Виховний захід на тему: "Математика - цариця наук"

ЗЗСО « Залізницький ліцей ім.. І. Пасевича»

 

Любешівської селищної ради Волинської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

 

на тему:

 

 

« Математика – цариця наук»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Шумак Аліна

Вчитель математики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1-й ведучий. Вітаю вас, друзі! Бачу, бачу, що зібралося тут добірне товарист­ву. Дуже добре, що ви так шануєте ма­тематику і дружно прийшли на свято.

 

2-й ведучий. Вже кілька років коридо­рами нашої школи впевнено крокує тиждень математики. Всі любителі ма­тематики, а я думаю, що вони станов­лять 5/3, з великим нетерпінням чекали цього дня. І ось він настав.

 

1-й ведучий. Сьогодні — урочисте відкриття тижня математики, яке буде проходити під назвою „Давайте поз­найомимось”. Перш за все на цю сцену запрошується головний гість - Цариця Математики.

 

Цариця Математики. Шановні вчителі, вельмишановна адміністрація і весь педа­гогічний та і учнівський колектив! Вітаю вас у стінах рідної школи. Мої любі ша­нувальники! Запрошую вас у цікаву подо­рож на математичному всюдиході до чарівної країни — Математики. Протягом тижня ми будемо мандрувати її нескінченними просторами, знайомитись з її великими вміннями і надбаннями.

(На сцену виходять три учні, які ви­голошують вислови видатних людей про математику).

 

- Математика - цариця наук. (К. Га­усе)

 

   - У математиці є своя краса, як у по­езії та і музиці. (М. Жуковський)

 

   - Математика - це більше, як наука, це - мова наук. (Н. Бор)

 

- У математиків існує своя мова - це формули. (С.В. Ковалевська)

 

- Математика—гімнастика   розуму.  (О.В. Суворов)

 

• Найбільшу радість тілу дає світло сонця, найбільшу радість духові -ясність математичної істини. (Леопардо да Вінчі)

 

_ - Математика - цариця наук. Її улюб­лениця - істина. Її вбрання - простота. Палац цієї володарки оточений терна­ми. І щоб досягти його, кожному дово­диться пробиратися крізь хащі. Краса його відкривається тільки розуму. (Ян Снядецький)

- Не можна бути справжнім матема­тиком, не будучи трохи й поетом. (К. Вейєрштрасс )

 

2-й ведучий. Увага! Увага! Говорить і показує тилигульський канал. Запро­шуємо вас на передачу «Посміхнімось».

 

1-й ведучий. З усіма нами досить час­то трапляються такі казуси, над якими всі сміються, особливо школярі від насмішок однокласників, які погано го­тують домашні завдання. Пропонуємо вашій увазі кілька таких смішинок.

 

На уроці математики:

• Твоя мама пекла сьогодні пироги?
• Пекла.
• Ти з'їв один пиріг, і мама дала тобі ще один. Скільки ти з'їв пирогів?
• Два.
• Добре. З'їв ти ці два пироги, а мама дала тобі ще два.
• Оце вже ні, стільки я не з'їм!

 

***

 

Смішинки

 

• Що таке пряма? (Точка, що втек­ла)

 

• Що таке круг? (Точка, що роздула­ся)

 

 

• Що таке крива? (Криву ми нази­ваємо тоді, коли з останнього вагона потягу бачимо весь потяг)

 

Приходить Петько додому і роз­повідає:

• Тату, я сьогодні отримав 12 балів.
• І з чого це?

• Географія - 2 бали, математика - 2 бали, українська мова — 2 бали, музика - 2 бали, англійська мова — 2 бали. Ра­зом - 12 балів.

 

***

Учителька пояснює арифметичну дію - ділення. На дошці написала «2 : 2» і
питає:

- Хто знає, що це означає?

У Іванка, який сидить на першій парті засяяли оченята: «Нічия».

2-й ведучий. Ось і закінчилась наша телепередача. Сподіваємося, що ми трішки розвеселили вас і підняли настрій.

 

1-й ведучий. А зараз наша нова рубри­ка: «Чи знаєте ви про що розповідають цифри». (Дві учениці знайомлять учнів з цифровими даними)

 

- Без сну людина може прожити 10 діб, а без їжі кілька тижнів.

 

   -  На голові людини близько 125 ти­сяч волосин. Щоденно випадає 45 воло­син. А за життя випадає і виростає по­над півтора мільйона.

 

- За ідеальних умов людське око мо­же побачити світло сірника на відстані 80 кілометрів.

 

-  3 1г золота можна витягнути дроти­ну завдовжки 3 км 420 м.

 

- Найтоншу нитку створює павук. Вона така тонка й легка, що 40 000 кілометрів цієї нитки важать 230 грамів.

 

•      У комарів є зуби. Під мікроскопом їх можна налічити двадцять два.

 

•      Для того, щоб зібрати один кілог­рам меду, бджола повинна «налітати» близько трьохсот тисяч кілометрів і відвідати 12 мільйонів квіток.

 

Ведуча. А зараз давайте заглянемо до театру.

 

Інсценівка «На екзамені»

 

Екзаменатор. Добувати корені вмієш?

Учень. Звичайно. Треба потягти за стебло рослину сильніше і корінь витяг­немо із ґрунту.

Екзаменатор. Ні, я маю на увазі інший корінь, наприклад з дев'яти.

Учень. Це буде «дев'я», тому що в слові дев'ять суфікс -ть.

Екзаменатор. Ти мене зовсім не зро­зумів, я кажу про квадратний корінь.

Учень. Квадратних коренів не буває, бувають тільки стрижневі й мичкуваті.

Екзаменатор. Та арифметичний корінь з дев'яти.

Учень. Ага! Нарешті зрозумів! Дев'ять.

Екзаменатор. Твоя оцінка – два.

Батько: Ну, Гришо, на скільки здав екзамен з математики?

Учень. «Та... то я... не міг сьогодні до­бути кореня».

Батько.  Чи ви чули? Уже дитину в школі заставляють корені тя­гати.

 

Автор. Жив собі, був собі кравець Платончик. Шив людям гарний одяг і люди платили та дякували. Одного разу хтось голосно постукав у двері.

- Заходьте - сказав кравець Платон­чик.

(До кімнати заходить пай Макси­менко).

• Здоров був Платончику.
• Доброго вам дня. Що привело вас до мене?
• Чув я від людей, що ти шиєш гар­ний одяг.
• Якщо люди кажуть, то так воно і є.
• То поший мені костюм.
• А який?
• Ну звісно, гарний! Ось такої довжи­ни, такої ширини, такої товщини.

(Показує),

- Можна пошити. Давай я мірку зніму. (Мірною стрічкою вимірює).

- А тепер підрахуємо, чого і стільки треба: тканини 5 метрів, ниток - 2 кіло­метри, ґудзиків 12 штук. За все слід заплатити 2002 гривні.

• Так багато? Я таких грошей не те що не маю, а й не бачив! А чи не можна якось дешевше?
• Ну що ж, пане Максименко, зважа­ючи на велику бідність, я за тканину і нитки грошей брати не буду, та й свою працю подарую вам, а ось за ґудзики... за ґудзики треба буде заплатити.
• А скільки?
• То самі і порахуйте: за 1-й ґудзик – 1 грн., за 2-й ґудзик - 2 грн., за 3-й ґуд­зик - 4 гривні і за кожний наступний у 2 рази більше за попередній.

 

• Добре, це я вже дома на калькуля­торі підрахую.

 

 

• Якщо ви згодні, то підпишіть ось тут, що сплатите мені тільки за 12 ґуд­зиків.

 

• Добре, сплачу. (Підписує).

 

 

• Дякую.

 

• Коли буде готовий костюм?

 

 

• Через 3 дні.

 

• Будь здоровий, шановний. (Весело говорить і йде).

 

 

• Ходіть здорові.

 

Автор. Поки кравець шиє пану Мак-сименку костюм, а пан Максименко на калькуляторі обчислює стільки кошту­ють 12 ґудзиків, ми з вами також полічимо:

1-й ґудзик - 1 грн.

2-й ґудзик - 2 грн.

3-й ґудзик - 4 грн.

4-й ґудзик - 8 грн.

5-й ґудзик - 16 грн.

6-й ґудзик - 32 грн.

7-й ґудзик - 64 грн.

8-й ґудзик - 128 грн.

9-й ґудзик - 256 грн.

10-й ґудзик - 512 грн.

11-й ґудзик - 1024 грн.

12-й ґудзик - 2048 грн.

Усього 4095 грн.

 

Підрахувавши, пан Максименко зди­вувався і водночас розгнівався, адже платити за 12 ґудзиків прийдеться май­же вдвічі більше, ніж нарахував кра­вець за весь костюм.

Пройшло три дні. Незадоволений, без стуку, зайшов пан Максименко до крав­ця Платончика і без привітання почав нарікати.

 

• Ну й кравець, ну і Платончику! Я думав хитрішого від мене немає на біло­му світі. А виходить - ти хитріший!

 

• Не хитріший пане. Просто я в школі добре вчив математику і знаю власти­вості геометричної прогресії.

 

• Так і я ходив до школи, але не лю­бив і не вчив математику! А про геометричну прогресію зовсім і не чув. Дове­зеться більше платити за ґудзики, ніж ти нарахував за весь костюм.

 

• Ви все хитрували і на хитрували. А з народі кажуть: «Хитрість - два, а ро­зум - сім» або «Ледачий два рази ро­бить, а скупий два рази платить».

• І це ти також вивчив у школі?
• Учив, учив та й зібрав аж 300 прислів'їв, які містять числа. Наприк­лад: «Невчений син – один син, а вче­ний син - двоє синів», «Шість днів го­лодуй, а батька нагодуй».

 

• Ну й розумний ти, Платончику. Але прислів'я я теж знаю. Послухай: «У ко­ня чотири ноги, та й то бува спотикається». Оце і я спіткнувся. А ти одержуй :свої гроші.

 

 

• Дякую за добре слово. Носіть кос­тюмчик на радість.

 

• Та буду носити і пам'ятати, що перш ніж щось підписати, треба спочат­ку добре подумати і порахувати.

 

Ведуча. А ви які знаєте прислів'я. (Діти говорять прислів'я і продовжу­ють ведучі).

 

• Сім раз виміряй, раз відріж.
• Один з сошкою, а семеро з ложкою.
• Семеро одного не чекають,
• Сьома вода на киселі.
• У семи няньок, дитя без ока.

 

Ведучий. Чорний кіт перебіг дорогу - буде невдача. Чи це так, допоможе з’ясувати інсценізація—оповідання „Чорний кіт або магічне число сім”.

 

(Вася дзвонить у двері квартири. Ізері відкриває жінка - висока, сувора на вигляд, в окулярах).

 

Жінка. Чого тобі хлопчику?

Вася. Тьотю, не пускайте свого чорно­го кота, коли я до школи йду, він мені дорогу перебігає.

Жінка. Не щастить мабуть? Двійки хапаєш?

Вася. Ага, за правила.

Жінка. А ти правила вчиш?

Вася. Та вчу, вчу. Але ваш кіт як пе­ребіжить мені дорогу, так я і забуваю пра­віла. І від'ємник зі зменшуваним путаю.

Жінка. Твоєму лихові можна заради­ти. Скільки разів ти вчиш правило, повторюєш?

Вася. Н-ну - раз.

Жінка. Я так і думала! Чорний кіт і справді може наврочити, якщо правило повторювати лише раз. Адже число один зовсім просте. А ось коли ти знаєш магічне число, та хай хоч і всі чорні ко­ти нашого села перебіжать тобі дорогу – все одно одержиш десять.

Вася (стрепенувся). А яке маг... магічне число? Скажіть, будь-ласка.

Жінка (прикладає палець до вуст, озирається, шепотить). Скажу, але ли­ше тобі, ти ж нікому анічичирк! Добре? Це - велика таємниця! Як тільки чор­ний кіт перебіжить дорогу, треба відра­зу тричі підстрибнути на правій нозі, потім - тричі на лівій. Запам'ятав?

Вася. Ага, Тричі на правій і тричі на лівій. А далі?

Жінка.

А далі треба швидко сказати:

Щоб чорний кіт не зурочив

І голови мені не запаморочив,

Повторюю правила разів сім -

Назовсім!

Тьху, тьху, тьху. Щоб мені допомогло

Сім - магічне число!

Вася .І все?

Жінка. Усе, хлопчику. Тільки не за­будь: сім раз треба повторити правила, адже сім - магічне число і чорні коти перед ним безсилі.

Ведучий. Вася так і зробив, тільки-но чорний кіт перебіг йому дорогу, а це сталося наступного ранку. Вася стриб­нув тричі на правій нозі, потім - тричі на лівій нозі і швидко сказав правило сім раз.

(У класі).

Учитель. Вася, будь ласка, розкажи правило, яке ти вчив.

(Вася розказує правило).

Учитель. Молодець, Вася! Сьогодні тобі, я бачу, не перебігав дорогу чорний кіт!

Ведучий. Вася мовчить - таємниця ж!

Вася. От воно що! Виходить, число сім і справді магічне! Сім раз повторив пра­вило — і навіть чорний кіт не зурочив.

Ведучий. Трапляються в шкільному житті випадки, коли діти вірять ще в деякі прикмети.

1-а ведуча. Дайте відповідь на запи­тання.

2-а ведуча. Одного разу хлопець-математик гуляв з дівчиною. Вона зірвала ромашку і почала відривати пелюстки, промовляючи: «Любить — не любить».

Тоді хлопець сказав: «Не варто цього робити. Це зайве. Достатньо тільки...» Що він запропонував? (Полічити кількість пелюсток. Якщо число парне, то не любить, якщо не парне - лю­бить)

1-а ведуча. Про яких видатних уче­них нагадують такі предмети, як яблу­ко, корона, решето? (Яблуко ~ про Нью­тона, корона - про Архім.еда, решето -про Ератосфена)

2-а ведуча. У мові це поняття пов'яза­но зі складанням речення, у хімії - з таблицею Менделєєва, у математиці - з дробами. Що це? (Період)

1-а ведуча. Яке число називали щас­ливим? (Сім) 

Цариця Математики. Піфагор та його учні вважали, що все можна виразити числами, що число можна побачити у всіх заняттях людини - у мистецтві, ре­меслах і в музиці. Вони вважали, що число 5 символізує колір, 6 - холод, 7 -розум, здоров'я та світло, 8 - любов та дружбу. До математичних наук вони відносили і поезію.

(Проводиться конкурс на краще вико­нання віршів, в яких є математичні терміни або цифри. Глядачі визнача­ють переможця).

Хоч сідай та гірко плач –

Не люблю отих задач!

Через них одні невдачі.

Ох! Замучили задачі.

             Чи підручники погані?

             Чи такий я безталанний?

             Та усіх я обдурю –

             В книжці відповідь знайду1

Скільки чашок, скільки ложок –

Це ж простеньке завдання.

Ти додав слонів до кішок.

Перемножив на коня.

            Дійсно, нескладна наука –

            Була відповідь як слід –

            Вийшло: дід молодший внука

            Аж на сорок дев’ять літ.

Типографні дві машини

Косять жити вісім днів.

Проїжджають щохвилини

Три десятих поїзди.

          А до марса – метрів триста.

         Мудра в хлопця голова!

         Пів хлоп’яти іде в місто,

        З ним пів мами. Ну й дива!

.

І на закінчення нашої зустрічі послу­хаємо доповідь члена Піфагорської шко­ли математичних наук академіка Мовчалкіна.

Вельмишановні колеги! Вельмиша­новні академіки! Як, ви ще не ака­деміки, а учні?

Нічого, це не має значення. Бо якщо ви вчите математику, то ви вже робите перший крок у велику науку. Власне, ви його зробили тоді, коли дізнались: один додати один буде два, два помно­жити два - чотири... Ви це вчили у пер­шому класі? Абсолютно вірно. Перший клас - це такий клас, в якому все вчать, а потім лише повторюють, тільки в де­що  складнішому  вигляді,   аж  поки  не стануть академіками! А тоді знову почи­нають повторювати.

Отже, дорогі колеги, не лякайтеся прірви премудрості. Не лякайтеся навіть тоді, коли вам почнуть снитися синуси і косинуси, тангенси і котанген­си, коли у вас у голові начнуть битися ікси з ігреками. Це з багатьма бувало, навіть з академіками, найвидатнішими звичайно, коли ще вони до школи ходи­ли. Потім все стане на свої місця.

Буває, безперечно, що якийсь катет пе­речепиться через гіпотенузу якраз тоді, як вас викликають до дошки. І ви тоді замість того, щоб відповідати, замис­люєтеся, як їх розчепити. Що в таких ви­падках буває? Учитель ставить 2 в жур­нал. Навіть славетний математик Острог-радський, коли він ще вчився у гімназії, часом одержував двійки з математики.

Тобто, головне - не лякайтеся. І не покладайте надію, що з останньої парти вам кинуть рятівний пояс, тобто, шпар­галку. Не червонійте, я знаю, що часом ви такими справами займаєтесь. А про­фесор шпаргалок, як і професор чорної і білої магії, це не мої колеги.

Мої колеги - ті, хто сміливо кидаєть­ся в море цифр, хто витягує корені найвищого ступеня, розплутує найхитріші сплетіння ліній. Ті, хто сидячи за шкільною партою, заново робить ті відкриття, які робили Піфагор, Евклід, Ньютон, Лобачевский.

Математика навчить вас вираховувати, скільки і яких добрив внести, щоб поле дало найбільший врожай, допоможе вам робити креслення для спорудження найкращих будівель; виготовлення най­потужніших двигунів, техніки для очи­щення річки Тилигул. Би навчите елект­ронні машини вираховувати такі числа, які не могло вирахувати людство за тися­чоліття, ви навчите їх складати вірші, грати в шахи краще, ніж Каспаров.

А, можливо, ті з вас, яким до вподоби футбол, зуміють грати в цю гру з мате­матичною точністю, і тоді кожен з вас буде попадати в ворота і ваша команда ніколи не перейде з вищої ліги у першу.

Бажаю вам, дорогі колеги, шановні академіки, успіхів у вивченні цариці на­ук - Математики.

А ще скажу, що не правда, що мате­матика любить людей сухих та похму­рих. Кожну справу краще робити весе­ло, з посмішкою. Тож і сьогоднішній день буде дійсно веселим.

 

           Якщо хочеш досягнути

           У житті своїх вершин.

          Математику збагнути

          Мусиш тонко, до глибин.

Калькулятор і комп’ютер –

Хто сьогодні їх не знає.

Та за пояс їх заткнути

Може світла голова.

          Якщо хочеш бізнесменом

          Після школи, друже, стать,

          Аксіоми й теореми

          Мусиш добре пам’ятать.

Якщо лікарем ти станеш.

То, колего ти затям,

Коли десь помилишся –

Хтось поплатиться життям.

         Не кажу про космонавтів,

         Вчителів і  моряків...

         То, коли чогось не знав ти,

        Час це вивчити настав.

Не махай на все рукою,

Не лінуйся, а учись.

Бо чого навчишся в школі,

Знадобиться що колись.

 

Ведуча. На цьому наший вечір закінчений. До нових зустрічей, друзі!