Виховний захід "Під покровом Богородиці"

Сценарій

Фон: LudEin - Night

Ведуча:  Під золотим дахом ліщини

Стою, дивлюсь не надивлюсь...

І до широкої рівнини

Душею трепетно молюсь:

«Благословенні одпочивші

Ясного жовтня мудрі дні.

І ночі, зоряністю дивні,

И проміння радісно-сумні.

Благословенна мудрість роду.

Коли в безтрепетність глибин

Скида тягар останній плоду,

Щоб започав свій біг годин.

Благословенне буде ж лоно,

Яке приймає стиглий плід.

Щоб через смерті перепону

В життя новий прокласти слід...»

Мовчанка мудрості довкола...

Дивлюсь - не надивлюся я ...

И благословляю стократ коло

Черги вмирання і життя.

Ведуча: Ось і знову ступила на наш поріг золоточола осінь. Свічками запалахкотіли берези, вбралися в золоті шати красені-клени, а осокори вже скинули своє золотисте вбрання. Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма відтінками золота, а над нею синє, чисте, бездонне небо. І здається, ніби це знову, вже вкотре, прийшла до нас Прекрасна Діва Марія і знову розкинула над нами свій небесно-синій омофор-покров, щоб знову, вже вкотре, захистити нас, змусити замислитись над цінностями життя.

Ведуча: На сцену запрошуємо хор церкви Пресвятої Євхаристії

Діво Пресвятая

Матір матерів,

пригорни до серця

всіх своїх синів.

Освіти їх душі

світлом золотим,

виповни любов'ю

неспокійний дім,                                               

научи, як землю

вберегти від зла,

розумом, діянням

і крилом тепла.

Зоря-зоряниця,

сонце доброти,

землю України

щастям освіти!

Відео: До Покрови.

Пісня : Про Богородицю!

Промова священика 10хв

Читець: Тим хто в боротьбі за волю і кращу долю України, не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах - присвячується!

Читець: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість і найдорожче життя – присвячується!

Читець: І знову в котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’янути славний час

Коли в офіру Батьківщині

Собі принесли кращі з нас

Ведуча: Сьогоднішнє свято ми присвячуємо всім представникам славетного царського роду ,гідним нащадкам великих прадідів, у чиїх жилах пульсує гаряча кров і дух героїчних  запорожців.

Ведучий: Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву — Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.

Пісня: Їхав козак містом

Ведуча:

Багато чого цікавого було у житті наших козаків, світлий бік характеру козаків – це їх добродушність, щедрість, гостинність,, велика любов до особистої свободи і свободи України. Великі вони та мужні були вояки. На війні козак завжди відзначався розумом, хитрістю, відзначався бойовою майстерністю та мав свою особисту зброю.

Шабля – лицарю сестриця, 
З нею він в бою, мов криця. 
Зброя честі козака 
Гарна і дзвінка яка!

Танець: Бойовий Гопак

Читець: Було колись в Україні - ревіли гармати

Читець: Було колись - запорожці вміли панувати

Читець: Панували, добували і славу, і волю

Читець: Минулося… Зосталися могили по полю

Пісня: Гурт «Дзвони» - Козацька пісня

Музика козацька (Козацькому роду нема переводу) «Мінус»

Ведуча: Запорізька Січ! Козацтво – легендарне минуле українського народу, що упродовж століть протидіяло спробам турецьким султанів, кримських ханів, польської шляхти поставити український народ на коліна.

Ведучий: Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі.

Ведучий: “Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…” І тоді піднялися найдревніші із кобзарів: – Неправда, – сказали вони, – останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..

Пісня: Гей  соколи

Учень говорить присягу: (у формі Січового Стрільця) Я, український Січовий Стрілець,присягаю  українським князям та гетьманам, Запорізькій Січі, могилам і всій Україні, що вірно служитиму рідному краєві, воюватиму за честь української зброї до останньої краплі крові. Так мені, Господи Боже й Архангеле Михаїле, допоможіть. Амінь!

Пісня: Зажурились Галичанки

Читець: Січові Стрільці! Безсмертні борці, вірні сини матері – України, які не шкодували ні сил, ні здоров’я для її добра, щастя і волі, котрі на вівтар її визволення без вагань клали своє найдорожче – життя.

Читець: Це цвіт і совість української нації, її гордість і слава.

Читець: Січові Стрільці — одна з регулярних формацій Армії УНР у 1917–1919роки, яка мала різні форми організації:

1 учень: Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців

2 учень: 1-й Курінь Січових Стрільців

3 учень: Полк Січових Стрільців,

1 учень: Окремий загін Січових Стрільців, 

2 учень: Дивізія Січових Стрільців,

3 учень: Осадчий корпус Січових Стрільців,

1 учень: Корпус Січових Стрільців,

2 учень: Група Січових Стрільців.

Читець: Першим успіхом легіону УСС була перемога на горі Маківці  29 квітня — 3 травня 1915року..

Пісня: Ой на Горі, на Маківці

Читець: Бій під Крутами належить до однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Під Крутами загинув цілий студентський Курінь – триста студентів – цвіт української молоді, цвіт української Нації.

ПІСНЯ: Там під Львівським замом

Вірш: Листопад. Казка.

Гуляє вітер з листям,
Летять листки шовкові
І спогади колишні
Встають листопадові.

Коли в осінній ранок
На вільне, рідне місто
Тихесенько спадали
Листочки золотисті.

Коли в промінні ранку
Вставала давня слава,
З могили українська
Воскресла знов держава.

Коли бої лунали
Між мурами у Львові
І кров'ю записались
Казки листопадові.

Летять листки шовкові,
Шепоче вітер з листям,
Казки листопадові
Снуються золотисті.

Ведучий: Визначною сторінкою нашої історії є Українська Повстанська Армія. Це Рух Опору, який був добре організований.

Читець: Вони у битві чесно полягли,

А іншого ні вибору, ні змоги.

Вони загинули, але перемогли,

Бо віддали життя для перемоги.

Живу їх пам’ять вік шануєм ми,

Увічнивши, як обеліск безсмертя.

Ведучий: Самовіддана боротьба воїнів УПА надовго залишиться в пам’яті народу. Ці герої-воїни за українську державність віддали своє життя без вагань.

Зустрічайте його.

Він вертає свободи дорогою,

що утоптана рясно ганьбою невільних століть.

 Із нерівних боїв, до внучаток спішить,з перемогою.

 Правди нашої клич на увільнених крилах летить.

Застеляйте обруси, сховавши пелени покійницькі.

 Зачекались звитяжного яства дубові столи.

Чорнокрові хрестки, на ряднинах невістами вишиті,

буйним цвітом взялись, дочекавшись своєї весни.

 Витріть чистим краєчком матусеньці сльози непрохані

 і пекучу росу, хліборобську із таткових скронь.

Їх синочки у землю святую навічно закохані,

 прагнуть віттям смерек пригорнутись до рідних долонь.

Марно будуть шукати лукаві, чужинців пособники,

попри наші дороги, повалені ними ж хрести.

З невичЕрпних джерел, української віри поборники,

зможуть спраглим в неволі живої води піднести.

Пісня: «Ой у лузі червона калина»

Слово надається, колишньому зв’язківцеві УПА.

Читець: Зупинись, людино. Поклонись,

Помолися щиро хоч хвилину

За героїв тих,що піднялись

Захищати рідну Україну.

Пройшли роки, пройдуть десятиліття,

Та не зітреться пам’ять, бо жива.

І житиме повік в серцях народу

Довічна вдячність воїнам УПА.

Пісня на Фон: Степом, степом

Ведуча: 2-а світова війна почалася 1 вересня 1939р. з попередньої залі злочинної Змови керівництва 2 країн агресорів фашистської Німеччини та більшовицького комуністичного радянського союзу.

Ведуча: 43 мільйони людей забрала велика вітчизняна Війна. І це не останні підрахунки... Це важко усвідомити смерть 1 людини це трагедія, а коли  мільйон... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів, однополчан і рідних і близьких, душі, які прострілені похоронками у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

Ведуча: На українських землях війна тривала 1225 днів і ночей, з 22 червня 1941р. по 28 жовтня 1944р.


Ведуча: Страшні сліди залишила 2-а світова війна у ці роки в Україні загинув кожен 6-й громадянин. Хто візьметься підрахувати скільки вони могли б зробити, скільки б могли пізнати радісних хвилин.

Пісня: В чистім полі – Марія Яремчук

Ведучий: 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті ХХ століття Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще п’ять років  тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще п’ять років тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту

Ведучий: Не можемо ми не згадати про події, які сталися лютневими днями на Майдані Незалежності. Дякуємо Героям  Небесної сотні  ВСІМ, ВСІМ, ВСІМ! ЗА ТЕ ЩО НЕ пошкодували ЖИТТЯ ЗАРАДИ НАС З ВАМИ! ЗАРАДИ  НАШОГО МАЙБУТНЬОГО! СПАСИБІ ВСІМ, хто відстояв МАЙДАН, ЗА ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД мужності, сили духу, ЧЕСНОСТІ І ПАТРІОТИЗМУ!

Вірш: «Мені наснилось»

Мені наснилось, що вони зустрілись:

Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

“За що тебе? ” “За Україну, друже мій.”

«Ти знаєш і мене за неї вбили,              Відео на фон:  Про майдан

Та це було вже років майже сто.  

Тоді померли ми, щоб ви нам жили.

А вас вбивають… Вас тепер за що?”

“Ти пам’ятаєш, друже. Звісно, пам’ятаєш,

Як біло-біло в нас цвітуть сади.

І ти цей запах п’єш. І ти його вдихаєш …

Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.”

“А я ще ввечері узяв дівча за руку

Й тихенько так до серця притулив.

Тоді не знав, що Бог уже розлуку

Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.

В очах не страх, а злість до ворогів.

Більшовики готовились до бою,

Я йшов на смерть… а жити так хотів.”

“Мені твій попіл стукав, брате, в груди.

Я вірменин, а теж Вкраїни – син.

Не мав у серці й крапельки облуди,

За те й убив мене проклятий поганин.”

… Мені наснилось, що вони зустрілись.

Убитий в Крутах й бородач Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

” За Україну нас вбивають, брате мій.”

Читець: Ми дякуєм вам, хлопці, за життя,

Ми  дякуєм вам, хлопці, за свободу.

Пробачте нас. Пішли ви в небуття,

Та більше не повернетесь додому…

Читець: Ви йшли за нас, ви йшли на вірну смерть,

Ви не боялися нікого і нічого.

Ви захищали своїх мам, жінок, дітей,

Ви знали що ви робите й для чого.

Читець: Хто міг подумати, що трапиться таке,

Хто міг подумати, що в мирную годину

підуть батьки ховать своїх дітей,

Які стояли на Майдані за Вкраїну.

Читець: Вас пам’ятати будемо завжди,

Із вами будемо боротись за країну.

За ту країну, де нема брехні й війни,

За нашу й вашу мирну Україну…

Ведуча: Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.

Справжня кровопролитна війна. Нас намагаються  винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець має зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

Ведуча: Тисячі українців, що вистояли на Майдані, взявши в руки зброю, вирушили на Схід України, на Донбас, в зону анти терористичної операції, щоб захистити завоювання Революції гідності.

Ведучий: Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі , ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положимо за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

Ведуча:  На Донеччині  і Луганщині боронили і боронять зараз голубе над нами небо наші герої-земляки, наші рідні і близькі…

Презентація: Фотографії для воїнів АТО

Вірш: «Не плач кохана»

НЕ ПЛАЧ, КОХАНА!

Не плач, кохана, чуєш, я живий!

Не міг тобі раніше подзвонити.

То був страшний, запеклий, довгий бій,

Та ми не мали права відступити.

Скажи хоч слово, мила, не журись.

Утри сльозу й нарешті посміхнися,

А ще молись, за нас усіх молись.

І матері від мене поклонися.

Цілуй дітей і батькові привіт,

Скажи, його «Кобзар» тепер в нагоді:

Ми з хлопцями завчили «Заповіт»,

Під обстрілом читаємо відтоді.

Пробач, рідненька, знову мушу йти.

І не питай, куди тепер рушаю.

Мене чекають прокляті світи,

Коли вернусь я й сам уже не знаю.

Вона в сльозах стискає телефон,

Пусті гудки, в душі гроза лютує.

Та він живий, то був поганий сон,

Її любов його, таки, рятує!

А він десь там, де небо у вогні,

Боронить свою землю від навали.

Він вже давно не лічить ночі й дні,

Він робить все, щоб ми війни не знали!

Пісня: Еней – Біля Тополі

Вірш:

Тихо янгол над світом летів і згубив ненароком пір’їну,

Вже спустився , підняти хотів, та побачив в ту мить Україну.

Споглядав неймовірну красу, вся земля, ніби та вишиванка,

І не стримав сердешний сльозу, в небеса полетів на світанку.

Спозаранку до Бога прийшов і повідав недавню пригоду,

Розповів, як літав і знайшов край чудовий,з могутнім народом.

Знов до Господа він шепотів, все казав, як же мова лунає,

Кожне слово, мов спів солов’їв, кожен звук в серці слід залишає.

Потім він на коліна упав, і почав Бога щиро благати,

Щоб Він милість Вкраїні послав, щоб дав сили всі біди здолати.

Досі молиться янгол за нас, ця молитва свята не стихає,

На колінах стоїть повсякчас, Україну крилом захищає!

Вставка: Надати слово Героям, Захисникам України

Читець: Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!

Ліна Костенко

Читець: Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, —
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадлииво,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлі́нна,
що хоч спинись і з Богом говори...

Читець: Боже великий, Боже всесильний! Ми, діти твої, схиляємо в покорі свої голови, вислухай нашу щиру молитву, прийми благання наших сердець!

Читець: Молимо тебе, Господи, змилосердивсь над нашим українським народом! Зітри кривду й неправду, що неволить його, а дай йому, Предобрий, жити вільно на своїй землі, щоб не служив він нікому, тільки тобі.

Пісня «Марія»

Читець: Матінко Божа, наша Заступнице й Покровителько! Заступись за нашу багатостраждальну неньку Україну, поможи їй вийти на шляхи волі й благоденства! Зігрій, Отче, нашу землю теплом своїм і зроси дощами, відверни усякі лиха і нещастя! Прийми, Всевишній, нашу щиру молитву!

Пісня: Я ненавиджу війну (Інсценізація пісні)

Пісня: Тарас  Петриненко - Україна