Виховний захід на тему "Крути".

Сценарій виховного заходу,

присвячений юнакам-героям, загиблим під  Крутами

 

Мета: розширити знання учнів про трагічні події січня 1918 року під Крутами; на прикладі подвигу однолітків формувати й розвити мотивацію, спрямовану на підготовку до захисту Вітчизни; виховувати почуття патріотизму, поваги до історичного минулого українського народу, борців за  незалежність України.

 

Учень.

Сьогодні безкровно на диво вікам

Будується наша Вкраїнська держава.

Її незалежність потрібна всім нам

І ми помилятись не маємо права.

Історія наша нам більш не простить,

Забудьмо зловіснії сварки і чвари.

Як зрадим Вкраїну в цю жадану мить,

Нам знов не минути всім Божої кари.

Згадаймо, як предки боролись колись,

В боях здобували і волю, і славу;

Як річеньки крові за край наш лились,

За рідну Вітчизну, Вкраїнську державу.

Вступ.

 Кажуть, що історія не повторяється, але деякі її події мають щось спільне.

Червень 1651 року. Вже який раз Польща іде війною проти вільної Україну. Страшна битва між поляками і козаками Хмельницького відбулася під Берестечком на Волині.

 300 запоріжців, що опинилися на острівці серед болот, цілу добу відбивалися від тисячів польського війська. Король Ян Казимир обіцяв їм дарувати життя, але вони не піддалися, загинули всі до одного, і не заплямували козацької честі.

29 січня 1918 року. Маленька станція Крути на Чернігівщині. І знову бій. І знову 300. І знову в ім'я ідеї, в ім'я Батьківщини.

Тож що саме сталося в цей день, 100 років тому. Увага на екран.

Це одна із найтрагічніших сторінок в історії України. Де молоді юнаки повстали проти більшовицьких загарбників під станцією Крути. У нерівному бою зійшлося дві сили: менша, але мужня і волелюбна, це українці  і більша — жорстока і кривава це росіяни. Про хід та особливості бою ми з вами зараз дізнаємося.

Перегляд відео про Крути.

 

 

 На сцену виходять ведучі, історики.

 

Ведуча 1. Шановні друзі! Український народ щороку вшановує пам’ять молодих борців за волю, полеглих під залізничною станцією Крути. Ця битва, стала символом героїзму та відданості Українській державі й національній ідеї, а її дата – 29 січня 1918 року – днем національної трагедії.

 

Ведучий 2. 25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла віддавати свого «молодшого брата». Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом лівого есера Муравйова на Київ.

Ведуча 1. 300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці створеної за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи імені гетьмана Б.Хмельницького та Студентського куреня імені Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету, Київського політехнічного інституту та учні старших класів київських гімназій.

 

           Ведучий 2. 300 юнаків – цвіт тодішньої української патріотичної молоді – поклали буйні голови, захищаючи від інтервенції Українську Народну Республіку.

         Ведуча 1. А що було під Крутами? Хто були ті юні завзятці? Якої вічної нагороди сподівались юнаки, вирушаючи в бій? Чи вони вірили в свою перемогу? Чи сподівались на свою силу? Ой ні! Чи то були козаки, окурені порохом, призначені до військової справи? Ні, ні. То були гімназисти і молоді студенти, не призначені до військової справи. Вони не визнавали ні права війни, ні права смертної кари. Їх душам було огидне всяке  насильство, убивство, бій.

 

        Пісня про “Крути.”

 

Вашій увазі пропонується  “Факти, події, коментарі” цієї події.

 

Історик 1. Бій під залізничною станцією Крути належить до однієї з найбільш трагічних сторінок української історії. Але трагедія була не лише в тому, що під Крутами загинув цілий Студентський Курінь. Справа, за яку вони полягли, є справді священною, тож  смерть трьохсот борців на полі бою не можна сприймати лише як трагедію. Трагедія полягала в тому, що внаслідок тодішньої політики Українського Уряду українська держава лишилася без своєї збройної сили, без армії. Трагедія була в тому, що на розпачливий заклик Уряду, виданий до українського народу в останні хвилини («Бороніть Україну в небезпеці! Московська армія наближається до Києва!»), відгукнулися лише студенти, які й виступили захищати Україну.

Історик 2. У такий вирішальний для Української Держави час, український уряд, не маючи дисциплінованого, готового до рішучого спротиву війська, залишився безборонним. Тому з початку січня 1918 року в Києві почалося формування Студентського куреня Січових Стрільців, а водночас і Гайдамацького коша.

Історик 1. Молодь Києва щиро відгукнулася на відозву організаційного комітету Студентського куреня. У другій половині січня до Січових Стрільців було записано 300 осіб, виключно з добровольців-студентів вищих шкіл Києва, учнів вищих класів українських гімназій, невеликого складу Першої української юнацької військової школи та кільканадцятьох слухачів школи військових лікарських помічників, найстаршому з яких – 21 , молодшим по 14-16 років.

Історик 2.  27 січня 1918 року виїхали молоді вояки з Києва – в напрямі Бахмача, та доїхали тільки до малої станції Крути (залізнична станція між Бахмачем і Ніжином). Далі був ворог. Тут висіли й окопались молоді юнаки, тут і зав’язався бій із вимуштруваним та добре озброєним ворогом.

Історик 1. Бій розпочався о 12 годині дня і фактично безперервно тривав до пізнього вечора. Юнаки мужньо відбивали атаку ворога, не залишаючи своїх позицій. Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували ворожі напади. Проте невдовзі, скориставшись кількісною перевагою, наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища, бійці Студентського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів (серед них: Лизогуб, Попович, Шульгін, Кальченко, Ганкевич та інші ) були захоплені і замордовані.

 

Інсценізація вірша.

 

Історик 2.

Тут юнь прекрасна і свята

Встелила землю в мить єдину…

 

Це був перший і останній бій юних захисників української незалежності, а для більшості – перша і остання у їхньому житті ніч, проведена поза батьківським домом.

Ведучий 1. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі. Коли армія УНР повернулася, на полі було зібрано кілька десятків тіл полеглих і перевезено їх до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. 19 березня їх було поховано в братній могилі на Аскольдовому цвинтарі. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним.

 

 

Ведуча 2. У наших предків був звичай: у день поминання могили мертвих устеляти квітами і запалювати свічки. Запалимо й ми свічки в пам’ять загиблих у боротьбі за утвердження незалежної України юнаків.

Вшануємо пам’ять героїв, замордованих під Крутами, хвилиною мовчання

 

Ведучий 1. Трагічна загибель студентського куреня стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Подвиг українських юнаків, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі...

Ведуча 2. Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. У масштабах всесвітньої історії ця битва, може, й  незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Проте вона – символ нескореного духу нашої нації.

Пісня “Молитва за Україну.”

 

Висновок.

      Після Крут українці усвідомили, що незалежність Батьківщини виборюється у жорстокій , кривавій боротьбі. І хоча до сьогодні точаться в наукових колах точаться дискусії з приводу важливих питань із точки зору фактології: чисельність і склад учасників бою з української сторони, кількісні втрати з обох сторін, присутність С. Петлюри на полі бою, питання зради командирів – все це залишається майданчиком для подальших дослідницьких дискусій. Однак у серцях українців бій під Крутами назавжди залишиться неспростованим фактом героїзму і жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну.