Виховний захід" Моя країна війною втомлена , але ніким не зломлена"

Про матеріал
Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й разом з тим прекрасні слова. Велика, священна любов до Батьківщини жила, живе і буде жити в усіх чесних і щирих серцях. І сьогодні наша Україна втомлена війною, але ніким не зломлена. Ми хочемо, щоб весна яка настала була мирною для нас. І нарешті нехай прийде цей переможний час. І заграє барвами наше сумне життя. Буде щасливим і сьогодення, і майбуття.
Перегляд файлу

Моя країна війною втомлена, але ніким не зломлена

Вступне слово вчителя:

Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й разом з тим прекрасні слова. Велика, священна любов до Батьківщини жила, живе і буде жити в усіх чесних і щирих серцях.

       Проте, на жаль, доля України склалася так, що вся її історія – це один суцільний ланцюг воєн і виснажливих змагань за волю і незалежність. Віками відстоювали горді наші побратими право господаря на своїй землі, право називатися українцями. Історія України написана не чорнилом, а кров’ю.

     І сьогодні наша Україна втомлена війною, але ніким не зломлена. Ми хочемо, щоб весна яка настала була мирною для нас. І нарешті нехай прийде цей переможний час. І заграє барвами наше сумне життя. Буде щасливим і сьогодення, і майбуття.

Пісня «Незламна»

Вед.   Не хилися, червона калино,

            Маєш білий цвіт.

            Не журися в біді, Україно

            Маєш славний рід!

 

Танець «Я намалюю на папері щасливу дитину..»

 

Вед. Вишита колоссям і калиною,

         Вигойдана співом солов’я.

         Звешся величаво- Україною,

         Земле зачарована моя.

 

1уч. ( в образі журавля)

З далекого краю, з далеких світів.

Журавлик додому на крилах летів.

Минав океани, ліси і моря,

Вдивлявсь крізь тумани: - Чия це земля?

Чиї це долини, чиї це луги,

Чию це калину гойдають вітри?

Впізнав Батьківщину: - Моя це земля,

Моє тут гніздечко і мова моя.

 

2уч.  Любі друзі! Хоч маленькі.

          Ми вже добре про те знаєм,

          Що зовемось українці

           Й українських предків маєм.

 

3уч.   Батько, мати, брат, сестричка

           І всі інші члени роду,

           Всі належать до одного

           Українського народу.

 

4уч.  Бо родитись українцем –

          Це велика честь і слава.

          Рідний край свій полюбити –

          Найважніша з усіх справа.

 

5уч. У всіх людей одна святиня.

        Куди не глянь, де не спитай,

        Рідніша їм своя пустиня

        А ніж земний в чужині рай.

       Нема без кореня рослини

 А нас, людей, без Батьківщини.

 

Пісня «Добрий день, матусю –Україно!»

 

Хл. Хто ти, дівчинко мала?

Дів. Українка молода

Хл. А який твій знак рідненький?

Дів. Гордий тризуб золотенький, жовті ниви, сині гори, жовто-сині в нас прапори!

Хл. Хай нам будуть помагати Господь Бог і Божа мати!

 

Вед. В моїй Україні сьогодні війна.

         Небачена людством донині

         Весь світ пробудила страшна новина –

         Вночі, о четвертій годині…

 

1уч.  А на моїй землі іде війна…

         Стріляють танки і ревуть гармати…

         Сповита горем, в чорному вбранні,

         Сльозами вмилась не одна вже мати.

 

2уч.  Найкращі з кращих падають від куль

         Грудьми своїми землю прикривають

         Сумним набатом в селах і містах.

         Звучать слова «Герої не вмирають!»

 

(Звук вибуху, звучить повільна мелодія)

Сценка «Вбитий боєць та ангел»

 

Ангел: Вставай! Нам треба у дорогу!

Боєць: Котра година?

Ангел: З’являється уже зоря!

Боєць: Мені щось зле.

Ангел: Біль, смуток, відчай чи тривога?

Боєць: Скоріше біль, болить страшенно голова.

Ангел: Вставай, бо нас уже чекають.

Боєць: Не можу! Щось коїться не те:

              Я рук та ніг не чую.

Ангел: У тебе вчора снайпер влучив.

             Тебе рознесло на дрібні шматки.

 

Боєць: Що? Не може цього бути. Як це так?

              Я – мертвий, я вже не живий?

Ангел: Звичайно, і тебе чекає небо!

              Кажу ще раз – ми маємо іти!

Боєць: Але куди?

Ангел: У кращий світ.

Боєць: Хіба такий буває?

Ангел: Буває! Там є усе чого усі так прагнуть. Там є любов і мир.

Боєць: Хіба цього немає на землі?

Ангел: Скажу тобі відверто – ні, немає!

Боєць: Чому?

Ангел: Бо кожен лиш про себе річ веде.

              Чини готові все та всіх продати, аби лиш вигоду отримати собі.

              Вони готові знищити будь-кого, аби лиш власне крісло вберегти.

              Вони лиш роблять вид, що вірять в Бога.

              Але у їхніх справах Бога вже давно нема!

Боєць: Зажди, а як же мої рідні?

Ангел: Ти за них не переймайся.

              Вони до тебе згодом теж колись прийдуть.

              Ну що ж, за мене ти давай тримайся.

              Тебе в світ добрий, гарний, чистий поведу.

Автор: Злетіли ввись безмовно дві пір’їнки.

              Їх вітер вище і вище вгору підіймав,

              Душа бійця та ангел-охоронець…

              Ось так закінчилось його земне життя.

 

Вед. Нам невідомі всіх їх імена,

Хто їх чекає, хто за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна,

Яке в них серце – щире чи терпляче.

Як страшно їм, коли усе горить,

Коли руїни, смерть перед очима,

І як в бою важлива кожна мить,

Які в них білі крила за плечима,

Нам невідомі мрії й здобуття,

Всі їхні рани, всі слова прощання,

Вони – солдати, що кладуть життя

Заради нас і мирного світання.

І без імен помолимось за них,

За трошки вдачі світлої, простої,

В час зрад страшних і втрат таких гірких,

І без імен вони для нас герої.

 

(Звучить сумна мелодія, заходять дівчата з лампадками.)

 

-         1.Тим , хто воював за свободу рідної землі!

-         2.Тим. Хто кров’ю своєю скропив землю!

-         3.Тим, хто пройшов крізь знущання і катування!

-         4.Тим, кого назавжди забрала снайперська куля!

-         5. Цвітові нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті

сил віддали свою молодість.

-         6.Усім героям « їх слава буде пломеніти і буде жити тисячі віків!»

 

Разом: Пам’ятаємо…Шануємо…Вклоняємося…Героям Слава!

 

Вед. Герої не вмирають, вони завжди житимуть у наших серцях. Тож давайте хвилиною мовчання вшануємо наших героїв, яуі ніколи не повернуться додому.

 (звуки метронома)

 

1уч.Загадаю бажання найдорожче у світі!

 

2уч.Щоб настав мир в країні,

        І не гинули діти.

 

3уч.Щоб під небом блакитним

       колосилися ниви.

 

4уч.Щоб всміхалися люди

       й жили дружно, щасливо.

 

5уч.Щоб не плакали мами

       у журбі над синами.

 

6уч.Перемога настала

       в боротьбі з ворогами.

 

7уч.Щоб старенькі в достатку

       свій вік доживали.

 

8уч.Щоб і пісня і слово

       українські звучали.

 

9 уч.Щоб країна розквітла,

         незалежна і вільна.

 

10уч. Хай здійсниться бажання це  неодміннно!

 

Пісня «Вірний син»

 

1уч. Війна забрала в багатьох дім,

         але не віру в перемогу!

 

2уч. І буде мир…

        «І вишні зацвітуть у ріднім краї,

        Лелеки добру звістку принесуть:

        «Кінець війні! Ми ворога здолали»

 

(звук серця. Яке починає поступово битися сильніше)

 

Вед. Відбудуємо все. Повернуться

          Із далеких країн всі птахи

          Сильна нація, вільна, єдина

          Мирне небо, щасливе життя

          Ми і є всі твої, ми – родина

          І нехай буде так, буде так!

 

Композиція Я-Україна

 

Учень 1: Я голосую за мир, за щастя у кожному домі!

Учень 2: Я голосую за мир на рідній землі колисковій!

Учень 3: Я голосую за мир на вільній своїй Батьківщині!

Учень 4: Я голосую за мир на рідній моїй Україні!

Разом: Ми голосуєм за мир. Хай буде завжди він і всюди!

Вед. До болю в очах, до серця сльози

         Я чую, країно, твій стогін

         Та вірю, що ми – нескорені всі

         Так близько до перемоги! (до перемоги)

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
26 березня
Переглядів
85
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку