Пісня «Чи то піря») 

                                ( Хлопчик стає на коліна перед іконою і молиться)

Українець:    Святий Отче Миколаю!

                       Дуже я тебе благаю.

                      Принеси мені в дарунки

                      Різні ласощі й пакунки.

                  ( Виходить україночка і підходить до хлопчика та промовляє)

Україночка: - Михайлику, у святого тобі не слід просити цього.

                      Просімо ласки із небес, а решту нам подасть Отець.

  (Дівчинка підходить до хлопчика, стає поруч на коліна і промовляють молитву)

Разом:         Чудотворче Миколаю! Щиро ми тебе благаєм.

                     Дай нам віру і надію і любов до Бога щиру!

             (Звучить музика і по сходах сходять 3 ангели з квітами в руках)

                                        (Фон – музика «Ангели Різдва»)

Діти: (разом)  - Ой! Що це? Що це?

Ангела 1:    - Не бійтесь, любі діти! Вам сповістити маю

                   Що за пригода вас чекає при зустрічі з Миколаєм

                   Та це не все, ось – найголовніше.

                  До вас мене прислав чудотворець Миколай,

                  Велів вам цю чесноту передати,

                 Щоб ви могли на цьому святі страшному злу протистояти.

                Ось вам! Надія! Віра! Любов!

Ангел 2:  Запамятайте, це ваша проти злого

               Коли ви будете проходити цю путь,

               То будьте пильні, на сторожі,

               Бо вороги вас щохвилини ждуть,

               Розставивши сітки по всій дорозі.

Ангел 3:Там лютий звір, як лев отой ричить,

             Проте поглинути не в змозі.

             Коли ви будете у молитвах

             І щохвилини думати о Бозі.

             То не лякайтесь, хто до мене лиш взиває,

            Той оборону завжди має.

              (Ангели виходять, дівчинка підходить до хлопчика, промовляючи)

Україночка: - Михайлику, не бійся, давай щиренько помолімось.

Діти (разом): Чудотворче Миколаю! Ти до нас поспішай!

                        Вже святими ліхтарями простелився шлях в наш край.

                        Бо молитва твоя щира, мила і свята

                       Від біди нас спасе і до Бога заведе.

Україночка: - Михайлику, нам вже час спати.

                                   (Діти встають і виходять зі сцени)

Дівчинка:     Холодно на дворі, намело багато снігу.

                     Саме цієї ночі Святий Миколай спускається на своїй срібній вервичці з неба на землю.

                   Сивобородий і у довгій золотистій накидці, заходить він до кожної хати і роздає дітям під подушки свої пречудові гостинці.

                   Правда, неслухняним дітям Святий Миколай дає хіба що гарного прутика.

Хлопчик:  - Мамо, а в нашій хаті також сьогодні свято?

Мама:      - Накінець – то, діти милі, ви діждались тої хвилі ,

                 Що з небесного престола зійде пресвятий Микола.

                 Темна нічка за шибками, сніг біленький мерехтить,

                 Небеса блистять зірками, десь дзвіночок гомонить.

                Миколай вже поспішає, а з ним ангели малі,

                В кожну хату він загляне, бо дарунків хочуть всі.

Дівчинка: А щоб від Миколая подарунки отримати,

                 Треба гарно вчитися у школі, не лінуватися ніколи,

                Все у хаті допомагати, що лише вам скаже мати.

Хлопчик: - А скажи – но, мамо мила,

                Де той пресвятий Микола

                Тих дарунків дістає,

               Що так щиро роздає? 

Мама:    В небі є така скарбниця,

               Там дарунків без кінця.

              Святий Микола їх бере

              І на землю всі несе.

Дівчинка: Та не лише Святий Микола

                 Сходить з небесного престола.

                З ним і ангели бувають,

                Що святому помагають.

Хлопчик: А іще таке буває, що вслід за Миколаєм

                З пекла антипко втече.

                Всім неробам й пустунам,

                Злодіям і брехунам він вилами погрожує

                Та ще й пеклом лякає.

Дівчинка 1: - А скажи, матусю люба, він страшний дуже?

Мама:        - А ви не бійтеся, він до нас не завітає,

                   Бо ви, діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі.

                                   (Фон – мелодія «Дзвони Миколая»)

Дівчинка: - Тихо, діточки малі,

                 Щось там чути у дворі!

                                                       (мати визирає у вікно)

Хлопчик:  - Хтось там дзвонить і тупоче,

                 Мабуть, до хати зайти хоче.

Мама:     - Піду, подивлюся,

                                                      (накидає хустку і виходить)

Дівчинка 1: - Цікаво, а що мені Миколай принесе?

Дівчинка 2: - Ой! А у нас не прибрано в хаті!

                                                     (хапається за голову)

                    Як же будемо Миколая зустрічати?

                                                    (поправляє все, бере віника, підмітає)

                   А ти, сестричко, поправ образа святого Миколая.

Дівчинка 1: - Ну, це вже не моя робота. Мені вже час спати.

                    Щоб скоріше вранці встати.

Дівчинка 2: - А дарунків хочеш ти?

                    Від антипка різки жди.

                                                    (дівчинка поправляє образ)

Дівчинка 1: - Якби я хотіла дістати від Миколая червоні чобітки,

                    Рукавички.

Дівчинка 2: - А я – гарну іграшку та солодощів багато.

                                                    (беруться за руки)

Дівчинка 1: - Сестричко, щоби вислухав нас Святий Миколай,

                    То сьогодні треба щиро помолитись.

                                                    (стають на коліна і моляться)

Разом:       Святий Отче, Миколаю, щиро ми тебе благаєм!

                  Сповни нині наші просьби, що на думці ми їх маєм,

                  Звели дітям дарунки подати! В надії будем тебе чекати.

Дівчинка 1: - А тепер пора спати!

Дівчинка 2: - Цілу ніч буду чекати

                      (лягають спати, під музику виходять малі ангели)

                                  (Фон – пісня «Доброта Миколая») 

     являються малі ангели. Один несе тоненьку книжку, а інший – товстезну)

Ангел 1:      Любі хлопчики й дівчатка!

                    Вас вітають янголята.

Ангел 2:      Святий щедрий Миколай

                    Йде щороку в рідний край,

                   В кожну хату, в кожен дім

                   І несе дарунки всім.

Ангел 3:    Що він несе в своїй торбині?

                  Багато гарних забавок.

                  Несе чемненькій він дитині,

                  А для нечемних – купу різочок.

Ангел 1:   За ним спішаться янголята,

                Тримають книги у руках.

                Що? Де? Кому з вас треба дати?

                Уже записано в книжках.

Ангел 2:  Ох! Я так втомився! Ця книжка така товста,

               Що в мене крила відпадають.

Ангел 3: Так, деякі діти до останнього дня

               Писали листи Святому Миколаю.

              Усі пишуть, що чемні, але чи це справді так?

Ангел 1: Ми ходимо поміж вами і перевіряємо.

               Чи справді так і все записуємо до книжки.

               В одній книжці добрі діла. А в іншій – Гріхи.

               Грішки. І всякі збитки.

Ангел 2: То це  гріхи ношу?

              Не дарма  ж моя ноша така тяжка.

              Я вже двічі з неба впав,

             Але тут щось не так.

Ангел 3: Не може бути, що ці діти нечемні!

              Дивись, скільки тут добрих дітей!

                                                               (показує зал)

             А нечемних зовсім мало, та й тих ми

            Перевіримо і викреслимо з поганої книжки.

                                                  (Пісня «Доброти свіча»)

                                                  (Бас – мінус для репу)

                                  (Діти сходять, на сцену виходить Чорт)

Чорт: Я чув і бачив, к вночі

            Святоша – ангел віддав чесноти дітворі,

            Мені вже було годі підійти,

            Хоч так мене пекло жахливо,

            Немов до раю долетів,

           Та нічого, я їх всіх перехитрю.

           Не можу допустити, щоб діти всі

          Усі чесноти мали,

          Славу Господу співали,

          Я їм свою зневагу покажу

          І шлях до пекла свій вкажу!

          А Миколаю Святому, ух, добре насолю!

 

         Треба кликати на допомогу

         Кого Ж покликати? Ягу?

         Діти, а ви не бачили Ягу?

        А допоможіть мені, 1,2,3,

        Давайте! 3,4. Давайте!

       Я – го – о! Я – го – о!

       А ось де ти, бісова дівко!

       А ну, вставай!

Баба – Яга:   Та тут я, та тут я!

                      Трохи задрімала!

                      Та вже я стара, не чую.

                      Бо 1000 мені вже скоро літ!

Чорт: Слухай – но, стара карго!

            До тебе справу пильну маю!

           Ось стежку бачиш?

Баба – Яга: Ой, не бачу, ой, не бачу!

                    Стара вже стала, та вже не добачаю!

Чорт: Ух, ти! Тобі я зараз покажу!

Баба – Яга: Ой, вже бачу, бачу, бачу!

Чорт: Так, ось! По  цій дорозі вдень

            Дівча з хлопчиськом мають йти,

           Ти їх в сіті замани,  а білі квіти укради.

           Чи зрозуміла завдання?

Баба – Яга: У- гу, у – гу, у – гу!

                     В свої сіті заманю.

                     Білі квіти украду.

                    А цих малих до смерті залякаю.

Чорт: Дивись, Яго, не підведи,

            А то підеш зі мною в пекло,

           А я тим часом за Миколаєм прослідкую.

Баба – Яга: Треба кликать на допомогу

                    Кого б це покликать? Стара я стала.

                    Хто б це мене послухав?

                                                             (завиває вовк)

                   Друзі мої лісові! Слуги мої ліниві!

                  А ну, бігом сюди, швидесенько!

                  До Ягусі своєї.

Лисичка: Чого наша Ягуся хоче?

Вовк:  Чого? Чого?

Баба – Яга: Треба хлопця та й ту малу схопити,

                     А білі квіти навіки у скрині закрити.

Лисичка: А що ти нам за це дасиш,

                Коли ми їх спіймаємо?

Вовк: Залякаємо! Залякаємо!

          Тим більше, на мітлі нас покатаєш.

Баба – Яга: Ви що, забули, який сьогодні день?

                    Та я сьогодні не літаю!

Вовк: А то чого? Що? Мітла зламалась?

Лисиця: Чи може ступа в тебе не літає?

Баба – Яга: Чого? Чого? Я вам скажу,

                     Що я сьогодні не літаю.

                     А то ще з тим Миколою зіткнуся,

                     І діточок не позбираю.

                    Я, краще, тут, у ступі, посиджу.

Вовк: А ну, кажи, чи ти дасиш?

Баба – Яга: Віддам усе!           (мелодія «Дзвони Миколая»)

                     Ой, лишенько! Чую, летить хтось!

                                                  (всі втікають)

Баба – Яга: Я тобі зараз покажу!

                    Ти ба! Вештаєш туди – сюди!

                                                 Туди – сюди!

                    Думаєш, я злякалась!

                   Ще й подарунки роздає!

                   Мені небесний простір весь займає.

Вовк: А ну, скажи, чи ти дасиш?

Баба – Яга: Віддам усі дарунки, що там Микола має,

                     Хто слухняний, тих нагороджу,

                    То ж слухайтесь Ягу свою.

Лисичка: То ж слухайтесь!

                                  (Весела музика «Дитяча» 547819а51)

                                                (танець Вовка і Лисички, а Яга на мітлі)

                                 (Потім полягали на сцену і лежать)

Яга: Ух! Стомились. Чую людський дух.

        А ну, лихії громи, покажіть,

        На що ви здатні?

                                                                    (звучить грім, всі сходять зі сцени)

                                                Фон – «Вітер і заметіль»

                         (Виходять українець з україночкою, вкриті хусткою)

Українець: - Оксанко, я так стомився,

                   Давай перепочинемо!

Україночка: - Давай!

                                             (Знімають хустку і сідають)

Україночка: - Ну й, дива! Такий був буревій!

                      І раптом стало тихо – тихо!

                                              (Вибігають вовк і лисичка)

Лисичка: Ой! Які гарні діточки!

                 Мабуть голодні і стомились? Замучились?

Вовк: - Ух! Стомились! Ух! Стомились!

                                                             (обнюхує)

         Ой! Як пахнуть смачно!

         Ой! Як їсти хочеться!

Лисиця: Та цить ти, капосний вовчисько!

              Бабусю підведеш.

              Мерщій за діло, шевелися!

                            (Фон – мелодія «Латино – американські танці»)

                (Вовк вибігає і повертається із накидкою, якою накриває дітей)

Разом: Ха! Впіймались! Впіймались!

                                                            (стрибають, торкаючись руками і ногами)

(Вибігає Баба – Яга)

Баба – Яга: Квіти! Давайте ж квіти!

Україночка: Які квіти? Часом не оці?

                                                      (Яга торкається до квітів)

Баба – Яга: Ой! Пече, мене пече!

                     Як я можу їх узяти?

Лисичка: А давайте дітей не пустимо на свято?

Баба – Яга: Так чого ж ви стоїте?

                     Несіть мотузку, щоб

                    Ці кляті дітиська не утекли.

                    А я тим часом піду чорта покличу.

          (Звучить весела музика, Вовк з Лисичкою обвязують дітей мотузкою)

Лисичка: Стомились! ХУ! Стомились!

                Але які слухняні ми в ЯГИ!

Вовк: Тепер нам цей Микола подарунки дасть чарівні!

Разом: Ура – а! Ура – а!

                                                      (сідають коло дітей)

Лисичка: ХУ! Стомились! Але зате,

                Як славно ми попрацювали!

                Треба відпочити, а може й поспати?

                Діточки! А ви мене чуєте? НІ? А чого?

Лисичка: Вовчику, постережи! Ах, Вовчику, постережи!

                          (Лисичка лягає спати, вовчик засинає собі і хропе)

                                           (Діти тим часом встають)

Україночка:  - Михайлику, не бійся!

                       Давай до Ангела помолімося!

Разом: - Ангеле, охоронцю мій!

            Ти завжди при мені стій.

            І вдень і вночі

           Будь мені до помочі.

                                      (Фон (початок) «Ангели Різдва»)

                              (Діти сідають на коліна, входять 3 ангели)

Ангел: Не бійтеся любі діти!

           Бо хто до мене лиш взиває,

           Той охорону завжди має.

                  (Знімають з дітей сітку і виходять, лисичка і вовк сплять)

                                           (Вибігає Яга і говорить)

                                              (Фон – «Нічний ліс»)

Яга: Ну, на кінець і Чортяка зараз буде.

        ОЙ, що за чортівня?

       Щойно тут сиділи діти.

       Де ж вони могли подітись?

       Лисице. Вовче. Щось проспали.

       Мерщій вертайте їх назад!

Вибігає і каже: - Ой, біда ж, мені біда!

Чорт: (виходить і розчаровано каже)

            Не встиг!

           І знов їм той ангел допоміг,

          Що робити? Що робити?

          Треба їх перехитрить.

         На свято першим я прийду,

         Десь тут у клятої Яги

        Було відеречко муки

       Зараз я їх обдурю,

       Квіти у муці вмочу.

(бере відро, виходить на середину і вимащує мукою квіти) Є…Є

                    (Чорт виходить знову із букетом білих квітів і каже)

Чорт: О! Привіт вам, любі діти!

            Зустрічайте, це ж бо я,

                               (Фон – «Запалювання новорічних вогників»)

            Миколайовий слуга.

           Я прийшов до вас з привітом

          Всім дарую білі квіти.

          Бо ці квіти не прості,

          Всі зневаги дорогі,

          Хто був гордим і лінивим,

          Заздрісним та ще й мінливим

          І зухвалим так, як я

          Не життя, а красота.     (свистить)

                                          (Фон – «Бас – мінус для репу»)

            (Звучить музика, вибігають чортенята, танцюють, а Чорт говорить)

Чорт: Хто не слухався нікого.

            Зовсім Бога не любив,

            Хто ніколи не молився

            І до церкви не ходив,

           Тому торбу я привіз,

           Подарунків цілий віз.

                                          (танцюють, Чорт звертається до інших)

          Ой ви, мої сатанята!

          Час дарунки роздавати.

          Привітаймо дітей всіх,

          Тож тащіть подарунків міх.

                                          (чортенята виходять і приносять мішок)

          Хто не хоче вчитись

          І не слухає батьків,

         Хто уміє добре битись,

         Наставляє стусанів.

         Тому торбу я приніс,

         Подарунків цілий віз.    2 р.

                             (Чорти танцюють, вибігає Баба – Яга)

Баба – Яга: Ой, біда, мені біда!

Чорт: Ти того кричиш, стара?

            Ти чого прийшла на свято?

            Хочеш знову його зіпсувати?

Баба – Яга: Утікай, мерщій, біда!

                     Йде з квітками дітвора.

                                            (Виходять діти з Ангелами)

Україночка: Геть, обманщику з посади!

                      Хочеш знову ошукати?

                      Тільки ти забув, що зло

                      Переможе лиш добро.

                     Ось чесноти серцю милі

                     Із добра, є правдиві.

Українець: Ось є віра, ось надія,

                    Ось любов до Бога щира.

                    Тож з ангелами святими

                    Повторяймо всі сміливо.

                   Імям Господа святого

                   Виганяймо звідси злого!

Всі разом: Імям Господа святого, виганяймо звідси злого!

Чорт: Йдем до пекла!

Баба – Яга: Я не хочу!

Чорт: Йдем до пекла!

Баба – Яга: Я не хочу. В пеклі треба працювати.

                     Не дають там відіспатись.

                    Мені добре на землі. Усі ходите завжди.

Чорт: Йдем до пекла!

Баба – Яга: Я не хочу!

Українка: Що ж, дітки, будемо зустрічати Миколая?

                  Любі дітки, заспіваймо, Миколая зустрічаймо!

                                         (Пісня «Святий Миколай»)

                           (Звучить музика, заходить Миколай з янголами)

                                      (Фон – мелодія «Святий Миколай»)

Миколай: Я вітаю щиро нині

                 Дітей славних в Україні.

                Миру вам, щастя і добра,

                На всі віки і до кінця.

                Молилась тут ласкаво Україна,

                Що молитви дійшли до Бога,

               Мене покликали в дорогу,

               За вашим ангелом прибув.

               Усім блаженство дарувати.

Українка: Низький уклін, тобі!

                  Наш отче, Миколаю!

                 За тії божії чесноти,

                 Що нам допомогли все зло перебороти.

Українець: Тож будемо про тебе

                    Ми завжди памꞌятати.

                   І Господа святого

                  Навіки прославляти.

Миколай: Слава Господу святому!

                 Честь і слава навіки.

                 Хто мене не забуває,

                 Всі чекають залюбки.

                Може є такі малята,

                Що пісні співають?

               І отими пісеньками Бога прославляють.

                                                                (Миколай виходить разом з ангелами)

                                              (Пісня «Ішов Миколай»)

  Миколай: Молодці! Потішили мене.

                   Тож до вас я усіх прийду.

                   І у кожнім вашім домі

                   Подарунки залишу.

                                        (Фон – мелодія «Доброти свіча»)

                                            (Виходить Вовк і Лисичка)

Лисичка: Миколаю! Миколаю! 

                 А чому нам ангели подарунки не дають?

                Ми ж хотіли їх з твого воза взяти,

                Та від нас їх вкрали.

Вовк: Ти ж дарунків цілий міх

          Для нас привіз!

Лисичка: Ми ж діточок обіймали!     

Вовк: Ух! Спіймали! Ух! Спіймали!

Лисичка: Міцно – міцно їх звꞌязали!

Вовк: Ух, звꞌязали! Ух, звꞌязали!

Лисичка: Хоч вони і утекли,

                 Ми ж слухнянії в Яги.

                А Ягуся нам казала,

                Розрахунок з Миколая.

               Тож ми даруночки візьмем

               І тихесенько підем!

                                           (беруть торбу, проходять вперед, а їх зупиняють)

Ангел 2: Хто Бога любить, того й серце

               Його святі закони береже.

               Хто чесний, ввічливий і скромний,

               Той тільки із добром живе.

Ангел 3: Його святий не покидає,

               Завжди в своїй опіці має.

              Він подарунки роздає.

Миколай: Я бачу, що на свято

                 Лісові прийшли звірята

                І хочуть всі подарунки забрати.

                Ану, малята, допоможіть,

                Лисицю й вовка розсудіть.

               Що ж вчинили вовк і лисиця?

               Добро? Зло?

              У нас кожен памꞌятає,

              Що за добро Господь всіх нагороджує,

              А за зло – карає.

             Тож ми вас наказуємо,

             Зі свята виганяємо.

             Тож подумайте тепер

             Як вам краще жити:

             Чи творити всім добро

             Чи зі злом дружити?                 (Вовк і Лисиця виходять зі сцени)

Миколай: Час мені іти у путь,

                  Бо ще діти інші ждуть.

                  А ви будьте здоровенькі, будьте чемні, послушненькі

                 Молитовники читайте, якнайшвидше виростайте.

                 Батька й неньку утішайте. А тепер на дальню путь

                 Заспівайте що – небудь.     (Пісня «Миколаю»)

                               (Пісня «Ой хто, хто, Миколая любить»)

docx
Додано
19 лютого 2019
Переглядів
264
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку