ВИХОВНИЙ ЗАХІД «Мій край – моя історія»

Міністерство освіти і науки України

                        Департамент освіти і науки

                            Хмельницької обласної   Державної адміністрації

ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей»

ВИХОВНИЙ  ЗАХІД

«Мій край – моя історія»

КЕРІВНИК  ГУРТКА- Людмила КУЛАКОВА

С. Лісоводи

2022р.

Мій край – моя історія

1-й ведучий.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

2-й ведучий.

Україна — це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Саме слово «Україна» означає країну, край, де живуть українці, український народ. Ця назва вперше згадується 1187 року в давньоруському літописі.

1-й ведучий

Україну можна уявити у вигляді великого дерева, де кожна гілка — це один із народів, що проживає в нашій країні, а кожен із листочків — це один з громадян України. Коріння дерева — це глибока, сива давнина з якої починається історія нашої Батьківщини. Коріння живлять дерево і листочки всмоктують все необхідне для життя. Так і всі ми, вивчаючи нашу історію, живимось славним минулим предків і накопичуємо силу, наснагу для навчання, праці майбутніх славних подвигів на благо України.

Учень.

Україно! Сивий степ — моя колиска.

І спасибі, що його ти зберегла.

Я вклонюся цьому степу низько-низько.

Поцілую чисту воду джерела.

Я приляжу серед літа, серед віку,

Припаду чутливим серцем до трави

І почую: десь підкова плаче гірко

І тупоче тьма лихої татарви.

Я почую: розмовляють між собою

Скромний горбик і загострений курган.

Ох, чимало костомахою-косою

Накосила тут розлючена карга!

Україна! Чую голос недалеко: —

Ти могил не обмини, не обмани! —

Я не знаю — джерело чи око предка

Пильно дивиться на мене з глибини.

2-й ведучий.

 Україна… Це історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня.

(Звучить українська народна пісня «Ой у лузі червона калина»).

1-й ведучий.

Україна… Сьогодні ти приходиш до нас крізь довгі роки лукавства і забуття. Крізь ті роки, під час яких ми втрачали свою національну самобутність, економічну самостійність та духовну самовизначеність. Україно! Сьогодні ми поспішаємо назустріч тобі і з радісним болем в серце відчуваємо, як у маленькому вирі життя надійно стаємо ногами на тверду основу предвічних дідівський традицій.

Учень.

Прилине хмарка лебедина,

На душу дощиком крапне.

Прийди до серця, Україно,

Благослови добром мене.

Хай рушники чуттів гарячих

Твій образ ніжно обів’ють.

Хай в самоті собі заплачу,

Що не беріг твою я суть,

Що ті вогні середохресні

В купальську ніч став забувать,

Що сам своїх стареньких хресних

Відвик у руку цілувать.

Прийди до серця, Україно,

Благослови і не лукав.

Прости мене, як мати сина,

Що ненароком заблукав.

Я повернусь і пригадаю все.

Те, що вкрив суєтний сніг.

Своє дитинство відшукаю,

І припаду йому до ніг.

Нап’юся росяних сльозинок,

Квіт сонцецвіту запалю,

І перед поглядом калини

Свій гріх навічно відмолю.

Кер. гуртка .

1 грудня 1991 року. Важлива, довгоочікувана подія в історії України. Понад 90 відсотків громадян, які взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловились за незалежність України.

Відомий автор і виконавець пісень Тарас Петриненко, аби взяти участь у референдумі, відмінив свої гастролі за кордоном. «А раптом одного голосу не вистачить, щоб Україна стала вільною», — так прокоментував він свій вчинок. Вистраждавши, виборовши волю, Україна нині має свої державні символи: герб, прапор і гімн, які уособлюють її історію, її сутність, тобто найбільш характерне для неї.

28 червня 1996 року о 9 год. 19 хв. було прийнято Конституцію України, і в статті 20 читаємо: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України…».

Великий Державний Герб України встановлюється з урахування малого державного герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Кер. гуртка .

Коли ж тризуб став національним символом народу? За найдавнішими переказами тризуб і жовто-блакитна барва були символами легендарної Атлантиди, і нібито їх шанували наші пращури, нащадки атлантів. Чи ймовірно це?

У древніх греків тризуб був знаряддям бога морів та мореплавства Посейдона.

Учениця. Атлантиду, як твердять легенди, затоплену водами моря, заховав на морському дні Посейдон (котрий і зараз вірний своїй символіці — голубе вбрання і золотий тризуб). Як відомо, українські землі не заливалися водами морів і океанів. Навіть якщо міфи не відбивають реальності і жодної Атлантиди не було ніколи, все одно — тризуб, за свідченням археологічного аналізу наскельних знаків, гончарних виробів, зброї, монет, прикрас та інших матеріальних знахідок, з найдавніших часів шанувався в Україні як могутній магічний знак життєстворення.

Учень. Після занепаду Скіфської держави тризуб і надалі існує в Причорномор’ї. Традиція саме цих знаків Північного Причорномор’я і знайшла продовження в тому, що тризуб визнано національним символом України.

Кер. гуртка. Яка ж історія Державного Прапора України?

Яким був прапор великого князівства Київського — достовірно сказати важко. Одна з перших згадок про синьо-жовтий прапор стосується XV століття, а саме великої битви під містечком Грюнвальдом у Німеччині між німецькими рицарями та об’єднаними військами Польщі та Литви, серед яких були й українські галицькі полки.

Вони виступали під прапором, тло якого було синього кольору, а лев, що спирається на скелю, — жовтого. Синій і жовтий кольори поєднували також і на деяких козацьких прапорах.

Учениця. Синя і жовта барви найчастіше трапляються в козацькому одязі часів Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648—1654 рр.), а пізніше — в одязі гайдамаків за Коліївщини.

У жовтні 1848 року Головна Руська Рада у Львові ухвалила символами українського народу герб Романовичів — золотого лева на блакитному полі і похідне від нього жовто-синє сполучення кольорів прапора. Порядок кольорів не був установлений, тому вживали як жовто-сині, так і синьо-жовті та їх поєднання.

Жовто-сині прапори використовували українські січові стрільці. 22 березня 1918 року Центральна Рада в Києві ухвалила закон про Державний прапор Української народної Республіки — жовто-блакитний. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями: символами України є чисте небо — символ миру (синій колір) та пшеничне поле — символ достатку (жовтий колір).

Але у березні 1919 р. прапором Української радянської соціалістичної республіки стає червоне полотнище із золотими ініціалами.

Учень. А 21 листопада 1949 р. Президія Верховної ради української республіки ухвалила новий прапор: горизонтальні смуги: червона і блакитна. На верхній червоній смузі — золотаві схрещені серп і молот, над ними п’ятикутна червона зірка. Така символіка невластива давнім історичним кореням.

І ось 28 червня 1996 року о 9 год. 19 хв. було прийнято Конституцію України, де записано (зачитується частина ст. 29 Конституції України, що стосується Державного прапора України). Державний прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смут синього і жовтого кольорів.

Кер. гуртка Кожен із нас неодноразово чув слово «гімн». А чи замислювалися ви — для чого різні держави мають свої національні гімни? Що означає слово «гімн»? Коли з’явились гімни і чому?

Учениця. Гімн (у перекладі з грецького — похвальна пісня) — тепер урочиста пісня, що є символом державної єдності. У стародавній Греції ними возвеличували богів і героїв.

Гімн в міждержавних відносинах відіграє роль візитної картки держави. Кожна людина повинна знати гімн своєї держави, усвідомлювати і пишатися величчю і минулого і майбутнього свого народу.

В основу сучасного державного гімну України покладено мелодію пісні XIX ст. Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», якій вже 140 років. Ця пісня була також давнім гімном Української Народної Республіки. Нині вона знову стала загальновизнаним всеукраїнським гімном.

Кер. гуртка Під час проведення офіційних церемоній та урочистих заходів обов’язково вноситься і виноситься Державний Прапор України і звучить мелодія Державного Гімну «Ще не вмерла Україна».

Під час цієї церемонії поводження дітей і дорослих повинно бути особливим. Припиняється будь-яке переміщення та розмови, всі присутнім, бажано прикласти руку до серця, повернутись обличчям до Державного Прапора України, стояти струнко. Військові віддають честь Державному Прапору.

2-й ведучий. Ви — майбутнє України. Тож своїми знаннями, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

Нехай щоденним вашим гаслом будуть слова:

Не дуріте самі себе,

Думайте, читайте.

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Учень.

Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

«Ще не вмерла Україна», —

Гордо прозвучало.

(Звучить Державний Гімн України).