Виховний захід на тему:« Український День навколишнього середовища»

ДНЗ « Борщівський професійний ліцей»

 Виховний захід на тему:

                        « Український  День

                   навколишнього середовища»  

Підготував:  Вихователь Вахула С.С.

Мета: формувати екологічну культуру; розширювати уявлення учнів про цінність та багатогранність природи; учити аналізувати, робити висновки; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до природи.

  День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» № 855/98.

  Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.

  Спочатку свято було задумано для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.

  Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) - Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

 Охорона навколишнього природного середовища – це нова форма у взаємодії людини й природи, породжена в сучасних умовах. Вона являє собою систему державних і суспільних заходів (технологічних, економічних, адміністративно-правових, просвітницьких, міжнародних), спрямованих на гармонічну взаємодію суспільства й природи, збереження й відтворення природних ресурсів і діючих екологічних співтовариств в ім'я живучих і майбутніх поколінь. Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової цивілізації й, зокрема, нашої країни.

Учені вважають стан навколишнього середовища є критичним, тому що воно дуже забруднене. Це накладає відбиток не тільки на тваринний та рослинний світ й на людину, яка є частиною природи. За тривалістю життя населення Україна посідає 52 місце у світі.

          На території України нині зростає понад 10 тис. видів рослин і 15 тис. видів грибів. Але діяльність людини становить серйозну загрозу для існування багатьох видів рослин, тварин і грибів. Тому виникла потреба їх охорони та збереження.

Екологічна ситуація в Україні

● Використовується більша частина всього земляного фонду.
● Знижена родючість земель унаслідок інтенсивного використання.
● Вода більшості водойм є забрудненою і брудною.
● Маємо дуже мало лісових насаджень.
● Збільшуються обсяги побутових відходів, тому що мало переробних заводів.
● На здоров'ї населення відклала відбиток аварія на Чорнобильській АЕС.

   Війна – це страшна реальність, яка несе з собою не лише людське страждання, але й великі збитки для навколишнього середовища. Вона може знищити те, що будувалось століттями, всього за лічені хвилини. 

Всього зафіксовано 4 875 фактів заподіяння шкоди довкіллю внаслідок збройної агресії росії. Серед найбільших – мінування територій, забруднення ґрунту та води шкідливими речовинами, знищення дикої природи та заповідників України, підрив Каховської ГЕС.

Більше ніж за два роки повномасштабного вторгнення росія завдала шкоди українському довкіллю на 2 427 трильйонів грн. Кожного дня російська армія скоює воєнні та екологічні злочини на території нашої країни. А знищена техніка окупанта перетворилась на понад 1 мільйон тонн відходів, які вже викинули в атмосферу більш ніж 100 тисяч тонн СО2. Всього з початку війни у нашому морі загинуло уже близько 50 тисяч дельфінів! 3 мільйони гектарів наших лісів постраждали від війни. Україна – найзамінованіша країна в Світі.

Все у світі взаємопов’язане. Зруйновані екосистеми вплинули на наше здоров’я, довголіття, забруднено: повітря, землю, їжу, місце де ми проживаємо і де відпочиваємо.  Якщо ви думаєте, що війна відбувається далеко – всі мають розуміти, що її наслідки торкнуться кожного. Втрати людських життів, скорочення видового різноманіття планети, забруднення грунту сміттям, відходами військової техніки, токсичними речовинами, нафтопродуктами, відходами від металургійних заводів, біологічними відходами, забруднення води, вирубка лісів, знищення флори та фауни. Екосистема планети не має кордонів. Все, що відбувається в Україні має відображення на глобальній екологічній мапі. Забруднення досягає інших країн через повітря, ґрунтів води та води всесвітнього океану. А токсичні речовини накопичуються у людському організмі переважно потрапляючи через харчовий ланцюжок і залишаються в людині назавжди. Пам’ятайте, для усунення наслідків екоциду та екокатастрофи потрібна участь кожного. Наші життя та життя майбутніх поколінь залежать наших дій сьогодні”, – зазначила лідерка Всеукраїнського молодіжного руху Let’s do it Ukraine  Юлія Мархель.

За різними оцінками витрати на розмінування можуть скласти від 18,3 до 38 мільярдів. доларів. Сам процес триватиме роками або навіть десятиріччями, а наслідки мінування можуть нагадати про себе і через століття. 

Крім засмічення мінами, фахівці відзначають суттєве забруднення земель важкими металами, сіркою та азотом внаслідок бомбардувань, знищення бойової техніки та потрапляння в ґрунт Забруднення територій мінами та шкідливими речовинами

Всього земельним ресурсам було завдано шкоди на трильйон гривень, а загальна площа замінованих територій – приблизно 170-180 тисяч квадратних кілометрів. Це близько 30% території України! Для порівняння 174 тисячі квадратних кілометрів, замінованих в Україні – це разом узяті території Ірландії, Словаччини, Молдови та двох Чорногорій.

відпрацьованого палива. Це негативно впливатиме на родючість ґрунтів навіть після завершення бойових дій та успішного розмінування територій. 

Знищення Чорнобаївської птахофабрики

На початку березня 2022 року через дії окупантів птахофабрика «Чорнобаївська» залишилася без електропостачання, через що приблизно 4,4 мільйона курей загинули від спраги та голоду. З огляду на відсутність можливості утилізації мертвих птахів, це обернулося справжнім екологічним лихом для регіону. 

І це, на жаль, не поодинокий випадок. У жовтні 2022 року на Саміті G20 під час свого виступу Володимир Зеленський підкреслив, що за пів року російської агресії в Україні загинули 6 мільйонів свійських тварин, а їхні поховання загрожують довкіллю та створюють небезпеку для здоров’я громадян.

Знищення дикої природи та заповідників України  лісів, забруднення суші й водойм мінами та паливно-мастильними матеріалами становить тривалу загрозу для біорізноманіття України. Вчені стверджують, від 2 до 6 видів вимерли назавжди через війну.

Враховуючи, що в Україні зосереджено 35% біорізноманіття Європи, бойові дії можуть спричинити глобальне скорочення чисельності видів на рівні Європи та навіть світу. Це стосується і видів, які знаходяться під загрозою зникнення.

З початку російського повномасштабного вторгнення постраждали близько 800 об’єктів природно-заповідного фонду України площею 1,24 мільйона гектарів. Окупованими лишаються понад 500 локацій, що охоплюють 0,80 мільйона гектарів. Заповідні зони потерпають від безконтрольного переміщення військ, пожеж, вирубки лісів, знищення рідкісних видів флори та фауни. Так тижнева пожежа у Джарилгацькому природному парку знищила всю заповідну зону парку, зокрема найціннішу степову ділянку площею 1588 гектарів. 

З перших днів війни в окупації перебуває й найстаріший заповідник України «Асканія Нова». Окрім розташування військової техніки, пожеж та створення фортифікаційних споруджень, керівництво заповідника наголошує на ризику знищення унікальної колекції тварин, яка є культурним надбанням України. 

Підрив Каховської ГЕС

6 червня 2023 року російські військові підірвали греблю Каховської гідроелектростанції на Херсонщині. Це була п’ята за розміром ГЕС в Україні та найбільша за площею мілководдя. Орієнтовна сума збитків завданих довкіллю внаслідок цієї катастрофи становить ₴146,4 млрд грн.

Внаслідок повені постраждали 80 населених пунктів, а 5 було повністю затоплено.  А разом із ними під водою опинились й різні джерела забруднення, наприклад, вигрібні ями – вміст яких потрапив у Дніпро і Чорне море.

На Херсонщині, як заявили в Міністерстві екології, в перші дні після прориву склалася критична ситуація в національних парках. Так, було повністю затоплено національний парк «Нижньодніпровський», де існує 120 цінних видів флори та фауни, що охороняються. Підтоплення зачепило території, де збереглися типові та рідкісні угруповання заплавних лісів, боліт, луків, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, оголень гірських порід. Всього в наслідок підриву Каховської ГЕС було затоплено та частково знищено 63 447 гектарів лісів. 

Наслідки не тільки для України, але й для всього світу

Наслідки екоциду росії відчуває не тільки Україна, але і весь світ. Забруднення ґрунтових вод, потрапляння у світовий океан великої концентрації шкідливих речовин, збільшення викидів СО2 в атмосферу, зникнення біорізноманіття – все це робить нашу глобальну екосистему слабкою і менш адаптивною до кліматичних змін, від яких потерпає людство.

Що я можу зробити? 

Протидіяти екоциду може кожен для цього необхідно приєднуватися до екологічного життя та ставати на шлях до сталого розвитку. Маленькі кроки можуть мати великий вплив. Наприклад, ви можете зменшити навантаження на сміттєзвалища, користуючись багаторазовими речима (екоччашки, шопери, багаторазовий посуд тощо). Також знайдіть пункт прийому вторинної сировини у своєму району, користуючись recyclingpoints.org та почність сортувати сировину, яку можна здати на переробку поруч із будинком.  

Що можуть зробити бізнеси, організації та установи? 

Офіційно підписати “ЕкоПакт” та запровадити! Підписання цього документу зобов’язує організації-учасники перейти на більш екологічний спосіб життя та діяльності, створювати екосередовища й активно працювати з молоддю у напрямку збереження довкілля.  

“Відтепер кожна установа та організація в Україні та світі, яка готова докласти зусиль для порятунку нашого навколишнього середовища, може підписати цей документ та почати жити екологічно відповідально. Так, навіть маленькі, але поступові постійні кроки можуть призвести до глобальних позитивних змін. Ми закликаємо кожного зробити свій внесок у відновлення довкілля цілої планети!” – наголосила Юлія Мархель, ініціаторка Екопакту, лідерка найбільшого екоруху України “Let’s do it Ukraine”. 

 Україна є однією з неблагополучних щодо екології серед країн Європи. Тому вкрай необхідно об'єднати зусилля державних установ, громадських організацій, учених та всього населення для розв'язання екологічної проблеми.

     Щоб наша земля була б такою, як ми заспівали про неї, потрібно оберігати й любити її.

   Крім рідкісних видів рослин, існують й унікальні рослинні угруповання, що також потребують охорони. Тому 1997 року було створено Зелену книгу України, що свідчить про величезну увагу, яку надають охороні природи в нашій країні; У перше видання Зеленої книги України занесені понад 120 рослинних угруповань. Потрібно охороняти всю сукупність організмів, тобто угруповання, що населяють певну площу. Для цього створюють природоохоронні територій заповідники, національні природні парки, ландшафтні парки, заказники. Вони є національним надбанням.

      Заповідники — природоохоронні установи загальнодержавного значення, що створені для збереження у природному стані унікальних угруповань, тут заборонені будь-які види господарської діяльності, полювання, збирання грибів і плодів, туризм.

     На території України створено заповідники: Поліський, Рівненський, Канівський, «Медобори», Чорноморський, Асканія-Нова, Луганський, Український степовий, Дніпровсько-Орільський, «Дунайські плавні», «Єланецький степ», Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий, Карадазький, Мис Мартьян, Карпатський, «Горгани». Особливу категорію становлять біосферні заповідники Асканія Нова, Карпатський, Чорноморський, «Дунайські плавні», які мають міжнародне значення.

      Національні природні парки — природоохоронні установи, у яких охорона природи поєднується з відпочинком людей і залученням їх до екологічного навчання. В Україні існують такі національні природні парки, як Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Вижницький, «Синевір», «Святігори».

     Заказник — це територія, на якій охороняється певний природний об'єкт; дозволено господарську діяльність, що не завдає шкоди цьому об'єкту.

      Зараз в Україні нараховується 13 заповідників, 2 національні парки, 4 заповідно-мисливські господарства, понад 1500 державних заказників та близько 4000 заповідних об'єктів: урочищ, пам'яток природи, парків тощо.

 Охорона рослинного світу здійснюється за різними напрямами. Як окремі види рослин, так і їхні угруповання охороняють на територіях заповідників, національних природних парків, заказників. Правові основи охорони рослинного світу створює відповідна законодавча база. Види рослин, що потребують охорони, заносять до Червоної книги (Міжнародної та окремих країн). З метою охорони рідкісних рослинних угруповань в Україні створено Зелену книгу України.

Пам’ятайте.

Кожної години на нашій планеті :

 1700 акрів продуктивної землі стає пустелею

 Близько 2000 дітей помирають з голоду

 55 чоловік отруюються і гинуть від пестицидів і хімічних речовин

 1000 чоловік вмирають від отруєння водою

 2000 тон кислотних дощів випадає в Північній півкулі

 5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають

Кожної хвилини:

 Знищується більше 51 акра тропічних лісів

 Використовується близько 35 000 барелів нафти

 Знищується 50 тон родючого ґрунту через неправильне його використання

 Виділяється більше 12 000 тон вуглекислого газу в атмосферу

     Наступний етап збільшення антропогенного тиску на довкілля приніс розвиток промисловості. Він розпочався з 15-18 ст., коли кількість населення перевищила 500 млн. і були досягнуті значні успіхи в розвитку будівництва, техніки, хімії, почалося вивчення і освоєння світового океану.

     З кінця 18 і до І половини 20 ст. , коли почався бурхливий розвиток фізики, хімії, техніки, були винайдені паровий двигун, електричний мотор , освоєна атомна енергія, в небо піднялися перші літаки , Європу і Північну Америку обплутали тисячі км залізниць, а кількість населення перевищила 3,5 млрд. чоловік , розвиток негативних екологічних явищ став глобальним, хоча ще й не мав кризового характеру.

Основними особливостями взаємовідносин людини з природою в цей період були активне «підкорення природи», боротьба з нею, хижацьке споживання всіх її ресурсів із упевненістю , що вони невичерпні.

ІІ половина 20 ст. – це період атомної енергії і комп’ютеризації , особливістю якого є активний розвиток її глобальної екологічної кризи. До неї призвели суперіндустріалізіція, суперхімізація, супермілітаризація, суперспоживання і , як наслідок, перевиснаження природних ресурсів і перезабруднення довкілля, початок деградації біосфери.

     Нова екологічна криза в історії людства є глибшою і трагічнішою, і подолати її буде  надзвичайно важко.
       Жива природа — це дивовижний, складний, різноманітний світ. Особливе місце в ньому відведено людині. Саме від людей залежить — чи побачать світ майбутні покоління.