Тема: Свято квітів.
Мета: Збагачувати знання дітей про квіти, як красу нашого краю; розвивати пізнавальні інтереси, сприяти розширенню кругозору; знайомити з легендами про походження назв квітів; виховувати любов до рідного краю через його пізнання, бережливе ставлення до природи; сприяти формуванню естетичних почуттів.
Обладнання: квіти на стінах, квіти у вазі на столі; дидактичний матеріал
« Рослини Червоної книги»; вишиті рушники, серветки із зображенням квітів; український віночок.
Хід заняття
Діти святково одягнені, зал прикрашений малюнками квітів, квітами, вишитими рушниками, серветками. Звучить повільна музика.
Вчитель. Шановні гості! Ми раді вас вітати у нашому залі. Сьогодні тепло своїх сердець і душ ми будемо дарувати квітам, надзвичайно прекрасним Божим створінням.
Ведучий. Квіти… Мабуть у цілому світі не знайдеш людини, яка б не любила квіти. Квітами вітають іменинників, наречених. Їх дарують артистам. Квіти зустрічають новонароджених і проводжають людину в останню путь. Ними прикрашають кімнати, вулиці міста і села. Квіти – це земні зорі, це краса землі. Вони є чарівними і цілющими ліками, охоронцями домашнього затишку.
Вчитель. То ж давайте прямо зараз утворимо на сцені квіткову клумбу
Годі, квіточки, вам спати, час давно уже вставати.
Гляньте – сонечко сміється, в небі жайворонок в’ється.
В’ється, радісно співає, він весну вам сповіщає.
Пісня про квіти.
Вчитель. Загадка. На дорозі лежать квіти – пелюстки згортають.
Я хотіла їх підняти, а вони – літають. ( Метелики.) (Метелики присіли перед дітьми, згорнувши крила, а потім піднімаються і декілька хвилин літають під музику П. Чайковського « Вальс квітів»)
1-й метелик. Як прекрасно, чарівно земля зацвіла,
Всюди гарно, спокійно і чисто.
І ніхто нас не ловить, немає тут зла,
а повсюди росичка краплиста.
2-й метелик. Гарно дуже! Від квітів п’янкий аромат,
Від краси аж душа завмирає.
І немає тут злих і крикливих хлоп’ят,
Нас за крильця ніхто не хапає.
1-й метелик. Квіти, квіти солодкі й п’янкі!
Радість, щастя вони нам дарують,
А пелюсточки ніжні, духмяні такі –
Хай красу цю всі люди відчують.
2-й метелик. Будьте пильні та крильця свої бережіть –
Небезпека завжди нас чатує.
А тепер всі на квіти духмяні летіть,
Кожна квітка нектар нам дарує.
Пісня « Сонечко»
Вчитель. Ну, а зараз ми всі уявно перетворимось на квіточки і помандруємо царством Квітів, королевою якого є … А кого вважають королевою квітів, ви дізнаєтесь, послухавши цю розповідь.
В усі часи всі народи віддавали їй перевагу, їй поклонялися й оспівували, про неї складали легенди, пісні. У Стародавній Індії існував закон, за яким кожен, хто приніс цареві цю квітку, міг просити у нього все, чого забажає. Цими квітами греки усипали шлях воїнам, що поверталися з війни переможцями. У Росії цю квітку почали розводити за часів Петра І і Катерини ІІ. Отже, яка квітка є царицею квітів? (Троянда).
( Виходить Троянда)
Троянда. Я – королева квітів, троянда запашна,
В садку на клумбі квітну у затіночку я.
Пелюсточки рожевії в віночок завиваю
Та пахощами дивними в садок вас зазиваю.
У стародавній Греції троянда присвячувалась Афродіті – богині краси. Довкола її храмів цвіли пишні розарії. Її зелень – це радість, колючки – печаль, квітка - слава. За міфом, чудова троянда з’явилась з білої морської піни, з якої виринала після купання прекрасна Афродіта. А за християнською легендою, білі садові троянди зобов’язані своїм походженням Пресвятій Діві Марії. Вони виросли на кущі, де Діва Марія розвісила сушити Христові пелюшки. Внаслідок цього троянді приписували відлякуючий вплив на відьом, перевертнів. Вони, доторкнувшись до неї, знову негайно перетворювались на людину.
Троянда. А хто наступний вийде до нас, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.
Тюльпан. Є у мене квіт весняний, білий, жовтий, полум’яний.
То рожевий, фіалковий, то багряний, то бузковий.
Гордо голову тримаю, перед вітром не схиляю,
Справжній над панами пан, здогадались хто?... ( Тюльпан)
Дивні ці квіти – ніби й схожі, а за кольором різні: і білі, і жовті, і червоні, і фіолетові (показує малюнки різнокольорових тюльпанів). Коли я дивлюся на тюльпани, переді мною постає Дюймовочка. Але, щоб її побачити, треба було натиснути пружину – докласти зусиль. Так говориться і в легенді. Ніхто не міг дістатися до тюльпана, хоча й намагалися: хто – силою, хто – заклинаннями. Але щастя, яке ховалося у пуп’янку тюльпана, нікому не давалося до рук. Та ось одного разу повз цю квітку йшла бідна, втомлена жінка з маленьким сином. Вони тихенько підійшли до квітки. Раптом хлопчик, побачивши чарівний пуп’янок, дзвінко засміявся. І сталося диво! Пуп’янок розкрився. Те, що не вдалося зробити ні силою, ні хитрощами – зробив веселий, безтурботний дитячий сміх.
( Виходить Нарцис)
Нарцис. Я дуже ніжна квітка, струнка, як кипарис,
Чудовий маю запах, і звуть мене – … нарцис.
Нарцис – найулюбленіша квітка англійців. А у Швеції щорічно у першу неділю травня відбувається свято нарцисів. В Українських Карпатах є нарцисова долина, площею 15 гектарів. Особливо велике враження вона справляє в травні, коли вкривається ніжно - білими запашними квітами. Ця долина оголошена пам’яткою природи.
Але, якщо відверто, не так уже й чудово нам живеться. Адже нас у природі усе меншає.
Бережіть і охороняйте нарциси, адже ми приносимо людям багато радості , естетичної насолоди як на клумбах, так і в букетах!
Чорнобривець. Я гордо голову тримаю і перед вітром не схиляю.
Я – жовтий, чорний, полум’яний,як козачок – я весь чорнявий. Хто я?
Чорнобривці – улюблені квіти нашого народу. Виявляється, що чорнобривців раніше в Україні не було. Примандрували вони до нас з Америки, де тамтешні жителі вирощували їх для лікування недуг та пошанування своїх божеств. Квітам припала українська земля і клімат. Найбільше їх цінують літні люди. Може, тому, що своїм цвітом чорнобривці вінчають вершину літа, а можливо, тому, що цвітуть довго і яскраво. Образ цих квітів, як погляд матері, промовляє до самого серця.
Пісня « Чорнобривці»
Троянда. Діти, а чи знаєте ви, що квіти можуть плакати? Вони «кричать», просять допомоги та захисту у людей. Так з’явились квіти, занесені до Червоної книги.
Що поступово вимирає, давно рятунку в нас благає.
Хто байдуже ставиться до неї, той у грудях серденька не має.
( Виходять квіти з малюнками в руках)
Підсніжник. 1) Із-під снігу я пробився і на сонце подивився,
Подивився й зажурився: всіх братів моїх зірвали
і стебельця потоптали, відвезли на продаж в місто,
щоб в букеті ми два дні постояли на столі.
Не купуйте ви, нас, люди, не губіть красу ви всюди!
2) Коли перші люди були вигнані з раю, ішов сніг, і Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і подати надію на кращі часи, сніжинки перетворювалися у ніжні квіти підсніжника – провісника тепла. Завдяки своїй красі підсніжники і проліски користуються величезним попитом у мешканців міст. Сотні тисяч квіток рвуться на продаж. Така ніким не контрольована заготівля квітів призводить до сумних наслідків – вони зникають або вже зовсім зникли. Бережіть підсніжники, щоб навесні в наших лісах розцвітали квіти надії.
Сон великий. 1)Загадка. Ще холодні в лісі ранки, сніг ще в лузі дотліва;
Та розкрила на світанку сині очі … сон-трава.
Я – сон-трава. І від мене дрімота.
А сама не сплю, весняним цвітом всіх маню.
Щоб не замерзати – стала волохата.
Нічного холоду я не боюсь – в пухнасту шубку обгорнусь
2)У погану погоду та на ніч квітки сну закриваються і схиляють свої квітчані голівки. Враження таке, ніби вони справді засинають. Може,тому в народі і назвали цю рослину так поетично – сон-трава, сон-зілля. А ще назву пов’язують із стародавнім слов’янським повір’ям, яке говорить, що коли покласти сон-траву на ніч під голову, то уві сні побачиш своє майбутнє. Існує навіть легенда про мисливця, котрий побачив, як ведмідь лизав корінь сон-трави, після чого солодко заснув. Мисливець і собі спробував лизнути і теж заснув. При зустрічі з цими чарівними квітами майте до них шану , бережіть красу природи, весняні усмішки рідної землі.
Конвалія. 1) Дзвіночки-перлинки на ніжці тонкій. Такі запашні і тендітні такі.
В широкому листі, немов у гіллі, ховають від сонця голівки свої.
Конвалія
В гомоні зеленім ліс залопотів. Під яскравим сонцем весь позолотів.
Горда і цнотлива, до княжни подібна, вийшла на узлісся конвалія срібна.
2)Навесні в ліс приходить особливо святкова пора, коли зацвітають конвалії. Мабуть, немає людини, яка була б байдужою до чарівної краси цих витончених, дуже ароматних квітів. Один із давньогрецьких міфів стверджує, що конвалії виникли із краплин поту богині мисливства Діани. Коли богиня під час полювання забралась у густі хащі, то на неї напали вороги фавни. Вони були закохані в Діану і хотіли полонити її. Діана кинулась втікати. Вона бігла так швидко, що з неї рясними краплинками стікав сріблястий піт, який перетворився на чарівні запашні квіточки конвалії. Бережіть ці прекрасні квіти!
Частівки про квіти.
Вчитель. Квіти приносять дуже велику користь людям. На нашій галявині ростуть і лікарські квіти. Назвіть їх. ( Діти показують малюнки квітів)
Учень. А зараз послухайте одну легенду. Адам і Єва жили в раю і не знали ні холоду, ні голоду, ні хвороб, але після гріхопадіння Бог вигнав їх із раю. І зазнали вони великої нужди., і здолали їх численні хвороби. Бог змилувався над людьми і своєю доброю щедрою рукою послав рослини, щоб оберігали людей від хвороб, годували, одягали їх.
Зелений світ – це той світ, серед якого і завдяки якому живе людина на Землі. Поля, ліси, долини та гори – це своєрідна зелена аптека. Скрізь, де б ми не побували, всюди бачимо лікарські рослини.
Лікарських рослин багато,
Всі хвороби можна ними лікувати.
Трави ми поможем назбирати,
Й навчимо вас, як їх упізнати.
Сценка
1-хворий. Лікарю! Допоможіть! Із рани кров зупиніть!
Лікар. Ой, біда, біда, біда! Йоду в мене вже нема!
2-хворий. Лікарю! Допоможіть! Голова в мене болить!
Лікар. Ой, біда, біда, біда! Цю біду не відведу: цитрамону не знайду.
3-хворий. Лікарю! Допоможіть! В животі весь день бурчить!
Лікар. Ой, біда, біда! Нічого не можу зробить! Де всі ліки подівались?
Час лікарню закривати, і роботу йти шукати.
Хворі. Ну, а нам що робити? Де нам ліки знайти?
Як нам врятуватись від цієї біди?
(Заходить бабуся Медуниця)
Бабуся. Добрий день, мої любі! Що сталося? Чому такі засмучені?
1-хворий. З пальця, бабцю, кров іде. Не допомогли ніде!
2-хворий. Ой, бабусю, поможіть, голова в мене болить. В аптеці ліків не знайшли, і у лікаря були.
3-хворий. В животі весь день бурчить, ну а лікар все мовчить.
Бабуся. Зараз, дітки, поможу, чаєм міцним напою.
Ось сідайте ви до столу, чай у мене чарівний.
Вмить всі болі він знімає, всіх на ноги піднімає.
Зараз будете здорові, не хворітимете ніколи.
(Бабуся наливає чай, дає хворим дітям)
Бабуся. Голова в тебе болить – ти з барвінком подружись.
Чаю з нього ти напийсь.
А в подружки візьми м’яту, принеси її у хату,
Приклади листок до лоба – і за мить будеш здорова.
Пошукай ще деревію – капне сік на твою рану, і забудеш, де боліло.
Кажеш, в животі бурчить? Тоді треба більше пить
Чай з ромашки, звіробою, ти заправ траву з водою.
2-хворий. Голова вже не болить – танцювать уже кортить.
1-хворий. Вже не йде із рани кров. І не було рани мов.
3-хворий. В животі вже не бурчить. Шлунок теж уже мовчить.
Хворі. (разом) Ви, бабусю, чарівниця!
Пісня про квіти
Учень. Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони на вишиваних рушниках, скатерках, серветках. ( Показ речей) А ще квіти на нашому національному одязі. Квіти на плахті й корсеті символізують доброту, щирі душі. Квіти на рукавах сорочки оберігають від хвороби, злого ока. Та особливим оберегом в Україні завжди був і є вінок.
Учень. Я дізналася, що український віночок – не просто краса, а й оберіг, «знахар душі». Бо у ньому є чарівна сила, що біль знімає, сили береже. Плетіння віночка – то своєрідна наука. Потрібно знати, з яких квітів і коли плести, яку квітку з якою вплітати поруч. А всього в українському віночку 12 квітів і кожна з них є оберегом.
( Виходить Україночка)
Україночка. Це я – Україна! Я завжди в віночку.
В такому ж віночку, як усі мої дочки.
В таких от вінках ми приходим на свято.
Я буду вас вчити віночок сплітати.
Про квіти, стрічки вам усе розповім,
Бо знати про це вам потрібно усім.
Подивись на квіти України – скільки квітів у її саду!
Кожна квітка – справжня перлина. Як намисто я вінок сплету.
Учень. Кожна квітка, як зернятко в колос, до віночка тулиться й пасує.
Друже мій, послухай квітки голос – той, хто вміє слухати, той чує.
Подивися, друже, які квіти народила Україна-мати!
Кожен з українців мусить вміти сплести цей вінок і прочитати.
Учень. Кожна квітка у віночку йде по колу у таночку,
Кожна нам красу дарує й щось собою знаменує.
Україночка. А зараз ми будемо плести віночок, розгадуючи загадки. І так :
Не забудь, будь ласка, друже, у вінку найперша -… (ружа).
( Показує одночасно квітку і сплітатиме послідовно віночок)
Друга квітна теж не зайва, друга квітка зветься - … ( мальва)
Щоб була гармонія – третя в нас - … (півонія)
А барвінка попередник у вінку, то наш - … (безсмертник).
Як перлина між перлинок – так між квітами - … (барвінок).
Цвіт квітневий, цвіт травневий, цвіт весняний, цвіт - … (вишневий).
Як згадав ти цвіт вишневий – не забудь і - … (яблуневий).
Цвіт самої України – це, звичайно, цвіт … (калини).
Ось, на небо схожа трошки, до вікна прийшла … (волошка).
Не останній він за змістом, зелененький наш … (любисток).
Плести я віночок вмію. Зараз черга… (деревію).
А чого ж в вінку три жмені? Ну, звичайно – лише… (хмелю).
Молодці, діти. Я впевнена, що ви назавжди запам’ятаєте квіти українського віночка.
Пісня « Україночка»
Учень. 1) А ми ще знаємо багато цікавинок про квіти. Ось послухайте, будь ласка.
Квіти знаходять застосування і в кулінарії. Наприклад, календулою у Франції і Англії заправляють супи. У Мексиці вживають у їжу бульби жоржини. З фіалок у Франції готують ароматне желе, а пелюстки хризантем у Японії використовують для приготування вишуканих ласощів. Молоде листя кульбаби дають у салати, а корені у смаженому вигляді можуть замінити каву.
Квіткова вікторина
У хустинці - білосніжці стрів я квіточку таку:
Ясним оком жовтуватим усміхалася мені.
Я хотів її зірвати, а бджола сказала: - Ні! ( Ромашка)
Я хотів її підняти а вона літає. ( Метелик)
Дзвоном сонце зустрічаєм. Маєм гарні сині очка.
Називаємось… (дзвіночки)
Пісня «Молитва за Україну»