Виховний захід на тему "Україна і світ"

ТЕМА : Україна і світ

Форма проведення: ТВ програма

Вікова категорія : старший шкільний вік.

 

Вед. Доброго дня всім присутнім у цій залі. Доброго дня гостям в студії та нашим учасникам в ефірі програма «Говорить Україна» і я її ведучий ____________.  Сьогодні ми з вами поговоримо на дуже актуальну  тему «Україна і світ» . Хто такі  українці? Ким може пишатися наша країна? Хто з видатних земляків прославив  її на весь світ ?  Чи можемо ми пишатися тим, що народилися саме тут? Про це говорить Україна, про це сьогодні говоримо і ми.  Отже,  ми говоримо про відомих українців, які прославились на весь світ. Адже немає непотрібних людей і немає непотрібних професій. Кожен має робити свою справу, але робити її добре. Так, ніби за його роботою спостерігає вся Україна. Це запорука успіху країни і нації . І я запрошую нашого першого гостя. Зустрічайте  ВІКТОРІЮ.

 

1-ий гість. В історії кожного народу є визначні постаті, які і створюють той «золотий фонд» яким повинна пишатися кожна країна. І я вважаю, що  наша держава не є винятком і нам дійсно є ким пишатися. Нашими національними символами є прадавні князі київські та їхні нащадки: княгиня Ольга, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, літописець Нестор, а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький.

 В Україні працюють учені, є  спортсмени і  музиканти  яких знає весь світ. Але сьогодні , у цій студії, я хочу звернути  увагу  на українців за розвитком кар‘єри яких слідкував ввесь світ. І так Яна Клочкова.

Клочкова Яна Олександрівна (1982) - видатна українська плавчиня, заслужений  майстер спорту з плавання. Народилася 7 серпня 1982 року в Сімферополі. Займатися плаванням Яна Клочкова почала в 1989 році.  Біографія Яни Клочкової рясніє  встановленими рекордами. Серед них 50 рекордів України . Окрім цього нею був встановлений світовий рекорд  і рекорд Европи .  Спортсменка завоювала п'ять медалей на олімпійських іграх, з них чотири золотих і одна срібна. Також нею були неодноразово завойовані титули чемпіонки Европи, срібного і бронзового призера Чемпіонату Европи (1997 рік). Клочкова є двократною чемпіонкою світу, срібним призером Чемпіонату світу.

Примітно, що збірна команда по плаванню стала першою в історії України, яка виступала на міжнародних змаганнях під прапором України ще до отримання незалежності.

Вед.  Увага на екран. (ВІДЕОРОЛІК)

В повсякденному житті Яна захоплюється книгами: романами і класикою, вишивкою, не любить пишні, гучні гуляння.  Стійкість, свіжість і радість від кожного тренування в басейні - ось риси, властиві спортсменці.

 

Вед. Сьогодні в студії у нас присутні експерти,  до яких час від часу ми і будемо звертатися.

(звертаючись до експерта) Доброго дня, скажіть будь-ласка, чи погоджуєтесь ви з думкою нашого першого гостя?

Експерт №1. Доброго дня. Так, звичайно погоджуюсь. Можу з усією впевненість сказати, що Яна є справді тією українкою про яких варто говорити. Крім всього вище сказаного хочу додати, що Яна  має ряд  нагород яким її відзначила Україна. А саме:

• Орден «За заслуги» III ступеня (2002)
• Орден княгині Ольги I ступеня (2000), III ступеня (1999)
• Хрест Слави МВС та має титул  Герой України

Тож я підтримую  нашу гостю і вважаю, що про Яну треба говорити, як про видатну особистість України яка прославила її на ввесь світ

 

Вед. Дуже дякую за таку думку. А ми продовжуємо нашу передачу і вже прийшов час запросити до нас ще одного гостя, який також підтримує думку, що в Україні є спортсмени, які прославляють нашу  державу далеко за її межами. Зустрічайте АРТЕМА.

 

2-й гість. Доброго дня, всім присутнім. Я повністю погоджуюся із думкою попереднього гостя, що в нашій країні багато людей, про яких варто було б говорити, але я сьогодні хочу поговорити про ще одного представника спортивного світу України. (звертається до залу) Як ви думаєте про кого? (зал висловлює свої думки, якщо звучить правильна відповідь, гість погоджується) Так, про Володимира Кличко, адже вважаю його професіоналом із великої літери, справжнім українцем і людиною з якої варто брати приклад.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО КЛИЧКА

 

Володи́мир Володи́мирович Кличко́ — український професійний боксер. Олімпійський чемпіон з боксу у надважкій ваговій категорії (1996 рік). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO(2000-2003 роки, з 2008 року дотепер), IBF (з 2006 року дотепер), IBO (з 2006 року дотепер), The Ring (з 2009 року дотепер), WBA (з 2011 року дотепер). В 17 років Володимир стає чемпіоном Європи серед юніорів, ще через пару років – п’ятикратним чемпіоном України і займає 2 місце на всесвітніх іграх військовослужбовців. Пік – Олімпіада в Атланті в 1996 році, де Володимир стає новим олімпійським чемпіоном і першим (!) Білошкірим боксером-чемпіоном за 40 років.

На сьогоднішній день рекорд Володимира 59 проведених боїв, з них 56 перемог (49-достроково) і три поразки.

У 2005 році разом з братом Віталієм засновує промоутерську компанію «К2 Promotions», щоб самостійно організовувати свої поєдинки. Але вже через два роки компанія починає представляти інтереси багатьох професійних боксерів України та країн СНД, організовує турніри міжнародного масштабу, допомагаючи популяризувати професійний бокс на батьківщині.

 

 

Експерт №2. (піднімає руку)  Пане ведучий, можна?

 

Вед. Так, звичайно.

 

Експерт №2. Хочу додати до всього вище сказаного, що  мало хто знає , але Володимир  проявив себе і у кінематографі.  У 2001 році знявся  в епізодичній ролі у фільмі "Одинадцять друзів Оушена». У 2007 році знявся в кінофільмі Красунчик німецького режисера Тіля Швайгера, зігравши самого себе на місці нареченого у вигаданій весілля з популярної німецької співачкою Івон Каттерфельд.

 

Вед. Дякую вам. Прийшов час запросити нашого наступного гостя. (звертається до залу)  Шановні гості в студії, як ви вважаєте, про кого піде наша розмова далі? (якщо правильна відповідь є, запрошує ведучий гостя, якщо нема..….

А зараз ми дізнаємось про кого ж піде розмова, із задоволенням запрошую нашого третього гостя . Зустрічайте ОЛЕКСАНДРА. Про кого ж піде наша розмова ?

 

Гість №3. Доброго дня, шановні присутні. Сьогодні я із  величезним задоволення і з особливою гордістю хочу поговорити про легендарного тренера легендарної команди. Я думаю, що ви всі уже зрозуміли про кого піде мова, звичайно ж це Валерій Лобановський і його «Динамо» Київ.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЛОБАНОВСЬКОГО

Вале́рій Васи́льович Лобано́вський  — видатний радянський та український футболіст і тренер. Багаторічний наставник «Динамо» (Київ), на чолі якого двічі вигравав Кубок володарів кубків. Тричі був наставником збірної СРСР, з якою став віце-чемпіоном Європи 1988. Тренер збірної України у 2000–2001 роках. Майстер спорту СРСР. Нагороджений радянськими орденами «Знак Пошани» і Трудового Червоного Прапора. Заслужений тренер СРСР та України. Герой України.

У 1975 році київське «Динамо» здобуло в радянському клубному футболу перші в його історії європейські призи — Кубок кубків і Суперкубок УЄФА.

Восени того ж 1975 року двоматч (протистояння із двох матчів) з володарем Кубка європейських чемпіонів німецькою «Баварією» приніс радянським футболістам упевнені «сухі» перемоги 1:0 у Мюнхені та 2:0 у Києві. Динамівці зуміли переграти клуб, який був базовим для чемпіона світу 1974 — збірної Західної Німеччини та мав у своєму складі зірок європейського футболу Зеппа Майєра, Франца Бекенбауера, Ґеорґа Шварценбека і Ґерда Мюллера.

Всі 3 голи у цих іграх провів прудконогий результативний нападник Олег Блохін, якого у кінці року «Франс Футбол» визнав найкращим футболістом Європи і вручив «Золотий м'яч»

 

 

Вед. Шановні експерти можливо у кого є  якісь коментарі?

 

Експерт №1. Так, пане ведучий, можна невеликий коментар?

 

Вед. Так, звичайно.

 

Експерт №1. Ми чомусь сьогодні зосереджуємо увагу саме на спортсменах, але в Україні є чимало людей інших професій, які прославили нашу державу на весь світ. Чому ми про них не говоримо?

 

Вед.  Саме наш наступний гість і поведе розмову … а про кого зараз ми з вами і дізнаємось. Запрошую в студію АНАСТАСІЮ.

 

Гість №4. Доброго дня, студія. Мені дуже приємно знаходитись сьогодні тут, і повести розмову про людей, якими ми по праву можемо пишатися, що маємо таких земляків, які відомі всьому світу.  Всі ми знаємо, що Україна співоча нація, і я вважаю, що ми сьогодні просто не маємо морального права не згадати про людей музики, які своєю творчістю прославили нашу країну. Думаю, що всі присутні знають цих людей. І так перша і єдина, поки що, українка -  переможниця  пісенного конкурсу Євробачення  Руслана Лижичко у 2004 році.  Про її творчість можна говорити багато, вона досить специфічна, і , я думаю, що ви зі мною погодяться, що не всім її пісні подобаються, але результати праці цієї співачки вражають.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО УЧАСНИКІВ ЄВРОБАЧЕННЯ

Україна брала участь у Пісенному конкурсі Євробачення, починаючи з 2003 року. Вже на другий рік участі Україна виграла з піснею Дикі Танці Руслани і максимальним балом за всю попередню історію конкурсу.

На самому конкурсі шоу Руслани кардинально відрізнялося від виступів інших учасників «Євробачення-2004».

Телекоментатор британської студії ВВС назвав Руслану «принцесою-воїном». Серед 36 країн, які брали участь, за результатами світового телефонного голосування в прямому ефірі Руслана посіла перше місце з 280 балами.

Перемога Руслани на «Євробаченні» була відзначена державними та урядовими нагородами. Тодішній президент України Леонід Кучма своїм указом надав переможниці міжнародного конкурсу пісні «Євробачення-2004» звання народної артистки України.

Після перемоги на «Євробаченні» боксер Віталій Кличко вручав Руслані у Лас-Вегасі «Всесвітню музичну нагороду» за найбільшу кількість проданих альбомів «Дикі Танці» у світі.

 

Вед. Хочу лиш додати, що серед учасників даного конкурсу є ще два виконавці, які в різні роки займали ІІ місця на Євробаченні це Верка Сердючка  у 2007 році та Ані Лорак у 2008 році. Давайте поаплодуємо нашим виконавцям. А ми продовжуємо далі.  І я хочу  запросити наступного наступного нашого гостя . Зустрічайте ОЛЕНУ.

 

Гість №5. Доброго дня гості в студії, експерти, пане ведучий. Сьогоднішня наша тема дуже важлива, адже в України , як і кожної країни  світу  склався певний імідж, і важливу роль в цьому іміджі відіграють саме особистості, люди, які своєю працею прославили нашу країну. Вже сьогодні названо багато імен, та я хочу запропонувати вам, звернути свою увагу на наших героїв кінематографа, і звичайно зупинитися на талановитому акторові Леоніду Бикову .

Вед. Увага на екран. (ВІДЕОРОЛІК  «Народжнений в Україні»)

 

Леонід Биков— український актор, режисер і сценарист, заслужений артист УРСР  . Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Перші премії за художні фільми» за 1974 рік, Лауреат державної премії УРСР (1977) тощо. 2001 року в Києві було відкрито пам'ятник Військовим льотчикам, зразком для скульптури якого став кінообраз Леоніда Бикова. На честь Бикова названа одна з вулиць Києва та астероїд.

В 1973 році, Биков почав знімати «В бій ідуть лише „старі“». У цій картині актор зіграв головну роль, прототипом якої став цілий ряд славетних льотчиків Другої світою.

У 1976 році знято ще один фільм — «Ати-бати, йшли солдати». За дивних обставин за 3 роки до своєї смері Леонід пише так званий «заповіт».  Лист, за спогадами його дочки Мар'яни, написано на невеличкому аркушику в стилі батька, з назвою «А якщо це кінець…».

«…Нехай хтось один скаже слово «прощавай», і все. Не треба цирку, так званих почестей. Після цього «дерболизнути» хто скільки може. А потім нехай 2-га ескадрилья вріже «Смуглянку» від початку і до кінця…"

Трагічно загинув у автомобільній катастрофі на трасі «Мінськ-Київ» 11 квітня 1979 року. Биков повертався на своїй машині з дачі під Києвом. На момент смерті Бикову було всього 50 років. Похований Леонід Федорович Биков на Байковому кладовищі в Києві. На мою думку ця людина заслуговує на те, щоб про нього пам‘ятали і розповідали наступним поколінням.

Вед. Так, я повністю згоден з вашою точкою зору і підтримую її на всі 100%. Дуже школа, що ми з вами обмежені в часі і просто фізично не можемо згадати імена всіх тих завдяки кому нашу країну знали в світі.  А у нас ще два гості, зустрічаймо ДАШУ та АННУ.

Гість №6, №7. Для початку ми хотіли б запропонувати всім присутнім звернути увагу на екран, а потім продовжити нашу розмову. ( на екрані рік 2014). Шановні присутні, підніміть руки ті, хто вважає, що саме цей рік став переломним в історії нашої держави (глядачі піднімають руки)  А хто може сказати, чому він так вважає? (відповіді учнів)

Так, звісно цей рік став переломним в нашій історії, адже раніше нашу країну знали в світі по окремим особистостям,  деяких ми сьогодні згадали, але далеко не всіх. А починаючи саме з 2014 року про нашу країну заговорили в світі по-іншому,  про нас заговорили, як про народ, який мужньо відстоює своє право жити в незалежній і демократичні країні. Саме це довела Революція гідності, яка сплотила весь український народ і світова громадськість заговорила про нашу державу  з повагою і щирою підтримкою. Повернемося до тих подій.

 21 листопада 2013 рік, всього за тиждень до підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, голова діючого Кабінету Міністрів  оголосив, що підписання не буде, принаймі, не протягом тижня на майбутньому саміті у Вільнюсі. Те, що послідувало після цього – був спонтанний  народний протест по всій Україні, який розвинувся в добре організовану національну революцію, котра , в кінці рахунку, зосередилася в столиці України-Києві.

 Революція була названа Євромайданом, алн цей термін охопив його суть тільки до ночі з 30 листопада на 1 грудня. У ту ніч український режим наказав своєму спеціальному підрозділу «Беркут» розігнати протестантів , нападаючи і б’ючи їх кийками.  Багато хто з протестуючих студентів отримала важкі поранення, один з них помер, і кілька були заарештовані . Але це призвело до того, що люди почали масово виходити на вулиці і Європротест перетворився у Єврореволюцію. Її вимоги тепер включали кримінальне  переслідування  тих, хто замовив напад , звільнення кабінету міністрів, відставка нинішнього президента  України та демократичні вибори з послідуючим референдумом. Підписання  уголи про асоціацію з ЄС більше не було єдиною кінцевою метою. Пізніше були наступні спроби спеціальних підрозділів розігнати Майдан, але в кожному  випадку люди переважали.

 Насправді, як з’ясувалося, ця революція за людську та національну гідність. Це слово повторювалося знову і знову. Ймовірно, що для різних верств українського суспільства  і, можливо, навіть для кожного українця окремо це означало щось своє. Гідність означає жити як європеєць, це означає позбавитись від російського гноблення. Та найголовніше, це про національну гордість. Наше місто Київ, покрите синьо-жовтими українськими прапорами проявило справжній патріотизм та мужність. Про це заговорив увесь світ. Майже кожен виступ закінчується словами «Слава Україні!» і закінчується відповіддю «Героям Слава!». І єдиним безсумнівним прогнозом є те, що якщо народу України дозволять вибирати свою власну стратегію майбутнього, то про Україну заговорять у світі не тільки, як про окремі особистості, а як про цілий, єдиний, неподільний народ.

 

Гість №7. 

Я, з вашого дозволу, продовжу.

  Всі ми знаємо, що скоро наближається пам’ятна дата того дня, коли нашу  країну вперше  повалили в шоковий стан.   Небесна сотня за кілька днів наповнилася людьми, які загинули заради того, щоб ми просто жили краще. Що ж таке Небесна сотня?

 Небесна сотня – прийнята в Україні збірна назва  загиблих учасників акцій протесту (Євромайдану) у грудні 2013 – лютому 2014 року. Це мирні протестувальники, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Майдану.  Президент України Петро Порошенко підписав указ від 11 лютого «Про увічнення подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті героїв Небесної сотні». Документом встановлено щорічне святкування 20 лютого Дня героїв Небесної сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Вед.  Увага на екран. (ВІДЕОРОЛІК)

 Народ вже увінчав їх «Небесною сотнею», на їх честь складають вірші, перейменовують площі, влаштовують імпровізовані меморіали, не стали осторонь і жителі нашого міста. В центрі Корюківки , біля будівлі райдержадміністрації також встановлений пам’ятний знак Небесній сотні.

 Вони вірили у краще майбутнє, вірили, що правда переможе, хотіли перебороти цей корумпований, ненависний режим. Хотіли бачити Україну вільною і єдиною. Герої пішли у небо, а їхні родини залишилися тут, на землі

 

Вед. Дякую нашим гостям. Шановні присутні, на цьому наша програма завершується. Сьогодні ми з вами провели історичний екскурс в якому згадали лише про невелику кількість людей: відомих і не дуже, але всіх їх об‘єднує одне – любов до  Неї, України.

Мільйони слів вже сказано про Неї, про любов до Неї, про гордість за Неї – за Україну. Але так мало вчинків, щоб допомогти Їй Бути – стати такою, про яку мріємо і хочемо пишатись.

  (Без оголошення )  ВІДЕОРОЛІК

Артем.  Зараз вирішується Її доля. Навіть не доля, а горизонт, за який мирно зможе сідати сонце. Формується територія, на котрій ті, хто вважають себе українцями зможуть розмовляти рідною мовою, вдягати національну символіку, співати у повен голос і оплакувати героїв.

 

Олена. Україна у кожного в серці. Вона звучить словами, майорить вишиванками на грудях, але серце зрадливо гупає, бо має схильність піддаватись спокусам та божкам. І зараз панує той час, коли вітер змін знімає маски з облич. Оголює всіх, кому донедавна співали хвалебні оди.

 

 Дит.1.

Я - українка!  Горджуся й радію,

Що рідною мовою я володію,

Шевченковим словом  умію писати

Слова мелодійні і вірші складати.

Я - українка!  Живу в Україні,

 

Дит. 2

Слава тобі, Україно, від роду до роду.

Як накажеш – ми поляжем за твою свободу.

Слава тобі, Україно, невмируща слава.

Да святиться твоя воля і твоя держава!

 

 

Вед. З вами була телепередача «Говорить Україна» . Щастя всім, бадьорості духу і мирного неба. Дякую всім за увагу і до нових зустрічей. 

Зима Наталія Анатоліївна,

учитель історії та правознавства

Корюківської гімназії

Чернігівської обл.