Стаття про формування національної самосвідомості на уроках музики в загальноосвітній школі.

ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Падалка Лариса Семенівна

Україна, м. Запоріжжя, Запорізька загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 103, спеціаліст вищої категорії, старший учитель

    «Урок – це дзеркало загальної і

                                               педагогічної культури вчителя,

мірило його інтелектуального багатства ,

                                                      показник його кругозору, ерудиції»

В. Сухомлинський

Сучасний етап розвитку освіти в Україні орієнтований на пошук шляхів соціокультурного виховання особистості, яка поважає національні символи, бере участь у громадсько-політичному житті країни, поважає права людини, має толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей, захищає суверенітет і територіальну цілісність України. Останнім часом сучасні дослідники та пошукачі у своїх роботах доводять, що могутнім засобом у реалізації соціокультурних, громадянських та мистецьких компетентностей учнів є музичне мистецтво, яке впливає на естетичну свідомість учнів та формує в них сильні почуття у процесі сприйняття музики.

Музичне мистецтво володіє низкою рис, які виділяють його як особливу форму людської життєдіяльності. У своєму змісті твори музичного мистецтва мають на меті поєднання певних соціальних цілей: соціальну дію на людину, можливість дати їй естетичну насолоду, принести радість спілкування з мистецтвом і викликати відповідну реакцію почуттів і думок, залишити слід у духовному світі особистості, тобто закликати суспільство не тільки до відображення, а й до перетворення світу. Стає цілком незаперечним вплив музики на формування різних сторін особистості, національну свідомість та громадянські компетентності зокрема.

Нагальна потреба переосмислення і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення соціокультурного виховання дітей та молоді, формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей, зокрема громадянських компетентностей зумовлює вибір теми дослідження «Формування соціокультурних компетентностей учнів в умовах нової української школи».

Актуальність теми зумовлена нагальними вимогами різних прошарків суспільства, оскільки пріоритетним завданням є педагогічне забезпечення становлення національної свідомості учнів на базі розвитку загально-культурних компетентностей. Першочергового значення набуває питання про розробку нових методів та прийомів формування громадянських компетентностей учнів на уроці музичного мистецтва. На підставі окреслених вище завдань щодо ефективності формування патріотичної свідомості та мистецького розвитку учнів поставлена проблема є важливою та актуальною.

Актуальність роботи обумовлена розробкою новітніх методик формування національної самосвідомості на уроках музики в загальноосвітній школі. Її сутність полягає у поступовому ускладненні завдань естетичного оцінювання навколишньої дійсності, музичних творів за рахунок залучення учнів до різноманітних видів музичної діяльності та вивчення української музичної спадщини. Активізація формування національної свідомості учня здійснюється під час навчального процесу та у позаурочний час, тому уроки музичного мистецтва сприяють розвитку інтересу не лише до теорії музики та музичної літератури, а й зокрема створюють умови для якісного засвоєння учнями цінностей національної культури та спонукають учнів поважати українську музику, аналізувати її у порівнянні з історією та літературою й формувати національні цінності.

Сказане вище визначає об'єкт дослідження як процес формування громадянських та мистецьких компетентностей учнів на уроках музичного мистецтва в ЗОШ №103 міста Запоріжжя.

Предметом дослідження є форми та методи формування громадянських та мистецьких компетентностей учнів в музичній діяльності засобами музики.

Головна мета дослідження – теоретично обґрунтувати і практично перевірити педагогічні умови формування громадянських та мистецьких компетентностей учнів в процесі навчання і виховання.

Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:

1. Активізувати інтерес учнів до національного мистецтва. творчої спадщини українських композиторів.

2. Відібрати твори з позиції історичної та ідейно-художньої цінності, враховувати при цьому виховний потенціал та актуальність сьогодення.

3. Підбирати музичний репертуар відповідно до вікових та індивідуально-психологічних особливостей дітей.

4. Розвивати в підлітків навички естетичного оцінювання музичних творів, сприяти розвитку почуття етнічної ідентичності як на уроках, так і в позаурочний час.

5. Формувати самооцінку підлітка шляхом ототожнення себе із музичними образами та героями творів.

6. Ознайомлювати учнів зі звичаями та традиціями рідного народу, його історією, сприяти пробудженню інтересу до історичного минулого своєї Батьківщини за допомогою відібраного музично-пісенного репертуару.

7. Стимулювати любов та повагу підлітків до рідної мови через аналіз єдності поетичного та музичного образів, залучення учнів до процесу вивчення та виконання пісні.

8. Розвивати творчу уяву учнів та здатність оцінювати себе як представника своєї нації, створюючи в них нові чи відроджуючи «забуті» музичні стереотипи.

9. Виховувати у школярів почуття гордості за свою Батьківщину, її історичне минуле, духовні здобутки своєї нації, вчити естетично й адекватно сприймати та оцінювати твори мистецтва на уроках та у позаурочний час.

Визначення теоретично – наукової основи досвіду необхідно розглянути поняття компетентність та її види. Компетентність у перекладі з латинської «competentia» означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Компетентна у певній сфері людина має відповідні знання та здібності, що дозволяють їй обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній [16].

Різні аспекти формування компетентності національної самосвідомості розглянуто в дослідженнях філософів, психологів та педагогів (І.Бех. І.Бичко. Ю.Бромлей, И.Виросг, О.Вишневеький, О.Докукіна, В.Жмир, І.Зязюн, І.Касьянов, В.Кремень, С.Кримський, В.Кузь, І.Курас. Ю.Римаренко, Ю.Руденко. 3.Сергійчук, М.Стельмахович, М.Пірен, Г.Філіпчук, К.Чорна) та ін. [2; 4; 8; 10].

Необхідність формування школою ключових компетентностей відзначена у концептуальній модернізації вітчизняної освіти (Л.Гумінська, М.Демчишин, Н.Добронравова, Д.Кабалевський, Л.Кондратова, О.Ростовський, Б.Теплова) [1, с.15].

Низка педагогічних досліджень підтверджує особливу роль музичного мистецтва в духовному, національному та естетичному становленні учнівської й студентської молоді (О.Апраксіна, JI.Масол, С.Мельничук, В.Ражникова, JI.Хлєбнікова та ін.) [7]. Посилення уваги до цього поняття обумовлене рекомендаціями Ради Європи, які стосуються відновлення освіти, її наближення до замовлення соціуму.

Концепція загальної мистецької освіти була удосконалена Л. Масол у 1994р. і у 2005р. затверджена МОН України [12]. Це дало підстави розпочати експеримент всеукраїнського рівня за темою: «Художньо-естетична освіта та виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі упровадження інтегрованих курсів», що, звісно, потребувало й розвитку інноваційних підходів до прогресивної підготовки майбутнього вчителя мистецтва. Означені концептуальні положення Л. Масол реалізувала у змісті авторського підручника «Методика навчання мистецтва у початковій школі» (2006р.), посібниках «Художня культура України» (у співавторстві), «Художня культура світу (культурні регіони)» (у співавторстві) та програм «Мистецтво. 1–4 класи» і «Мистецтво. 5–8 класи» (у співавторстві).

Сучасний етап модернізації навчального процесу також все більше набуває естетичного характеру, тому для формування національної самосвідомості засобами музичного мистецтва був підібраний комплекс принципів, організаційних форм, методів та прийомів, вивчення музичних творів, органічна єдність яких склала основний зміст розробленої методики. Вона була розрахована на учнів загальноосвітньої школи і передбачала розширення сфери естетичної свідомості підлітків шляхом виховання та формування естетичних почуттів, оцінок, смаків, ідеалів при суворому дотриманні цілісності впливу на свідомість, почуття та поведінку. Увага при цьому концентрувалася на розвитку за допомогою зазначених якостей особистості інтелектуальної, чуттєво-емоційної та дієво-вольової сфер прояву національної свідомості.

Основу методики склали такі методичні принципи та прийоми:

1) опора на основні структурні компоненти самосвідомості;

2) засвоєння учнями історії виникнення творів;

3) інтонаційний та образний аналіз творів;

4) виявлення специфічних національних ладових та гармонійних особливостей музичної

мови твору;

5) розвиток здатності підлітків до ідентифікації з музичним образом, героєм;

6) зв’язок із іншими видами мистецтва;

7) спрямованість на емоційне сприйняття та засвоєння національної культури, використання естетичних категорій в оцінці національного музичного мистецтва;

8) розвиток основних сфер прояву національної самосвідомості засобами національної музики.

Представлена методика покликана реалізувати всі свої завдання під час розучування та прослуховування школярами запропонованих музичних творів, у яких своє відображення знайшли різноманітні аспекти дійсності та людської діяльності українського народу, які за своєю природою здатні потужно естетично впливати на особистість. Звідси методика формування національної самосвідомості засобами музичного мистецтва передбачає поступове ускладнення завдань естетичного оцінювання навколишньої дійсності, музичних творів та самооцінювання – пізнання особливостей власного «Я». Така робота повинна здійснюватись шляхом залучення учнів до різноманітних видів музичної діяльності, особливо до вивчення української музичної спадщини .

Компетентнісний підхід у сфері мистецтва, наголошуючи на «гностичному універсальному компоненті» мистецької освіти, Л. М. Масол акцентує увагу на необхідності «розвитку художньої свідомості, здатності до самореалізації, потреби в духовному самовдосконаленні».

Комплексний підхід до реалізації мети музичного навчання під час підготовки і проведення уроків має враховувати, у чому буде виявлятися розвиток кожного учня у формуванні громадянських якостей, які загальнолюдські якості здобудуть учні у процесі та результаті музичної діяльності [9, с. 28]. Як вчитель, я працюю над тим, щоб кожен учень відчував себе причетним до сьогодення, до будівництва майбутнього своєї Батьківщини. Для досягнення мети проводжу змістовну науково-дослідну роботу, зокрема застосування інноваційних методів, використання новітніх технологій.

За мету на своїх заняттях я ставлю вирішення таких завдань:

1) освітніх:

 формування уявлень про сутність мистецтва;

 формування уявлень про особливості художньо-образної мови мистецтв;

 засвоєння системи «мистецьких знань», артефактів культури, художньо-естетичних понять і категорій;

 розширення і збагачення художньо-естетичного досвіду;

 формування художньої компетентності як здатності керування набутими художніми знаннями та вміннями; готовність використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями та власними духовно-споглядальними позиціями; володіння навичками самоосвіти.

2) розвиваючих:

 збагачення емоційно-естетичного досвіду (формування культури почуттів);

 стимулювання художньо-образного мислення.

3) виховних:

 виховання в учнів естетичного сприйняття дійсності та особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва.

 виховання світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій, розуміння зв’язків мистецтва з природним і предметним середовищем, життєдіяльністю людини, зокрема сучасною технікою, засобами масової інформації.

 виховання здібності сприймати, інтерпретувати та оцінювати художні твори, висловлювати особистісне ставлення до них і аргументувати свої думки і оцінки.

Виконання поставлених завдань на занятті з музичного мистецтва складає базу художньо-естетичної освіти саме завдяки розмаїттю засобів впливу на особистість і потенційним можливостям й посідає особливе місце в системі загальної середньої освіти, що впливає на процес саморозвитку людської духовності, залучає людину до світових художніх надбань, позитивно позначається на творчих та інтелектуальних здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства в цілому [11, с. 126].

Саме тому важливо розуміти, що зміст занять з мистецтва у сучасній школі складається з матеріалів навчальної програми з мистецтва, додаткового матеріалу, дидактичних навчальних посібників, освітніх ресурсів інтернету, масових заходів, затверджених на засіданнях методичних об′єднань або педагогічного колективу школи. Вважаю за доцільне проаналізувати методичний інструментарій з мистецтва, що є  важливою та необхідною умовою для формування соціокультурних компетентностей учнів.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають соціокультурне, патріотичне, громадянське виховання, які відповідають нагальним вимогам і викликам сучасності, закладають підвалини для формування свідомості поколінь, розглядають державу як запоруку власного особистісного розвитку, спираються на ідеї гуманізму, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін [15].

Протягом останніх десятиліть було розроблено низку концепцій:

Концепція національної системи виховання (1996р.);

Концепція національно-патріотичного виховання (2009р.); [13]

Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012). [6]

Концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017рр. [5]

Але багато питань щодо формування національно свідомої особистості саме засобами музичного мистецтва залишились недостатньо вивченими. Мета цих досліджень полягає у висвітленні ролі музичного мистецтва як засобу формування національної свідомості та соціокультурних компетентностей учнів [3, с. 43]. Тому впроваджуючи практику компетентісного підходу, важливо пам’ятати, що головним об'єктом в навчально-виховному процесі виступає конкретна дитина.

Навчальна програма з музичного мистецтва для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи (Л.Масол та інші), затверджена наказом МОН України від 04.01.2013 №10 вміщує розділи, які спрямовані на формування громадських та патріотичних компетентностей під час навчально-виховного процесу. Для мотивації учнів до творчих пошуків та формування громадських та патріотичних компетентностей у рамках навчальної програми, мною була здійснена низка різноманітних заходів, уроків та проектів.

У 2010 році стала автором музики гімну загальноосвітньої школи № 103 «Рожденная в Песках родная наша школа…».

Протягом останніх років з урахуванням вимог освітніх програм і новітніх тенденцій мною було розроблено кілька уроків за такою тематикою: «Пісні рідного краю», «Музика, що єднає світ», «Образи-символи», «Пісня-душа народу. Історичні пісні.», відкритий позакласний захід «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…», було проведено близько 10 патріотичних концертів.

Для зацікавлення учнів мистецтвом , пробудження інтересу до музики та вивчення творчості композиторів, розвитку творчості школярів застосовую такі різноманітні форми проведення уроків: урок-вікторина, урок-концерт, урок-екскурсія, урок-конкурс. Для активізації творчої діяльності учнів використовую міжпредметні зв’язки – література, образотворче мистецтво, історія, мистецтво, інформатика. Саме інтегровані уроки навчають дітей орієнтуватися у творчому просторі; помічати аналогії у творах усіх родових і жанрових стихій, інтегрувати, синтезувати в своїй свідомості знання про різні види мистецтва.

Для подальшого розвитку музичних компетентностей школярів створений вокальний гурток, в якому навчаються діти різних вікових категорій: середньої і старшої. За останні три роки діти стали переможцями обласного та міських конкурсів: «Музичне сяйво», «Мистецька пектораль», «Батьківська криниця», «Таланти твої, Запорізький краю».

У 2015 році учні взяли участь у Всеукраїнському проекті «Веселка ТВ» «Гімн України співають діти», який транслювався на телебаченні.

У рамках міського проекту школа стала переможцем конкурсу соціальних ініціатив меткомбінату "Запоріжсталь""Мы - это город" наприкінці серпня 2017 року разом з учнями організувала концерт до урочистого відкриття дитячого майданчика у житловому мікрорайоні «Південний».

 Щорічно беру участь у методичних семінарах для вчителів художньо-естетичного профілю.

Вище описані класні, шкільні та позашкільні заходи відіграли значну роль у вихованні соціокультурних почуттів учнів. Визначення результативності проведених заходів  передбачало проведення анкетування, яке охопило:

5 клас – 103 учня; 6 клас – 79 учнів; 7 клас – 73 учня.

Анкетування учнів 5 класу мало на меті визначити, чи ознайомлені вони із українськими народними піснями та чи унаслідуються народні традиції у їхніх родинах. Для вирішення мети учні відповідали на такі питання:

1). «Співають у Вашій родині українські народні пісні?»;

2). «Слухаєте Ви українську класичну музику?;

3). «Співаєте Ви пісні українською мовою?»;

4). «Чи знаєте Ви про життя музичних діячів України?»;

5). «Подобаються Вам українські народні танці?».

За результатами анкетування можна окреслити таку діаграму (у %):

Рис. 1 Результати анкетування учнів 5 класів

Аналіз проведеного анкетування дав змогу зробити висновок, що учні 5 класів здебільшого цікавляться життям музичних діячів України, охоче співають українські народні пісні та танцюють українські народні танці. Нажаль достатньо невелика кількість учнів співає вдома українські народні пісні та слухає українську класичну музику, тому під час формування навчального плану на заняттях з мистецтва, української літератури та історії рідного краю варто було б більше уваги приділити заходам, які спонукали б учнів до розуміння глибини українських традицій та історії Батьківщини.

Анкетування учнів 6 класів передбачало виявити знання учнів щодо ролі українського мистецтва у світі та вміщувало такі питання: «Знаєте Ви українських виконавців?»; Чи цікавить Вас історія української класичної музики?»; «Знайомі Вам українські  твори і виконавці, що стали відомими на весь світ?»; «Чи співаєте Ви вдома українські народні і сучасні пісні?»; «Чи дивитесь Ви українські музичні програми і шоу по телебаченню?». Висновки анкетування унаочнено нижче у діаграмі (у %):

Рис. 2 Результати анкетування учнів 6 класів

За даними діаграми можна стверджувати, що у порівнянні з учнями
5 класів учні 6 класів обізнані та більше цікавляться українським мистецтвом та музикою. Вони із задоволення слухають українських виконавців, співають сучасні українські пісні та дивляться українські музичні шоу по телебаченню. Нажаль невеликий відсоток шестикласників цікавиться українською класичною музикою, у зв’язку з цим варто додати у позашкільні заходи відвідування опери або філармонії з метою зацікавлення учнів змалечку історією української музики та формування в них мистецьких компетентностей.

Метою анкетування учнів 7 класів було встановити, чи ідентифікують себе учні 7 класу із сучасним українським мистецтвом. Досягнення поставленої мети передбачало отримання відповіді на такі питання: «Чи співаєте Ви сучасні українські пісні?»; «Чи знаєте Ви сучасну українську рок-музику?»; «Цікавить Вас інформація про українських виконавців поп-музики?»; Чи відвідуєте Ви концерти українських виконавців?»; «Чи співають у Вашій сім’ї сучасні українські пісні?».

Рис. 3 Результати анкетування учнів 7 класу

Як зображено на рис. 3, більшість учнів 7 класів залюбки співає сучасні українські пісні й народні українські пісні та цікавляться інформацією про життя та творчість українських виконавців. Нажаль лише деякі учні мають змогу відвідувати музичні концерти, проте це жодним чином не зменшує їхню зацікавленість у національному мистецтві.

Отже, за результатами анкетування важливо зазначити таке: у навчальному процесі необхідно визначити форми, засоби, прийоми та методи, які у майбутньому мають стати пріоритетними під час організації навчального процесу та дозволять формувати в учнів патріотичне ставлення. У результати корекції навчального процесу очікується:

-  формування в учнів громадянських та мистецьких якостей, складовими яких є моральна та політична культура, почуття власної гідності, патріотичної свідомості та вболівання за суспільні ідеали, за розвиток держави, за національні цінності та добробут народу і України;

- розширення кругозору учнів у мистецтві та традиція українського народу;

- розвиток спеціальних навичок з предметів, зокрема з «Мистецтва».

Реалізація ідеї громадянського та мистецького становлення особистості учнів зумовлює необхідність формування нового етапу музично-естетичного виховання в навчальному процесі національної школи. У підлітковому віці саме навчальна діяльність виступає провідною ланкою, яка здатна впливати на соціокультурний розвиток особистості, психіку учнів, процес самопізнання та самоусвідомлення. Ці процеси зумовлені у підлітків конкретними умовами, які впливають на учнів безпосередньо та опосередковано через їхню громадянську та мистецьку компетентність. Формування таких компетентностей має бути спрямоване на користь своєї нації та формування національної самосвідомості учнів.

Потенційні можливості впровадження сучасних методів формування мистецьких компетентностей учнів на уроках музичного мистецтва стають формуючими факторами лише за умови художнього відношення особистості до мистецтва, яке можливо сформувати і розвивати тільки в процесі поступового, цілісного, безперервного навчання й виховання школярів на уроках музичного мистецтва в школі. Отже, урок музичного мистецтва є тим середовищем, у якому розгортається процес взаємодії, спілкування між вчителем і учнем, вчителем і музикою, учнями і музикою тощо. Діяльність педагога на уроках музичного мистецтва "на всіх етапах є спілкуванням і потрапляє під вплив спілкування", яке вчитель організовує в різних видах та формах музичної діяльності учнів, спрямованої на формування компетентностей учнів.

Література

1. Болдырев Н.И. Методика воспитательной работы в школе: Учеб. пособие для студ-в пед. институтов. 2-е изд., испр. и дополн./ Н.И. Болдырев. – М.: Просвещение, 1981. – 223 с.

2. Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Посібник для студентів вищих навчальних закладів/ О.І.Вишневський. -Дрогобич, Коло, 2003. – 528 с.

3. Вудка М.В. Формування мистецьких компетентностей на уроках музичного мистецтва та художньої  культури / М.В. Вудка. – Тернопіль – Харків: Ранок, 2011. – 144 с.

4. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії/ А.І.Зязюн, Г.М.Сагач. – К.: АПН України, Ін-т педагогіки і психології професійної освіти, 1997. – 302 с.

5. Концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 рр. / МОН України. – К., 2015. – 10 с.

6. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні / МОН України. – К., 2012. – 27с.

7. Навчальні програми:  «Мистецтво. 5-9 класи» / авт..Л.Масол, О.Коваленко, Г.Сотська, Г.Кузьменко, Ж.Марчук, О.Константинова, Л.Паньків, І.Гринчук, Н.Новікова, Н.Овіннікова. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

8. Олексюк О.М. Формування духовного потенціалу студентської молоді в процесі професійної підготовки: Автореф. дис. ...д-ра пед.наук: 13.00.01, 13.00.04 / О.М. Олексюк. – Київ. ун-т ім.Т.Шевченка. – К., 1997. – 50 с.

9. Падалка Г.М. Учитель, музика, діти/ Г.М.Падалка. – К.: Муз.Україна. – 1982. – 144 с.

10. Рудницька О.П. Формування музичного сприйняття в системі розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя. Дис. ...д-ра. пед. наук: 13.00.01/О.П.Рудницька. – К., 1994. – 431 с.

11. Стеценко К.: Спогади. Листи. Матеріали / укл., перед. Є. С. Федотов. – К.: Музична Україна, 1981 (Жовтень). – 480 с.

12. Сайт Міністерства освіти і науки України / http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/metoduchni.html

13. Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах / http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/47154/

14. Музичне мистецтво як засіб формування національної свідомості / http://bo0k.net/index.php?bid=9125&chapter=1&p=achapter

15. Музичне мистецтво як засіб формування національної самосвідомості в учнів на уроках музики в сучасній українській школі (методичний аспект) / http://docplayer.net/58901616-Muzichne-mistectvo-yak-zasib-formuvannya-nacionalnoyi-samosvidomosti-v-uchniv-na-urokah-muziki-v-suchasniy-ukrayinskiy-shkoli-metodichniy-aspekt.html

16. Розвиток ключових компетентностей учнів у сучасній школі / https://www.slideshare.net/yulyacheholka/ss-66070201