Виховний захід "Народна лялька-мотанка"

Сценарій виховного заходу

 

 «Народна лялька-мотанка»

 

Мета: розповісти учням про різновиди ляльок-мотанок, їх значення в житті українського народу; представити підготовлені учнями та вчителями ляльки-мотанки; розвивати творчі здібності учнів; виховувати любов до традицій свого народу, заохочувати учнів до вивчення української народної культури.

1-й ведучий. Доброго дня усім присутнім в залі. У цьому світі ми українці – єдині. Сьогодні ми повертаємося до своїх животоків – одностайно, щиро, не вагаючись.

2-й ведучий. Ми помандруємо в минуле, в час наших пращурів та познайомимося з частинкою культурної спадщини України.

1-й ведучий. Запрошуємо вас узяти участь у виховному заході «Народна лялька-мотанка».

2-й ведучий. Про українські рушники та вишиванки знають повсюди і в Україні, і далеко за її межами, а от про ляльку-мотанку інколи не знають нічого. Прекрасно що традиції створення та використання таких ляльок збереглися та продовжують відроджуватися. Мотанки давні родинні обереги українців. Такі ляльки уособлюють собою єднання сімейних зв’язків поколінь.

1-й ведучий. Перші вузликові ляльки, так інколи ще називають мотанки, зявилися приблизно 5 тисяч років тому. Мотанка – символ добра та благополуччя, символ надії на краще та сильний сакральний предмет. І зовсім не має значення чи створилася лялька на швидкоруч для забавки дитині, чи як важливий оберіг чи подарунок до свята.

2-й ведучий. Сама назва ляльки - «мотанка» походить від поняття «мотати», а загальний вигляд такої ляльки представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу, виготовлену зі шматків тканини. Частини тіла такої ляльки з’єднувалися вузликами. Кожна така лялька, була та й лишаються унікальним витвором майстра. звісно в давні часи лялька мотанка виконувала важливу функцію оберега та талісмана для родини. На території України більше використовували назву "кукла" стосовно ляльки-мотанки. Нині стало більш популярно використовувати термін "лялька-мотанка", але перший дослідник з даної теми Марко Грушевський використовує термін: "вузлова  кукла". Відомий дослідник Олександр Найден, також використовує даний термін. 

1-й ведучий. Головна відмінність мотанки вид звичних ляльок чи ляльок з інших країн – відсутність обличчя.

2-й ведучий. З часів язичництва побутувала думка, що саме через обличчя в ляльку може поселитися душа. Тому лялька повинна була бути безлика, а тій, яка служила берегинею, на обличчі робили хрест(не вишивали, а саме намотували), щоб ніякий злий дух не міг вселитися в ляльку

1-й ведучий. У деяких місцевостях Європи раніше – а подекуди й дотепер – здійснювали на честь закінчення жнив такий обряд: виготовляли спеціальну ляльку, закладали у неї останній зрізаний колос або останній сніп з поля, і потім цю ляльку зберігали на почесному місці в домі, до наступного урожаю.

В деяких регіонах України теж зберігся подібний обряд. «Куклою» на Черкащині та Київщині називали в народі жмут стиглого колосся, останній, який залишають на вижатому полі і закручують за рухом сонця. Це робиться, аби наступного року теж був добрий врожай.

 

2-й ведучий.  Але є лялька, яку в тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це мотана, або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу – шкіри або тканини і з ниток. Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво Найдавніші ляльки з тканини – це коптські ляльки з вовни, знайдені під час розкопок стародавніх поселень у Єгипті. Цікава деталь цих ляльок – відкрита спіраль на місці обличчя.

1-й ведучий. Спіраль – це один з найдревніших символів вічності і безконечності буття, символ родючості й нового народження у всіх народів Землі. Спіраль – це і символ Ріки Життя, у якій пливуть люди, народи, в якій з’єднуються Мікрокосм окремої людської долі і Макрокосм цілого Всесвіту. Вже зараз вчені прийшли до висновку, що спіраль – це схематичний образ власне самої еволюції Всесвіту, динамічний аспект буття, який відображає водночас плинність і вічність.

 

2-й ведучий. В Україні, ще на початку 20 століття дівчата, готуючи скриню з весільним посагом, разом з рушниками та сорочками, клали туди своїх ляльок. Кожна дівчина робила мотану ляльку, яку забирала із собою в нову сім’ю. Причому в родині чоловіка дозволялось молодій дружині, допоки в молодят немає діток, гратись лялькою, і чим більше, вважалося, вона грається лялькою, то швидше стане матір’ю, і тим здоровіші будуть діти. А коли народжувалась дитина, то молода мати клала своїх ляльок до дитячої колиски, щоб оберігали дитя від хвороб та поганих очей, а коли дитина підростала, то ляльки віддавалась їй для грання.

 

1-й ведучий. Очевидно, цей звичай іде ще від часів матріархату, коли саме жінка була головою роду, і вважалося, що в ляльку, яку везла до нової оселі молода жінка, вселяється дух Праматері Роду, його Хранительки.

 

2-й ведучий. Іноді бабуся чи мати робила ляльку нашвидкуруч, щоб «зайняти дитину», аби та не плакала. Тоді в голівку дитячої ляльки зав’язувався шматочок хліба (до цих пір така народна «пустушка» називається «куклою»), і для дитини це була і іграшка, і заспокоєння, і перший образ, який вона сприймала. І разом з тим, така «кукла» несла енергію любові, яка незримо формувала в майбутній людині підсвідоме ставлення до предків, до роду, до землі, яка її народила.

 

1-й ведучий. Зокрема, Олександр Найден пише про один із способів виготовлення мотанки: «Щоб ляльку зробити, спочатку пожують хліба в роті, а з нього виліплять кульку, положать її в полотнинку, зав’яжуть як вузлик, ниткою, сформують голівку, а зверху придушать, щоб вийшло таке, як очіпок у молодиці чи стрічка в дівки. Як висохне, вив’язують, наче молодицю, хусткою, або як дівці, вичешуть кіску з прядива, і узявши за лоб, ззаду заплетуть її з кісниками і стрічками. У вузлик-голівку, на місці, де він зв’язаний і де буде у ляльки шия, встромлюють коротеньку паличку або ще більше обмотують її, щоб було за що зачепити сорочечку і крамки, подібні до грудей і живота. Рук немає, лише рукави й уставки приробляють і керсет одягають. Далі на поясі намотують мотузку чи прядива тісно і ним прив’язують спідницю, запаску чи плахту, попередницю чи фартух. Майструючи, співають пісень, дівчата – весільних, а молодиці – «Неньки» абощо».

 

2-й ведучий. Наші предки не були вченими, але вони настільки мудрими були! Ось, наприклад зайчик на пальчик - перша іграшка малюка. Здавалося б усе настільки просто, але малюк її вже не викине, ручками водить, сам себе розважає.
Навіть зараз дитячі невропатологи дивляться як дитина стискає кулачок. Якщо ховає великий палець всередину або дулю складає, то це вважається слабким м'язовим тонусом. Наші предки не знали таких слів, а просто розуміли, що таке положення пальця може завадити освоєнню ремесел і надівали зайчика на мізинець. Малюк рефлекторно стискав кулачок, і ось - великий палець згори залишається, йому нікуди подітися...

1-й ведучий. А ще маленька мотаночка-зайчик був оберегом. Нині є звичай прив'язувати червону вовняну ниточку на руку малюка, а раніше для захисту робили лялечки. Маленькі діточки також носили їх із собою.

2-й ведучий.  Ви вже бачили, які красуні-ляльки виготовили наші учні та вчителі. Чи не правда гарні?

1-й ведучий. Так, ляльки-мотанки дійсно  неперевершені. А зараз ми дізнаємося про кожну з них. Отож, розпочинаймо!

2-й ведучий. Однією з найважливіших була лялька Хазяйка, або Бариня. Цю ляльку не ховали у скриню, вона стояла на видному місці й стежила за тим, щоб у будинку все було добре.

1-й ведучий. Лялька Горобинка – символ жіночої мудрості, материнства, домашнього вогнища. Вона пов’язана з деревом горобиною. Іменини дерева горобини святкували чотири рази на рік. Восени, коли визрівали плоди, робили цю ляльку, вбирали її в жіночий одяг.

2-й ведучий. Першими захистити свій проект запрошуються учні 1-Б класу.

 (Виступ учнів 1-Б класу)

1-й ведучий. Найбільше свято весни – Великдень, коли люди вітають один одного з воскресінням Ісуса Христа. Для своїх рідних виготовляли ляльку подарунок, яку називали Пасхальна, або Великодня, голубка.

2-й ведучий. Одним з величних та загадкових свят літа було Івана Купала – 7 липня, яке знаменувало вшанування бога Сонця. Дівчата до  свята й виготовляли  ляльку Купалку. Це лялька одного дня. ЇЇ пускали на воду та дивилися, якщо лялька залишиться на місці, то ніяких змін у житті не буде. Якщо ж вона попливе за течією, довго її хазяйці ходити в дівках. А коли попливе та пристане до берега, можна цього року чекати сватів.

1-й ведучий. Цікаво, а на захист запрошуються  учні 3-Б класу.

(Виступ учнів 3-Б класу)

2-й ведучий. Зима закінчується Масляною. До цього свята виготовляли ляльку Масляної домашньої. ЇЇ зберігали рік. У давнину її саджали на підвіконня , щоб вона виглядала сватів. А ще її ставили у будинку на видному місці, щоб вона оберігала садибу і господарів від злих духів.

1-й ведучий. Восени, коли закінчувалися польові роботи, жінки сідали  за рукоділля. Треба було встигнути напрясти, наткати, нашити й вишити. Щоб усе вдалося, щоб на все вистачило рук, робили собі оберіг – ляльку Десятиручку. Її виготовляли на Покрову, 14 жовтня ,з підручних матеріалів – соломи, трави, прикрашали дев’ятьма бантиками та загадували бажання, а ляльку відразу спалювали.

2-й ведучий. До захисту свого проекту запрошуються учні 4-Б класу.

(Виступ учнів 4-Б класу)

1-й ведучий. Коли влітку всі жінки вирушали на сінокіс, брали з собою й дітей. Щоб малюкам було що робити, для них виготовляли прості лялечки – Покісниці. У них були яскраве вбрання і ретельно обмотані хрестовиною ручки, щоб лялька допомогла вберегти руки косарів від порізів.

2-й ведучий. Лялька Пилипівка – шестирукий оберіг, лялька рукодільниць, Вважається, що вона оберігає жіночі руки від утоми, травм, а також полегшує жіночу працю й перетворює її на задоволення. Ляльку Пилипівку робили на посиденьках на Пилипів день, 27 листопада, після закінчення польових робіт. Для захисту  проекту на сцену запрошуємо учнів 5-Б классу.

(Виступ учнів5-Б класу)

1-й ведучий. Зернянка – оберіг добробуту родини. В її основі – мішечок з монетами та зерном нового врожаю. Ляльку зберігали цілий рік на почесному місті поряд з іконами, вірячи, що тільки тоді наступний рік буде врожайним.

2-й ведучий. Щастимира… Та, яка ощасливлює людей… Лялька-мотанка Щастимира подарує своєму хазяїну багатий і щедрий врожай! Однак Щастимира обдаровує свого господаря лише добрими плодами!  Плодами Щастя, світла, тепла, добра, процвітання, доров’я та успіху!Вона огорне його силою своєї сонячної енергії сповна!

1-й ведучий.  А до виступу готовий 6-Б клас

(Виступ учнів 6-Б класу)

1-й ведучий. Лялька Торохкальце виготовлялась з макової головки та зерняток гречаної крупи. Виконувала кілька функцій: відлякувала нечисту силу, торохкаючи по кутках у домі, а також використовували як брязкальце для немовлят

2-й ведучий. Лялька Ведучка – це оберіг материнства. Руки мами утворюють замкнене коло. Це духовне поле і мудрість , які з’єднують мати й дитину. Мама дає малюкові зробити перші кроки, при цьому оберігає  від зла, від нещасть.

1-й ведучий.  А до виступу готовий 7-Б клас

(Виступ учнів 7-Б класу)

2-й ведучий. Ляльки Веснянки починали робити з 14 березня. Лялька – оберіг, тому виготовляється вона тільки з натуральних матеріалів і за всіма правилами створення оберегових ляльок. Веснянка – оберіг молодості і краси.

1-й ведучий. Символи України… Ця лялька молода дівчина Україна якій нещодавно виповнилося 27 роки. У руках ляльки прапор нашої держави, русі коси , віночок..

2-й ведучий.  А до виступу готовий 8-Б клас

(Виступ учнів 8-Б класу)

1-й ведучий. Лялька Блаженна… Та, що приносить людям добро, щастя, радість, благополуччя… Блаженна тримає у своїй руці букет, а у ньому – яблука – прадавній символ життя та соняшник – прадавній символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту…

2-й ведучий. Трипільська мотанка є символом жіночої енергії, плодючості, продовження роду, а на сцену для захисту проекту запрошуються випускники нашої школи

1-й ведучий.  А до виступу готовий 9-Б клас

(Виступ учнів 9-Б класу)

2-й ведучий. Сестра милосердя – лялька, пов’язана зі здоров’ям. Вона може бути оберегом проти хвороб або чудовим подарунком. Зустрічайте з презентацією своєї роботи Науменко Г. І.

(Виступ вчителя)

1-й ведучий. Коли в родині підростала дівчина, для неї проводили обряд закосичення. Жінки співали пісень, а мати розчісувала дочці волосся, заплітала косу і надягала перший віночок.

2-й ведучий. Дівчата починали самостійно виготовляти собі ляльок, щоб гратися у весілля

1-й ведучий. Під час новорічних та різдвяних свят робилася мотанка Коляда. Цю ляльку виготовила для нас Семенова Л. В.  З такою льлькою ходили колядувати. Її обов’язкові атрибути – віничок, яким вона вимітала все недобре, що зібралося за рік у господарів, і два мішечки з зерном та сіллю, щоб побажати благополуччя всій родині.

2-й ведучий. Лялька-Пеленашка. Це найперша лялечка, яку робили для майбутньої дитини. Її клали в колиску до малюка, як оберіг від злих сил, хвороб, лихого ока. Вважалося, що вона зігріває місце для малюка. Коли дитина трохі підростала, то цю лялечку давали йому погратися, тому при ії виготовленні в жодному разі не можна застосовувати намистини, гудзики і т.і., тільки тканани, стрічки, ниточки, мережива. Рахувалось, що якщо ляльку-немовлятко (пеленашку) покласти в ліжко до дитини, то це зіб´є злих духів з пантелику. При цьому потрібно було ще примовляти: "Не бався моєю дитинкою, а грай з цією лялечкою". І коли гості приходят подивитися на малюка - все теж саме, про всяк випадок. Розмір 12-14 см.    Гарний подарунок на хрестини. Зустрічайте оплесками нашого  вчителя Будея П. Ф. з презентацією мотанки.

(Виступ учителя)

1-й ведучий. І Берегиня нашої школи, наша завідуюча, теж не залишилася осторонь. Вона виготовила дуже духмяну мотанку. Лялька-Травниця. Травниця - ганчір'яна лялечка, наповнена духм'яними лікарськими травами. Наші предки вірили, що вона є оберегом здоров'я та довголіття. Хвороби колись вбачалися злими духами, а трави та дерева наділялися магічною силою, яка здатна захистити від цих духів оселю. Тому травничка була чи не у кожній сім'ї. Її вішали біля ліжка, давали гратися дітям чи просто мнули в руках, вдихаючи цілющі запахи трав. 
Наповнити травничку можна на свій смак та в залежності від того, якого ефекту Ви очікуєте від лялечки. Так, травниця з мелісою чи материнкою - заспокоїть, з м'ятою - зніме втому, з ромашкою та чебрецем - знищить шкідливі мікроби.. Окрім того, таку лялечку можна наповнити травами, що відлякують комах, наприклад лавандою, і використовувати її як саше, поклавши до шафи. Тож і презентація ляльки буде дуже цікавою.

(Виступ учителя)

 

  2-й ведучий. І на завершення нашого свята - лялька-мотанка Берегиня. При її створенні дуже суворо дотримувалися правила: змайструвати ляльку так, щоб вона стала оберегом. Для цього потрібно було її зробити за один раз, не відкладаючи роботу на потім, чи на завтра. Вважалося, що зроблене вдруге перекреслює те, що було створено вперше, і таким чином оберіг втрачає свою силу. Ця мотанка охороняє будинок від сварок, хвороб і негараздів. Ляльку підвішують в узголів'я ліжка або поміщають вище рівня людських голів.

     Для виготовлення  ляльки-оберегу брали клаптики ношеного одягу, до того ж "щасливого" - того, який носили в найкращі періоди життя, не затьмареного ні бідами, ні хворобами чи бідністю, ви чи ваші родичі.

Зелений колір - символ Матінки-Природи. Природу шанували, бо вона давала все для життя і здоров,я.

Червоний колір - захист,  допомога і підтримка від Всесвіту.

Синій у поєднанні з масляножовтим - сили Води і Землі: багатство, достаток, прибуток, впевненість і стабільність.

2-й ведучий. От і завершився наш етнопроект «Народна лялька-мотанка»

1-й ведучий. Дякуємо всім за участь у святі.

2-й ведучий.  Щастя, миру та здоров’я! Шануймо і оберігаймо традиції нашого народу! Адже не дарма говорять: «Хто не шанує свого минулого, не має майбутнього!»

1-й ведучий. До нових зустрічей!

 

(Лунає Гімн України)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Етнографічний захід

«Народна лялька-мотанка»

 

 

 

Вчитель української мови та літератури

 Дубровська О. П.

 І категорія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018 рік