Виховний захід" Моя країна війною втомлена , але ніким не зломлена"

Про матеріал
Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й разом з тим прекрасні слова. Велика, священна любов до Батьківщини жила, живе і буде жити в усіх чесних і щирих серцях. І сьогодні наша Україна втомлена війною, але ніким не зломлена. Ми хочемо, щоб весна яка настала була мирною для нас. І нарешті нехай прийде цей переможний час. І заграє барвами наше сумне життя. Буде щасливим і сьогодення, і майбуття.
Перегляд файлу

Моя країна війною втомлена, але ніким не зломлена

Вступне слово вчителя:

Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й разом з тим прекрасні слова. Велика, священна любов до Батьківщини жила, живе і буде жити в усіх чесних і щирих серцях.

       Проте, на жаль, доля України склалася так, що вся її історія – це один суцільний ланцюг воєн і виснажливих змагань за волю і незалежність. Віками відстоювали горді наші побратими право господаря на своїй землі, право називатися українцями. Історія України написана не чорнилом, а кров’ю.

     І сьогодні наша Україна втомлена війною, але ніким не зломлена. Ми хочемо, щоб весна яка настала була мирною для нас. І нарешті нехай прийде цей переможний час. І заграє барвами наше сумне життя. Буде щасливим і сьогодення, і майбуття.

Пісня «Незламна»

Вед.   Не хилися, червона калино,

            Маєш білий цвіт.

            Не журися в біді, Україно

            Маєш славний рід!

 

Танець «Я намалюю на папері щасливу дитину..»

 

Вед. Вишита колоссям і калиною,

         Вигойдана співом солов’я.

         Звешся величаво- Україною,

         Земле зачарована моя.

 

1уч. ( в образі журавля)

З далекого краю, з далеких світів.

Журавлик додому на крилах летів.

Минав океани, ліси і моря,

Вдивлявсь крізь тумани: - Чия це земля?

Чиї це долини, чиї це луги,

Чию це калину гойдають вітри?

Впізнав Батьківщину: - Моя це земля,

Моє тут гніздечко і мова моя.

 

2уч.  Любі друзі! Хоч маленькі.

          Ми вже добре про те знаєм,

          Що зовемось українці

           Й українських предків маєм.

 

3уч.   Батько, мати, брат, сестричка

           І всі інші члени роду,

           Всі належать до одного

           Українського народу.

 

4уч.  Бо родитись українцем –

          Це велика честь і слава.

          Рідний край свій полюбити –

          Найважніша з усіх справа.

 

5уч. У всіх людей одна святиня.

        Куди не глянь, де не спитай,

        Рідніша їм своя пустиня

        А ніж земний в чужині рай.

       Нема без кореня рослини

 А нас, людей, без Батьківщини.

 

Пісня «Добрий день, матусю –Україно!»

 

Хл. Хто ти, дівчинко мала?

Дів. Українка молода

Хл. А який твій знак рідненький?

Дів. Гордий тризуб золотенький, жовті ниви, сині гори, жовто-сині в нас прапори!

Хл. Хай нам будуть помагати Господь Бог і Божа мати!

 

Вед. В моїй Україні сьогодні війна.

         Небачена людством донині

         Весь світ пробудила страшна новина –

         Вночі, о четвертій годині…

 

1уч.  А на моїй землі іде війна…

         Стріляють танки і ревуть гармати…

         Сповита горем, в чорному вбранні,

         Сльозами вмилась не одна вже мати.

 

2уч.  Найкращі з кращих падають від куль

         Грудьми своїми землю прикривають

         Сумним набатом в селах і містах.

         Звучать слова «Герої не вмирають!»

 

(Звук вибуху, звучить повільна мелодія)

Сценка «Вбитий боєць та ангел»

 

Ангел: Вставай! Нам треба у дорогу!

Боєць: Котра година?

Ангел: З’являється уже зоря!

Боєць: Мені щось зле.

Ангел: Біль, смуток, відчай чи тривога?

Боєць: Скоріше біль, болить страшенно голова.

Ангел: Вставай, бо нас уже чекають.

Боєць: Не можу! Щось коїться не те:

              Я рук та ніг не чую.

Ангел: У тебе вчора снайпер влучив.

             Тебе рознесло на дрібні шматки.

 

Боєць: Що? Не може цього бути. Як це так?

              Я – мертвий, я вже не живий?

Ангел: Звичайно, і тебе чекає небо!

              Кажу ще раз – ми маємо іти!

Боєць: Але куди?

Ангел: У кращий світ.

Боєць: Хіба такий буває?

Ангел: Буває! Там є усе чого усі так прагнуть. Там є любов і мир.

Боєць: Хіба цього немає на землі?

Ангел: Скажу тобі відверто – ні, немає!

Боєць: Чому?

Ангел: Бо кожен лиш про себе річ веде.

              Чини готові все та всіх продати, аби лиш вигоду отримати собі.

              Вони готові знищити будь-кого, аби лиш власне крісло вберегти.

              Вони лиш роблять вид, що вірять в Бога.

              Але у їхніх справах Бога вже давно нема!

Боєць: Зажди, а як же мої рідні?

Ангел: Ти за них не переймайся.

              Вони до тебе згодом теж колись прийдуть.

              Ну що ж, за мене ти давай тримайся.

              Тебе в світ добрий, гарний, чистий поведу.

Автор: Злетіли ввись безмовно дві пір’їнки.

              Їх вітер вище і вище вгору підіймав,

              Душа бійця та ангел-охоронець…

              Ось так закінчилось його земне життя.

 

Вед. Нам невідомі всіх їх імена,

Хто їх чекає, хто за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна,

Яке в них серце – щире чи терпляче.

Як страшно їм, коли усе горить,

Коли руїни, смерть перед очима,

І як в бою важлива кожна мить,

Які в них білі крила за плечима,

Нам невідомі мрії й здобуття,

Всі їхні рани, всі слова прощання,

Вони – солдати, що кладуть життя

Заради нас і мирного світання.

І без імен помолимось за них,

За трошки вдачі світлої, простої,

В час зрад страшних і втрат таких гірких,

І без імен вони для нас герої.

 

(Звучить сумна мелодія, заходять дівчата з лампадками.)

 

-         1.Тим , хто воював за свободу рідної землі!

-         2.Тим. Хто кров’ю своєю скропив землю!

-         3.Тим, хто пройшов крізь знущання і катування!

-         4.Тим, кого назавжди забрала снайперська куля!

-         5. Цвітові нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті

сил віддали свою молодість.

-         6.Усім героям « їх слава буде пломеніти і буде жити тисячі віків!»

 

Разом: Пам’ятаємо…Шануємо…Вклоняємося…Героям Слава!

 

Вед. Герої не вмирають, вони завжди житимуть у наших серцях. Тож давайте хвилиною мовчання вшануємо наших героїв, яуі ніколи не повернуться додому.

 (звуки метронома)

 

1уч.Загадаю бажання найдорожче у світі!

 

2уч.Щоб настав мир в країні,

        І не гинули діти.

 

3уч.Щоб під небом блакитним

       колосилися ниви.

 

4уч.Щоб всміхалися люди

       й жили дружно, щасливо.

 

5уч.Щоб не плакали мами

       у журбі над синами.

 

6уч.Перемога настала

       в боротьбі з ворогами.

 

7уч.Щоб старенькі в достатку

       свій вік доживали.

 

8уч.Щоб і пісня і слово

       українські звучали.

 

9 уч.Щоб країна розквітла,

         незалежна і вільна.

 

10уч. Хай здійсниться бажання це  неодміннно!

 

Пісня «Вірний син»

 

1уч. Війна забрала в багатьох дім,

         але не віру в перемогу!

 

2уч. І буде мир…

        «І вишні зацвітуть у ріднім краї,

        Лелеки добру звістку принесуть:

        «Кінець війні! Ми ворога здолали»

 

(звук серця. Яке починає поступово битися сильніше)

 

Вед. Відбудуємо все. Повернуться

          Із далеких країн всі птахи

          Сильна нація, вільна, єдина

          Мирне небо, щасливе життя

          Ми і є всі твої, ми – родина

          І нехай буде так, буде так!

 

Композиція Я-Україна

 

Учень 1: Я голосую за мир, за щастя у кожному домі!

Учень 2: Я голосую за мир на рідній землі колисковій!

Учень 3: Я голосую за мир на вільній своїй Батьківщині!

Учень 4: Я голосую за мир на рідній моїй Україні!

Разом: Ми голосуєм за мир. Хай буде завжди він і всюди!

Вед. До болю в очах, до серця сльози

         Я чую, країно, твій стогін

         Та вірю, що ми – нескорені всі

         Так близько до перемоги! (до перемоги)

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
26 березня 2024
Переглядів
517
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку