Виховний захід "Ось ми і старшокласники"

Виховний захід (9 клас)

Ось ми і старшокласники

Підготувала Любчич

Вікторія Володимирівна,

учитель образотворчого мистецтва

та художньої культури,

кваліфікаційна категорія

«спеціаліст вищої категорії»

м. Кам'янське

2017 рік

Мета: формувати уміння осмислювати і визначати для себе життєві цінності; розвивати прагнення до осмислення себе, власної життєвої позиції; створити позитивну емоційну ситуацію щодо ставлення до школи та свого майбутнього.

Прикрашений клас. На дошці зображення потягу з фотографіями дітей класу та дітей які вибули раніше. Назва станції «9-й клас 20…».

Під урочисту музику учні заходять до класу, сідають на місця. Звучать звуки прибуваючого потягу.

Класний керівник: Дорогі діти! Ми раді вас вітати на наступній станції – «9-й клас 20…». Наш потяг в черговий раз зробив зупинку. Що таке – дев`ять років? Це роки проведені в дорозі, роки надій, тривог на попередніх станціях, хтось підсаджувався, щоб продовжувати свій шлях з новим колективом.

Я з вами вже п`ять років. Це частина мого життя і цей час залишиться в моїй пам`яті. Буле все, але згадується найкраще, хвилююче. Ви за цей час подорослішали, але до сих пір перед моїми очима – ваші веселі обличчя п`ятикласників. (відео класу з 1-го дзвоника 5-го класу).

1-й учень 5-го класу: Так було колись, а сьогодні, в день вручення вам перших документів про освіту, ваш вчитель не зміг вас просто так відпустити.

Вы сдали экзамены школьные але экзамены школьные -, в день вручення вам перших документів про освіту, ваш вчитель не зміг вас просто так відпустити.

- Пусть мамы тихонько вздохнут.

А вам и вздохнуть даже некогда:

Вас снова экзамены ждут.

Класний керівник: Ці рядки для тих, хто сьогодні в останнє перебуває в рідній школі, в нашому класі, зустрічається зі мною та однокласниками. В цей день хочеться сказати багато теплих слів кожному. І першими їх почують ті, хто зійдуть з нашого потягу і продовжать свій шлях в інших навчальних закладах.

1-й і 2-й учні 5-го класу: (викликають учнів, які залишають 9-й клас, дають коротку характеристику кожному. Кл. керівник вручає пам`ятні медалі).

Класний керівник: Є ще такі діти, які хочуть скористатися випадком тимчасової зупинки. Вони спробують вхопити за хвіст птаха щастя і вступити технікум, хоча і збиралися продовжувати навчання в школі. (учні виходять і їм дають коротку характеристику,  вручають пам`ятні медалі). Якщо ці учні не стануть студентами, то на них ми будемо чекати в нашому потязі, щоб продовжити подорож разом.

2-й учень 5-го класу: (звертається до учнів, які покинуть школу)

Сколько было слез, сомнений

Сколько радостных волнений –

Это все вам вспомнится не раз!

Вот стоите на пороге

Ждет вас жизнь – учитель строгий

Очень скоро спросит она с вас.

(учні сідають на місця)

Класний керівник: Ну а всі інші, після перших у їх житті іспитів на певний час відчують свободу і через два місяці продовжать подорож до кінцевої станції – «11 клас 20…».

1-й учень 5-го класу: Знов шкільний дзвоник, знов уроки й виховні години, спортивні змагання й контрольні роботи. Для вас дитинство продовжується!

Класний керівник: Протягом усіх цих років напористо й достойно ці учні оволодівали знаннями – це наші відмінники! Ми ними пишаємося й бажаємо їм подальших успіхів. Щоб їх наполегливість дала результат в майбутньому, щоб їх знання стали для них надбанням і ми почули їх імена. (вручають медалі).

2-й учень 5-го класу: Учні з достатнім рівнем знань – потенційні відмінники. Їм трохи не вистачило наполегливості, десь завадила лінь. (запрошуються учні для вручення пам`ятних медалей)

Класний керівник: Йдіть вперед і не зупиняйтеся, будьте впевнені в собі! Не завжди навчання – показник людських якостей. Можна не бути хорошим учнем, але завжди бути гідним звання: «Хороша людина». (запрошуються учні з середнім та початковим рівнем знань для вручення медалей). Несіть це звання по життю і не забувайте, що на таких людях тримається світ!

Класний керівник: Не всі ви продовжите навчатися в 10-му класі. Щоб ви побажали один одному й собі особисто на майбутнє?

Пропонується гра «Місто майбутнього». Учні отримують різнокольорові паперові будиночки, на яких учні пишуть побажання щодо майбутнього. З підписаними будиночками учні по-черзі підходять до дошки, промовляючи своє бажання і закріплюють їх на дошці. Так утворюється ціле місто. Учитель доповнює місто квітами: надії, любові, добра, радості, щирості.

Ось ви і старшокласники, майже дорослі люди. Приношу слова вдячності вам за вашу увагу та повагу, за розуміння та допомогу. Сподіваюсь, що в подальшому житті ми ще будемо спілкуватися, розуміти одне одного, знаходити можливості виходу з різних ситуацій.

В кінці заходу вчитель просить підняти смайлики, які відображають відношення дітей до школи. (скоріш за все, позитивних смайликів буде більше). Як підсумок – на дошці вивішується великий позитивний смайлик і вчитель бажає учням, щоб такий самий позитивний настрій супроводжував їх все  життя.