Виховний захід "Козацькому роду - нема переводу"

Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені

генерал-полковника Генадія Воробйова

Білоцерківської міської ради Київської області

                             Виховна  година

«Козацькому роду – нема переводу»

                                                                                       Вчитель початкових класів

                                                                                    Кизило Алла Миколаївна

Тема. Козацькому роду - нема переводу

 Мета.Ознайомити дітей з історичним минулим нашо­го народу. Розказати про свято Покрови та його зв'язок з козацтвом. Розучити козацькі ігри; виховувати любов і по­вагу до Батьківщини.

Обладнання.Ікона Покрови Пресвятої Богородиці, ілюстрації, Статут українського козацтва, свічка, герб Білоцерківського отаманського полку, козацький шеврон, козацька грамота, клятва-присяга українського козака.

(Святково прибраний клас).

                                       Хід виховного заходу

Вчитель.-  Діти, яке свято відбудеться в неділю 14 жовт­ня?

Діти. День Українського козацтва.

День Покрови Пресвятої Богородиці.

Вчитель.  - Так, діти , як ви самі визнали, 14 жовтня відбулися два свята. Але чому вони святкуються в один день?

1-а дитина. - Особливою повагою у козаків користува­лось свято Покрови. Під Покровом Богоматері вони пе­ремагали ворогів, боролись із природною стихією та ін. На її честь завжди влаштовувались церкви на Січі. Вони переживали разом з козаками тяжкі часи. Церкву було зруйновано царськими російськими військами разом із Січчю, після переходу запорожців на бік Карла XII. При влаштуванні Нової Січі у 1734 р., першою вони заклали церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

2-а дитина. Тому і видав Указ Президент України відзначати 14 жовтня в день Святої Покрови День Українського козацтва. (Зачитує Указ Президента про День Українського козацтва, ст, 1).

Вчитель. - Тож і тема нашого виховного заходу: «Ко­зацькому роду — нема переводу!».

Ми вже знаємо, який славний шлях пройшли наші предки. Вивчали це на уроках мови,музики, читання. Цікаво, а як зараз нащадки продовжують славні традиції нашого народу?

3-я дитина. - Перед вами, шановні, Статут Українського козацтва. (Зачитування визначення, що значить українське козацтво, ст,8. Дод. ]).

1-а дитина.-  Кожна область нашої держави має свій Отаманський полк, на чолі якого стоїть крайовий ота­ман.

2-а дитина. - Зверніть увагу ось на цю емблему (на стенді). Це герб Бідоцерківського Отаманського полку.

3-я дитина.- А це зображення сучасної козацької печки. Вона майже копія колишніх запорожців. (Дод. 5)\

1-а дитина. - Погляньте, яка гарна емблема. Це ще і який входить до складу сучасної козацької форми. Її носять на лівому рукаві. (Дод. 4).

3-я дитина. - Не так легко стати козаком. Молоді юнаки  проходять випробувальний термін (1 рік). Після того на свято Покрови їх приймають в козаки.  Ви бачите текст клятви-присяги сучасного українське козака на вірність Україні. (Дод. 7).

Вчитель. - Як бачите, діти не забувають свою історію і традиції. І які важкі часи не переживала наша країна, не намагались вороги знищити Україну, вона  набула незалежності і зберегла свої прекрасні традиції.  Мабуть, таки справді свята Богородиця захищає своїм покровом.

(Заходять діти, несуть ікону святої Покрови, хліб з сіллю. Ставлять в кутку ікону, біля неї свічку, та й вшановують хлібом з сіллю).

Діти (один до одного). - А чому свято Покрови має таку назву?

Ще в 1910 р. в Константинополі юродивому Андрію та його учню Єпіфанію під час молитви явилася Божа Матір, яка простягла над молільниками біле покривало.

ПОКРОВА — зміст свята становить ідея покровительства. Згідно з церковною версією, покладеною в основу ПОКРОВА, у Влахериському храмі Константонополя в 910 році юродивому Андрію і його учню Єпіфанію з'яви­лася в оточенні ангелів і святих Божа Мати, яка простяг­ла над молільниками біле покривало (омофор). Покрова співпала із давнім святом на честь завершення сільсько­господарських робіт, внаслідок чого Богородиця вважа­лася покровителькою землеробів. У цьому святі відбила­ся властива українцям шана до жінки, матері, жіночого начала взагалі, уособленого в образі матері-землі.

    Від початків козаччини Богородиця була покровитель­кою та берегинею козацького війська, а з часом — і усіх українських збройних формувань.

Вчитель. В цей день козаки зранку йшли до церкви. Молилися за долю та щастя своєї України. Потім, вве­чері, молоді козаки, показуючи свою спритність, сміливість та мужність, брали участь у іграх. Частину з них ми вам зараз покажемо.

Пісня «їхав козак за Дунай». (Під звуки пісні виходять діти).

Вчитель. Зараз перевіримо, чи дійсно козацькому роду нема переводу?

Учень. До вашої уваги довести це випала честь двом командам — «Січовикам» і «Запорожцям».

Вчитель. Цікаво, а чи приготували команди вітання? «Січовики».

Славних предків ми діти.Будемо вірно Вітчизні служити! «Запорожці».

Ми свою славу і волюНе віддамо ніколи нікому! (Слово журі).

Учень. Сіли, заспівали, свою долю згадали.

Вчитель. Так. Зараз дізнаємось, хто краще співає. (Команди по черзі  співають українську пісню). (Слово журі).

Вчитель. Добре, поки команди відпочинуть, пограємо з глядачами. Граємо, призи виграваємо. Приз отримує той, хто відповість на питання. (Вчитель та учень ставлять питання по черзі).

—  Кого називали козаком? (Це вільна людина)

—  Хто стояв на чолі козацького війська? (Гетьман)

—  Як називали хати, в яких жили козаки? (Курінь)

—   На якого звіра полювали козаки на Кіровоград-щині? (На лиса)

—  Як називалося козацьке військо? (Кош)

—  Вид транспорту на степових дорогах за часів запо­рожців? (Вози, гарби)

—   Назвіть, з якими країнами вели війни за неза­лежність козаки? (З Туреччиною, Польщею, Росією)

—  Як називалась козацька зачіска? (Оселедець)

—  Як називалась козацька каша? (Куліш)

Вчитель. Недаремно ми про їжу згадали, Щось у носі залоскотало.

Учень. Козаки вважали худих людей хворими, несиль­ними. А щоб з ворогами битися, треба було бути дуже сильним.

Вчитель. Тож, хто «Кращий їдок», ми зараз перевіримо.(Хто як куліш їсть)

Учень. Недарма кажуть: «Гуртом і батька бити легко».

Вчитель. Перевіримо, чи сильні в гурті наші хлопці. (Перетягування канату). (Слово журі, нагородження переможців).

Учень.   Славна наша Україна,

А ми її діти.

Поки живі на цім світі,

Будемо радіти.

І ця радість хай озветься

По всьому роздолу.

Хай вороженьки здригнуться...

Бо «Козацькому роду — нема переводу!».

Вчитель:Всі козаки приймали клятву

Клятва-присяга українського козака на вірність Україні

Приймаючи клятву-присягу українського козака перед Богом нашим Всевишнім, перед українським народом  ім'ям моїх матері і батька, всім мені найсвятішим і  дорожчим, святою землею нашею українською,

КЛЯНУСЯ, що готовий віддати життя, захищати свободу нашого народу українського, його споконі порядки, традиції та звичаії, самостійну Україну!

КЛЯНУСЯ все своє життя щиро дбати про духовний  матеріальний добробут, моральне і фізичне здоров'я  українського народу, українську мову і культуру,  українську духовність, звичаї та традиції українського козацтва, виховувати своїх нащадків у дусі українського козацького лицарства, бути всім справді українським козакам побратимом!

КЛЯНУСЯ як зіницю ока берегти і плекати єдні українського козацтва, як одного з найвагоміших рантів  єдності  українського  суспільства  і  всього равінства світу.  Рішуче боротися проти   розколу українського козацтва.

ПРИСЯГАЮ,   що  буду  стояти   на  смерть  за  державність,   свободу   і   незалежність  України,   недоторканість її кордонів і її територіальну цілісність, до остаїннього подиху життя і останньої краплини крові служити Україні, всі свої сутнісні духовні і фізичні сили, розум  емоції і волю. А якщо порушу цю клятву, то нехай  українська земля не прийме моє тіло, і буду я проклят моїм родом і українським народом, і хай покарають мене Бог і мої побратими — українські козаки.

Слава Всевишньому! Навіки слава Богу нашому!  Слава Україні! І слава її героям!

Слава Українському козацтву! Слава! Слава! Слава!