Виховний захід "Не загасити пам’яті вогонь" (до річниці Голодомору в Україні)

Методична розробка позаурочного заходу

 

Тематичний урок скорботи, з нагоди 85-ої річниці голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні.

Тема: "Не загасити пам’яті вогонь"

Гасло цьогорічних пам'ятних заходів: "Ми пам’ятаемо! Ми Сильні".

Мета заходу:

пізнавальна: ознайомити учнів з історичними переду­мовами виникнення голодомору, з політикою більшовиків проти українського народу;

розвиваюча: аналізу­вати причини, наслідки, значення голодомору;

виховна: розвивати в учнів почуття патріотизму, національної свідо­мості, виховувати громадян рідної землі, щоб не допустити подібної трагедії.

Форма проведення: урок – скорботи.

Методичне, дидактичне та технічне забезпечення:

Оформлення кабінету: книжкова виставка, архівні фотографії; в кутку – стіл, вкритий вишитою скатертиною, на столі – розламана чорна хлібина, свіча, над столом – ікона, вкрита рушником.

Міжпредметні зв`язки: історія, література, народознавство

Епіграф:

                  Ні труни, ні хрестів, і ні тризни!

Прямо в яму.
                  Навіки-віків! Чорна сповідь
                  моєї Вітчизни...
                  І її затамований гнів”

ХІД ПОЗАУРОЧНОГО ЗАХОДУ

І. Організаційний момент (2 хв.)

1.1. Привітання з учнями

ІІ. Момент актуалізації уваги аудиторії (10 хв.)

2.1 Відео “Голодомор. Зернятка надії».

2.3. Вступне слово викладача про вшанування памяті жертв голодомору 32-33 рр. у 2018 році – це 85-річниця голодомору.

ІІІ. Основна частина (23 хв.)

Учень 1

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас — бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.

Учень 2

На колосу, звичайному

І, водночас, дивовижному, сивому колоссі жита

І золотому пшеничному з віку у вік трималася в

України людська доля.

Учень 3

За всіх часів і в усіх народів хліб вважався святим. Завдяки йому люди жили, народжуватися діти – поети, мислителі, винахідники, пекарі, слюсарі, кухарі, зварники. Співалися пісні і думи, продовжувався родовід. А як хліба не було - неодмінно лихо і забирало життя. Отож хліб був дорожчим за золото.

Учень 4

У нас хліба, ще ніколи, поки стоїть світ, не бракувало, бо українські чорноземи – найродючіші, бо українці – найкращі хлібороби, які добре знали ціну кожному колоску і в кожній зернині.

Учень 5

Чи можливо? Чи таке можливо?

Чи колись повірить чоловік,

Що багаті українські ниви

Народили 33-й рік.

 

Вчитель: розповідь за презентацією про ПЕРЕДУМОВИ ГОЛОДОМОРУ.

 

Учень 1

Ні крихти в роті уже стільки діб,

Немов у гарячці, я марила їжею.

І раптом десь голосно: «Свіжий хліб!

Кому, громадяни, хліба свіжого?»

Що кажете? Хліб?

Біля нашого дому!

А голос, мов дражнить,

Лунає на ґанку...

Мені! Я благаю! Нехай і не свіжого!

Ні-ні, я не їсти, я... нюхати буду:

Понюхаю тільки — і знаю... я виживу.

Учень 2

Ти кажеш не було голодомору? 
І не було голодного села? 
А бачив ти в селі пусту комору, 
З якої зерна вимели до тла? 
Як навіть вариво виймали із печі 
І забирали прямо із горшків. 
Окрайці виривали з рук малечі, 
та з торбинок нужденних стариків? 
Ти кажеш, не було голодомору? 
Чого ж тоді, як був і урожай, 
Усе суціль викачували з двору,- 
Греби, нічого людям не лишай! 
Хто ж села, вимерлі на Україні, 
Російським людом поспіль заселяв? 
Хто? На чиєму це лежить сумлінні? 
Імперський молох світ нам затуляв! 
Я бачив сам оту зловісну пору 
І пухлих, і померлих на шляхах. 
І досі ще вони стоять мені в очах... 
А кажеш - не було голодомору?

 

Вчитель розповідає за презентацією про  тих, хто спричинив голодомор та як ця політика реалізувалась в Україні.

Перегляд відео «Білим по чорному».

Учень

Танули на обширах України важкі сніги,

Розносячи світові трупний сморід

Апокаліптичні картини, співмірні

Хіба що з картинами Страшного Суду.

Учень

Відкрийтесь, небеса!

Зійдіть на землю.

Всі українські села, присілки та хутори,

Повстаньте всі, кому сказали: вмри!!!!!!!!!!

Засяйте над планетою, невинні душі!

Зійдіть на води й суші,

Збудуйте пам`яті невигасний собор!

Учень

А люди біднії в селі,

Неначе злякані ягнята,

Позамикалися у хатах –

Тай мруть…

Сумують комини без диму,

А за городами, за тином

Могили чорнії ростуть.

Гробокопателі в селі

Волочать трупи ланцюгами

За царину і засипають

Без домовини. Дні минають.

Минають місяці. Село…

Навік замовкло, оніміло,

І кропивою поросло…

Вчитель розповідає за презентацією про наслідки голодомору в  в Україні.

Учень. Звали її Параскою.

Помила дітей,натопила маковинням,

закрила лядку, і до ранку всі померли.

Спіте, діти, спіте, любі!

І не просинайтесь.

Вже не буде мучить згуба.

Забере вас пташка райська.

Спіте міцно, спіте, діти!

Янгол Божий на порозі.

Вже не буде їсти хтітись.

І не будуть пухнуть нозі.

Натопила маковинням.

І в тумані темно-синім

Заспівала колискову.

Учень.

О, як же ти не вмерла, Україно?

Бо скільки ж то зловісницька мета

Звела людей, приречених безвинно, —

Й ніхто за це ні в кого не спитав:

Чому, чому, чому, чому

Гонили правду у тюрму?

Чому від голоду вмирали?

Чому церкви поруйнували?

Чому так знищили багато?

Чому не судять винуватих?

 

Вчитель розповідає за презентацією про наслідки голодомору в  в Україні.

 

Вірш-молитва до бога читає учень.

 

Вчитель розповідає за презентацією про вшанування жертв голодомору і проведення акції «Запали свічку»   в Україні.

2006 рік – ЗУ « Про визнання голодомору 32-33 рр геноцидом проти укр. народу».

Перегляд відео про акцію у 2018 році.

Учень

Поставте свічку – за Марічок,

Поставте свічку – за Іванків,

Що відійшли у вічну вічність…

Поставте! Хай горять до ранку…

За всіх бабусь запалим свічку…

За дідусів – хоч невеличку…

Вселенський біль – батьківські очі!

Поставте свічку до ночі…

Всім матерям –

Хоча б по свічці!

Хай на весь світ кричать!

Хай світять!

Хай люди чують!

Космос бачить!

Бо ні забуть, ані пробачить

Не можна і не в силах того,

Як нелюди дурили Бога!.

Проведення флеш-мобу – із паперових свічечок  учні виклеюють слово «ПАМЯТАЙ – 32-33» ( під мелодію пісні «Свіча»).

Підведення підсумку уроку.