Виховний захід "«Фізика та її доньки»

Відділ освіти

Старовижівської РДА

НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня – гімназія»

смт. Стара Вижівка

 

 

 

 

 

В. Є. Фесенюк

 

 

 

9 клас

 

 

2018

Природу не можна перехитрити та обдурити, але її можна пізнавати та розуміти, щоб жити з нею в мирі та злагоді.

М.  Балашов

Є все-таки в цьому житті одна єдина гідна людини справа – дізнаватися правду про світ і про своє місце у ньому.

Н. Коперник

 

 

Ведучий 1. Вітаємо усіх учнів та шановних гостей, що зібрались у цій залі. Нарешті настало і наше свято  ЦІКАВОЇ ФІЗИКИ. У гості до нас завітала пані ФІЗИКА зі своїми доньками.

(На сцену виходять: фізика та п’ять її доньок.)

 

Фізика. Доброго дня вам усім. Хочу познайомити вас з моїми прекрасними доньками. Ось моя улюблениця – МЕХАНІКА, а це - чарівна ЕЛЕКТРИКА,  а ось – ТЕРМОДИНАМІКА, а це – ОПТИКА, а ось ця – моя наймолодша донечка, моя розумниця – МОЛЕКУЛЯРКА.

 

Ведучий 2. Раді знайомству. Прошу сідайте. Ось тут у цій залі зібрались усі, які люблять і шанують вас, пані ФІЗИКО і ваших доньок.

 

ТЕРМОДИНАМІКА. Матусю. Нас усі вивчають, люблять, шанують, а ти до нас ставишся по – різному. Ось МЕХАНІКА – твоя улюблениця, а на мене ти зовсім уваги не звертаєш.

(Починає плакати, ображатись.)

 

МЕХАНІКА.А ти, що не розумієш чому? Я – найпопулярніша у світі. У мене стільки вчених, які просто обожнюють мене. Я – найпотрібніша з усіх вас. Про мене складають вірші. Ось, наприклад…

(На сцену виходить учень і читає вірш про механіку.)

 

Учень 1.

Механічний рух 

Щоб зрозуміти фізичну науку,

Мову її треба добре збагнути.

Чіткість і звучність її неземну                                                    Так полюбити, як вічну красу.

Мова ця, друже, вкраїнська в цілому

Хоч є слова і не з нашого дому.

Речення в ній і окремі слова -                                     Розповідь про незліченні  дива...

 

 Тож почнемо непросту цю науку

З слова простого - фізичного руху

Будь-яку зміну в природі завжди

Рухом фізичним сміло зови.

 

Рухом назвемо і рух літака

Що у блакить наче птах він зліта

Стан тих вагонів, що рейками мчать,

І пасажирів, які в них сидять.

Рух механічний у риби в воді,

Танок метелика в теплій траві,

Здійснює рух в небі хмарка мала,

У водоспаді краплиста вода.

Он у вагоні людина дріма

Враження перше : тут руху нема.

Але по рейках колеса біжать,

Стіни й підлога ритмічно дрижать.

 

А за вікном пробігають стовпи.

І села, і річки, і різні мости...

Он хлопчик в вагоні стоїть –

Сам - нерухомий, а вагон то біжить.

Коли рух описати нам треба,

Із землі, із зорі чи із неба,

Виберем тіло примітне таке,

Відносно якого й опишем усе.

В фізиці тіло це відліком зветься

 Правда, довільно воно там береться.

 Віддаль від нього відлічують в часі

  В горах, у полі, в просторому класі...

 

Як тільки віддалі зміну побачиш,

Сам собі й друзям, отак розтлумачиш :

Тіло у русі знаходиться дане

Тільки відносно того, що за відлік обране.

Як захочеш, то можеш завжди

Тіло таке у природі знайти

  Відносно якого ти будеш незрушний

  В стані спокою, як камінь бездушний.

 

Фізик великий, що звавсь Галілей,

Справу велику зробив для людей.

„Рух є відносним!” - сказав він відважно,

 Чим і прославивсь цей фізик поважний.

 

 

МЕХАНІКА. Ось, які вірші про мене складають. А легенди… Ви тільки послухайте і подивіться. Я запропоную вам „версію” відкриття  закону всесвітнього тяжіння.

Яблука сорту „ Ньютонівка”

( Виходить „яблуня”, на шиї табличка „Антонівка”. Стає на стілець, дістає з кишені яблуко, починає їсти. На „яблуні” також навішані яблука. Під яблунею сідає Ньютон і починає думати. Огризок від яблука „яблуня” кидає Ньютону на голову. Ньютон піднімає голову, потім підскакує, пробуючи зірвати яблуко, але „яблуня” піднімає вище гілки-руки. Ньютон ходить навколо яблуні і знову задумався.

Трохи віддалік стоять Сусід і Сусідка.)

 

Сусідка. Он подивись, що генії роблять. Думають, зараз щось надумають. А ти? Все саджаєш свої яблуні, а закони сусід відкриває. І на кого я свою молодість потратила? Сватався до мене Ісаак, але я пішла за садівника. А була б жінкою лорда.

 

Сусід. Зате ж весною, як зацвітуть яблуні, стоїть така краса навкруги! А восени цих яблук сила-силенна. Навіть під нашою антонівкою сусід любить сидіти, яблуками ласувати.

 

Сусідка. А якби ти продавав яблука, то мав би грошей більше, ніж він. А ти роздаєш. Та ще й дозволяєш гуляти по нашому садку чужим. („Яблуня” знову кидає яблуко на голову Ньютону).

 

Ньютон. І чого воно падає на Землю? Може, це всі тіла між собою притягуються, як яблуко до Землі? Та це ж буде новий закон! Закон всесвітнього тяжіння! Піду, запишу, доки не забув. (Виходить).

 

МЕХАНІКА. А як у школі мене люблять…Цілими днями діти бігають по коридорах і застосовують мої закони…

 

Учень 2

  Кілька  тижнів  я  бігав  по  школі  з лінійкою,  секундоміром,  динамометром,  вимірював,  розраховував,  шукав підтвердження тих чи інших законів МЕХАНІКИ.  Основна  задача  механіки  —       визначити,  де  буде  знаходитись тіло  в будь-який  момент  часу.  Я  знайшов  в  школі  документ,  який  дає  вичерпну відповідь   на   це   питання,—   розклад   уроків. Досліджуючи   рух   вчителів,  я виміряв  відстань  від  учительської  до  кожного  кабінету  й  обчислив  середню відстань, яку кожен вчитель проходить за день. Крім цього я виміряв середні швидкості руху по школі, і виявилось, що середня швидкість  руху  вчителів  дорівнює  1,1  м/с.  Та  ці  результати  не  йдуть  ні  в  яке порівняння  з  учнівськими.  Середня  швидкість  руху учнів на  І  поверсі —     7,2  м/с,  а на ІІ поверсі  —      6,8  м/с.  Хоча,  якщо не звертати  уваги на зауваження  чергових і кататися по перилах, то  швидкість

зросте до  11,2 м/с. Рух сходами з І поверху на другий дав результат  6,0 м/с, а з  II на І —8,0 м/с.       Вивчити    траєкторію   руху   будь-якого   з   учителів   можна,  скориставшись   розкладом  уроків.  Зазвичай  вона  складається  з  відрізків  учительська  —  кабінет  і   навпаки.  Траєкторія  руху  учня  є  більш  складною,  але  одне  я  можу  сказати   напевно:  переміщення,  що  здійснює  будь-яке  живе  тіло  у  школі  за  день,  завжди   дорівнює нулю. 

        Я виявив, що рух  учнів на перерві дуже  нагадує броунівський, а спостерігаючи за поведінкою учнів в різні моменти часу,  можна  уявити  шкільне  життя  як  модель  для  вивчення  агрегатних  станів речовини: учні на уроці — це модель твердого тіла (кожен учень-атом  має своє місце, рух обмежується коливанням навколо парти, максимум, куди  можна переміститись,—     до  дошки  чи,  якщо  дуже  постаратись,—     геть  з  класу).

     Перерва — це рідкий стан: сили взаємодії зменшуються, але вийти за межі

  посудини — школи — вдається не кожному. І, нарешті, дзвоник з останнього

  уроку перетворює нас на модель газу: відстань збільшується до 10 км, зв'язок   лише по телефону, газ практично ідеальний. Ось такі я зробив висновки.

(вклоняється фізиці і іде зі сцени.)

 

МОЛЕКУЛЯРКА. І мене, і мене згадали. Ото ж і я важлива у житті людей!!!

 

ЕЛЕКТРИКА. Мовчи!!! Оскільки ти найменша, то мама любить тебе найбільше. А ось я – найважливіша!!! Без мене сучасна людина вижити не зможе! Про мене і вірші складають…

(На сцену виходить учень і читає вірш про електрику.)

Учень 3.

Електрика

З електрикою зв'язаний                                    Аж цілий ряд ідей,

Які у фізику принесли

Кулон, Максвелл і Фарадей.

 

А потім долучився

Великий із людей                                    Непокірний італієць

Галілео Галілей.

 

ЕЛЕКТРИКА. Мої явища можна пояснювати на побутово – гумористичному рівні.

(На сцену виходить учень і читає тлумачний словник.)

•  «Транзистор» — учень, який транжирить батькові гроші.
•  «Напівпровідник» — помічник провідника поїзда.
• «Напруга» — атмосфера в класі під час опиту­вання.
• «Тиск» — учитель робить запис у щоденнику; батьки перевіряють домашнє завдання.
• «Дірки» — учні, відсутні на уроці фізики; «про­біли» в знаннях.
•  «Сторонні сили» — шпаргалка; підказка на уро­ці; спонсор при вступі до вузу.
•  «Кюрі» — пропозиція закурити; погана звичка.

• «Трибометр» — вимірювач  трьох потреб.

• «Паскаль» —бать­ко, який повчає учня  паском за погані бали.
• «Ампер»— любитель перловки.
• «Опір» — відсутність бажання вчити уроки.

•   «Тертя» — проблеми в навчанні; стосунки з батьками після «двійки» в щоденнику.

• «Соленоїд» — любитель солоного.

• «Маховик» — боксер.

• « «Електроліз» — старенька електричка; елек­тромонтер на стовпі.

• «Катіон» — друг Каті.

(На сцену виходить учень і зачитує загадки.)

 

Учень 4.

 На стіні висить тарілка,

 По тарілці біжить стрілка.

 А ця стрілка наперед

Нам погоду вказує.

(Барометр.)

 

 Там іскриться сніг та лід, 

Там сама зима живе.

  (Холодильник.)

 

 Тепла гармошка весь дім обігріває.

 ( Центральне опалення)

 

 Ввечері на землю злітає,

І ніч на землі перебуває,

вранці знов підлітає.

( Роса – повітря охолоджується – водяна пара конденсується, вранці випадає роса; кругообіг води в природі.)

 

 Над річкою, над долиною повисла біла хустина.

( Туман – багато вологи у повітрі; при охолодженні водяна пара конденсується у воду.)

 

 Фиркає, гиркає, гілки ламає,

пил підіймає, з ніг збиває.

( Вітер – переміщення повітряних мас з прискоренням.)

 

 Пухнаста вата пливе кудись;

чим вата нижче, тим дощик ближче.

 ( Хмари – насичена водою.)

 

 Виріс ліс – білий весь:

 пішки до нього не ввійти,

 на коні не в’їхати.

 ( Малюнок « морозний» на вікні – кристалізація води.)

 

 Що видно, коли нічого не видно?

 (Туман.)

 

 Вона Сонцю — найрідніша,

 Вона в спеку — наймиліша.

( Вода.)

 

 У воді не тоне й у вогні не горить. 

( Лід.)

 

 Горя не знає, а гірко плаче.

 ( Хмара.)

 

 Без рук, без ніг, а в хату лізе.

(Холод, тепло.)

 

 Науково обґрунтована пустота.

 ( Вакуум.)

 

 Удень скло розбите,

вночі вставлене.

( Ополонка.)

 

 Падає - легке, а впаде – не піднімеш.

 ( Дощ.)  

 

Летить – мовчить,

 а впаде – кричить.

 ( Сніг.)

 

 Ішла пані у ночі,

Погубила всі ключі.

Місяць бачив – не сказав.

 Сонце встало, позбирало.

 ( Роса.)

 

Біла морква зимою росте.

( Бурулька.)

 

ОПТИКА. А я люблю спостерігати, як люди придумують різні кросворди і розгадують їх.

 

Ведучий 1. Давайте розгадаємо один з них.

Розв'яжи кросворд…
1. Предмет, у якому можна побачити своє зображення.
2. Зоря — одне з найказковіших світлових явищ …
3. Його значення у житті надзвичайно велике.
4. Світлові прилади, які створила людина.
5. Різнокольорова дуга на небі.
6. Колір веселки, який знаходиться між червоним і жовтим кольорами.
7. Наука, що вивчає світло.

 

 

Учень 5.

Гумореска

„ Дід Опенько - астроном”

Раз до нас в село прийшла

Якась телеграма,

А насправді то була

Цікава програма.

 

Розказати, хто, що може

Про космічний простір,

Про те, як до нас „пришельці”

 Прилітають в гості.

Запитав хтось із народу :

„Ta нащо нам того?!

Ми не знаємо про них

І нам не до цього.”

Ta гукнули із громади :

„Це цікаво знати!

Ви скажіть лише, чи будуть

За то приз давати?”

„Буде, люди, нагорода

За кращу билину

Про космічні кораблі,

Про марсіанинів.”

Перший виліз на майдан

Я - старий Опенько

І почав перед народом

Брехати легенько:

„Йшов колись я через ліс,

А вже темно було.

Тут до мене просто з неба

Щось кругле прибуло.

Я почав хреститися :

Думав - кінець світу,

Але звідтам чорт вилазить

І зовсім роздітий.

Hy та й каже мені: „Діду,

Хочеш добре жити?

Пропонуєм тобі з нами

У небо летіти.”

Я подумав: ”Як то так?

Без смерті, без „краю”,

Чи то ангел, чи то чорт

В пекло забирає?”

Але вирішив : сідаю,

Може й правду кажуть,

Може краще життя там

„Пришельці” покажуть.

Сів я в їхній апарат,

У тую машину,

He встиг кліпнути очима,

Як в небо полинув.

А у просторі космічнім

He такі зірочки,

Як ви бачите із низу

Якіїсь цяточки.

Он та крапочка у небі –

Велика планета,

А та друга, що летить, -

 Космічна комета.

Hy а місяць, ясний місяць,

Що так гарно сяє.

Як ви кажете? Брат брата

На вилах тримає?

Ta не слухайте ви, люди,

Такої билини,

Бо там майже увесь місяць –

Гори і долини.

Але час пройшов швиденько

І вже збігла днина.

Hy а я так хочу їсти,

Адже я - людина

Мені хлопці на обід

Дали три пігулки :

Перша - борщ,

а друга - бульба,

А третя - пів булки.

А ще, людоньки, забув

Про те розказати

Як по тому кораблі

Я почав літати.

 

І літав я досить довго,

Добре налітався.

Аж тут сам не знаю звідки, 

Голос баби взявся.

Ta й кричить мені :”Опеньку,

Проснися! Ти чуєш?!

Ти кудою, стара  псото,

В своїм сні мандруєш?”

Я почав своїй Красуні 

Все розповідати,

А вона мене та й в плечі :

„Йди бульбу копати!”

Ось на цьому мої мандри, людоньки, і завершились…

(вклоняється і сходить зі сцени.)

Ведучий 2. Яка цікава гумореска. Але наше свято наближається до завершення. Я думаю, що усі присутні у цьому залі гарно провели час.