Виховний захід « Пам'яті героїв Чорнобиля»

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ

НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ

ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ-ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД»

 

Виховний захід

« Пам'яті героїв Чорнобиля»
 

                                              Кондратьєва Лариса Іванівна

                                              Вчитель біології та хімії

 

 

 

 

2018 рік

Відео «Полет над Припятью, зона отчуждения»

Ведучий: Чи доводилося вам бачити землю, на якій ніхто не живе?

Хоча ще квітнуть і родять сади, ніхто не споживає тих гірких плодів, не йде до лісу за його цілющими дарами.

Читець. Луг не тішить вже зелен-рутою,

В поле й гай заходити не можна.

Кожна квітка дихає отрутою,

Стронцієм налита квітка кожна.

Ведучий В порожніх селах вітер квилить,

Тополі гне і лози хилить,

Гірчать на сонці полини,

Ростуть в городах бур'яни,

З річок веселки воду п 'ють

І страшно яблуні цвітуть.

На фоні слайд шоу

Ведучий: Це - земля Чорнобиля, це чорнобильські стежки, зарослі травами, якими рідко ступає нога людини. Чорнобиль... Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів.

Ведучий: А 29 роки тому це було звичайне українське містечко, яких сотні в Україні. Весною потопало воно у свіжій зелені, вишневому та яблуневому цвіті. Влітку тут полюбляли відпочивати кияни, їхали сюди звідусюди, щоб набратися здоров'я, подихати цілющим повітрям. Збирали гриби, ягоди, яких у місцевих лісах було чимало.

Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. Це ім‛я походить від назви різновиду гіркого полину чорнобилки.

Ведучий:Здавалося, що красу цього куточка українського Полісся ніщо й ніколи не затьмарить. Ніщо не віщувало біди. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

Звучить набат

 Ведучий. О першій годині двадцять три хвилини сорок секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції, що мав потужність мільйон кіловат, несподівано велетенське полум'я розірвало нічну темряву. Трапилось це в 130 кілометрах на північ від Києва.

Ведучий: 26 квітня!

В ніч із забуття

Йде страшне створіння – атомне дитя.

Суть його безкровна і зіниць нема

І уста безмовні, і душа німа.

Ведучий:Вирвавшись на волю з мороку ночей,

Вже калічить долі і батьків й дітей

Виродок – створіння ціль страшну таїть

Поглина сумління, душі нам труїть.

Ведучий: Простяга до серця щупальця страшні

І вселяє муки, муки неземні.

Присипляє мозок посвистом глухим

Стронцієву дозу сипле, наче дим.

Відео фрагмент. «ЧАЭС, 1986»

Ведучий.  Чорнобиля гіркий полин

На серце ліг незримо й тяжко,

І пливе над землею дзвін

Із тихим стогоном протяжно.

Ведучий.  То дзвонять дзвони не Хатині,

Де слід лишила свій війна,

Це стогнуть землі України,

Де мирний атом не мина.

Ведучий.  Він впав смертельною росою

На рай дібров, на зелень трав,

Своєю чорною косою

Провів по розмаїттю барв

Ведучий І попелом покрились села,

І згинуло усе живе.

Пропали усмішки веселі,

Замовкло птаство лісове.

Відео фрагмент «Чорнобиль - Чернобыль 26 Квітня - Апреля 1986 Года – Року»

2-й ведучий. Аварія на Чорнобильській АЕС. Смер­тоносне полум'я зловісної пожежі висвітлило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших — вони, ризикуючи життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми перестерегти трагедію.

1-й ведучий.Першими до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежники ВПЧ-2 з охорони АЕС на чолі з начальником караулу Володимиром Правиком.

Учень Коли біда чорнобильська війнула,

  Коли упав наладчик неживим,

  Був перший тут начальник караулу –

  Володя Правик з воїнством своїм.

Учениця Дивлюсь в його лице – ось-ось розправить

  Одну він зморшку між густенних брів.

  Чудовий хлопець, Володимир Правик,

  З тих, чиє серце – гордість матерів! 

Учень Збить треба пломінь! Зрізати назавше,

  З ніг  без жалю зіб’є, зупинить крок.

  І ось він поруч, твердо ставши,

  Мов стриж весняний, Віктор Кібенок.

Учень Що буде – враз обидва зрозуміли, -

  Реактор другий тільки б зберегти,

  Їм у собі знайти б незнанні сили –

  Не дать вогню в сусідній блок пройти.

Учениця І промінь збили! Тільки в прижмур хмуро

  Побачив Віктор, наче у півсні:

  Присівши вмить, провів сержант Тищура

                    Рукою по волоссі, що в огні. 

Відео фрагмент «Героям-ліквідаторам присвячується...»

2-й ведучий.. Вони ринули у вируюче полум'я — у смертельну радіацію — не за наказом командира, а за законом совісті. Рятува­ли станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку.

1-й ведучий. Відвага... Для пожежного — це невід'ємна професійна риса, без якої ніяк не можна. 28 чоловік двох кара­улів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. Шість чоловік загинули майже одразу. Ситуація була незвичайна – поруч «дихав» смертельним подихом реактор. Не було часу думати про себе: треба було рятувати станцію. І вони її врятували. Так вони жили, працювали і увійшли в безсмертя.

На фоні відео фрагменту «Чернобыль.avi»

1-й ведучий. Вдивіться в ці обличчя. Усі вони — молоді, вродливі, мужні. Не буде їх більше з нами. Вічна пам'ять їм, низький уклін від усього людства. Вічна слава героям!

Лейтенант Пра­вик Володимир Павлович. Помер у 24 роки — пожежник. Посмертно нагороджений званням Героя Радянського Союзу.

Лейтенант Кібе­нок Віктор Миколайович Помер у 23 роки – пожежник. Посмертно нагороджений званням Героя Радянського Союзу.

 Сержант Ващук Микола Васильович Помер у 27 років  - ліквідатор аварії на ЧАЕС, Посмертно нагороджений орденом Червоного прапора, Герой України

Старший сержант Ігнатенко Василь Іванович Помер у 25 років -ліквідатор аварії на ЧАЕС. Посмертно нагороджений орденом Червоного прапора, Герой України

  Старший сержант Титенок Микола Іванович. Помер у 24 роки — ліквідатор аварії на ЧАЕС. Посмертно нагороджений орденом Червоного прапора, Герой України

Сержант Тищура Володимир Іванович. Помер у 27 років — ліквідатор аварії на ЧАЕС. Посмертно нагороджений орденом Червоного прапора, Герой України.

Генерал-майор Теля́тников Леони́д Петро́вич Помер у 53 роки —пожежник присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Лелеченко Александр Григорьевич Помер у 48 років — ліквідатор аварії на ЧАЕС Посмертно нагороджений орденом Червоного прапора, Герой України.

Пісня «Дзвони Чорнобиля»

2-й ведучий. У божевільному вирі життя давайте в цей день хоч на кілька секунд помовчимо і згадаємо 26-те квітня 1986 року. Згадаємо і спробуємо надалі не забувати про нього, бо коли вмирає пам'ять про мину­ле, це минуле може повторитись.

2-й ведучий: Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора.

2-й ведучий: А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

12-й читець. Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

 Землю прикрили собою,

Як наші батьки на війні.

 Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці.

Пам'ятник їм вознести

Треба у кожному серці.

Учениця Хай пам'ять про них буде вічна!

1-й ведучий. Вшануємо пам'ять загиблих і померлих внаслідок аварії на ЧАЕС хвилиною мовчання.(Хвилина мовчання.). Пісня «Героям Чорнобиля»

2-й читець Наш вік — він атомний, космічний.

І ми — розвідники його життя.

Ми завжди тимчасові, а не вічні,

І як прожити — не дано знаття.

1-й читець. Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль — попередження, набат,

Його уроків людство не забуде!

    Відео фрагмент «Моноліт»