КЗО «Першотравенська загальноосвітня спеціальна школа-інтернат «ДОР»
Виховний захід на тему:
Підготували:
Бібліотекар: Пшеничка-Дрох О. О.
Вихователь: Шевченко В. М.
2018р.
Тема:Наша мила Україна.
Мета: розширити знання дітей про державні символи України, про красу і силу рідної мови, сприяти розвитку творчих здібностей, виховувати любов і шану до традицій нашої Батьківщини, до української мови, гордість за свій рідний край.
Обладнання: ілюстрації, відеоматеріали, звукозапис, презентація, книжкова виставка.
Хід заняття
СЛАЙД 1
Вихователь. Сьогодні ми з вами поговоримо про нашу милу Україну…
Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес, це земля, де ви народилися і живите, де живуть ваші батьки , де жили ваші прадіди.
Україна, що це?
Це наша земля, рідний край, родинна, дорога до школи, наша вулиця, місто, ліси , поля, все що рідне і близьке нам, тому вона для нас свята, найсвітліша, наймиліша.
СЛАЙД 2
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
СЛАЙД 3, 4, 5, 6
Вихователь. Кожна людина має свою сім’ю і свою родину. Це її маленька батьківщина.
Якщо скласти усі ці маленькі батьківщини, то вийде одна велика батьківщина – родина. Наш дім, наша школа, наше чудове селище, вулиця до школи – то наша батьківщина.
Вихователь. Як називається місце, де живемо усі ми ? (Україна ). Які є державні символи, що вони символізують?
СЛАЙД 7
Герб - триєдність трьох поколінь: діди,батьки, діти. Їх приєднують до святої трійці.
Прапор – жовто-блакитного кольору. Жовтий колір – безмежні поля золотої пшениці. Голубий – чисте небо над головою.
Гімн – державна пісня: виконують стоячи урочисто.
Поклад Н.
Наш прапор
Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.
Прапор наш, як літо,
В сонці майорить:
По долині – жито,
По горі блакить.
ГЕРБ
Наш герб — тризуб.
Це воля, слава й сила.
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню
Несемо ми людям.
Наталка Поклад
Гімн України - Ще не вмерла Україна
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду…
Фізкультхвилинка.
Вихователь. Кожен з нас повинен пам’ятати, що ми громадяни України, що ми сини і дочки нашої держави, у кожного із нас своє завдання, ціль, мета – завжди була одна. Ми повинні захищати і єднати, як би важко не було. А також повинні жити за законами нашої держави , які записані у Конституції.
СЛАЙД 8
Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.
Мова — це душа народу.
РІДНА МОВА
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
От тому плекайте, діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом.
С. Воробкевич
СЛАЙД 9
Кожен народ має народні символи. Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. В одних народів їх більше, в інших менше. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку країну іде мова. Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Вони уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі. Народні символи – це наші святині.
СЛАЙД 10
Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.
Беріть калину –– червоні корали,
Ці кетяги небо і сонце ввібрали,
Напоїть матуся калиновим чаєм,
Недугу ураз, як рукою знімає.
***
Я не груша, я не слива,
Я калинонька вродлива
Я стою в зеленім листі,
У червоному намисті.
СЛАЙД 11, 12
Вишиванка, вінок та рушник є сакральним одягом українців. Вишиванка – символ краси, здоров'я, щасливої долі. Вона була в кожної людини. Без неї не обходилась жодна визначна подія в житті. У теперішній час відродилась давня традиція одягати на свята чудові вишиванки.
Вінок – символ долі, життєвої сили, довершеності. На Івана Купала дівчата плели з польових квітів вінки та пускали їх за водою. Такий обряд віщував дівочу долю. Вінок є головним убором українського національного строю.
Рушник символізує довгу життєву дорогу. З хлібом-сіллю на рушничку зустрічають дорогих гостей, він бережно огортає образ, його стелять на добру долю молодим на весіллі.
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
ПІДСУМОК ВИХОВНОЇ ГОДИНИ.
СЛАЙД 13. Багато гарних слів ми почули про нашу рідну Україну. Хочемо щоб ви любили нашу країну, ніколи не цуралися рідної мови, де б ви не були, щоб зростали в ріднім краю з рідним словом.
ФОТО ЗАХОДУ
.