Народні символи та обереги

Виховна година

Тема: Народні символи та обереги

Мета: Узагальнити знання учнів, пов’язані з побутом української родини, народними символами та оберегами, їх значенням; сприяти збагаченню словникового запасу учнів, розвитку пізнавальної активності, творчих здібностей; виховувати любов до рідного краю, бажання знати та продовжувати традиції свого народу.

Обладнання: використання комп’ютерних технологій, рушники, вишиванки, обереги, заготовки для виготовлення оберегу.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

Привітання.

Дівчинка (в  українському вбранні)

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя – доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий – довгий вік.

Хлопчик  (в  українському вбранні)

Ми гостей своїх стрічаєм

Круглим, пишним короваєм.

З рушником  берем  таріль,

Коровай  кладем на сіль.

Шанобливо хліб підносим

І, вклонившись, щиро просим:-

Любий гостю наш, примай

І рушник, і коровай!

(Подають коровай для гостей)

-Сьогодні  ми будемо  говорити про обереги нашого дому, що таке оберіг , які обереги є у нашого народу, навчимося самі робити оберіг.

- Діти, а ви як думаєте, що таке оберіг? (Вправа «Мікрофон»)

- Батьківська хата, мамина пісня, бабусина вишиванка, старі жорна, що годували в тяжке лихоліття дітей, портрет на стіні найдорожчої людини – усе це наші непересічні символи-обереги. Тож запрошуємо Вас на слово щире, на бесіду рідну, на свято родинне.

Обереги – наші давні і добрі символи, їхнє коріння сягає глибини століть. Обереги – це наша оселя, усе, що в ній є, усе, що ми нажили, що одержали є спадок від своїх батьків та дідусів, чим збагатилися і освятилися: хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою та суперечкою, добрим словом, спогадом у цій хаті – все це, щоб ви знали, є нашими оберегами.

Рушники є також добрими охоронцями-оберегами. Бережуть, аби до хати не заходили злі духи. Рушниками прикрашали світлицю, пов’язували старостів і судженого, сватів. На рушнику підносили хліб-сіль дорогим гостям, якщо хочеш зустріти гостя щиро і привітно, щоб він шану спостеріг і добром віддячить міг. Гостя ми того стрічаєм короваєм з рушником. Шанобливо хліб підносим, вклонившись, щиро просим.

Так, був звичай на Україні, а в деяких родинах села залишився і на сьогодні: на щастя дарували рушники.Їх називали оберегами  людини.

Учень

Вимережуючи хрестиком орнаменти,

Жінки вкладали в них свої заклинання.

Від злих  сил, просили здоров’я, удачі й щедрої долі для тих, кому рушники призначалися.

Учень

Доріжки білі ненька вишивала

А заполоч блакитну з хвилі брала,

З клубочка свого серця жар – червону

Із пасма ночі та із смутку – чорну.

Учень

П’ять ниточок на голку

П’ять – під голку.

Ой білий шовку, непокірний шовку!

Швидкі роки ковзнули п’ятирнею

За матір’ю ласкавою моєю.

 Сорочка, усі краї якої оздоблені вишивкою, має оберігати від нещастя, відганяти від людини злі сили, перешкоджати їхньому проникненню до тіла. Мати, проводжаючи сина в дорогу, одягала на нього таку сорочку.Сорочку вишивали  і дарували, не будь – кому, а людині особливо близькій, рідній: дитині, братові, женихові, чоловікові.

А чи знаєте ви діти, що коли будували хату, то спочатку випікали 4 хлібини і ставили їх на місце, де мала стояти оселя. На другий день дивилися, як не було сліду, то можна будувати сміливо, буде на обійсті завжди вестися живність. Якби хліб ніхто не поїв, то не буде вестися худоба і всяке господарство. А де хліб поїли – то місце святе, там можна хату будувати, бо буде потім все добре вестися, не обсідатимуть злидні.

Учень

Щедрим сонечком, ясним нині

Хліб лежить на новій скатертині.

Був він змелений і протришений,

У діжі старенькій замішений.

На тривогах, на нашій щирості

Він настояний і розчинений.

Надихайтеся запахом хлібним,

Щоб він пахнув вам полем рідним.

• Хліб продовжував родовід і, навпаки, коли він зникав – приходило лихо.

Запашний, рум’яний хліб випікали у печі. Подивіться, яка красива піч. Піч-це оберіг тепла і затишку, лікарня і насолода для ока. А вогонь у печі – це символ добрих і людяних стосунків усієї сім’ї, оберіг усієї родини. Люди вірили, що вогонь очищає душу від усього злого і недоброго, наділяє її силою та здоров’ям.

Є ще один оберіг українського народу. Це – калина. А ви про неї загадки знаєте?

1.У вінку зеленолистім,

Стоїть дід над водою

У червоному намисті

З червоною бородою.

Видивляється у воду

Хто не йде – не мине,

На свою хорошу вроду.

За борідку ущипне.

1. Не дівчина, а червоні стрічки має.

2. В лісі на горісі червоні стрічки висять.

3. Навесні – білим цвітом, а восени -  червоним плодом.

- Сьогодні ми з вами зробимо оберіг своїми руками. Оберіг неможна купити. Подаровані, куповані – це не обереги, а сувеніри. Тільки той, хто зробив своїми руками оберіг має велику магічну силу. Посміхнемося один одному, пригадаємо приємне. (звучить музика)

Наш оберіг буде у формі віничка з гілочок верби, іви. Верба гнучка і має магічну силу, саме освячують на Вербну неділю не дуб, а вербу, бо вона проганяє нечисту силу з людської оселі, двору.

Беремо нитки 2 кольорів, і не знизу вгору, а навпаки міцно обкручуємо декілька разів віничок. Потім зав’язуємо вузлики.

Вузлик – це теж оберіг, вузловий. Поділимо на 3 рівні частини, як ти рахуєш за потрібне, і перев’язуємо ниткою. Хрест – це символ перепон на дорозі нечисті. На столі у вас лежать 4 клаптики тканини і мисочки з пшеницею, маком, сіллю,звіробоєм.

Спочатку беремо червоний колір. Кожна хата мала хліб, тепло, затишок,ситість, вогонь. Кладемо  3 ложки пшениці і зав’язуємо. Беремо жовтий колір кладемо монети і зав’язуємо. Зелений колір -  здоров’я. Тому кладемо цвіт звіробою. Фіолетовий сіль з маком. Сіль не люблять відьми а маком посипають стайню, двір від нечистої сили, а суміш має сильну енергетику.  

Вішаємо мішечки на віничок. Віничок вішається ручкою вниз коло дверей зліва або над дверима перед входом з середини будиночка. Часник теж має велику силу і захищає хату від злодіїв. Булавка вішається головкою вниз посередині віничка. Коли людина приходить до будинку з лихими намірами, голка колола й тоді не могла нечисть щось поробити. Такий оберіг має силу до семи років, а потім робиться новий оберіг.

Я хочу, діти, щоб для вас, коли станете дорослими, дорогою залишилась рідна домівка, щоб палко любили рідний край,  його звичаї, мову нашу солов’їну, щоб ніколи не змогли зламати калинову гілку чи інше дерево, а навпаки, прикрашали землю своїми руками. Тож пам’ятаймо, хто ми є, бережімо звичаї наші, шануймо наші обереги.

Хліб на вишиванім гарнім рушникові

Хай у хаті буде кожен день.

Будьте всі щасливі, добрі і здорові

І співайте радісних пісень.

Пригощайтесь теплим хлібом, добрі люди!

І веселі будьте, радісні завжди.

Хай у вас на серці світло й гарно буде,

Дякуємо дуже, що прийшли сюди.