Виховний захід на тему: «В єдності наша сила!»

Виховний захід на тему: «В єдності наша сила!»

Зміст

Анотація

Вступ

Сценарій  виховного заходу на тему: «В єдності наша сила!»

Висновок

Список використаної літератури.

Анотація

Цей виховний захід навчає майбутнє покоління бути щирими, добрими, дбати про свою Вітчизну, пишатися нею і любити її, закликає бути гордими з того, що живемо в Україні, бути гідними називатися українцями!

Він передбачає виховання почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни, виховувати глибоку повагу до воїнів, які віддали своє життя в ім’я майбутнього людства.

 Немає важливішого завдання, як виховання нового покоління українців. Без об’єднання зусиль держави, освітніх установ і громадськості цього зробити неможливо. А головне в цьому – зацікавленість всіх у вихованні високоосвіченої патріотично налаштованої української нації, без якої Україна може втратити свою державність.

 

 

Основна мета  військово-патріотичного заходу:

підготовка та виховання самовідданих, свідомих захисників Батьківщини, готових у будь-яких умовах вступити на захист територіальної цілісності та незалежності України.

 

Навчальна мета:

 

сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:

- готовності до участі в процесах державотворення

- уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади

- спроможності дотримувати законів і захищати права людини

- готовності взяти на себе відповідальність

 

Розвивальна мета:

-культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи;

- підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя;

- виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.

Виховна мета:

-прищеплювати учням любов до Батьківщини, української культури;

-виховувати патріотично свідомих громадян,  повагу до Вітчизни і людей, які її захищають;

-пробудити почуття відповідальності перед наступним поколінням;

-формувати в учнів розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем;

- розвивати почуття гордості за минуле нашої Батьківщини, прищеплювати любов до неньки – України.  

- формувати уявлення в  учнів про обов’язок, мужність і героїзм.

 

Ефективність розробки передбачає:

-формування прагнення до оволодіння військовими знаннями  відповідно рівня фізичної підготовки та витривалості;

-підвищення престижу військової служби, військова професійна орієнтація молоді;

-формування і розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Української держави і служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях;

-формування почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культури, мови  та історичних цінностей;

-виховання  громадянина-патріота;

-виховання громадянських почуттів і свідомості, соціальної активності і відповідальності;

-виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь.

 

Обладнання: святково прибраний зал, музичне обладнання, мультимедійна презентація, відеофрагменти та музичні кліпи.

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді зазначено: "Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози –  пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. 

Тому сьогодні завдання освітян  –  виховання громадянина - патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з політичними і світоглядними переконаннями. 

 

Сценарій  виховного заходу на тему: «В єдності наша сила!»

 

Ведучий:

 Збройним силам України присвячується.

Вже третій рік від початку повномасштабного збройного вторгнення російської федерації на територію України.

У ці дні українці об’єднуються, щоб знову привернути увагу світової громадськості до війни. Ми, українці, тримаємо оборону й демонструємо волю перемогти ворога, чим доводимо спроможність протистояти російській військовій агресії. Ми дякуємо нашим захисникам і захисницям, Збройним Силам України, Національній Гвардії України, волонтерам.

 

 Ведуча:

В моїй Україні сьогодні війна,

Небачена людством донині

Весь світ пробудила страшна новина –

Вночі, о четвертій годині…

 

Ведучий:

24 лютого росіяни розпочали  війну, одночасний наступ з кількох сторін. Тисячі коліс, гусениць та берців почали рвати українську землю…

 

              

 

          Ведучі

 

 

 

 

Ведуча:

24 лютого колона важкої техніки прорвала й український кордон на півночі…Брудною потужною річкою російські танки і бойові машини сунули чорною хмарою в бік нашої Чернігівщини та столиці. Колони йшли змітаючи все на своєму шляху. Хвіст металевого величезного змія, який тягнувся дорогою, здавалось не закінчиться ніколи…

 

Ведучий:

Вони ніж нам встромили у спину

Увірвавшись нахабно вночі,

Але стали ми за Україну єдині

Схрестивши в битві мечі

(під фонову мелодію)

 

                    Учениця:

           Дівчина-Україна

Стою на колінах вмиваюсь сльозами,

Не можу молитву сказати словами,

Та ти наперед усе, Господи, знаєш,

І кожну сльозу із очей витираєш.

Мій Боже, молитва моя не за себе,

Не прагну даремно тривожити небо

Усе, що потрібно, я, Господи маю,

За інших людей тебе нині благаю!..

За тих, хто сьогодні в підвалах ночують,

Хто вдень і вночі страшні вибухи чують,

Хто вже призабув запах свіжого хліба,

У кого від дому немає вже й сліду,

За тих матерів і батьків, що ніколи

Не будуть вести своїх діток до школи,

За доньку і сина, що плачуть ночами,

Бо вже не побачать ні тата, ні мами.

Сьогодні, мій Боже, до тебе молюся

За діда старого, за сиву бабусю,

Що дні доживають в холодній квартирі

Тікати стареньким від горя несила

Молюся й за тих, хто лишивши родину,

Пішов захищати свою Батьківщину,

За тих, хто людей від поранень лікують,

За тих, хто з вогню кожну душу рятують…

Молитву оцю я щодня в серці ношу

І милості, милості, Господи, прошу!

 

 

 

            Учениця   розказує вірш: «Дівчина-Україна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведуча:

Мені ще так Вкраїна не боліла…

Так рани в серці не пекли…

Ще так  ми Бога щиро не молили,

За кожний клаптик рідної землі!

 

Ведучий:

Народе мій, великий і красивий!

Які сини ідуть сьогодні в бій!

Як ангели – величні і всесилі,

Спаси їх, Боже, в небі й на землі!

 

 

 

 

 

Ведуча:

Українські воїни – справжні герої, сила, мужність, чуйність,

вірність…Вони віддали найцінніше – своє життя заради нашого світлого

майбутнього.

 

           Ведучі

Ведучий:

Герої не вмирають, вони завжди житимуть у наших серцях. То ж давайте

хвилиною мовчання вшануємо наших земляків, які ніколи не повернуться додому. 

 

 

(звуки метронома)

 

 

 

 

 

Учень 1 :

Пишаємось козацьким духом,

Незламним, сильним та міцним,

Потужним волонтерським рухом,

Та як народ наш - вольовим.

 

Учень2 :

Непереможним, нескоримим,

Що став під жовто-синій стяг,

Єдиним, як ніколи, вільним,

Твердим, немов сталевий цвях.

 

 

                            Звучить пісня «Мої пацани»

 

 

 

 

 

Ведуча:

Українські воїни - сильні, щоб не відступати. Ми бачимо силу в їхніх очах, сповнених рішучості та безстрашшя, кожен з них наш брат по духу. Вони ідуть вперед у саме пекло…тут тиша вже давно знищена гарматними чергами, а земля – вкрита уламками давно вже знищених мрій…,але це – наша земля!

 

Ведучий:

Вони відважно борються за кожний сантиметр рідної землі й світле мирне майбутнє мільйонів українців.  Їх не зупинить ні прицільний вогонь, ні полум’я, що сягає небес.

     

 

          Ведучі

Учень  :

Ти не радій, що гарно, мов у казці,

Посипав сніг лапатий із хмарин,

Бо там в окопі, у холодній касці,

Чийсь замерзає чоловік, чи син.

Захоплено, немов мала дитина,

З вікна на білий килим не дивись.

А краще стань тихенько на коліна,

І за чийогось тата помолись.

Зима прийшла, вона вже з нами

І календарні принесе свята.

Та хай зігріє їх молитва мами,

І сніг холодний хай не заміта.

Не забувай в думках ні на хвилину,

Щоб ти вночі собі солодко спав,

Хтось вдома залишив свою дитину,

А хтось і взагалі життя віддав.

Тож перед тим, як йдеш спокійно спати,

Попивши перед сном гарячий чай,

Згадай в молитві кожного солдата,

І шану Богові за них віддай.

Віра Стрийська 

 

 

 

            Учень розказує вірш: «Ти не радій,що гарно, мов у казці»

 

 

 

 

 

                                                  Учениця  :

СИДІВ ДЕСЬ ТАМ, НА СХОДІ, МИКОЛАЙ

Сидів десь там, на Сході, Миколай.

Так, саме той, святий, що з бородою.

Настояний на вишні пив він чай

І слухав бій з ворожою ордою..

Дивився в пустку, де було життя,

Його там виглядав малий Василько.

Тепер там лише вирви та сміття...

І постріли в повітрі чутно тільки...

Вже котрий рік сюди приходить він,

А тут лише тварини і військові.

Не чутно більше на курантах дзвін,

Лише дзвіниці спалені й у крові...

Довкола сніг, бляшанки з-під свічок,

Маленький вогник тліє,- руки гріти.

Не міг святий позбутися думок

Про воїнів, які були ще діти...

Він досі пам'ятає їх листи:

Сашко просив машинку з керуванням,

Андрію все подобались коти,

Олег хотів альбом для малювання.

Іванко мріяв про велосипед,

Петрусь ще змалку все просив гітару.

Юрко до цирку замовляв білет,

А Дмитрик, щоб сестру подарували.

Та жоден з них в своїх простих листах,

Не згадував про вбивство і насилля.

І забриніли сльози у очах,

Святий заплакав гірко від безсилля.

До нього підійшов наш Ярослав, -

Кремезний хлопець з добрими очима.

" Дідусю, йди. У тебе ж купа справ,

Допоки трохи стихло за плечима.

Сьогодні ми не пишемо листи,

Пробач. На жаль, часу не вистачає.

Як будеш біля Бога, попроси,

Щоб побратимів з поля взяв до раю.

Проси країну нашу зберегти,

За неї стільки полягло вже цвіту...

А скільки ще піде у засвіти...

Щоб вільно і щасливо жили діти. "

Святий пішов, та шляхом знов і знов

Пригадував, як до війни тут було.

Була ж у душах доброта, любов,

Та люди про це все чомусь забули...

Автор: © Nezlamna Vi

 

 

                 Учениця розказує вірш:

     «Сидів десь там, на сході,  Миколай»

Ведуча:

До болю в очах, до серця сльози
Я чую, країно, твій стогін
Та вірю, що ми - нескорені всі
Так близько до перемоги!  

Душа у душі, пліч-о-пліч йдемо  
Крізь пекло вогню і руїни!
Та зможемо все! Всім відсіч дамо!
Ми в горі і в щасті єдині!

Настане день і зацвіте калина,

І заспівають ніжно солов'ї

Здобудем перемогу, Україна!

Повернуться герої до рідні!

 

Учениця :

Відбудуємо все, повернуться

Із далеких країн всі птахи

Сильна нація, вільна, єдина

Мирне небо, щасливе життя

Ми і є всі твої, ми - родина

«Від кулі Янгол захистить крилом
На спаленій землі розквітнуть квіти»

Під слова: «І буде мирне небо за вікном
І усміхнуться сонцю діти

Від кулі Янгол захистить крилом
Збереться за столом родина
За нами правда! Скоро згине зло!
Непереможна наша Україна!

Обірвані сни, палають міста
І плаче червона калина
Та Бог всім віддасть за кожне життя
За скроплену кров'ю стежину
І ми, як один, згуртуємось всі
В єднанні міцнішає сила! (беруться всі за руки)
Заради дітей, за ранок в росі
За брата, за батька, за сина!

Від кулі Янгол захистить крилом
На спаленій землі розквітнуть квіти І буде мирне небо за вікном
І усміхнуться сонцю діти!  

Від кулі Янгол захистить крилом
Збереться за столом родина
За нами правда! Скоро згине зло! (двоє учнів у військовому одязі розгортають великий прапор за спинами та піднімають його вертикально)
Непереможна наша Україна!

 

                           Учениця розказує вірш: «Відбудуємо все»

 

 

 

 

Ведучий:

Наша єдність нездоланна,

Бо в нас тече козацька кров

За скільки літ нас не здолали,

А отже вистоїмо знов!

 

 

 

РАЗОМ:

За нами правда! Скоро згине зло!
Непереможна наша Україна!
 

 Звучить Духовний Гімн України

 

Ведуча:

  Але життя продовжується.  І окреслюючи перспективи майбутнього, ми повинні вдивлятись в минуле, черпати з нього той безцінний скарб, який не дасть загубити головне, розчинитися серед дрібних проблем.

       І хоч зараз важко нам,  не спокійно у нашому домі, але вже не раз доведено, що наша дружня сім’я – український народ, здолає всі перешкоди.

Сьогодні нам треба гартуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі. Не піддаватися провокаціям та чуткам, що розповсюджуються, із-за яких сіється злість, зневіра та брехня про нашу країну.

Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

Ведучий:

На завершення я хочу наголосити та нагадати вам, не нехтуйте, будь ласка сигналами повітряної тривоги, бережіть себе та своїх близьких!

Дякую всім, хто  мав змогу долучитися до нашого сьогоднішнього заходу!

 

ТРИМАЙМОСЯ! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

 СЛАВА УКРАЇНІ!

 ГЕРОЯМ СЛАВА!

 

        Учасники виховного заходу «В єдності наша сила!»

 

 

 

 

 

                  Учасники виховного заходу «В єдності наша сила!»

 

 

 

 

Висновок.

Військово-патріотичне виховання – це процес цілеспрямованого систематичного формування у дітей та молоді почуття патріотизму, духовної та психологічної готовності до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни.

 Навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

 

 Використана література:

1.Виховання громадянина: Сутність громадянського виховання

/ П. Ігнатенко, В. Поплужний, Н. Косарєва, Л. Крицька // Шк. б-ка.– 2003.–

№ 8.– С. 3–19.

2.Вишняк М. Патріотичне виховання учнів за допомогою української мови та літератури / М. Вишняк // Рідна шк.– 2001.– № 9.– С. 25–28.

  3.Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології

держави / В. Гонський // Рідна шк.– 2001.– № 2.– С. 9–14.

4.Івашковська В. Стратегія, методика та концептуальні засади військовопатріотичного виховання школярів / В. Івашковська // Рідна шк.– 2002.– № 11.–С. 26–30.

 5.Іова В. Формування громадянської культури особистості: Навч.-метод. посіб. / В. Іова, Т. Люріна; Хмельн. обл. ін-т післядиплом. освіти.– Кам'янець-Поділ.:Абетка, 2003.– 171 с.: ілюстр.

6.Коркішко О. Становлення патріотичного виховання в 19–20 ст.: (Іст. аспект) / О. Коркішко // Рідна шк.– 2004.– № 2.– С. 60–62.

7.Марушій О. Шляхи активізації військово-патріотичного виховання в

школі / О. Марушій // Рідна шк.– 2001.– № 5.– С. 22–24.

  8.Пащенко Д. Патріотичне і національне виховання – складові становлення громадянина / Д. Пащенко // Шлях освіти.– 2002.– № 1.– С. 9–14.

9.Петронговський Р. Про формування патріотизму в старшокласників

/ Р. Петронговський // Шлях освіти.– 2002.– № 2.– С. 40–41.

10.Поплужний В. Патріотичні почуття і їх формування у школярів / В. Поплужний // Вісн. Акад. пед. наук України.– 1993.– № 1.– С. 143–150.

  11.Чорна К. Громадянське виховання – нагальна потреба України / К. Чорна // Освіта України.– 2000.– 20 груд.– С. 5.  

12.Якубенко В. Від народознавства – до свідомого патріотизму / В. Якубенко // Дошк. виховання.– 2002.– № 8.– С. 12–13.