Виховний захід. Інсценізація казки за власним задумом.

Інсценізація казки

(мелодія перед початком)

Автор:

ФОН 001
У ті дні було дуже холодно…
Земля ще не бачила такого холоду. Всі дерева густо вкрились інеєм, сонця не було.  І чарівні стежки лісу були переметені так, що жодне лісове створіння не могло пройти через засніжені хащі.
Зима:
ФОН 002
-Ахахахах! Я! ЦЕ все мої володіння! Тільки мої! Я цариця над світом. І літа більше не буде! І сонця ви більше не побачите! Тепер тільки сніг!Тільки мороз!Тільки віхола. Я! Я правлю усім світом!Тільки я!

ФОН 003
Автор:
- Не колискова кожного вечора звучала і не спів чарівних голосів пташок пробуджував звірят, а злий голос Королеви зими.
ВИ думаєте, що завжди королева Зима була злою? Ні. Колись вона зустрічала весну і, посміхаючись, поступалась їй троном. А коли поверталась, то радо зустрічала звірят сніжком та своїми крижаними обіймами. І хоч вона була холодною, але скільки любові переповнювало її, що ніхто не мерз. Всі любувались та раділи такій чарівній порі року. Пишалась і сама Зима. Але одного разу сталось лихо. Злий король ельфів напав на лісових звірят. Звірі боронились як могли, втрутилась і Сніжна Красуня.
І коли король ельфів програв у тяжкій боротьбі, то зі злості забрав серце Зими, тим самим зробивши її лютою та ненависною.
Але одного дня…що там говорити, дивіться самі.

ФОН 004
Зайчик:
-Ой, холодно…Дуже холодно! Якби не така велика мета, то грілись би ми вдома…Їли б моркву…
Ведмідь:
-Так, друже…Але, треба врятувати серце Зими, інакше вона перетвориться на відьму і не дасть нам життя.
Вовчик:
-Так, ходімо сокріше до ельфів, може вони нам допоможуть.
Кабан:
-А раптом не вийде?
Лисичка:
-Ми будемо дуже просити! І все нам вдасться!
Дорога була не легкою, часто сніжило і було дуже холодно.
Вовчик:
-УУУУУ!УУУУУ!
Зайчик:
-Тримайся, ще трішки!
Ведмідь:
-Легко говорити, коли в тебе така шубка!
Лисичка:
-Досить вам! Якщо ми пересваримось, то точно нічого не буде.
Автор:
ФОН 004
- І ось показався перший з будиночків ельфів. Ельфійська Принцеса саме була вдома і, коли побачила гостей, вибігла до них.
Принцеса:
-Ви прийшли! Я вас чекала!
Зайчик:
-Чекала? Нас?
Принцеса:
-Так, чекала! Заходьте, зігрієтесь і я вам все розповім.

Автор:
ФОН 005
- В домі було затишно і тепло. Звірі добре зігрілись, а ельфійка розповіла їм про тата, про злі чари, які були накладені на нього  і про те, як він таємниче зник, забравши з собою серце Зими.
Ведмідь:
- Ухухух!І що нам тепер робити? Зима залишиться назавжди і заморозить всіх нас.
Лисичка:
-Дорога Принцесо!Невже нічого не можна придумати.
Принцеса:
-Я не знаю, де зараз мій батько!Але думаю, що знайти його буде не важко, адже часто він ходив на гору до дракона. Можливо, саме там і заховане серце королеви Зими.
Кабан:
-Відправимось скоріше!
Автор:
ФОН 006
- І звірі разом з принцесою відправились на гору Дракона. Йшли чи довго, чи коротко.Але, якось уже дістались гори.
Принцеса:
-Ой, страшно, не піду, боюся!
Вовчик:
-Не бійся, Принцесо, ми тебе захистимо!
Ведмідь:
-Ось тільки, як зайти туди?
ФОН 007
Дракон:
-УУУУ!Чую, чую, живим духом пахне!  Хто посмів вдертись до моїх володінь!
Лисичка:
-Все.Тепер точно помремо!Помремо, кажу вам!
Кабан:
-Не бійся, Лисичко! Ми разом все здолаємо, якщо будемо єдині, ніхто нас не переможе.
ФОН 008
Автор:
- І звірі почали радитись. Щойно встигли сплести вірьовку, аж тут показався Дракон.
Дракон:
-Будем битись, чи миритись.
Принцеса:
-Драконе, ми не битися прийшли, а допомоги просити. Ці звірі шукають серце королеви Зими, чи не бачив його ти?
Дракон:
-Хахах!А що взамін мені буде?
Зайчик:
-А що попросиш?
Дракон:
-Дівчину заберу! І віддам вам те, по що прийшли.
Принцеса:
-О!Ні, ні, не віддавайте мене йому, він же мене зїсть!
Ведмідь:
-Значить будемо битись! Принцесу ми тобі не віддамо.
Дракон:
-Тоді начувайтеся! Не на життя битимемось, а на смерть.
ФОН 009
Автор:
- Почалась запекла бійня! Довгих сорок днів бились звірі та Принцеса з драконом. І нарешті виграли.
Лисичка:
-Ну, що, злий Драконе. Не такий ти вже і злий!
Вовчик:
-І не такий дужий!
Принцеса:
-І зовсім не страшний.
Кабан:
- І досягли ми це разом.
Дракон:
-Ось, беріть своє. Ви перемогли!
Зайчик:
-Не будемо його вбивати, друзі, він такий злий лиш тому, що самотній.
Дракон:
-Так, так!Дуже самотній.
Лисичка:
-Заберемо його до нас у ліс. І будемо всі дружити.
Вовчикк, Ведмідь, Кабан:
-Заберемо!
ФОН 010
Автор:
- І всі вони повернулись додому. Принцеса Ельфів залишилась жити у своєму домі, а радісні звірята повернулись з драконом до лісу, там віднайшли Зимову Царівну і повернули їй серце! Потім сталося диво і злі чари розвіялись!
Життя налагодилось. Звірята знайшли нового друга.І їхня дружба стала ще міцнішою. 
ФОН 011