Виховний захід на тему: «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу».

                   ДНЗ «Борщівський професійний ліцей»

Виховний захід на тему: «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу».

Підготував:  вихователь Вахула С.С.

Позаурочний виховний захід на тему: «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу».

       Зміст

Анотація

Вступ

Сценарій  позаурочного виховного заходу: «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу».

Висновок

Мета заходу:

-пізнання учнями постаті Великого Кобзаря, актуальності його творчості; -виховання любові до рідного краю;

-пробудження національної самосвідомості;

-патріотичне виховання і розвиток почуття гордості за свій народ, Батьківщину;

- формування готовності здобувати якісну освіту і добрими справами збагачувати Батьківщину;

- відобразити актуальність творчості Кобзаря сьогодні.

Обладнання: український національний одяг учасників, виставка репродукцій творів Шевченка та його малюнків,   відео, рушник, епіграф

Епіграф заходу:

«Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,

Бо ти для мене совість і закон»

(Ліна Костенко)

АНОТАЦІЯ

Виховний захід «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу»

націлений:

- на пізнання учнями постаті Великого Кобзаря, актуальності його творчості; - на виховання любові до рідного краю;

- на пробудження національної самосвідомості;

- на патріотичне виховання і розвиток почуття гордості за свій народ, Батьківщину;

- на відображення  актуальністі творчості  Кобзаря сьогодні.

ВСТУП

Шевченка Т.Г. називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду.

Сценарій  позаурочного виховного заходу: «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу».

           Епіграф

                                                                                           І мене в сім'ї великій

                                                                                          Сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

Т.Г. Шевченко.

  ВЕДУЧИЙ:

    На оновленій нашій вільній українській землі живе і вічно житиме в народі пам'ять про великого Кобзаря, геніального сина України, поборника святої правди.

    Тарас був одним із них, народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто закликав народ до збройного повстання:

            …Вставайте,

            Кайдани порвіте,

            І вражою злою кров'ю,

            Волю окропіте.

Мрії Кобзаря звершилися на його рідній землі, на нашій з вами Батьківщині. І ми можемо з повним правом сказати:

  Провіснику волі, великий титане,

            Справдилися думи пророчі твої.

            Приймай же данину любові і шани

            Од вольних народів нової сім'ї.

   ВЕДУЧА:

Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

           Ведучі виховного заходу

Ведучі виховного заходу

ВЕДУЧИЙ:

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі росії зробив більще, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в життя, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду… Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

    ВЕДУЧА:

Найкращий і найціннійший скарб доля дала йому лише по смерті  ­­- невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Отакий був і є для нас українців, Тарас Шевченко. 

                                         В похилій хаті край села

Над ставом чистим і прозорим

                                         Життя Тарасику дала

Кріпачка – мати, вбита горем

 ВЕДУЧИЙ:

    Дата 9 березня 1814року пам’ятна в історії українського народу. Тоді , темної ночі , перед світанком , у селі Моринцях  Київської губернії ( сьогодні це Черкаська область) , у хаті Григорія Шевченка , блиснув на все село вогник : народилася нова панові кріпацька душа , а Україні – її великий співець – Тарас Шевченко.

      Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І, повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину...

В тім гаю,

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло... Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

ВЕДУЧА:

Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це невипадково : щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним.

Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. В його полум’яному слові.

 Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.

ВЕДУЧИЙ:

Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання — твори і світлу добру пам’ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. Ми повинні завжди пам’ятати про генія українського народу.

Хай палає свічка, хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Друзів голоси нехай лунають,

Слово й музика нехай єднають нас.

      ВЕДУЧА:

      Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти.

    Перегляд відео «Захисники Вітчизни цитують Шевченка».

ВЕДУЧИЙ:

Велике, добре серце поета страждало від розлуки з рідною ненькою Україною. Згадувалися йому вишневі сади, сині плеси озер і мелодійні пісні.

 Кобзарем його ми звемо

Так від роду і до роду.

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Кожну матір і дитину

Він прославив серцем чистим,

Всю осяяв Україну

Поглядом він променистим.

ВЕДУЧА:

Мабуть, немає в Україні людини, яка б не чула про цю святу книгу – «Кобзар». Поетові думи, болі і страждання, надії і сподівання, хвилини радості і тривоги лягли рядками у цій поетичній збірці.

Учениця Саранчук Каріна

Було це ще до революції. Три дівчинки-сирітки, закінчивши читати «Кобзар», витерли білими хустинками сльози і задумалися.

Старша сказала: «Якби я була багатою, то виткала б з чистого золота і срібла великий килим і накрила б ним могилу Тараса Григоровича Шевченка».

 «А якби я була багатою» - говорить середня дівчина-сирітка, «Я б усю Чернечу гору, де могила Шевченка, тополями і калиною червоною засадила, чудовими квітами всіяла».

Третя ж, наймолодша, мовила: «Якби я була багатою, то купила б мільйон «Кобзарів» і в кожну бідну хату дала».

                 Учениця   розказує про роль «Кобзара» в житті людей

                   Учениця  розказує про роль «Кобзара» в житті людей

ВЕДУЧИЙ:

Нехай же в кожній хаті на чільному місці лежить «Кобзар», хай у кожній світлиці заквітне портрет Шевченка, щоб слово Тарасове світило старому і малому, щоб слово його незабуте і нині, вічно ходило по Україні. Та освятиться душа наша великою мудрістю.

 Ми підготували флешмоб - вислови Т.Шевченка, які й сьогодні є актуальними.

Флешмоб

  Учениця Дудка Ілона

                   «Учітеся, читайте, І чужому научайтесь,

                     й свого не цурайтесь».

   «Наша дума, наша пісня.

                     Не вмре, не загине…

                     От де, люди, наша слава,

                     Слава України».

Учениця Маковська Марійка

Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине…

Учениця Горбачевська Іванна

Кацап завжди був мудаком
ну як пустить його в Європу?
Де треба жить своїм умом
він же підставить свою жопу.
Тому ще в Києвській Русі
на віче предки говорили:
якщо зустрінеш десь, колись
то зразу бий кацапа в рило.
Кацапа звідусіль жени –
хай здохне в ямі при дорозі.
Ти подаєш йому води,
а він вже сере на порозі.

Отак подивишся здаля, на москаля-
І ніби справді він людина,
Іде собі, мов сиротина,

          Очима – блим, губами – плям,
          І десь трапляється хвилина,
          Його буває навіть жаль,
          А ближче підійдеш – скотина!

          Учень Ердей Назар

Ляхи були, усе взяли,
Кров повипивали!..
А москалі і світ божий
В путо закували.

«Доборолась Україна, до самого краю.

                                          Гірше ляха свої діти її розпинають».

«Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте!

І вражою злою кров’ю Волю окропіте».

Учениця Дудка Ілона

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
Ось де, люде, наша слава,
Слава Україні!

Учениця Маковська Марійка

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі…

Учень Ердей Назар

«Свою Україну любіть. Любіть її …

Во время люте. В останню тяжкую хвилину.

За неї Господа моліть»

«Борітеся – поборете, вам Бог помагає!

 За вас правда, за вас слава і воля святая»

Учениця Горбачевська Іванна.

Це хто сказав, що одлунав акорд

Його пісень – і вже не воскресити?

Неправда, ні! Шевченко – це народ,

І, як народ, він вічно буде жити!

Учениця Маковська Марійка

Це хто сказав, що вже помер Тарас,

Мовляв, сто літ минуло, навіть більше?

Неправда, ні! Шевченко завжди серед нас,

По всіх світах його лунають вірші!

Який потрібно мати в душі безсмертний цвіт,

Щоб хвилювати людство і через сотні літ!

Відео «ВІЙНА В УКРАЇНІ»

Флешмоб - вислови Т.Шевченка

ВЕДУЧА:

Ці слова великого Кобзаря розбудили свідомість сучасних українців, запалило у їхніх серцях вогонь правди і супротив до несправедливості, брехні.

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі!

                                         Відео  «А за рашистським плакатом»

Учениця Маковська Марійка

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла

Довго-довго кров степами

Текла-червоніла

І день, і ніч гвалт, гармати;

Земля стогне, гнеться;

Сумно, страшно, а згадаєш-

Серце усміхнеться

Гірше пекла… А за віщо,

За що люди гинуть?

Того ж батька, такі ж діти,-

Жити б та брататься.

Ні, не вміли, не хотіли,

Треба роз’єднаться!

Треба крові, брата крові,

бо заздрю, що в брата

Є в коморі і надворі

І весело в хаті!

«Уб’єм брата! Спалим хату!»-

Сказали і сталось-

Все б, здається; ні, на кару

Сироти остались.

В сльозах росли, та й виросли;

Замучені руки

Розв’язались - і  кров за кров,

І муки за муки!

Пекельнеє свято

По всій Україні сю ніч зареве;

Потече багато, багато, багато

Вражої крові. Козак оживе;

Оживуть гетьмани в золотім жупані;

Прокинеться доля, козак заспіва:

«Ні орків, ні ворогів» в степах України-

О, Боже мій милий, блисне булава!

Не ту заспіваю, іншої заграю;

Лихо-не дівчата- буде танцювать.

Недолю співаю козацького краю.

Слухайте ж, щоб дітям потім розказать,

Щоб і діти знали, внукам розказали,

Як козаки мокшанів тяжко покарали

За те, що не вміли в добрі панувать

Дякуєм Тарасе-наш пророчий тату

За те, що боровсь за Вкраїну-матір!

За те, що всі герої, такі, як і ти,

Не дають Вкраїні зараз згинути в війні!

Борітеся-поборете!

Вам Бог помагає!

За вас правда,за вас слава

І воля святая!

Слава Україні!

Героям Слава!

                                         Учениця розказує вірш

     ВЕДУЧА :

                                    Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
                                    І голос твій нам душі окриля,
                                    Встає в новій красі, забувши лихоліття,
                                   Твоя, Тарасе, звільнена земля,
                                   У росяні вінки заплетені суцвіття
                                   До ніг тобі, титане, кладемо.
                                   Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
                                   Тебе своїм сучасником звемо.

                                    І на оновленій землі

                                    Врага не буде, супостата,

                                    А буде син, і буде мати,

                                     І будуть люде на землі!

          ВЕДУЧИЙ:      

         Тарас Шевченко — це не минуле, Тарас Шевченко — це сьогодення, він важливий і для тих, хто живе тепер, і для молодих, хто тільки починає своє життя, і для старших, і для всіх тих, хто хоч якось асоціює себе з Україною.

         Любімо  щирою і незрадливою любовю  все те, що любив геніальний Шевченко.

                                  «Минула довга сотня літ,
                                  А він – Із мармуру й граніту
                                  Знов сходить в люди,
                                  Будить світ
                                  І переможно йде по світу!»

            Дякуємо всім за увагу. До нових зустрічей!

            Ведучі виховного заходу

Учасники виховного заходу на тему: «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу».

Учасники виховного заходу на тему: «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу».

Учасники виховного заходу на тему: «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу».

                                                ВИСНОВОК

Шевченко для нас - живий і сучасний, він необхідний людям, а його прозорливі рядки співзвучні сьогоденню. Наш національний пророк пристрасно любив рідну землю, добре розумів, що й він, її син, несе відповідальність за її майбутню долю. Саме Шевченко відкрив світові національне буття українців, виконавши тим самим своє історичне покликання генія і національного пророка –„ відстояв у многоликості людства лице і характерну поставу свого народу” і водночас вказав йому шляхи подальшого поступу.

         Всі ми – діти Тараса і повинні прагнути пронести у своєму серці незгасний вогник любові до рідної землі, прагнути до єдності, триматися купи, як він заповідав. Тільки за цієї умови досягнемо кращого майбутнього для України, до якої серце Батька було сповнене такої великої любові.