Моя країна війною втомлена, але ніким не зломлена
Вступне слово вчителя:
Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й разом з тим прекрасні слова. Велика, священна любов до Батьківщини жила, живе і буде жити в усіх чесних і щирих серцях.
Проте, на жаль, доля України склалася так, що вся її історія – це один суцільний ланцюг воєн і виснажливих змагань за волю і незалежність. Віками відстоювали горді наші побратими право господаря на своїй землі, право називатися українцями. Історія України написана не чорнилом, а кров’ю.
І сьогодні наша Україна втомлена війною, але ніким не зломлена. Ми хочемо, щоб весна яка настала була мирною для нас. І нарешті нехай прийде цей переможний час. І заграє барвами наше сумне життя. Буде щасливим і сьогодення, і майбуття.
Пісня «Незламна»
Вед. Не хилися, червона калино,
Маєш білий цвіт.
Не журися в біді, Україно
Маєш славний рід!
Танець «Я намалюю на папері щасливу дитину..»
Вед. Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я.
Звешся величаво- Україною,
Земле зачарована моя.
1уч. ( в образі журавля)
З далекого краю, з далеких світів.
Журавлик додому на крилах летів.
Минав океани, ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани: - Чия це земля?
Чиї це долини, чиї це луги,
Чию це калину гойдають вітри?
Впізнав Батьківщину: - Моя це земля,
Моє тут гніздечко і мова моя.
2уч. Любі друзі! Хоч маленькі.
Ми вже добре про те знаєм,
Що зовемось українці
Й українських предків маєм.
3уч. Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду,
Всі належать до одного
Українського народу.
4уч. Бо родитись українцем –
Це велика честь і слава.
Рідний край свій полюбити –
Найважніша з усіх справа.
5уч. У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня
А ніж земний в чужині рай.
Нема без кореня рослини
А нас, людей, без Батьківщини.
Пісня «Добрий день, матусю –Україно!»
Хл. Хто ти, дівчинко мала?
Дів. Українка молода
Хл. А який твій знак рідненький?
Дів. Гордий тризуб золотенький, жовті ниви, сині гори, жовто-сині в нас прапори!
Хл. Хай нам будуть помагати Господь Бог і Божа мати!
Вед. В моїй Україні сьогодні війна.
Небачена людством донині
Весь світ пробудила страшна новина –
Вночі, о четвертій годині…
1уч. А на моїй землі іде війна…
Стріляють танки і ревуть гармати…
Сповита горем, в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.
2уч. Найкращі з кращих падають від куль
Грудьми своїми землю прикривають
Сумним набатом в селах і містах.
Звучать слова «Герої не вмирають!»
(Звук вибуху, звучить повільна мелодія)
Сценка «Вбитий боєць та ангел»
Ангел: Вставай! Нам треба у дорогу!
Боєць: Котра година?
Ангел: З’являється уже зоря!
Боєць: Мені щось зле.
Ангел: Біль, смуток, відчай чи тривога?
Боєць: Скоріше біль, болить страшенно голова.
Ангел: Вставай, бо нас уже чекають.
Боєць: Не можу! Щось коїться не те:
Я рук та ніг не чую.
Ангел: У тебе вчора снайпер влучив.
Тебе рознесло на дрібні шматки.
Боєць: Що? Не може цього бути. Як це так?
Я – мертвий, я вже не живий?
Ангел: Звичайно, і тебе чекає небо!
Кажу ще раз – ми маємо іти!
Боєць: Але куди?
Ангел: У кращий світ.
Боєць: Хіба такий буває?
Ангел: Буває! Там є усе чого усі так прагнуть. Там є любов і мир.
Боєць: Хіба цього немає на землі?
Ангел: Скажу тобі відверто – ні, немає!
Боєць: Чому?
Ангел: Бо кожен лиш про себе річ веде.
Чини готові все та всіх продати, аби лиш вигоду отримати собі.
Вони готові знищити будь-кого, аби лиш власне крісло вберегти.
Вони лиш роблять вид, що вірять в Бога.
Але у їхніх справах Бога вже давно нема!
Боєць: Зажди, а як же мої рідні?
Ангел: Ти за них не переймайся.
Вони до тебе згодом теж колись прийдуть.
Ну що ж, за мене ти давай тримайся.
Тебе в світ добрий, гарний, чистий поведу.
Автор: Злетіли ввись безмовно дві пір’їнки.
Їх вітер вище і вище вгору підіймав,
Душа бійця та ангел-охоронець…
Ось так закінчилось його земне життя.
Вед. Нам невідомі всіх їх імена,
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце – щире чи терпляче.
Як страшно їм, коли усе горить,
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в них білі крила за плечима,
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони – солдати, що кладуть життя
Заради нас і мирного світання.
І без імен помолимось за них,
За трошки вдачі світлої, простої,
В час зрад страшних і втрат таких гірких,
І без імен вони для нас герої.
(Звучить сумна мелодія, заходять дівчата з лампадками.)
- 1.Тим , хто воював за свободу рідної землі!
- 2.Тим. Хто кров’ю своєю скропив землю!
- 3.Тим, хто пройшов крізь знущання і катування!
- 4.Тим, кого назавжди забрала снайперська куля!
- 5. Цвітові нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті
сил віддали свою молодість.
- 6.Усім героям « їх слава буде пломеніти і буде жити тисячі віків!»
Разом: Пам’ятаємо…Шануємо…Вклоняємося…Героям Слава!
Вед. Герої не вмирають, вони завжди житимуть у наших серцях. Тож давайте хвилиною мовчання вшануємо наших героїв, яуі ніколи не повернуться додому.
(звуки метронома)
1уч.Загадаю бажання найдорожче у світі!
2уч.Щоб настав мир в країні,
І не гинули діти.
3уч.Щоб під небом блакитним
колосилися ниви.
4уч.Щоб всміхалися люди
й жили дружно, щасливо.
5уч.Щоб не плакали мами
у журбі над синами.
6уч.Перемога настала
в боротьбі з ворогами.
7уч.Щоб старенькі в достатку
свій вік доживали.
8уч.Щоб і пісня і слово
українські звучали.
9 уч.Щоб країна розквітла,
незалежна і вільна.
10уч. Хай здійсниться бажання це неодміннно!
Пісня «Вірний син»
1уч. Війна забрала в багатьох дім,
але не віру в перемогу!
2уч. І буде мир…
«І вишні зацвітуть у ріднім краї,
Лелеки добру звістку принесуть:
«Кінець війні! Ми ворога здолали»
(звук серця. Яке починає поступово битися сильніше)
Вед. Відбудуємо все. Повернуться
Із далеких країн всі птахи
Сильна нація, вільна, єдина
Мирне небо, щасливе життя
Ми і є всі твої, ми – родина
І нехай буде так, буде так!
Композиція Я-Україна
Учень 1: Я голосую за мир, за щастя у кожному домі!
Учень 2: Я голосую за мир на рідній землі колисковій!
Учень 3: Я голосую за мир на вільній своїй Батьківщині!
Учень 4: Я голосую за мир на рідній моїй Україні!
Разом: Ми голосуєм за мир. Хай буде завжди він і всюди!
Вед. До болю в очах, до серця сльози
Я чую, країно, твій стогін
Та вірю, що ми – нескорені всі
Так близько до перемоги! (до перемоги)