Бандурівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Виховний захід
«Наша рідна мова — диво калинове»
Вчитель: Цвігун Світлана Никифорівна
«Наша рідна мова — диво калинове»
Мета: закріпити та збагатити уявлення учнів про значення рідної мови в житті людини як громадянина своєї держави, уточнити поняття про те, що українська мова – скарб, без якого не може існувати наш народ, нація; звернути увагу учнів на красу,багатство та милозвучність української мови;виховувати національну свідомість, гідність, прагнення пишатися традиціями, історичною та культурною спадщиною свого народу.
Обладнання: плакат із назвою заходу; плакати з висловами про мову;українська атрибутика(вишивка, гілочка калини, коровай); свічки.
Хід заходу
Звучить уривок мелодії пісні на слова ….На сцену піднімається учитель.
Учитель. Доброго дня, дорогі діти, вчителі, шановні гості! Щороку в Україні 9 листопада відзначається День української писемності та мови. Сьогодні в нашій школі свято, приурочене цій світлій події, свято, тема якого звучить так: «Наша рідна мова — диво калинове»
Нам, українцям, справді є чим пишатися: і багатою культурою, і славною історією, мужністю та відвагою наших пращурів, творами мистецтва народних умільців. Але найперше ми з вами маємо пишатися рідною українською мовою – величною та милозвучною. Ми повинні усвідомити те неперевершене значення, що його має рідна мова для кожного з нас.
Отож, розпочинаймо свято! Я запрошую на сцену наших ведучих. Давайте привітаємо їх оплесками!
1-й ведучий. Доброго дня!
2-й ведучий. Наші найпалкіші вітання всім, хто в цьому затишному залі.
1-й ведучий… Усім, хто любить свій край, свій народ і, звісно, нашу рідну мову.
2-й ведучий. За православним календарем День української писемності та мови – це день ушанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
1-й ведучий. Мову недаремно вважають найбільшим скарбом народу. Українська мова нам рідна, як мама й тато, як та земля, на якій ми зростаємо. Це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла всім нам.Людина може знати дві, три й більше мов, але рідною завжди залишається материнська мова.
Починає тихо звучати мелодія української колискової.
2-й ведучий. Рідна мова… У самих цих словах чується лагідний, теплий голос матусі, яким вона будить нас уранці. Справді, хіба ще хтось вміє так ласкаво звертатися до нас, промовляти так щиро, так ніжно й любляче, як наші українські мами?
Дитина. Скажи мені, мати,
де йде сонце спати?
Мати. За високу гору,
в золоту комору.
Дитина. А хто йому стелить
на білій постелі?
Мати. Зіронька вечірня,
гарна, як царівна.
Дитина. Хто ж його колише
Усе тихше й тихше?
Мати. Соловей піснями,
Тиха нічка снами.
Дитина. А які сни має,
Коли засипає?
Мати. Сняться йому квіти,
Що вдень для них світить.
Дитина. А хто його збудить,
Як світати буде?
Мати. Пташечки веселі
Збудять із постелі.
Дитина. А на що, як встане,
то найперш погляне?
Мати. На дітей, серденько,
чи встають раненько.
Дитина. Гарна ти, матусю, моя ненько мила,
ти мене ще змалку доброму все вчила…
Мати. Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Дитина. Буду українка, як і ти, матусю,
За науку мудру я тобі вклонюся.
(вклоняється матусіспівають колискову)
1-й ведучий. Українській мові,яку по праву вважають однією з найкрасивіших мов світу, присвячено чимало поетичних рядків.
2-й ведучий. І зараз ми маємо можливість послухати ці рядки завдяки виступу наших читців!
1-й читець. Рідна мова українська –
Батьківська і материнська,
Ти – сердець палких тепло,
Найчистіше джерело.
П’ю твою цілющу воду.
Ти – багатство мого роду.
2-й читець. Плекаймо мову серцем і вустами:
Народ без мови – це вже не народ.
Без мови всі б ми сиротами стали
Без неї – в прірву, а не до висот.
Шануймо ж мову, як самого Бога,
Якщо ми хочем зватися народом.
3-й читець. Буду я по-рідному співати,
Як співають пісню солов’ї…
Рідна мова – як її не знати,
Як же не любити нам її?
4-й читець. Ти, рідна мово, чиста, як роса.
Цілюща й невичерпна, мов криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти – розуму народного скарбниця.
5-й читець. Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня линеш, рідне слово.
Ти справді – диво калинове.
Кохана українська мова!
(пісня про мову)
6-й читець. Мово, моя мово – мовонько шовкова,
У вінку біленькім – світла і легка.
Ти для мене завжди бажана й святкова,
І мене без тебе на землі нема.
7-й читець. Я так люблю, я так люблю тебе,
Моя співуча українська мово!
В тобі шумить Полісся голубе
І дужо хвилі гомонять Дніпрові.
8-й читець. Я до тебе, мово, так горнуся щиро.
У слова вслухаюсь різні і прості.
Мово моя, мово – ти найбільше диво,
Ти моя молитва в радості й журбі.
9-й читець. Разом із щастям і журбою
Зеленим листом шелестить,
У небі яснім над водою
Нам рідна мова мерехтить.
10-й читець. Це символ мудрості твоєї,
Моя Вкраїно. Він горить!
Тож мови рідної своєї
Не відцураймось ні на мить!
11-й читець. Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода!
То України мова барвінкова –
Така багата й вічно молода.
12-й читець. Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
П. Зібров «І є в нас мова»-- пісня.
1-й ведучий. А зараз – конкурс для наших глядачів. Його результати покажуть, як добре ви знаєте нашу рідну мову.
Конкурс «Назви поета»
Дітям пропонується визначати, кому належать віршовані рядки:
«Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну…» В.Сосюра.
«ну що б, здавалося, слова, - слова та й голос, - більш нічого. А серце б’ється, ожива , як їх почує…» Т.Шевченко.
«Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі, чого ж ви так високо виросли на гіллі?» Л.Українка
«Зимонько-снігуронько, наша білогрудонько, не верти хвостом…» Л.Глібов
«Хвилюють, малюють, квітують поля – добридень тобі, Україно моя!» П.Тичина
«Де ж ти, літо, поділось, куди подалось? Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось!»Л.Костенко.
13-й читець. Барвінково, волошково
В небі світиться зоря.
Починаймо рідне слово
Зі сторінки «Кобзаря».
Рідне слово мовить ненька
І співає: «Люлі-лю».
Так любив його Шевченко,
Так і я його люблю.
14-й читець. Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.
15-й читець. Українська мова – давня й молода,
Світить рідне слово, як жива вода.
Звідки воно взялось – діло не просте…
В душу засівалось, із душі росте.
1-й ведучий. Перлинки нашої мови – народні казки, віковічні легенди, мудрі українські прислів’я. Та, мабуть, найбільша краса рідної мови – в душевній народній пісні. (Діти виконують народну пісню…) черемшина
Конкурс «Закінчи прислів’я»
Школярі мають послухати початок тематичних прислів’їв, які називають ведучі свята, і, пригадавши, продовжити їх.
Слово до слова – (зложиться мова)
Слово не горобець – (вилетить — не спіймаєш)
Хто мови цурається (той сам собі стидається)
Від меча рана загоїться, (а від злого слова – ніколи)
Гостре словечко (коле сердечко)
І від солодких слів (буває гірко)
Не кидай слова (на вітер).Групова робота
16-й читець. Для мене рідна мова – наче хліб,
Без неї я не зміг би в світі жити.
Йти з рідним словом легко по землі
І підставлять вітрам лице відкрите!
17-й читець. Її, незміряно багату,
Дзвінку, і ніжну, і завзяту,
Як день сьогоднішній чудовий,
Люблю, люблю вкраїнську мову.
18-й читець. Зневажить мову – зрадити себе.
А зрадників хто може поважати?
І стане чорним небо голубе,
Вмиратиме у муках рідна мати.
19-й читець. Ну де ще є така чарівна пісня,
Серед яких на світі мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то повіє радість і любов.
20-й читець. Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Смерека
Конкурс «Слова – символи України»
Діти повинні пригадати якомога більше слів, що мають відношення до державної й національної символіки.
Наприклад: тризуб, прапор, гімн, калина, верба, вінок, барвінок, Київ….
1-й ведучий. Рідне слово зігріває душу милозвучністю, наспівністю. А коли воно ще й з гумором, то може й добре розвеселити.
2-й ведучий. Саме такі жартівливі віршики поета Павла Глазового, присвячені українській мові, сьогодні підготували наші друзі. Давайте ж послухаємо їх.
Заморські гості
Прилетіли на Вкраїну
Гості із Канади.
Мандруючи по столиці,
Зайшли до райради.
Біля входу запитали
Міліціонера:
Чи потрапити ми можем
На прийом до мера?
Козирнув сержант бадьоро:
Голови немає.
Він якраз нові будинки
В Дарниці приймає.
Здивуванням засвітились
Очі у туриста.
Ваша мова бездоганна
І вимова чиста.
А у нас там, у Канаді,
Галасують знову,
Що у Києві забули
Українську мову.
Козирнув сержант і вдруге:
Не дивуйтесь, - каже.-
Розбиратися у людях
Перше діло наше.
Я вгадав, що ви культурні,
Благородні люди,
Бо шпана по-українськи
Розмовлять не буде.Горобець або Соколенко