Виховний захід. "Казки свого народу".

 

 

 

Виховна справа

«Казки мого народу»

 

Для молодших школярів

 

 

Сценарій підготувала вчитель початкових класів вищої категорії Академічного ліцею №5 Обухівської міської ради Київської обл. Рискаль Людмила Миколаївна

 

 

 

 

2024 р.

Мета: поглиблювати знання учнів про казку як вид усної народної творчості, розвивати артистичні здібності учнів, виховувати любов, повагу та інтерес до усної народної творчості.

Обладнання: декорації, музичний центр, костюми казкових героїв.

 

Хід свята.

Ведучий 1

Добрий день всім, добрі люди!

Щаслива година!

Свят попереду у нас буде ще доволі,

Та сьогодні свято «Казки» в нашім класі!

Ведучий 2

Сміху і радості багато

Подарує всім вам свято!

Вас чекає любов і ласка!

В гості кличе всіх вас

Всі разом

Казка!

 Лунає пісня:

Якщо довго, довго, довго, якщо довго по стежинці,

Якщо довго по стежинці через увесь ліс пройти,

То авжеж, звичайно можна, і, напевно, поодинці,

Разом усі дружно зможем наші казочки знайти.

 А-а, річки в казці ось такої ширини.

 А-а, і дерева ось такої довжини.

 А-а, вовки, півні, мишенята,

 А-а, всі дівчата і хлоп’ята,

 Ка-азки будуть вам показувать,

 Ка-азки будуть вам показувать!

 

Ведучий 1

Сьогодні ми Казку сюди запросили,

Щоб бачити Казку і слухать гуртом.

А Казка в дорозі десь там загубилась,

Давайте її погукаєм разом!

Всі разом

Каз-ко!

Каз-ко!

Каз-ко!

Ведучий 2

Зачекайте, здається, хтось у лісі плаче,

Давайте підемо побачимо.

А далі, коли Ваша ласка,

То помандруємо разом у Казку…

(На лісовій галявині між двома ялинками на пеньку сидить Колобок, тримає на колінах розгорнуту книжку, на якій великими літерами написано – «Казки»).

Ведучий 1

Он, дивіться, Колобок.

Знають всі дорослі й діти,

Жив та був на білім світі

В добрій казці Колобок,

Всіх малих дітей дружок.

Здрастуй, славний Колобок.

 

Колобок

Я веселий Колобок,

Я усіх дітей дружок.

Я гарячий, я добрячий,

Загорілий в мене бік.

Я від діда, баби, вовка

І ведмедя лежебока

Від лисиці і зайця

Покотився, покотився

По траві, мов коліща,

Бо до вас всіх, любі друзі,

Я на свято поспішав.

Ведучий 1

Чого ти плачеш, наш дружок?

Колобок

Ну, як же мені не плакати? Кочусь я оце собі лісом, дивлюсь, а під ялинкою лежить гарна книжка, а на обкладинці написано «Казки». Я так вважаю, що її, мабуть, хтось загубив. Я перегорнув усі сторінки, а в книжці жодної казки, кудись усі казкові герої порозбігалися.

Ведучий 2

Ну що ти, Колобок! Не плач! А давайте підемо по лісу і позбираємо всі казки.

Дивись, он Мишенята граються – Круть та Верть. От вже є й перша казочка.

Сценарій української народної казки «Колосок».

Ведучий

Це у нас, в степу, на півдні

Працьовитий мешкав Півень –

Півник Горло Голосисте…

Сонце, тільки-но вставало,

Зразу ж Півника вітало.

Друзі Півня – Мишенята.

Сплять ось. Можете впізнати.

Чули, мабуть, їх зовуть

Розвеселі Верть та Круть.

Півник прокидається: встає з ліжка, займається руханкою, умивається, біжить на подвір’я .

Ведучий

Півник ранок відкриває:

Сонце першим зустрічає;

Вибігає на подвір’я,

У росі купає пір’я…

Півник

Кук-куріку-у-у!!!

Ведучий

Потім – це вже спересердя –

Піднімає Крутя й Вертя.

Півник

Годі, ледарі, вам спати –

До роботи час вставати!

Круть та Верть неохоче прокидаються, спроквола виходять у двір.

Круть 

Круть – це я…

Верть

 Верть – це я…

Ведучий

Півню – ліжка застелити,

Квіти в горщиках полити,

І зварити щось поїсти –

Ні на хвильку не присісти!

І подвір’я підмести,

І водиці принести!..

Круть та Верть – гайда із хати…

Поспівати, пострибати

І побавитись охочі

Аж від ранку й аж до ночі.

Пісня мишенят

Ми – веселі Мишенята;

Нас нікому не спіймати.

Довгі маємо хвости –

Мишенята хоч куди.

Як закрутимо хвости –

Мишенята хоч куди!

 

Півник (розсердившись)

Так робити не годиться –

Зовсім можуть розліниться!

Ач, взяли собі за моду –

Ні за віник, ні за воду...

Крутю! Вертю!

Ведучий

Півник вийшов у садок

І знайшов там …  колосок…

Півник

Крутю! Вертю! К-кук-куріку-у-у!!!

Підбігають розвеселі Мишенята.

Круть

Чого кликав нас кажи!

Верть

Що знайшов там покажи!

Півник

Ось зайшов я у садок

І знайшов там колосок.

Що з ним будемо робити?

Круть

Чув  я – треба змолотити…

Півник

Хто ж змолотить?  

Круть (заперечливо)

Ні, не я!

Верть (заперечливо)

Це робота – не моя!

Побігли гратися. Півник починає молотити колосок.

Ведучий

Півник вміє все робити.

Не уперше й молотити:

Виграє в руках ціпок!

Ось зерно уже в мішок

Поскладав…

 …А  Мишенята

 Сновигають коло  хати.

З’являються  захекані  Круть  і  Верть.

Півник

Змолотив…

Тепер відправить

Зерно треба до млина,

Щоб змололи там сповна.

Хто відправить?

Круть (заперечливо)

Ні ,не я!

Верть (заперечливо)

Це робота – не моя!

Побігли знову. Півник бере мішок і несе його.

Ведучий

Взяв мішок він на крило

І поніс через село.

У млині зустрівся з Хортом:

Все змолов найвищим сортом.

Знову – лантух на крило,

Й пішки через все село…

Півник

Я змолов як – наче сніг!

А багато!..

Повен міх!

Треба тісто замісити…

Хто бажає це зробити?

Круть

О ні, не я!

 Верть    

Це робота – не моя!

Ведучий

Наче вітер -  коло хати

Знов гасають Мишенята.

Півник тісто замісив.

Півник пічку розпалив.

В піч ладнає пиріжки…

Хай рум’яняться боки!

А нероби?.. Ці  ледащо…

Цілий день одне лиш знають –

Байдикують…

Та й співають!..

Півник (про себе)

Стіл прибрав…

З печі залюбки,

Ось, виймаю пиріжки…

А який у хаті дух –

У-ух-х!

Ведучий

                  А за столом

                  Круть та Верть сидять рядком!

Півник (до Мишенят)

                            Ні,стривайте! Підождіть!

                        Ви таке мені скажіть,

                         Хоч і всілися в рядок:

                         Хто побачив колосок?

 Круть

                          Ти знайшов…

Верть 

                           Наш дорогенький…

Круть 

                            Пиріжки твої смачненькі…

Верть

                             І пухкенькі…

Круть

                              Диво з див!

Півник

                              Колосок хто змолотив?

Круть

                             Ти все,Півнику,все ти…

Півник

                              До млина кому нести

                              Довелося на горбі…

Верть

                               Та тобі-тобі-тобі!..

Круть 

                                 Тобі…

Півник

                      Де ж були ви?!

Круть

                       Ми?..

Верть

                       Гуляли…

Півник (з докором)

                        А за стіл вже й посідали?!

                        Ні – на цей раз! – вибачайте,

                        Та мою науку знайте,

                        Пам’ятайте завше й скрізь:

                        Хто працює,той і їсть!

Круть

                           Ми ж на вулиці були…

Верть 

                            Ми гуляли…

Круть  

                            Ми… Пішли!..

 

Принишклі  Круть та Верть встають із-за стола, виходять.

Ведучий 1

Казочко, займай своє місце.

Ведучий 2

Біжимо далі по лісу.

Он, дивіться, Лисиця та Журавель.

Ведучий 1

От вже і друга казочка.

Сценарій української народної казки «Лисиця і журавель».

Дійові особи: Лисиця, Журавель, Ведучий 1,  Ведучий 2
Ведучий 1

Раніше звірі в світі дружно жили,
І зустрічалися й дружили.
Ми розповідь свою почнем
Про лисицю з журавлем.
Ведучий 2

Одного разу по болоту
Йшла лисичка без турботи,
І зустріла журавля.
Лисиця
Ах, мій кум! Давно я мрію
На обід вас запросити
І по-царськи пригостити.
Журавель
То чого ж і не зайти?

Кашки манної не з’їсти.

Царський стіл і царська страва –

До вподоби така справа.

Лисиця
Постараюсь я на славу!
Я чекаю завтра вас.
Журавель

Буду вчасно я, Лисичко!

Ведучий 1
Журавель не їв, не пив,
Все туди-сюди ходив –
Нагуляв серйозний вид
І відмінний апетит.
І, чекаючи обіду,
Сам з собою говорив.
Журавель
Краще друга нема в світі!
Портрет замовлю я лисиці
І повішу над каміном,
Як взірець для доньки з сином.
Ведучий 2
Готувалась Лиска гарно –

Кашки наварила вправно

І розмазала по тарілках

Тонким шаром, немов плівка.

Ось і все  –  їжа готова,

Жде Руда сусіда вдома.

Журавель
Здрастуй, лисонька, мій світ!
Ну, неси скоріш обід!
Чую запах каші манної.
Лисиця
Пригощайтеся, гість бажаний!
Ведучий 1
Довгий час наш кум клював,
Лисці головою кивав.
Але, хоч каші тієї чимало,
В дзьоб ні крихти не попало!
Ведучий 2

А Лисиця, господиня наша,
Лиже потихеньку кашу –
Їй до гостя нема справи,

Доки всю не з'їла страву!
Лисиця
Куме любий, все, що мала

На обід я Вам поклала.
Час настав – пора додому.
Журавель
Що ж, спасибі і на цьому.
Лисиця
Шкода, каші більш немає.
Ви, сусіде, вибачайте.
Та й, до речі, не забудьте –
Куме, Ваша черга буде
Мене звати на обід!
Ведучий 1
Журавель стримав образу.
Хоч і виду не подав,
Але вирішив лисицю
Пригостити, як птах птицю!

Ведучий 2

З шийкою вузькою, довгою

Глечик він приготував,

І залив туди потрошку

Дуже гарної окрошки.
Але ж миски або ложки
Він для гості не припас.
Лисиця
Тук-тук-тук!
Журавель
Зараз, зараз!
Здрастуй, милая сусідка,
Проходь, за стіл сідай,
Пригощайся, не соромся!
Ведучий 1
Біля глечика Лисиця в’ється,

Носом, лапою по ньому треться.

Зазирає в нього – як там смачно…

Як туди залізти мордочкою вдачно?

Так зайде, потім ось так,
Не дістати аж ніяк.
Запах їжі так дражнить,
І кого тепер винить?

Ведучий 2
А Журавель собі клює
І душа його співає –
З глечика потрошку
З'їв він всю свою окрошку!

Журавель
Оце ж вибачай, Лисуню,

Що мав, тим і приймав.

Нічим більше пригостити.

Лисиця
Нічим? Ти ж сам все з'їв!
Обдурити мене хотів?
Ось тобі я покажу!
Всім я в лісі розкажу
Про твоє гостинність.
Ведучий 2
Ох, розгнівалась Лисичка,

Довго так вона сварилась,
І подякувать забула, як годиться.
Ведучий 1 та Ведучий 2 разом    Дружба їх з тих пір нарізно!

 

Ведучий 1

Казочко, займай своє місце.

Ведучий 2

Біжимо далі по лісу.

Он, дивіться, Рукавичка.

Ведучий 1

От вже і трета казочка.

 

Сценарій української народної казки «Рукавичка».

Дійові особи: Мишка, Зайчик, Лисичка, Вовк, Кабан, Ведмідь, Собака, Ведучі.

Ведучий 1
Люлі-люлі, тілі-тілі!
Зайці по воду ходили,
Та із річки, як ковшами,
Воду черпали вухами,
А потім додому носили.
Тісто для локшини місили.
На вухах розвісили -
Дуже було весело!
Ведучий 2

Але трапляються в лісах
Більш цікаві чудеса!
Ця казка-невеличка
Про звірів і рукавичку.
В лісі дід старий гуляв,
Рукавичку втратив -
Рукавичку нову,
Теплу і пухову.

З-за дерев праворуч з'являється Мишка.

Мишка

Я Мишка-шкряботушка,
Під кущиком сиджу
І від холоду тремчу.
Що ж таке там? Рукавичка!

Рукавичка – це мов нірка!
Побіжу до неї швидко.
Бо це нірка нова,
Тепла і пухова!

Мишка біжить до рукавички і ховається в ній. На галявинці з-за дерев праворуч з'являється Зайчик.

Зайчик

Ну, а я, відомо, – Зайчик.

Перший в світі побігайчик.
Стрибаю біля грушки,
Замерзли в мене вушки.
І куди тепер подітися,
Де нещасному зігрітися?

Зайчик підбігає до рукавички.

Зайчик
Хто всередині? Звірок чи пташка?
Чи малесенька букашка?

Мишка визирає з рукавички.

Мишка
Це я Мишка-шкряботушка!

Зайчик
Ти пусти мене, норушка!
Дуже мерзне Зайчик,
Зайчик-побігайчик!

Мишка
Місця обом доволі

Та й радіти б тільки долі.
М'якше тут, ніж в ліжку.
Рукавичка нова,
Тепла і пухова!

Мишка і Зайчик ховаються в рукавичку. На галявинці з-за дерев праворуч з'являється Лисичка.

Лисичка

Я Лисичка – всім сестричка.
Ой, рятуйте, дід Мороз
Зачепив мене за ніс,
По п'ятах за мною біжить –
Хвіст від холоду тремтить!
Відповідайте ви лисичці,
Хто сховався в рукавичці?

З рукавички визирає Мишка.

Мишка
Ось я Мишка-шкряботушка,
Довгохвоста норушка!

Мишка ховається, з рукавички визирає Зайчик.

Зайчик
Ось я Зайчик-побігайчик,
В рукавичку залізайчик!

Лисичка
Пожалійте ви лисичку
І пустіть у рукавичку!

Зайчик
Місця трьом нам тут достатньо.

Буде тепло нам в цій хаті.
М'якше тут, ніж в ліжку.
Рукавичка нова,
Тепла і пухова!

Зайчик і Лисичка ховаються в рукавичку. На галявинці з-за дерев праворуч з'являється Вовк.

Вовк

Я вовчик-братик вив вночі,
Дуже прохолонув.
Бо ніде тепла немає,
Голосно сіренький чхає –
Зуб на зуб не потрапляє.
Може пустите мене,
Хто, люб’язні, тут живе?

З рукавички визирає Мишка.

Мишка

Ось я Мишка-шкряботушка,
Довгохвоста норушка!

Мишка ховається, з рукавички визирає Зайчик.

Зайчик

Ось я Зайчик-побігайчик,
В рукавичку залізайчик!

Зайчик ховається, з рукавички визирає Лисичка.

Лисичка
Я пухнаста Лисичка,
В рукавичці всім сестричка!

Вовк

Ви пустіть мене до хати,
Вас я буду вартувати!

Лисичка

Чотирьом тут місця вистачить.
М'якше тут, ніж в ліжку –
Рукавичка нова,
Тепла і пухова!

Вовк і Лисичка ховаються в рукавичку. На галявинці з-за дерев праворуч з'являється Кабан.

Кабан

Хро-хро-хро! Я кабан-іклан

У мене замерз бочок,
Мерзнуть хвіст і п'ятачок!
Рукавичка ця доречі!

З рукавички визирає Мишка.

Мишка

Місця тут тобі замало!

Кабан

Влізу я вже як-небудь!

Мишка і Кабан ховаються в рукавичку.

З-за дерев праворуч виходить Ведмідь.

Ведмідь

Я – ведмідь-набрід, чували?

Ох, і горя ж я набрався,

Доки я сюди добрався.
Мерзне Мишко клишоногий
Мерзне ніс і мерзнуть лапи.
І нема в мене барлогу!
Що тут, посеред дороги?
Рукавичка підійде!
Хто, скажіть, у ній живе?

З рукавички визирає Мишка.

Мишка

Ось я Мишка-шкряботушка,
Довгохвоста норушка!

Мишка ховається, з рукавички визирає Зайчик.

Зайчик

Ось я Зайчик-побігайчик,
В рукавичку залізайчик!

Зайчик ховається, з рукавички визирає Лисичка.

Лисичка
Я пухнаста Лисичка,
В рукавичці всім сестричка!

Лисичка ховається, з рукавички визирає Вовк.

Вовк
Тут ще живе вовчок,
Теплий сіренький бочок!

Вовк ховається, з рукавички визирає Кабан.

Кабан
Ну, а я Кабан-іклан,
Рукавичку закривав!

Ведмідь

Щось вас тут вже забагато,
Але й я залізу в хату!

Ведучий 1

Тут кинувся дід пропажі -
Наказав собаці бігти,
Рукавичку відшукати!

З-за дерев з'являється Собака і біжить до рукавички.

Собака
Гав-гав-гав! Так ось вона!
За версту її видно!
Гей ви, звірі там иль птиці,
Швидко зась з рукавиці!
Якщо в ній кого застану,
Дуже голосно гавкати стану.
Тут же дід з рушницею прийде,
Рукавичку відбере!

З рукавички по черзі вискакують звірі і ховаються в лісі. Собака бере рукавичку і йде зі сцени.

Ведучий 2

Звірі дуже злякалися,
У розсипну порозбігалися,
Схоронились хто куди,
І втратили назавжди
Рукавичку нову
Теплу і пухову!

 

Вчитель

Добрий день, улюблені звірята,

Добрий день хлоп’ята і дівчата!

Що за диво сталося із вами?

Учень

У нас сьогодні

Зустріч із казками!

Колобок

Ми зустрілися у казці,

Щоб у радісну цю мить

Зрозуміти, як прекрасно

В світі білому нам жить!

З казки ми потрапили до вас –

У казковий дивовижний час.

Вчитель

Казка – вигадка, та в ній –

в шкаралупі золотій –

зерня сховане смачне.

Хто дістане, той почне

думу думать про життя,

збудить в серці почуття,

мов торкнеться до вогню –

вийде враз на боротьбу

за добро і проти зла!

В казці – сила немала…

Учень

Не можемо без казки

У світі ми жити,

Бо казка нас вчить,

Як потрібно дружити,

Учень

Як зло подолати,

Як хитрих провчити,

Як добрих і чуйних,

Й сміливих любити.

Разом

Як добре, що казка усіх нас зібрала.

Дорослих і діток разом поєднала.

 Лунає пісня:

Є за горами, за лісами

Казкова сторона.

Там звірі з добрими очима,

Там є любов сповна,

Там диво-озеро іскриться,

Там горя й зла нема.

Там у палаці є жар-птиця,

Мрії здійснить вона.

 

 Приспів: Казкова сторона - 2 рази

   Хто це розкаже, хто підкаже

   Де вона, де вона?

   Казкова сторона - 2 рази

   Там, де душі і світло й ясно,
   Там, де завжди весна.

 

Ця сторона мені лиш сниться,

Та світла мить прийде.

І на крилатій колісниці

Здійсню політ я цей.

Там вже чека мене удача

В зоряній стороні.

І я полину в світлу далеч

На золотім коні.

Мама

Казали ви нам казку

За бубликів в’язку.

Один бублик – на зубок,

Другий бублик – в козубок,

Третій – у кишеню,

А четвертий – в жменю.

А вас п’ятим

Будем частувати.

Ви ці бублики смакуйте,

Знову нам казки готуйте.