Виховний захід на тему: "Козацький марш"

                           ВИХОВНИЙ ЗАХІД НА ТЕМУ:

         «КОЗАЦЬКИЙ МАРШ»

Мета: поглибити знання учнів про козацтво, Запорозьку Січ, гетьманів України; розвивати творчі здібності; залучати до вивчення історії козацтва, народної усної творчості, пов’язаної з козацтвом; виховувати повагу до історії України.

Ведучий 1. Український народ – це народ, зачатий у  козацьких сідлах, виколисаний козацькими піками  і вихрещений  козацькими шаблями. Він писав свою історію не літописами та хроніками, а  козацькими шаблями,  витворюючи з рідної землі  величну, безсмертну енциклопедію козацьких могил.

Ведучий 2. Уся середньовічна історія України – це буремний літопис  воєн і повстань , майже безперервних воєн і повстань. Народ , що витворив  одну з  найдосконаліших армій світу – козацьку , вже не міг, не мав права належати до гноблених, навіть якби для остаточного визволення довелося воювати тисячу літ.

Портрет Богуна. Звучить мелодія гри на кобзі

 Ведучий 1. 27 лютого  роковини від дня страти за Україну видатного лицаря Козаччини , Символу Правди в нашій історії , найулюбленішого героя Тараса Шевченка та й усього народу -  Івана Богуна. Протягом 15 років не випускав з рук пернача . Очолював багато переможних визвольних боїв. Завжди,  де Богун, там була перемога - козаки йому вірили, його любили, за ними  йшли.

Ведучий 2.  Про літа, що прожив цей лицар до  «Хмельниччини», відомо  небагато. Він походив із старинного православного роду Федоровичів, а серед козаків  отримав прізвисько Богун. На документах, які він підписував , стоїть підпис Федорович. Богун же він – для козаків і ворогів.

Ведучий 1.  Молоді роки  Богун провів  у Дикому полі, на Північному Дінці. Був сотником. Воював  у загонах  Павлюка і Остряниці. Після поразки  пішов на Дон . Перед початком повстання , на початку битви під Жовтими Водами  він прибув до Хмельницького з кількома  сотнями  козаків. В бою командував окремим полком  повстанців .

Уривок з фільму «Вогнем і  мечем» - бій під Жовтими Водами!                      

Читець 1. Бій під Жовтими Водами… Війська Потоцького були розгромлені. Це Полк Богуна був у перших рядах при штурмі польського табору. За участь в Корсунській битві і перемогу Івана Богуна було призначено вінницьким полковником.

Читець 2. По смерті Максима Кривоноса в листопаді 1848 року полковник Іван Богун стає першим полковником, заступником гетьмана, а також  радником Хмельницького. Богун все частіше стає на чолі всієї гетьманської армії.

Читець 3. Хмельницький знав, що на полковника Богуна можна покластися в будь-якій ситуації. Цей могутньої статури чоловік мав здатність уже самою своєю присутністю заспокоювати тих, хто піддався паніці, вселяти віру у тих, кому забракло мужності.

Читець 4. Богун мав славу командира, здатного дати лад військові за найскрутніших обставин і підпорядкувати ситуацію собі. У червні 1651 року він врятував повстанську армію від знищення у найтрагічнішій момент визвольної війни  - під Берестечком.

Читець 5. Тут відбувся один з найбільших боїв визвольної війни. Проти українського війська, яке очолював  Богдан Хмельницький, Польща виставила майже всі свої збройні сили ( 150 тис. чоловік, включаючи і озброєних слуг). На чолі їх стояв король Ян Казимир.

Читець 6. Бої перших днів закінчились успішно для козаків. На третій день вороги залишили поле бою. Хмельницький передав командування полковнику Джалалію, а сам  кинувся наздоганяти  татар. Хан не тільки не повернувся, а звелів затримати Хмельницького. Відпустив тоді, коли з Чигирина прислали викуп.

Читець 7. Після втечі хана польські війська зайняли місце, де стояли татари, і,  таким чином, відрізали шлях козакам для виходу з-під Берестечка. З трьох боків обступили козацький табір. З четвертого боку були непрохідні болота. Десять днів козаки мужньо оборонялися. Обидві сторони несли великі втрати. Почались переговори.

                    Сцена «Перевибори  гетьмана»

1 козак. Скликаємо раду.

2 козак. Усі на раду.

3 козак. Кличте Джалалію.

Козаки стоять півколом. Виходить наказний гетьман Джалалія.

Джалалія. Тихо, панове козаки, слухаю вас.

1 козак. Ти остався за гетьмана, бо так хотів Хмельницький. Ми оточені. Доля Хмельницького невідома. А ти посилаєш послів до короля .

2 козак. Ти зумів організувати оборону, але помочі чекати немає звідки. Хочеш здати нас усіх?

3 козак. Ти нічого кращого не вигадав, як почати переговори.

4 козак. Ти посилав послів до короля, так чи ні ?

Джалалія. Посилав. Так склалося, що вибиратися з оточення нам не дадуть. Позицію, де стояли татари, зайняли поляки. Я прагнув лише виграти час. Крові проллється багато. В таборі багато селян. Я сподівався на лицарське перемир’я.

 Козак. З чим вернулося посольство?

Джалалія. Король зажадав видати поляками полковників, прапори і гармати. А повсталий народ  щоб  вернувся до своїх панів. Тільки тоді можна сподіватися на помилування.

2 козак. І посли пристали на такі ганебні умови?

Джалалія. Посли не пристали на умови.

3 козак. Зараз не пристали, то на другий раз пристануть. І з нами може бути так, як з Павлюком, Остряницею і Гунею.

4 козак. Хто хоче миру такою ціною? Ми краще всі тут поляжемо. Не можна вірити тобі. Джалалія, клади булаву!

Всі разом. Клади булаву!

1 козак. Не віримо тобі!

2 козак. Богуна за гетьмана!

3 козак. Богуна!

Всі разом. Бери булаву, пане полковнику!

Джалалія віддає булаву Богуну і відступає в сторону.

Богун піднімає булаву над головою і звертається до козаків.

Богун. Панове полковники! Полковник Джалалія зробив неможливе, зібрав воєдино розпорошені полки, організував оборону. Ми укріпили табір, насипали вал.

Вимоги короля відомі. Ми на них не пристанемо. А якщо затримаємося тут надовше, поляки розіб’ють табір артилерією. Шлях один – через болото.

Гонець. Пропустіть, розступіться! Пане полковнику, погані вісті. Шляхта збирається обійти обложений табір з тилу, збудувати греблю на річці Пляшевій, підняти в ній воду і затопити табір. Уже почали гатити.

Богун. Шлях один – через болото. Мостіть переправу, гатіть болото одягом, бочками, мішками, возами. Усім, що попадеться під руку. Або вийдемо, або загинемо, поляжемо тут. Виходимо вночі . В таборі залишиться прикриття. Готуємось.

Ведучий 1. Поляки кинули у наступ і проломили оборону. Три сотні сміливців стояли на смерть, перекриваючи переправу. Козакам пропонували помилування, якщо складуть зброю. Вони відкинули умови і загинули в нерівному бою.

Ведучий 2. Більша частина козаків вийшла із оточення. Багатьох воїнів болото засмоктало, чимало загинуло по той бік, коли треба було прориватись через  загороджувальні загони поляків. Та все ж Богунова сила змогла підпорядковувати людей у найскрутнішу хвилину, врятувала життя кільком тисячам повстанців. Третя частина вийшла до військ Хмельницького. Поляки не вірили своїм очам, коли ранком побачили пустий табір.

Вірш Т. Г. Шевченка « Ой чого ти почорніло зеленеє поле»

Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?
— Почорніло я од крові
За вольную волю.
Круг містечка Берестечка
На чотири милі
Мене славні запорожці
Своїм трупом вкрили.
Та ще мене гайворони
Укрили з півночі...
Клюють очі козацькії,
А трупу не хочуть.
Почорніло я, зелене,
Та за вашу волю...
Я знов буду зеленіти,
А ви вже ніколи
Не вернетеся на волю,
Будете орати

Мене стиха та орючи

Долю проклинати.
 

Ведучий 1. З битви під Берестечком були зроблені висновки . У 1652 році козацьке військо на чолі з Богуном отримує перемогу під Батогом. Але Польща не відпускала Україну. Сподівались придушити визвольний рух. І в березні 1653 року польський король  Ян Казимир знову кинув на Україну відібрані війська на чолі з Стефаном Чарнецьким. Богун, маючи менше сили, заманив під Монастирище і розбив їх. Сам Чарнецький був тяжко поранений.

Ведучий 2. У листопаді цього ж року полковник Богун бере в оточення під Жванцем війська  Речі Посполитої. Від повного розгрому польську армію врятувало зрадництво кримського хана, який пішов на сепаратну угоду з Яном  Казимиром. Король дозволив хану вертатись до Криму, забирати в полон українських людей.

Ведучий 1. Дізнавшись  про зраду, Богун на чолі 10-тисячного війська догнав орду і розгромив. Понад 2 тисячі татар було взято в полон. Богун став справжньою грозою для татар. Народна пам'ять із покоління в покоління зберігала і передавала думи і розповіді про нього.

Дума «Ой з-за гори чорна хмара»  (виконується під звуки кобзи)

Ой з-за гори чорна хмара стала,
То не хмара – ворожа навала.

То не хмара – ворожа навала,
Від арматів земля застогнала!

Ой збирайтесь, хлопці молодії,
Ой збирайтесь, орли степовії.

Ой збирайтесь, хлопці молодії,
Ой збирайтесь, стрільці січовії!

Та підемо горами, ярами,
Гей, будемо битись з ворогами.

Та покинем неньку та дівчину,
Та за нашу славну Україну!

Гей, на горі чорна хмара стала,
По всім світі йде стрілецька слава.

Не журімось, що станеться з нами,
Попереду ідуть отамани!

Попереду ідуть отамани,

А позаду б’ють у барабани!
 

 Ведучий 1.   Нікому іншому не вдавалось отримати стільки блискучих перемог. Нікому іншому не вдавалось мати свою власну думку, як це зробив Богун, не ризикуючи при цьому головою. Мабуть, тільки Богун міг  помірятися славою із самим Богданом Хмельницьким. І лише він – один з небагатьох – не прагнув використати свою популярність для отримання гетьманської булави.

Ведучий 2. Під час підготовки  і проведення Переяславської ради Іван Богун очолював  козацькі загони, що охороняли кордони України. Але він рішуче  виступив проти возз’єднання України з Росією. Засудив рішення  Хмельницького  укласти з Росією Переяславською угодою  і ще  рішуче відмовив  присягти російському цареві . Після Переяслава Богун  відходить від гетьмана   і виводить свій полк на лівобережну Україну . Богуна підтримує ряд полковників і Запорізька Січ на чолі з отаманом Іваном Сірком.

Читець 1.  Полковник Іван Богун вважав,  що Україні не слід приєднуватися ні до Польщі , ні до Росії , а  утверджуватись  як самостійній  державі . Можна не сумніватися : якби  ситуація склалась так, щоб гетьманом на той час виявися Іван Богун, доля України теж склалася б не так, як  вона склалася після Переяславської ради .

Читець 2. Довідавшись про глибокі суперечливості , що запали між Богуном і Хмельницьким, коронний гетьман Речі Посполитої  Станіслав Потоцький  запропонував  перейти  на бік поляків . Обіцяв йому гетьманську булаву . Богун рішуче відмовився, щоб  не кинути Україну  в затяжну громадянську війну .

Читець 3. У 1663 році король Ян Казимір зібрався  у похід на Лівобережну Україну. Він  доручає Богуну командувати військами гетьмана Тетері. Та Богун не захотів  воювати ні проти власного народу, ні проти Росії. На початку  1664 року  поляки заарештували  Богуна, звинуватили в зраді і розстріляли  біля міста Новгород-Сіверського у Чернігівській області. Вони боялися, щоб Богун не підняв нове повстання.

Читець 4.  У роки Руїни Богун послідовно шукає найкращий шлях для України. Далекоглядний і хитрий  політик, як і полководець , він прагнув помірного розв’язання ситуації , але ніколи не йшов на компроміс, виступаючи проти угод і гетьманів , якщо вважав  такі неприйнятними  для України.

Читець 5. Із тих документів, листів, спогадів однодумців і супротивників вимальовується постать людини яскравої і в той же час загадкової,  незбагненної навіть з погляду сучасності. Це був відважний воїн і  політик  у своїй відданості для служіння Україні.

Читець 6.  Польський історик Владислав Каховський в ХVІІ ст.  «Сміливий, розумний,щасливий, надзвичайно популярний, такий, що вміє, як ніхто  інший  вдало діяти, сильний і хитрий, як лис, людина  відважна і заповзята».

Ведучий 1. В ХІХ ст.  польський письменник Синкевич  написав цілий ряд  історичних романів.  За одним з них «Вогнем і мечем» був знятий  фільм, в якому образу Богуна було приділено велику увагу . І минулі століття не стерли в  пам’яті  історичні події і поважне ставлення до Івана Богуна .

Звучить «Пісня про Івана Богуна» слова Ярослава Чорногуза

Уривок з фільму  «Вогнем і мечем» (епізод про Богуна)

     Пошли нам Боже, нині Богунів,

Щоб вберегли омріяну  Державу,

Щоб  виростили   лицарів-синів,

Щоб воскресили розіп’яту славу.

Фільм   « Ато – парад»