Виховний захід " Мій рідний край"

Тема : Мій рідний край.

 

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння причетності до історії нашого народу; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, глибоку повагу до батьків, до минувшини і сьогодення рідної України.

 

Обладнання: ілюстративний матеріал ,

Хід заходу

Вчитель. Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна... Які це прості і разом із тим прекрасні і святі для нас слова. Рідний край починається для нас не лише з хрещатого барвінку, верби та калини, без яких, як кажуть нема України, а й із маминої колискової пісні, батьківського дому, історії родини.

 

1. Діти розповідають вірші
2. У РІДНОМУ КРАЇ
   Одна Батьківщина, і двох не буває, 
   Місця, де родилися, завжди святі. 
   Хто рідну оселю свою забуває, 
   Той долі не знайде в житті.
   
   У рідному краї і серце співає, 
   Лелеки здалека нам весни несуть. 
   У рідному краї і небо безкрає, 
   Потоки, потоки, мов струни, течуть.
   
   Тут мамина пісня лунає і нині, 
   Її підхопили поля і гаї. 
   Її вечорами по всій Україні 
   Співають в садах солов'ї.
   
   І я припадаю до неї устами, 
   І серцем вбираю, мов спраглий води. 
   Без рідної мови, без пісні, 
   Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.
   М. Бакая

3. Я ДИТИНА УКРАЇНСЬКА
   Я дитина українська,
   Вкраїнського роду,
   Українці – то є назва
   Славного роду.
   
   Україна – то край славний,
   Аж по Чорне Море,
   Україна – то лан пишний
   І степи і гори.
   
   І як мені України
   Щиро не кохати?
   Мене ненька по-вкраїнські
   Вчила розмовляти.
   
   І як мені України
   Щиро не любити?
   Мене вчили по - вкраїнські
   Господа молити.
   
   За свій рідний край і нарід
   Я Господа молю:
   Зішли, Боже, Україні
   І щастя і долю!
   Ю. Шкрумеляк

Учитель. Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, брати і сестри. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде велика держава — Україна.

Вправа « Що я зроблю для України коли виросту.» дитина відпускає стрічку і говорить : « Коли я виросту ,то…………….»

 

 

 

 

 

Захист проектів. ( Учні готували повідомлення та малюнки про рідний край де вони живуть.)

 

 

За круглим столом  ( розставляю так парти)діти сидять біля прапорців із назвою свого села. По черзі представляють свій виступ.

1 . Корсунка.

18 століття……За наказом Григорія Потьомкіна  низів’я  Дніпра заселялися людьми з центральних районів російської держави. На місці нинішнього села  Корсунка поселилися старовіри, які заснували монастир в честь Корсунської Божої Матері. А у 1797 році на березі Дніпра було побудовано монастир, в якому  налічувалося 120-150 монахів.  Пізніше біля монастиря з’явилося поселення, яке й стало називатися  Корсункою.

Село Корсунка розташоване понад невеличкою річкою, яка з’єднується з Дніпром. Через село проходить дорога яка з’єднує  Нову Каховку та Олешки. Навкруги плавні багаті на деревину, тварин, птахів. В річці є різні види риб.  В селі працює школа, фельдшерсько-акушерський пункт,  клуб та багато магазинів.

 

2. Піщане

На місці, де зараз  село Піщане було невеличке поселення євреїв. Їхнє житло складалося з одної хати, яку  називали « довга», так як її розмір був 30х10 метрів. Двері з хати були розташовані на сонце, а на проти кожних дверей був сарайчик, в якому люди держали худобу. Людські подвір’я  були розташовані навіть на цілий кілометр одне від одного, у вигляді невеличких хуторів,а так як навкруги була піщана місцевість то вони називались Піщанські хутори. Також була частина поселень, які  називались Гуртові Хутори( зараз на цьому місці розташований рибний завод), так як люди жили гуртом, тобто по декілька сімей.

В 1938 прийшов наказ влади всі поселення об’єднати в одне місце і розбудовувати село. В єврейському поселені на той час було посаджено два сади, викопано колодязь, мешканці поселення обробляли поля, садили овочі, тому було вирішено розбудовувати саме цю  місцевість. Ще не побудоване село дістало назву Піщане. Будинки будували із самана, дах накривали комишом.

Не оминула війна 1941-1945років і село Піщане. Боїв тут не було, але село було окуповане фашистами. Багато односельчан загинуло, захищаючи свою землю.

В післявоєнні роки почалася подальша розбудова села. Будували клуб самі жителі , в селі є ФАП та магазини.

 

 

 

 

 

3 .Обривка.

Село Обривка виникло у 1921 році . Назване воно від прізвища купця Обревка. За наявними в музеї історії міста даними Обривка і Маслівка активно почали  заселятися в 1930року ,за рахунок навколишніх хуторів, йшло укрупнення населених пунктів. До початку Великої Вітчизняної війни переселення не було ще завершене. За матеріалами Книги пам’яті 32 мешканці села Обривка та 30 з села Маслівка, десятки з гуртових хуторів віддали своє життя заради Перемоги. Багато з них полягли в боях за Нікопольський плацдарм. В 1968 році в селі відкрито пам’ятник воїнам.

Бесіда

-         Чому людині такий дорогий той край, де вона народилася і виросла? Розкажіть, де ви народилися, де пройшли ваші перші роки дитинства. Опишіть або намалюйте його.

-         Якби ви вибирали місце для життя, чому б ви надали перевагу: сільській місцевості, лісу, берегу річки, місту тощо? Поясніть чому.

-         Як любов до Батьківщини може допомогти людині в її праці і житті?

-         Чи може Батьківщина бути нещасливою, страждати, хворіти, і чому це відбувається?

-         Як ви думаєте, що потрібно для щастя народу?

-         Що діти можуть зробити для того, щоб рідний край став кращим?

-         Чи знаєте ви людей, які віддали своє життя за щастя Батьківщини? Розкажіть про них.

-         Чим ви найбільше гордитесь у своїй Вітчизні?

-         Що значить – зрадити Батьківщину? Якщо людина переїжджає в іншу країну, то чи означає це, що вона зраджує свою Батьківщину чи ні?

-         Чи може вся планета Земля бути Батьківщиною людини?

-         Як Батьківщина може нагородити людину за її любов?

До ключового слова «Батьківщина» дібрати слова, які спадають на думку

РІДНА          МАМА      СОНЦЕ  ЛЮБИТИ         БАТЬКІВЩИНА   НАЙКРАЩА          

 МІСТА

Учитель. З давніх-давен наші предки — східні слов’яни — використовували символічні знаки для вирізнення роду, території чи окремих знатних родин. Це були різні знаки — хрести, квадрати, пізніше — зірки, квіти, звірі. Із часом з’являються сімейні та особисті емблеми. Так з’являється герб. Давайте згадаємо, що ж таке герб.

Герб — символічні зображення вирізнення території, міста, роду.

Вікторина «Моя Україна».

-         Що означають кольори в українському прапорі?

-         Столиця України.

-         Найбільша ріка України.

-         Які моря омивають кордони нашої держави?

-         Назвіть гори на території України.

-         Хто автор рядків:

«Все на світі можна вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.»

-         Хто Президент України?

-         Поет, письменник, художник, який жив і творив у 19 столітті.

Вірші

ОЙ ТИ, НЕНЬКА-УКРАЇНА
Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.

Ой ти, сонечко ласкаве,
Свiти Українi,
Бiльше щастя, бiльше слави
Для дочок i синiв.
Вони вчора, позавчора
На Днiпрi i в полi
Через працю, через горе
Добувались волi.

Ой тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.
Прикрашати, пестувати
I мiста i села,
Гарну пiсню заспiвати
Для друзiв веселих.

Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Не шукаю.
Чорне море, жовте поле,
Зеленi Карпати,
I не зможу я нiколи
Iншу покохати.

НАШ РІДНИЙ КРАЙ
Щоб довелося мандрувати – 
Піти по рідній всій землі:
У кожне місто завітати,
У кожнім побувать селі, -

То навіть би за сотню років
Цього б не встигли ми зробить:
Простори в нас такі широкі,
А міст і сіл – що не злічить!
М. Познанська

«Сонце Батьківщини». ( асоціативний кущ)

Учитель пропонує учням перерахувати все найкраще, що подарувала їм Вітчизна (родину, друзів, улюблене заняття, тваринку, місце відпочинку тощо) на дошці сонце Батьківщини. Від сонця повинно відходити стільки промінців, скільки хорошого перерахували діти.

Учитель. Хай ці слова стануть гаслом вашого майбутнього життя!

Присягаємо наш край рідний

Над усе любити.

Рідний народ шанувати

І для нього жити!

Учитель. Швидко промайне ваше дитинство, шкільні бесіди, розваги. Я була б дуже рада, якби після сьогоднішньої розмови у вашому серці додалося любові до рідної мови, землі, до рідної домівки. Я хочу, щоб ви завжди з гордістю промовляли: «Я — громадянин України». Вірте у свої сили, тепло і любов рідних, в силу рідної землі.

Підсумки

-         Робота в групах створення колажу « Мій край!»

 

 

 

 

Представлення  своєї роботи.