Свято «Мово моя калинова»
Святково прикрашена зала, на стінах вислови про українську мову, портрети українських письменників.
(Виходять хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику)
Дівчинка
Добрий день, вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Хлопчик
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.
Ведуча
Шановні гості! Запрошуємо вас до нашої гостини на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.
Ведуча
9 листопада українці відзначають День української писемності. Приєднаймося й ми до цього свята.
Дівчинка
Зі слова починається людина,
Із мови починається мій рід.
Ласкава, мамина, єдина,
Щебече соловейком на весь світ.
Хлопчик
Бентежна, тополина, калинова,
Не випита, не вибрана до дна,
Моя українська, свята наша мова,
Бринить, як бандури струна.
Пісня «Українська мова»
Ведуча
Наша українська мова багата на пісні, казки, загадки, прислів’я та приказки.
І зараз я хочу перевірити, чи вмієте ви відгадувати загадки.
1.У нашої бабусі
Сидить звір у кожусі.
Біля пічки гріється,
Без водички миється. Кіт
2. На городі в нас росте
Сонце ясне, золоте.
Жовте око, жовті вії,
Та чомусь воно не гріє. Соняшник
3. У лісі родилася,
В майстерні робилася.
А в руках плаче. Скрипка.
4.Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло.
Потім стало біле-біле
І за вітром полетіло. Кульбаба.
5.На подвір’ї ходить птах
І співає по складах. Півень.
6. З рогами, а не бик.
Доять, а не корова,
Кору обдирає,
А кошики не плете. Коза.
7. Що то за пані у білім жупані?
Дружить з рогачами, горщиками, казанами
В роті в неї смакота. Що ж за пані то така? Піч.
8. У вінку зеленолистім, у червоному намисті
Видивляється у воду на свою хорошу вроду. Калина .
Ведуча
Молодці, хлопчики й дівчатка. Добре вмієте відгадувати загадки. А може ви й прислів’я знаєте? Продовжіть прислів’я.
Слово не горобець, випустиш-не ...впіймаєш.
Удар забувається, а слово ... пам’ятається.
Гостре словечко коле...сердечко.
Хотів зробити спішно, а вийшло...смішно.
Хто хоче багато знати, тому треба мало ...спати.
Птицю пізнають по пір’ю, а людину по ...мові.
Знай більше, а говори ...менше.
Краща річ нова, а дружба...стара.
Корінь навчання гіркий, а плід його ...солодкий.
Слово чемне кожному ...приємне.
Ведуча. Молодці, діти. І з цим завданням ви справились. А зараз давайте пригадаємо українську народну пісню «Подоляночка».
Хоровод «Подоляночка»
Дівчинка.
Українка я маленька.
Українка - моя ненька.
В неї щира я дитина.
Добра, люба та єдина.
Дівчинка
Вірна я дочка народу.
Бо козацького я роду.
Щиро я свій рід кохаю.
Роду іншого не знаю.
Діти співають пісню «Калина»
Вірш Л.Пилип’юк
Журавлик
З далекого краю,
З далеких світів
Журавлик на крилах
Додому летів.
Минав океани,
Ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани:
-Чия це земля,
Чиї це долини,
Чиї це луги,
Чию це калину
Гойдають вітри!
Впізнав Батьківщину:
-Моя це земля,
Моє тут гніздечко
І мова моя.
Хлопчик.
Ой заграйте, музики,
В мене нові черевики.
Танцювати я мастак
Український наш гопак.
Танець «Гопачок»
Ведуча.
Український народ любить жартувати. Послухайте, будь ласка, гуморески у виконанні учнів нашого класу.
Грицько Бойко
Як невдаха виступав
От я вчора виступав!
Ви б почули, як співав.
Хоч немає слуху,
Я горлав щодуху:
До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!
Голос мій почули всі.
А скінчив – що сталось!-
З місць усі зірвались,
Сцену ледь не рознесли,
А мене вхопили-
Аж на вулицю несли
І вже там ...набили.
Павло Глазовий Пряник
-У вас зуби є, дідусю?- онучок питає.
Дід журливо посміхнувся:
-Вже давно немає.
Це почувши, хлопченятко зраділо без краю.
-Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.
В. Бондаренко Хитрий Гриць
— Якщо будеш,— каже дід,—
Ти на скрипці грати,
Буду тобі кожен день
На кіно давати.
— Пхе,— сміється Гриць малий,—
Так не вийде, діду!
На кіно мені дадуть
Четверо сусідів.
Будуть також кожен день
На кіно давати
Із умовою: якщо
Я не буду грати!
І. Січовик
Запасливий
— Знову мокрі черевики?! —
Сварить Вову мати.—
Ти, мабуть, в усіх калюжах
Встигнув побувати?
— Що ви, мамо,— каже Вова,—
Не хвилюйтесь дуже:
Ще й на завтра залишилось
Чотири калюжі!
Ведуча.
Розвеселили ви нас, діти. А коли весело, хочеться співати.
Пісня «Ми – Вкраїни діти»
Ведуча.
А зараз конкурс на кращого знавця української мови.
Як називається ліс, у якому ростуть дуби? (діброва)
Як сказати «багато птахів» одним словом? (зграя)
Як називається топлене сало? (смалець)
Як називається явище природи, коли сходить сонце? (світанок)
Як називається сильний вітер? (буря)
Різнокольорова смуга на небі, яка з’являється після дощу? (веселка, райдуга)
Нагородження переможця .
Ведуча. Усі діти люблять скоромовки. Згадаємо деякі з них.
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню,
Ти не вмієш так, як я,
Так як ти не вмію я.
Ґава ґаву запитала:
- Ти на ґанок не літала?
- Не літала я на ґанок,
То й проґавила сніданок.
Павло і Пилипко
Поливали липки.
Виросли липки
У Павла і Пилипка.
А дідусь Опанас
Нам купив ананас.
Тож приходьте до нас –
Почастуємо вас.
- Вранці брів бобер до брата
Борошна собі набрати,
Бо бобриха й бобренята
Будуть бублі виробляти.
- Лис малий і більший лис
По гриби ходили в ліс.
Заздрить білка в лісі лису –
Лис лисички ніс із лісу.
Ведуча Молодці .
А зараз спробуйте розгадати ребуси.
Вірші
Учень.Є в нашій мові прекрасні звертання,
Добрі і щирі, прекрасні слова.
Тими словами усяк без вагання
Маму найкращу свою назива.
Учениця.Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамонько рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю!
Учень.Я і до тата умію звертатись,
Хочу в словах передати тепло.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
І щоб в душі його сонце цвіло.
Учениця.
Татку, татусеньку, таточко, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе обійняти,
Ти мій порадник, заступник і друг!
Учень.Я до бабусі з любов'ю звертаюсь
Бабцю, бабусю, бабуню моя!
І до бабусиних рук притуляюсь,
І відчуваю в них лагідність я!
Ведуча. Дуже веселими є ігри, які прийшли до нас з козацьких часів. Ці ігри гартують спритність та уважність. Одна з цих ігор «Зніми шапку»
Двоє учасників одягають шапки і тиснуть одне одному руки. Після слів “риба-карась, гра почалась” відпускають руки і намагаються відібрати один в одного шапку, той, хто переміг, змагається з наступним супротивником.
Ведуча
Діти, ви знаєте багато українських казок. То ж відгадайте, про яку казку йдеться мова?
Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь – кабан біжить.
Тут і вовк іде, й ведмідь,
Й кожен в хатці хоче жить. Рукавичка.
Сидить півник на печі,
Їсть смачненькі калачі.
Тут лисичка прибігає,
Хутко півника хапає.
Біжить котик рятувати.
В лиски півника забрати. Котик і півник.
Дівчина, хоч і кривенька,
Роботяща, моторненька,
Як гніздо її спалили,
То з качками полетіла.
Всі ви знаєте цю казку,
То ж назвіть її, будь ласка! («Кривенька качечка»)
Я – бичок-третячок,
Смоляний в мене бочок.
Із соломи дід зробив.
Бік смолою засмолив. Солом’яний бичок.
Вигнав дід козу із хати,
Та й пішла вона блукати.
В зайця хатку відібрала,
Всі козу ту виганяли.
Рак козуню ущипнув.
Зайцю хатку повернув. («Коза-Дереза»)
Він любив пісні співати.
Від звірят усіх тікати.
Скік! Тут був, і вже – нема!
І шукать його – дарма!
Та лисичка його з’їла,
Ба! Таки перехитрила! («Колобок»)
Хто журавлика вітав,
Ще й кашкою пригощав?
Пригадайте-но, будь ласка,
Із якої герой казки? («Лисичка та Журавель»)
Виріс цей хлопчина
З малої деревини.
У печі зміючку спік.
Сам на дерево утік.
Його гусятко врятувало.
На крилечка свої взяло.
Принесло до тата й мами
Частуватись пирогами. Івасик-Телесик.
Вірші
1-й учень. Велична, щедра і прекрасна мова!
Прозора, чиста, як гірська вода!
Це України мова барвінкова
Така багата й вічно молода.
2-й учень. О мово, ти, як дивная сопілка,
То звеселяєш, то хвилюєш нас.
Тобі вклонялись Леся Українка
Й благословенний батько наш Тарас.
Рідна мово українська,
Ти душа мого народу,
Будь від роду і до роду
Рідна мово, материнська.
Танець з рушниками.
Ведуча.
Ось бачите діти, яка багата та чудова українська мова. І ви показали, що добре знаєте її.
Тож і надалі вивчайте, прославляйте нашу рідну мову, несіть її у світ.
Мова кожного народу
Неповторна і своя.
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять.
Зелен – клени у діброві
По кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту навіки –
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас.
Бо ж єдина, так як мати, -
Мова кожного із нас.
Танець зі стрічками.
Ведучі.
Наше свято добігає кінця. Дякуємо учням за активну участь, а батькам за увагу.
Щастя, мирного неба і добра усім вам.