Виховний захід на тему: "З Україною в серці"

Про матеріал

Ми любимо нашу Україну, бо тут ми народились, вперше зіп’ялись на ноги і пішли у світ тими стежечками, які простягайся від рідного порога у широкий світ. Для кожної людини наймиліша та земля, де вона народилася і виросла. Недарма ж у народі кажуть: «Де рідний край, там і рай, а де чужина — там домовина». Але й людина у свою чергу має бути готовою захистити і рідну землю, заради неї піти у бій, на подвиг, коли це необхідно, тобто бути справжнім патріотом своєї Батьківщини. А в мирний час самовіддано трудитись, щоб країна була багатою — тоді всім житиметься добре, заможно і безпечно.

Перегляд файлу

Виховний захід

на тему : «З Україною в серці»

Зміст

Анотація

Вступ

Сценарій позаурочного виховного заходу “З Україною в серці "

Висновок

Анотація

Україна – таке красиве, величне слово. Величезний дар, отриманий від Бога. Для кожного з нас Батьківщина – це не просто місце, де ми народилися. Це і затишна хатинка, і батьки, і друзі.

За що потрібно любити Україну? Та хоча б за те, що вона одна така єдина в усьому світі.

Основна мета:

розкрити суть поняття патріот, формувати і розвивати патріотичні почуття учнів, розвивати у дітей прагнення бути свідомими громадянами України; спонукати учнів до розуміння своєї значущості в країні, виховувати почуття гордості за рідну землю, бажання приносити користь рідній країні, сприяти покращенню життя на цій землі.

Мета заходу:

навчальна – поглибити знання учнів про Україну, її символи, традиції,

розкрити суть поняття патріот, формувати пізнавальний інтерес, впроваджувати елементи естетичного виховання культури спілкування;

розвивальна – розвивати українське мовлення учнів, культуру поведінки; уміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях, колективну творчість і комунікативні здібності, розширити знання учнів про свою рідну державу, мовлення дітей, їхній світогляд,виховувати почуття гордості за рідну землю, бажання приносити користь рідній країні, сприяти покращенню життя на цій землі.

виховна – виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини - України, її символів, традицій, обрядів, почуття глибокої поваги до предків, рідних і близьких, розвивати патріотичні почуття учнів, творчу самостійність і відповідальність, уміння самоорганізовуватись, вміння працювати командою, сприяти розвитку творчої особистості.

своїх

Ефективність розробки передбачає:

формування патріотичних почуттів, любові до свого народу, глибокого розуміння громадянського обов’язку, готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини, виховувати учнів як громадян, які люблять свою Батьківщину – Україну, свій народ, мають національну самосвідомість, гуманістичну мораль, знають свої права і свободи, вміють ними керуватися у своїй життєдіяльності.

Обладнання: урочисто прибраний зал; прапор України, карта України, державні символи.

ВСТУП

Але й людина у свою чергу має бути готовою захистити і рідну землю, заради неї піти у бій, на подвиг, коли це необхідно, тобто бути справжнім патріотом своєї Батьківщини. А в мирний час самовіддано трудитись, щоб країна була багатою — тоді всім житиметься добре, заможно і безпечно.

Епіграф (записаний на дошці):

«Є багато країн на землі

В них - озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди Батьківщина!

                             найчарівніша, як перлина.
                                         В моїм серці вона єдина.
                                           Це моя Україна».

Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду, тільки той віддав всю душу, все, що зміг, народу.

Музичний супровід пер початком заходу: "Одна єдина". Муз.О.Морозова. Сл. Вадима Крищенко. Виконавець: Народний артист України Іво Бобул

Хід проведення

Ведучий :

Ми живемо в Україні. Це наша держава, це наша Батьківщина. Батьківщина – це край, де здавна звучить наша рідна мова і материнська пісня.

Ведуча:

Україна - це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це широкий Дніпро - Славутич, який несе свої води в Чорне море. Це працьовиті люди, які прославили нашу неньку на весь світ добрим словом та ділом.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є - дорога, явори,

усе моє, все зветься - Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

$C:\Users\User\Desktop\Вахула С.С\IMG_7808.JPG$

Ведучі виховного заходу учні

Ведучий:

Громадянин України — це ти і я, це люди, які постійно живуть в Україні, люблять її і є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати на її розвиток і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов’язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, мову, культуру, бути добрими, чесними, милосердними, працелюбними.

Ведуча:

«Добре тому, хто в своєму дому». Бо в своєму рідному краю кожна травинка людині допомагає, кожна квіточка дарує усмішку, кожна пташечка співає тільки для тебе. «Людина без Вітчизни, що соловей без пісні». А справжню тугу за рідним краєм людина відчуває тоді, коли розлучається зі своєю стороною.

Ведучий:

Кажуть, що в рідній хаті і стіни допомагають, і це правда. У себе вдома людина впевнена в собі, почувається вільною, сміливою і сильною. А й справді, навколо рідні люди, родичі, друзі і просто земляки, які так само думають, знають ті ж традиції, ту ж історію, звичаї. Рідна земля, як мати — добра, щира, мила. Вона готова захистити кожного з нас.

Ведуча:

Ми заявили про себе як про величну націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.

Є нація! Хай знають всі на світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний гімн!

Звучить державний гімн України

Ведучий:

Сьогодні ми поговоримо про те, що нам слід зробити для своєї Батьківщини, щоб вона процвітала, щоб жилося нам щасливо в рідному краю. І в кожного учня по всій нашій Вітчизні, світиться у сердці безмежна любов до милої, дорогої і рідної України, нашої Батьківщини. Кожен любить свою Україну, бажає їй добра, старається стати справжнім патріотом і громадянином своєї Вітчизни.

Учениця розказує вірш

Мов підземні води яворину,

Що квітує ген біля села,

Мою незалежну країну

Живлять три цілющих джерела.

Перше джерело - то є державність,

Бо без стягу, гімну і герба

Ми таки були б нерівноправні,

Не народ, а ніби та юрба.

Без грошей, без війська і кордонів

Була б територія сама,

А без Конституції й законів

То, вважай, що нас уже нема.

Друге джерело – це є духовність.

Без культури й мови ми ніхто.

Не вкраїнці, а хохли гріховні,

І зазнався тоді б з нами хто?

Третє джерело - патріотизм,

Бо без нього також не держава,

Той лжепатріот , хто, як «нарцис»,

Закохався в себе і волає «Слава!»

Віра, мрія й праведні труди

І серця у нас не зачерствіють.

Україна житиме завжди

І джерела наші не зміліють.

Ведучий:

Жовто-блакитний український стяг
Крилом укрив від ворога країну,
А той лютує! Села і міста
Перетворити хоче на руїну.

Не вдався план бліц-кріговський йому:
Не ждав такого спротиву народу!
Хай буде світло! Знищимо пітьму –
Ми захищаєм волю і свободу!

Як гордо майорить вкраїнський стяг
Над Києвом справіку і донині!
Звитяга наша житиме в віках!
Ми переможем! Слава Україні!

Звучить пісня «KOZAK SIROMAHA - Гуляли».

$C:\Users\User\Desktop\Вахула С.С\IMG_7811.JPG$

У виконанні учнів ліцею звучить пісня «KOZAK SIROMAHA - Гуляли».

Ведуча:

Сьогодні Україна вся в плачу,
По всіх усюдах б’ють церковні дзвони.
Запалим в кожнім домі ми свічу.
І всі разом підійдем до ікони.

Помолимось за тих, хто ради нас,
Йшов крізь вогонь і знищував гармати.

Учениця розказує вірш

Ти не радій, що гарно, мов у казці,

Посипав сніг лапатий із хмарин,

Бо там в оkопі, у холодній касці,

Чийсь замерзає чоловік, чи син.

Захоплено, немов мала дитина,

З вікна на білий килим не дивись.

А краще стань тихенько на коліна,

І за чийогось тата помолись.

Зима прийде, вона не за горами,

І календарні принесе святА.

Та хай зігріє їх молитва мами,

І сніг холодний хай не заміта.

Не забувай в думках ні на хвилину,

Щоб ти вночі собі солодко спав,

Хтось вдома залишив свою дитину,

А хтось і взагалі життя віддав.

Тож перед тим, як йдеш спокійно спати,

Попивши перед сном гарячий чай,

Згадай в молитві кожного сoлдатa,

І шану Богові за них віддай.

Звучить пісня мамо ти молись

$C:\Users\User\Desktop\Вахула С.С\IMG_7814.JPG$

Учениця виконує пісню «Мамо ти молись».

Ведучий:

Когось забрала куля, когось убив фугас,
І не одна ридає зараз мати.

Запалимо вогонь скорботи

За тих Героїв, що не впали духом.

І не дали країну побороти.

Схилімо наші голови перед світлою пам’яттю тих лицарів,

Котрі в далекі роки стали на смертельну боротьбу

З ненависним ворогом, і тих воїнів, які в наш час

Загинули за волю України.

ЗВУЧИТЬ ХВИЛИНА ПАМЯТІ. МЕТРОНОМ.

Ведучий:

Під прапором стояли-під прапором й спочили.

Прийми, о Господи, своїх синів!

За України волю їх убили

В шалений жар тривожних днів.

Щоб ви не були патріоти поодинці

І щоб ви були в купі як одне.

І не встидались,що ви Українці,

І не чекали,що біда мине.

Воїне, лицарю славний,

Ти зброю тримаєш в руках,

Щоб на нашу країну-державу

Злий не позарився враг.

Будь мужній і будь достойний

Ти слави своїх батьків,

Відважний вкраїнський воїне,

Нащадку славних віків.

Учениця розказує вірш «Ми воїни».

Ми воїни. Не ледарі. Не лежні

І наше діло праведне й святе.

Бо хто за що, а ми за незалежність.

Отож нам так і важко через те.

І жах, і кров, і смерть, і відчай,

І клекіт хижої орди,

Маленький сірий чоловічок

Накоїв чорної біди.

Це звір огидної породи,

Лох-Несс холодної Неви.

Це ж треба мати сатанинський намір,

чаїть в собі невиліковний сказ,

щоб тяжко так знущатися над нами,

та ще й у всьому звинувачувати нас!

Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

І щось в мені таке велить

збіліти в гнів до сотого коліна!

І щось в мені таке болить,

що це і є, напевно, Україна.

$C:\Users\User\Desktop\Вахула С.С\IMG_7819.JPG$

Учениця Маковська Марія розказує вірш «Ми воїни».

Звучить пісня москаляку на гіляку

$C:\Users\User\Desktop\Вахула С.С\IMG_7822.JPG$

Учениця виконує пісню «Москаляку на гіляку».

Учениця розказує вірш «Український хлопче, майбутній солдат».

Український хлопче майбутній солдат

Очима історії ти поглянь назад

Бо багато крові пролилося колись

Щоб твої мрії сьогодні збулись

Щоб світило мирне сонце над землею

Щоб Україна йшла у майбуття

Молоді вкраїнці долею своєю

На вівтар свободи поклали життя

Не схилили голови, душі не скорили

У ярмі чужому не схотіли жити

Гордість українців в світі не згубили

Вірити навчились і Бога любити

Будь же гідний, хлопче, пам’яті такої

Знай, що Батьківщину треба захищати

І в час небезпеки, як хоробрий воїн

Відзовись, як кличе Україна мати!

$C:\Users\User\Desktop\Вахула С.С\IMG_7823.JPG$

Учениця розказує вірш «Український хлопче, майбутній солдат».

Звучить пісня добрий вечір ми з України

$C:\Users\User\Desktop\Вахула С.С\IMG_7828.JPG$

Учні ліцею виконують пісню «Добрий вечір ми з України».

Ведуча:

Хай свобода розквітне, мов райдуга після грози.

На гарячих руїнах мого розіп`ятого серця.

І могутній Дніпро, зареве ніби лев, уночі!

Об круті береги, кігті хвиль поточивши відважно.

Поржавіють ворожого війська сталеві мечі!

Ми розправимо крила й летіти нам буде не страшно!

Заспівають в вишневих садах молоді солов`ї.

Ніжна пісня любові весняним промінням проллється.

І не знатимуть болю війни, наші світлі краї.

А священна молитва цвістиме у кожному серці.

Звучить пісня «Хай буде воля, воля і свобода».

$C:\Users\User\Desktop\Вахула С.С\IMG_7834.JPG$

Учень виконує пісню «Хай буде воля, воля і свобода».

$C:\Users\User\Desktop\Вахула С.С\IMG_7838.JPG$

Нагородження учасників виховного заходу «З Україною в серці».

Ведуча:

Небо накриває всіх, хто не цурається імені «Україна», хто не втрачає надії на утвердження національної свідомості, хто не зрікається честі, совісті й правди.

І нового значення сьогодні набуває заклик:

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

ВИСНОВОК

Україна ! Усе святе зібралося для кожного з нас у цьому слові: земля батьків, дідів і прадідів, найдорожча земля, де ми народились, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову. Україна – це всі ми, вчителі й учні, це наша велика учнівська сім’я. Поет Василь Симоненко так писав про нашу Вітчизну

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Отже, нехай палає і не згасає в наших серцях любов до України.

$C:\Users\User\Desktop\Вахула С.С\IMG_7837.JPG$