Виховний захід "Осінь - щедра господиня"

Сценарій виховного заходу. «Осінь – щедра господиня»

  Пісня «Осінь»        

Учитель:     Журливо музика заграла,

                        і закружляло в вальсі листя.

                        В країну осінь завітала,

                        красива, сонячна, барвиста.

                        Відкриваємо завісу ненароком

                        зазирнем в осінню пору року.

                        Вона тоді буває чарівна,

                        коли стає золотокоса.

                        Отож, запрошуємо в осінь.

         Діти:   З акварелями приходить диво-осінь

                        І малює-розмальовує усе,

                        В небо кине синю-синю просинь,

                        І хмаринки білі принесе.

                        В небі тихо-тихо стало.

                        Вітерець не шелесне ніде,

                        У природі літечка не стало,

                        У Карпати  осінь знов іде.

                        Чудова пані, в пишному вбранні 
                        Приходить Осінь тихо, мов у сні.
                        То враз умиється дощами, 
                        Засипле жовтими листками

                Пісня «Листячко дубове»

                        Яка красива ти. що й не сказати

                        Чи можна із тобою поруч стати

                        Торкнутись пальчиком твоїх прикрас

                        Спасибі, осінь, що прийшла до нас.

                        У вирій літечко побігло,

                        В садах городах все достигло.

                        Зібрали люди урожай

                        Щоб мати в хаті коровай.

                        Бо й хліб й до хліба треба мати,

                        Щоб ситно перезимувати.

                        В коморі повно щоб було

                        А в хаті спокій і добро

Учитель        Тож  час приємно відпочити

                        Вже за лічені хвилини прийде казка на гостини.

                        Не з-за моря голубого.

                        Не з-за пагорба крутого.

                        З України казка родом,

                        Нашим складена народом.

                        Там численні є герої,

                        А поки їх тільки двоє.

                        Вийшли казку розпочати.

                        Що ж. давайте зустрічати!

(звучить українська мелодія, виходить дід з лопатою в руках, Веде за собою ріпку. Зупиняється «копає ямку» і «садить» у неї ріпку ).

Дід: Аби бабі догодити мусів ріпку посадити.

        Буду ріпку поливати

        Пильнувати, доглядати.

В: Дід завершив свою справу

    Ріпка виросла на славу.

Дід (співає): В мене ріпка на городі

                      В мене ріпка хоч куди

                      Бо при сонячній погоді

                      Їй щодня давав води.   

Моя ріпко, моя ріпко,

Уродилась хоч-куди

Моя ріпко, моя ріпко

Час з землі тебе тягти.

(береться за ріпку, хоче витягнути та не може)

Ріпка(співає)

Кажуть всі що я велика

Так,це правда так і є

Скільки ти за чуб не смикай

Та не витягнеш  мене

Ой.ду-ду, ой,ду-ду

Я згороду не піду

В: Що тут дідові казати

    Сили, бачиш вже не ті

    А щоб ріпку ту дістати

    Треба мускули круті.

(дід гукає бабу)

Дід: Бабо, бабо не барися,

        Чи заснула на ходу

        Йди за мене учепися

        Бо я сам не дам ладу.

В: Узялися! Що й казати:

     Урожайним було літо

     А щоб ріпку ту дістати

    Треба добре попітніти

Дід: Ну ж бо, бабо клич онуку

         Чи зі школи не прийшла

Баба:Ні. Закінчила науку,

          Та вже губи підвела.

          Гей, онуко кинь помаду

          Йди-но ріпці дати раду!

          Час даремно не втрачай

          Швидше нам допомагай.

(Виходить онука на ходу підмальовує губи) 

Онука: Добре нігті не наклала

             А то як би помагала.

В: Узялися! Що й казати

    Урожайним  було літо

    А щоб ріпку ту дістати

    Треба добре попітніти.

Баба: Жучко! Жучко!

           Чи не має у дворі?

Онука: Є доїдає педікрі.

(виходить собака Жучка в блискучих прикрасах з усіма вітається).

В: Хороша собака живе в нашім дворі

    Без діла не гаркне і лапу дає дітворі

    Хоч Жучкою звуть та мріє вона

    Щоб кликали модно усі «Люсі».

Жучка: Люсі! Можна просто Жучка

              Чарівна брюнетка

              Собака-кокетка.

Баба: Ти диви яка худа!

Жучка: Бо дієту я тримала

               М'ясо й молоко не їла

               Втім на «личко» не змарніла

Баба: І яка з тебе підмога?

Жучка:  Хоч худа, проте здорова.

В: Узялися! Що й казати

    Урожайний нині рік

    Треба ж ріпку цю дістати,

    І господарі у крик.

Дід: Хто ще в хаті – обізвися

        Йди на поміч не барися

        Досить бігати в дворі.

        Ріпка все ще у землі.

     (виходить кішка)

Кішка(до собаки чванливо): Де не впоралась онучка

                                                 Не поможе навіть Жучка!

Жучка(гордовито): Кому – Жучка, а кому Джулія Бульдогівна.

Кішка: Годі мірятися чином

             Тут ми з іншої причини

             Треба ріпку витягати

             Та поквапитись до хати.

В: Узялися! Та у ріпки

     Корінці в землі великі

     Вже і смикали й тягали

     Але зрушення нема.

Кішка: Мишко, мишко, без вагання

              Відміню я полювання

              Хай порушиться режим

              Тільки йди допоможи.

Мишка  (чути голос): Котик має дати слово

                                       Що лишусь жива й здорова.

Кішка: В мене «Віскас» й «Кіті-кет».

              Є про всяк в запасі

              Арсенал жорстких дієт

              Не для нас « котасів».

              Нащо ти мені здалась

              Коли не голодний

              Тепер мишей і щурів

              Їсти вже не модно.

        (виходить мишка)

Мишка: Вперше вірю я котам

                Йду допомагати

                А щоб все було гаразд

                Треба в чергу стати.

В: Узялися! Раз-два-три!

     Ріпка «гоп» і догори

     Дід упав штовхнувши  бабу

     Та собі трималась слабо

     І на внучку повалилась

     Жучка бухнулась на кішку

    Ледь не задавили мишку

    Всі на землю повалились

    Але ж мало не трудились

    Витягли із грунту ріпку

    Вже достиглу і велику

    Всі змарніли і радіють

    Працювала вся сім я

    Треба ж отака подія

    В кінці всього трудодня.

    Тож веселий сміх лунає

    На городі всі гуляють.

    (всі стають в коло і танцюють, під музику відкривається завіса всі заходять на сцену де проходить ярмарок)

Учитель: З давніх-давен коли вже зібрано врожай проводиться ярмарок. Він відбувається напередодні празника – Дмитра. На ярмарку можна було продати, придбати, навчитися торгувати, дізнатися про всі новини на землі познайомитися, посміятися, себе показати, і когось оком кинути.

(заходять діти, співаючи пісню «Ярмарок»)

     Увага, увага, спішіть-поспішайте

Господарі гості глядіть не минайте

На ярмарок прошу гуртом поодинці

Чекають на вас тут чудові гостинці.

На ярмарку нашім веселім багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

Гляньте, ярмарок у нас

Щедрий та багатий

Просимо у добрий час

До нас завітати.

Купуйте купуйте усі бараболю

Сто страв господиня із неї готує

Картопля як хліб вона всіх нагодує.

Беріть помідори вони пречудові

До вашого столу хоч зараз готові

А морква дивіться яка соковита

Морквяного соку вам треба попити.

Може хтось хоче перцю з їсти.

Аби на язик гострим бути.

Хто гострого хоче, часник хай придбає

Він всякі хвороби вогнем випікає.

Чоловік: По чім товар!

Господиня: Недорого, по гривні штука.

Чоловік: Та що ви бійтеся Бога!

Господиня: Та подивіться який! Зубок до зубочка, як у доброго коня зуби. Та ж зима йде, то він усяку хворобу вижене. Беріть не пошкодуєте!

Чоловік: Ну ви й майстриня зуби заговорювати. А як оптом то буде дешевше.?

Господиня: Буде! Буде!

(заходить господиня з поросятком)

Ой купуйте поросятко

Розумненьке як дитятко

І малює і читає

Телевізора вмикає

Я б його не продавала

Телевізора зламало.

Покупець: Якщо мовиш ти правдиво

                  Я купую твоє диво

                  Понесу його до школи

                  Щоби вчило всіх навколо

                  Рахувати і читати

                  Телевізора вмикати.

(з являються дві куми )

1 кума: Кумо, і ви на ярмарок?

2 кума: Аякже, ось яєць назбирала, а вони тепер в ціні.

1 кума: А я не маю жодного яйця в хаті, хоч тримаю 12 курок

2 кума: То, кумо, все від Бога, я не маю жодної курки, але кожен день у себе в хліві знаходжу 12 яєць.

(виходить, а друга стоїть здивовано, із шинку Параска тягне чоловіка)

Жінка: Та швидше, швидше перебирай ногами.

Чоловік: Парасю!

Жінка: Що, Парасю! Тобі шинок миліший за мене? Ти ж обіцяв хустку на ярмарку купити.

Чоловік: Та… грошей нема.

Жінка: Як нема? Ось макогоном як дам. Або ні, я тебе на ярмарку продам!

Чоловік: Парасю, та ти що з глузду з їхала?

Жінка: Мовчи капосний!

Чоловік: Добре, добре куплю тобі хустку!

     (підходять, купують, співають пісню «Ой дід бабі купив юпку»)

Заходить Стецько з гарбузом

Стецько: Здоровенькі були!

Дівчина: О, Стецьку, а що то ти носиш?

Стецько: О, дівко, купи гарбуза. А то Уляна втеребила мені гарбузяку, казала, що каші наварить, а сама пропала як булька на воді. А може ти мене, Катрусю, чимось смачненьким почастуєш, то я до тебе посватаюсь.

Дівчина: Посватайся Стецьку, посватайся то ще одного гарбуза отримаєш.

Стецько: А ти дівка образована?

Дівчина: Образована.

Стецько: А кашу вмієш варити?

Дівчина: Умію ще й яку.

Стецько: О така дівчина мені підходить. То я буду свататись.

Дівчина: Стецьку та в тебе не всі вдома!

Стецько: То я побіжу їх позбираю.

Учитель: Але все на світі має свій кінець. Закінчується і наш ярмарок. Ми бажаємо вам, щоб на ваших столах був достаток.

                Щоб було що продавати

                За що купувати

                Щоб родила щедро нива

                Щоб у хаті все як слід

                Щоб довіку був щасливий

                Український славний рід.

І у вас і в нас хай буде гаразд