Виховний захід, документ

Про матеріал
Виховний захід "Миколай іде по світу" для дітей початкових класів. Знайомство дітей з походженням свята Миколая та чому саме на це свято святий обдаровує дітей.
Перегляд файлу

                  Миколай іде по світу

                      (Святково прибраний зал. На сцену виходить україночка)

Україночка:  За вікном сніжок летить,

                       Вітром завіває.

                      То ж спішіть до нас усі

                      На свято Миколая.

                      Ну, а хто сюди прийшов.

                      Раді привітати,

                      Веселіться і радійте

                      На нашому святі.

 

                     Маємо чого радіти, добре знаєте, ви діти!

                     Долетіла до нас вість. Що до нас в дорозі гість!

 

                     Хто це? Кожен памятай!

                     Це святий наш Миколай!

                     Діточок всіх він згадає

                    Їм дарунки посилає.

                    Він вже близько, вже іде,

                    Наша пісня хай буде.

                                        ( Пісня «                                           »)

Танець Ангелів під музичний супровід до к/ф «Мій ніжний і лагідний звір»

Дівчинка і хлопчик виходять на сцену і сідають за стіл, виходить мама.

                               (Фон «Чи то піря – мелодія фон»)

Україночка: - Михайле, а ти памятаєш, який день нас завтра чекає?

                        Треба написати листа святому Миколаю, щоб він завітав

                                                                                                       І до нас.

Українець: - О! Питаєш?Миколая кожен знає!

                     Я вже малюю йому малюнок.

                     Адже завтра святий Миколай зійде з неба,

                     Щоб принести все, що треба.

                     В нього є великий міх, обдарує нас він всіх.

Мама:  - Так, Михайлику, правий, чудо творить цей святий.

               Про його земне життя розповім вам до кінця.

               Хто ж такий цей Миколай? Ти про нього пам’ятай!

               У Патаї, в місті славнім, що є в Азії малій в сімї

               Іоана і Теофанії, у багатій й статній, народилася дитина.

   Радість, щастя, сміх довкола, бо прийшов на світ Микола.

               Потішаються батьки та обовязок свій знають.

               І про сина добре дбають. Бо у дусі християнськім

               Любо його научають.

              Та недовго наш Микола в щасті й радості зростав,

              Бо в маленькому вже віці без батьків він в тузі став.

              А в наслідство від батьків весь маєток він посів.

              Та багатства не любив і таке постановив:

  • Розділити все майно, хто в потребі вже давно,

     Рідним, вбогим, сиротам, щоб не було горя там,

    Милосердя він робив та про це не говорив.

    Поміч часто надавав, хто цього потребував.

    Та Миколине серденько все у тузі прийняло

    І в майбутньому не одну грішну душеньку спасло.

   А у місті Мира славнім він єпископом стає,

   Та про бідних памятає й завжди їм допомагає.

  Ось такий цей Миколай, на всякий час помагай!

  Тому чудотворцем назвав йог о світ, що і після смерті

Чудеса робить зміг. І тому память про нього живе.

Українець: - Матусю, матусю, а ми підемо на свято, щоб вшанувати Святого?

Мама:        - Так, підете!

Україночка:  - Ой, мамо! Мені вже час бігти на репетицію в школу. Ми готуємо

                      Привітання у подарунок Святому Миколаю.

Українець:   - Ой, і я хочу!

Мама:          - Добре, діточки, ідіть!

                             (Пісня «Чи то піря») 

                                ( Хлопчик стає на коліна перед іконою і молиться)

Українець:    Святий Отче Миколаю!

                       Дуже я тебе благаю.

                      Принеси мені в дарунки

                      Різні ласощі й пакунки.

                  ( Виходить україночка і підходить до хлопчика та промовляє)

Україночка: - Михайлику, у святого тобі не слід просити цього.

                      Просімо ласки із небес, а решту нам подасть Отець.

  (Дівчинка підходить до хлопчика, стає поруч на коліна і промовляють молитву)

Разом:         Чудотворче Миколаю! Щиро ми тебе благаєм.

                     Дай нам віру і надію і любов до Бога щиру!

             (Звучить музика і по сходах сходять 3 ангели з квітами в руках)

                                        (Фон – музика «Ангели Різдва»)

Діти: (разом)  - Ой! Що це? Що це?

Ангела 1:    - Не бійтесь, любі діти! Вам сповістити маю

                   Що за пригода вас чекає при зустрічі з Миколаєм

                   Та це не все, ось – найголовніше.

                  До вас мене прислав чудотворець Миколай,

                  Велів вам цю чесноту передати,

                 Щоб ви могли на цьому святі страшному злу протистояти.

                Ось вам! Надія! Віра! Любов!

Ангел 2:  Запамятайте, це ваша проти злого

               Коли ви будете проходити цю путь,

               То будьте пильні, на сторожі,

               Бо вороги вас щохвилини ждуть,

               Розставивши сітки по всій дорозі.

Ангел 3:Там лютий звір, як лев отой ричить,

             Проте поглинути не в змозі.

             Коли ви будете у молитвах

             І щохвилини думати о Бозі.

             То не лякайтесь, хто до мене лиш взиває,

            Той оборону завжди має.

              (Ангели виходять, дівчинка підходить до хлопчика, промовляючи)

Україночка: - Михайлику, не бійся, давай щиренько помолімось.

Діти (разом): Чудотворче Миколаю! Ти до нас поспішай!

                        Вже святими ліхтарями простелився шлях в наш край.

                        Бо молитва твоя щира, мила і свята

                       Від біди нас спасе і до Бога заведе.

Україночка: - Михайлику, нам вже час спати.

                                   (Діти встають і виходять зі сцени)

Дівчинка:     Холодно на дворі, намело багато снігу.

                     Саме цієї ночі Святий Миколай спускається на своїй срібній вервичці з неба на землю.

                   Сивобородий і у довгій золотистій накидці, заходить він до кожної хати і роздає дітям під подушки свої пречудові гостинці.

                   Правда, неслухняним дітям Святий Миколай дає хіба що гарного прутика.

Хлопчик:  - Мамо, а в нашій хаті також сьогодні свято?

Мама:      - Накінець – то, діти милі, ви діждались тої хвилі ,

                 Що з небесного престола зійде пресвятий Микола.

                 Темна нічка за шибками, сніг біленький мерехтить,

                 Небеса блистять зірками, десь дзвіночок гомонить.

                Миколай вже поспішає, а з ним ангели малі,

                В кожну хату він загляне, бо дарунків хочуть всі.

Дівчинка: А щоб від Миколая подарунки отримати,

                 Треба гарно вчитися у школі, не лінуватися ніколи,

                Все у хаті допомагати, що лише вам скаже мати.

Хлопчик: - А скажи – но, мамо мила,

                Де той пресвятий Микола

                Тих дарунків дістає,

               Що так щиро роздає? 

Мама:    В небі є така скарбниця,

               Там дарунків без кінця.

              Святий Микола їх бере

              І на землю всі несе.

Дівчинка: Та не лише Святий Микола

                 Сходить з небесного престола.

                З ним і ангели бувають,

                Що святому помагають.

Хлопчик: А іще таке буває, що вслід за Миколаєм

                З пекла антипко втече.

                Всім неробам й пустунам,

                Злодіям і брехунам він вилами погрожує

                Та ще й пеклом лякає.

Дівчинка 1: - А скажи, матусю люба, він страшний дуже?

Мама:        - А ви не бійтеся, він до нас не завітає,

                   Бо ви, діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі.

                                   (Фон – мелодія «Дзвони Миколая»)

Дівчинка: - Тихо, діточки малі,

                 Щось там чути у дворі!

                                                       (мати визирає у вікно)

Хлопчик:  - Хтось там дзвонить і тупоче,

                 Мабуть, до хати зайти хоче.

Мама:     - Піду, подивлюся,

                                                      (накидає хустку і виходить)

Дівчинка 1: - Цікаво, а що мені Миколай принесе?

Дівчинка 2: - Ой! А у нас не прибрано в хаті!

                                                     (хапається за голову)

                    Як же будемо Миколая зустрічати?

                                                    (поправляє все, бере віника, підмітає)

                   А ти, сестричко, поправ образа святого Миколая.

Дівчинка 1: - Ну, це вже не моя робота. Мені вже час спати.

                    Щоб скоріше вранці встати.

Дівчинка 2: - А дарунків хочеш ти?

                    Від антипка різки жди.

                                                    (дівчинка поправляє образ)

Дівчинка 1: - Якби я хотіла дістати від Миколая червоні чобітки,

                    Рукавички.

Дівчинка 2: - А я – гарну іграшку та солодощів багато.

                                                    (беруться за руки)

Дівчинка 1: - Сестричко, щоби вислухав нас Святий Миколай,

                    То сьогодні треба щиро помолитись.

                                                    (стають на коліна і моляться)

Разом:       Святий Отче, Миколаю, щиро ми тебе благаєм!

                  Сповни нині наші просьби, що на думці ми їх маєм,

                  Звели дітям дарунки подати! В надії будем тебе чекати.

Дівчинка 1: - А тепер пора спати!

Дівчинка 2: - Цілу ніч буду чекати

                      (лягають спати, під музику виходять малі ангели)

                                  (Фон – пісня «Доброта Миколая») 

     являються малі ангели. Один несе тоненьку книжку, а інший – товстезну)

Ангел 1:      Любі хлопчики й дівчатка!

                    Вас вітають янголята.

Ангел 2:      Святий щедрий Миколай

                    Йде щороку в рідний край,

                   В кожну хату, в кожен дім

                   І несе дарунки всім.

Ангел 3:    Що він несе в своїй торбині?

                  Багато гарних забавок.

                  Несе чемненькій він дитині,

                  А для нечемних – купу різочок.

Ангел 1:   За ним спішаться янголята,

                Тримають книги у руках.

                Що? Де? Кому з вас треба дати?

                Уже записано в книжках.

Ангел 2:  Ох! Я так втомився! Ця книжка така товста,

               Що в мене крила відпадають.

Ангел 3: Так, деякі діти до останнього дня

               Писали листи Святому Миколаю.

              Усі пишуть, що чемні, але чи це справді так?

Ангел 1: Ми ходимо поміж вами і перевіряємо.

               Чи справді так і все записуємо до книжки.

               В одній книжці добрі діла. А в іншій – Гріхи.

               Грішки. І всякі збитки.

Ангел 2: То це  гріхи ношу?

              Не дарма  ж моя ноша така тяжка.

              Я вже двічі з неба впав,

             Але тут щось не так.

Ангел 3: Не може бути, що ці діти нечемні!

              Дивись, скільки тут добрих дітей!

                                                               (показує зал)

             А нечемних зовсім мало, та й тих ми

            Перевіримо і викреслимо з поганої книжки.

                                                  (Пісня «Доброти свіча»)

                                                  (Бас – мінус для репу)

                                  (Діти сходять, на сцену виходить Чорт)

Чорт: Я чув і бачив, к вночі

            Святоша – ангел віддав чесноти дітворі,

            Мені вже було годі підійти,

            Хоч так мене пекло жахливо,

            Немов до раю долетів,

           Та нічого, я їх всіх перехитрю.

           Не можу допустити, щоб діти всі

          Усі чесноти мали,

          Славу Господу співали,

          Я їм свою зневагу покажу

          І шлях до пекла свій вкажу!

          А Миколаю Святому, ух, добре насолю!

 

         Треба кликати на допомогу

         Кого Ж покликати? Ягу?

         Діти, а ви не бачили Ягу?

        А допоможіть мені, 1,2,3,

        Давайте! 3,4. Давайте!

       Я – го – о! Я – го – о!

       А ось де ти, бісова дівко!

       А ну, вставай!

Баба – Яга:   Та тут я, та тут я!

                      Трохи задрімала!

                      Та вже я стара, не чую.

                      Бо 1000 мені вже скоро літ!

Чорт: Слухай – но, стара карго!

            До тебе справу пильну маю!

           Ось стежку бачиш?

Баба – Яга: Ой, не бачу, ой, не бачу!

                    Стара вже стала, та вже не добачаю!

Чорт: Ух, ти! Тобі я зараз покажу!

Баба – Яга: Ой, вже бачу, бачу, бачу!

Чорт: Так, ось! По  цій дорозі вдень

            Дівча з хлопчиськом мають йти,

           Ти їх в сіті замани,  а білі квіти укради.

           Чи зрозуміла завдання?

Баба – Яга: У- гу, у – гу, у – гу!

                     В свої сіті заманю.

                     Білі квіти украду.

                    А цих малих до смерті залякаю.

Чорт: Дивись, Яго, не підведи,

            А то підеш зі мною в пекло,

           А я тим часом за Миколаєм прослідкую.

Баба – Яга: Треба кликать на допомогу

                    Кого б це покликать? Стара я стала.

                    Хто б це мене послухав?

                                                             (завиває вовк)

                   Друзі мої лісові! Слуги мої ліниві!

                  А ну, бігом сюди, швидесенько!

                  До Ягусі своєї.

Лисичка: Чого наша Ягуся хоче?

Вовк:  Чого? Чого?

Баба – Яга: Треба хлопця та й ту малу схопити,

                     А білі квіти навіки у скрині закрити.

Лисичка: А що ти нам за це дасиш,

                Коли ми їх спіймаємо?

Вовк: Залякаємо! Залякаємо!

          Тим більше, на мітлі нас покатаєш.

Баба – Яга: Ви що, забули, який сьогодні день?

                    Та я сьогодні не літаю!

Вовк: А то чого? Що? Мітла зламалась?

Лисиця: Чи може ступа в тебе не літає?

Баба – Яга: Чого? Чого? Я вам скажу,

                     Що я сьогодні не літаю.

                     А то ще з тим Миколою зіткнуся,

                     І діточок не позбираю.

                    Я, краще, тут, у ступі, посиджу.

Вовк: А ну, кажи, чи ти дасиш?

Баба – Яга: Віддам усе!           (мелодія «Дзвони Миколая»)

                     Ой, лишенько! Чую, летить хтось!

                                                  (всі втікають)

Баба – Яга: Я тобі зараз покажу!

                    Ти ба! Вештаєш туди – сюди!

                                                 Туди – сюди!

                    Думаєш, я злякалась!

                   Ще й подарунки роздає!

                   Мені небесний простір весь займає.

Вовк: А ну, скажи, чи ти дасиш?

Баба – Яга: Віддам усі дарунки, що там Микола має,

                     Хто слухняний, тих нагороджу,

                    То ж слухайтесь Ягу свою.

Лисичка: То ж слухайтесь!

                                  (Весела музика «Дитяча» 547819а51)

                                                (танець Вовка і Лисички, а Яга на мітлі)

                                 (Потім полягали на сцену і лежать)

Яга: Ух! Стомились. Чую людський дух.

        А ну, лихії громи, покажіть,

        На що ви здатні?

                                                                    (звучить грім, всі сходять зі сцени)

                                                Фон – «Вітер і заметіль»

                         (Виходять українець з україночкою, вкриті хусткою)

Українець: - Оксанко, я так стомився,

                   Давай перепочинемо!

Україночка: - Давай!

                                             (Знімають хустку і сідають)

Україночка: - Ну й, дива! Такий був буревій!

                      І раптом стало тихо – тихо!

                                              (Вибігають вовк і лисичка)

Лисичка: Ой! Які гарні діточки!

                 Мабуть голодні і стомились? Замучились?

Вовк: - Ух! Стомились! Ух! Стомились!

                                                             (обнюхує)

         Ой! Як пахнуть смачно!

         Ой! Як їсти хочеться!

Лисиця: Та цить ти, капосний вовчисько!

              Бабусю підведеш.

              Мерщій за діло, шевелися!

                            (Фон – мелодія «Латино – американські танці»)

                (Вовк вибігає і повертається із накидкою, якою накриває дітей)

Разом: Ха! Впіймались! Впіймались!

                                                            (стрибають, торкаючись руками і ногами)

(Вибігає Баба – Яга)

Баба – Яга: Квіти! Давайте ж квіти!

Україночка: Які квіти? Часом не оці?

                                                      (Яга торкається до квітів)

Баба – Яга: Ой! Пече, мене пече!

                     Як я можу їх узяти?

Лисичка: А давайте дітей не пустимо на свято?

Баба – Яга: Так чого ж ви стоїте?

                     Несіть мотузку, щоб

                    Ці кляті дітиська не утекли.

                    А я тим часом піду чорта покличу.

          (Звучить весела музика, Вовк з Лисичкою обвязують дітей мотузкою)

Лисичка: Стомились! ХУ! Стомились!

                Але які слухняні ми в ЯГИ!

Вовк: Тепер нам цей Микола подарунки дасть чарівні!

Разом: Ура – а! Ура – а!

                                                      (сідають коло дітей)

Лисичка: ХУ! Стомились! Але зате,

                Як славно ми попрацювали!

                Треба відпочити, а може й поспати?

                Діточки! А ви мене чуєте? НІ? А чого?

Лисичка: Вовчику, постережи! Ах, Вовчику, постережи!

                          (Лисичка лягає спати, вовчик засинає собі і хропе)

                                           (Діти тим часом встають)

Україночка:  - Михайлику, не бійся!

                       Давай до Ангела помолімося!

Разом: - Ангеле, охоронцю мій!

            Ти завжди при мені стій.

            І вдень і вночі

           Будь мені до помочі.

                                      (Фон (початок) «Ангели Різдва»)

                              (Діти сідають на коліна, входять 3 ангели)

Ангел: Не бійтеся любі діти!

           Бо хто до мене лиш взиває,

           Той охорону завжди має.

                  (Знімають з дітей сітку і виходять, лисичка і вовк сплять)

                                           (Вибігає Яга і говорить)

                                              (Фон – «Нічний ліс»)

Яга: Ну, на кінець і Чортяка зараз буде.

        ОЙ, що за чортівня?

       Щойно тут сиділи діти.

       Де ж вони могли подітись?

       Лисице. Вовче. Щось проспали.

       Мерщій вертайте їх назад!

Вибігає і каже: - Ой, біда ж, мені біда!

Чорт: (виходить і розчаровано каже)

            Не встиг!

           І знов їм той ангел допоміг,

          Що робити? Що робити?

          Треба їх перехитрить.

         На свято першим я прийду,

         Десь тут у клятої Яги

        Було відеречко муки

       Зараз я їх обдурю,

       Квіти у муці вмочу.

(бере відро, виходить на середину і вимащує мукою квіти) Є…Є

                    (Чорт виходить знову із букетом білих квітів і каже)

Чорт: О! Привіт вам, любі діти!

            Зустрічайте, це ж бо я,

                               (Фон – «Запалювання новорічних вогників»)

            Миколайовий слуга.

           Я прийшов до вас з привітом

          Всім дарую білі квіти.

          Бо ці квіти не прості,

          Всі зневаги дорогі,

          Хто був гордим і лінивим,

          Заздрісним та ще й мінливим

          І зухвалим так, як я

          Не життя, а красота.     (свистить)

                                          (Фон – «Бас – мінус для репу»)

            (Звучить музика, вибігають чортенята, танцюють, а Чорт говорить)

Чорт: Хто не слухався нікого.

            Зовсім Бога не любив,

            Хто ніколи не молився

            І до церкви не ходив,

           Тому торбу я привіз,

           Подарунків цілий віз.

                                          (танцюють, Чорт звертається до інших)

          Ой ви, мої сатанята!

          Час дарунки роздавати.

          Привітаймо дітей всіх,

          Тож тащіть подарунків міх.

                                          (чортенята виходять і приносять мішок)

          Хто не хоче вчитись

          І не слухає батьків,

         Хто уміє добре битись,

         Наставляє стусанів.

         Тому торбу я приніс,

         Подарунків цілий віз.    2 р.

                             (Чорти танцюють, вибігає Баба – Яга)

Баба – Яга: Ой, біда, мені біда!

Чорт: Ти того кричиш, стара?

            Ти чого прийшла на свято?

            Хочеш знову його зіпсувати?

Баба – Яга: Утікай, мерщій, біда!

                     Йде з квітками дітвора.

                                            (Виходять діти з Ангелами)

Україночка: Геть, обманщику з посади!

                      Хочеш знову ошукати?

                      Тільки ти забув, що зло

                      Переможе лиш добро.

                     Ось чесноти серцю милі

                     Із добра, є правдиві.

Українець: Ось є віра, ось надія,

                    Ось любов до Бога щира.

                    Тож з ангелами святими

                    Повторяймо всі сміливо.

                   Імям Господа святого

                   Виганяймо звідси злого!

Всі разом: Імям Господа святого, виганяймо звідси злого!

Чорт: Йдем до пекла!

Баба – Яга: Я не хочу!

Чорт: Йдем до пекла!

Баба – Яга: Я не хочу. В пеклі треба працювати.

                     Не дають там відіспатись.

                    Мені добре на землі. Усі ходите завжди.

Чорт: Йдем до пекла!

Баба – Яга: Я не хочу!

Українка: Що ж, дітки, будемо зустрічати Миколая?

                  Любі дітки, заспіваймо, Миколая зустрічаймо!

                                         (Пісня «Святий Миколай»)

                           (Звучить музика, заходить Миколай з янголами)

                                      (Фон – мелодія «Святий Миколай»)

Миколай: Я вітаю щиро нині

                 Дітей славних в Україні.

                Миру вам, щастя і добра,

                На всі віки і до кінця.

                Молилась тут ласкаво Україна,

                Що молитви дійшли до Бога,

               Мене покликали в дорогу,

               За вашим ангелом прибув.

               Усім блаженство дарувати.

Українка: Низький уклін, тобі!

                  Наш отче, Миколаю!

                 За тії божії чесноти,

                 Що нам допомогли все зло перебороти.

Українець: Тож будемо про тебе

                    Ми завжди памꞌятати.

                   І Господа святого

                  Навіки прославляти.

Миколай: Слава Господу святому!

                 Честь і слава навіки.

                 Хто мене не забуває,

                 Всі чекають залюбки.

                Може є такі малята,

                Що пісні співають?

               І отими пісеньками Бога прославляють.

                                                                (Миколай виходить разом з ангелами)

                                              (Пісня «Ішов Миколай»)

  Миколай: Молодці! Потішили мене.

                   Тож до вас я усіх прийду.

                   І у кожнім вашім домі

                   Подарунки залишу.

                                        (Фон – мелодія «Доброти свіча»)

                                            (Виходить Вовк і Лисичка)

Лисичка: Миколаю! Миколаю! 

                 А чому нам ангели подарунки не дають?

                Ми ж хотіли їх з твого воза взяти,

                Та від нас їх вкрали.

Вовк: Ти ж дарунків цілий міх

          Для нас привіз!

Лисичка: Ми ж діточок обіймали!     

Вовк: Ух! Спіймали! Ух! Спіймали!

Лисичка: Міцно – міцно їх звꞌязали!

Вовк: Ух, звꞌязали! Ух, звꞌязали!

Лисичка: Хоч вони і утекли,

                 Ми ж слухнянії в Яги.

                А Ягуся нам казала,

                Розрахунок з Миколая.

               Тож ми даруночки візьмем

               І тихесенько підем!

                                           (беруть торбу, проходять вперед, а їх зупиняють)

Ангел 2: Хто Бога любить, того й серце

               Його святі закони береже.

               Хто чесний, ввічливий і скромний,

               Той тільки із добром живе.

Ангел 3: Його святий не покидає,

               Завжди в своїй опіці має.

              Він подарунки роздає.

Миколай: Я бачу, що на свято

                 Лісові прийшли звірята

                І хочуть всі подарунки забрати.

                Ану, малята, допоможіть,

                Лисицю й вовка розсудіть.

               Що ж вчинили вовк і лисиця?

               Добро? Зло?

              У нас кожен памꞌятає,

              Що за добро Господь всіх нагороджує,

              А за зло – карає.

             Тож ми вас наказуємо,

             Зі свята виганяємо.

             Тож подумайте тепер

             Як вам краще жити:

             Чи творити всім добро

             Чи зі злом дружити?                 (Вовк і Лисиця виходять зі сцени)

Миколай: Час мені іти у путь,

                  Бо ще діти інші ждуть.

                  А ви будьте здоровенькі, будьте чемні, послушненькі

                 Молитовники читайте, якнайшвидше виростайте.

                 Батька й неньку утішайте. А тепер на дальню путь

                 Заспівайте що – небудь.     (Пісня «Миколаю»)

                               (Пісня «Ой хто, хто, Миколая любить»)

docx
Додано
19 лютого
Переглядів
117
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку