Поетична осінь
Інформаційна картка виховного заходу
Назва |
Поетична осінь. |
Мета |
Виховувати любов до природи,поетичного слова, виховувати спостережливість. |
Учасники заходу |
Учні 2-го класу. |
Оформлення залу |
Букети, вінки з осіннього листя, кошики з фруктами, овочами. |
Музичне оформлення |
Фонограми дитячих пісень. |
Хід виховного заходу
Звучить тиха музика. Вчитель. Осінь – чарівна, щедра пора. В золото одягнуті дерева, в садах духмяні яблука і груші. Цвітуть чорнобривці і повняки. Як не описати цю красу у віршах, не намалювати картини, не створити музики. Адже поети, художники, композитори черпають натхнення в природи.
1 учень. Сьогодні – всі слова про осінь, і вірші осінні Бо по жовтім листі ми до школи йдем. За вікном картини, чарівні та дивні. В небі ні пташинки, а на серці щем.
2 учень. Йде осінь по землі - немов царівна, Красива, яскрава, чарівна. Плоди смачні всім дарує І навкруги усе фарбує.
3 учень. Осипається з дерев жовтень - жовте листя, Ходить по саду в золотім намисті. Ходить осінь по саду, яблука збирає І маленьких діточок щедро пригощає.
4 учень. Осінь захоплює, осінь вражає Дивом – красою і барвами квіт. То вона щедро тепло посилає, То умиває дощиком світ. То аж засвітиться в золото вбрана, Ніби царівна велична стоїть, Вся чарівна, кольорова, багряна Тихо чекає і мудро мовчить. То засумує із вітром у парі, Шелестом, шумом зашурхотить. Крапне дощами із сірої хмари, Листям вологим додому летить.
5 учень. Земля вкривається жовтим цвітом Не так, як це буває літом. Жовте листячко летить, Під ногами шурхотить.
Учень 6. Пора ця просто чудова! Щодня в природі якась обнова. Коли ж під сонечком осінь сміється, Тоді чарівною здається.
7 учень. Коли вона загляне в сад – Наллється соком виноград. І кислі яблука ранет Солодкі стануть, наче мед. Коли огляне баштани – Наллються гордо кавуни. І залишається в хустках Товста капуста на грядках. Як помандрує по гаях З чарівним пензлем у руках – Все розмалює по путі, Берези стануть золоті! І ми її уклінно просим: Заходь у гості, славна осінь! (Разом)
Осінь. Ось я за сосною, Ось і листя в’яне. Осінь я… За мною Йдуть густі тумани. Осінь я… Осоння листям засипаю. Осінь я… Трави сонні додолу згинаю Ранками імлиста Вдень – як позолота. Обриваю листя – Це моя робота. ( А. М ’ястківський)
Осінь. Любі діти! Я подорожую Землею не одна. Мої супутники три місяці: Вересень, Жовтень, Листопад.
Вересень. Відлетіло тепле літечко. Промайнуло тай усе. Непомітно підкрався вересень. День коротшим уже стає. У теплі краї відлітають Сонцелюби – ластівки й журавлі. Не страшні їм тепер заметілі На далекій південній землі.
Учень. Звозить вересень в комори кавуни і помідори, спілих яблук, груш і слив цілі гори натрусив. І вантажить гарбузи На машини і вози… Йде до гаю, де гриби Виростають щодоби. На чолі іскриться піт – Сто турбот і сто робіт.
Гра « Звари український борщ».(Діти вибирають овочі, які потрібно для українського борщу і кладуть їх у казанки. Вчитель перевіряє, чи учні знають, як зварити борщ).
(Звучить пісня «Збирай урожай». Муз. А. Філіпенка. Сл. Т. Волгіної).
Учениця. Прийшла осінь, люба, мила, дітям на потіху, Груші всі позолотила У годину тиху. Ще червону фарбу мала Осінь – мальовнича Яблучка помалювала на обидва личка. І куди лиш не ходила у годину тиху, весь садочок прикрасила дітям на потіху.
Марійка Підгірянка
Жовтень. Торкнувся жовтень зелених листочків, Їм фарби золоті роздав. У всіх лісах, у всіх садочках Чарівний красень побував. Змінив нараз усе довкола У колір сонця все прибрав, І в лісі у часи дозвілля З вітром на органі грав.
Дівчинка. Облітає листя, Висохла трава. Дивиться з ялиці Заспана сова. Лис послухав тишу, Кинувся на мишу, А спіймав – листок. Стежечка розмита Повертає вбік, Де стояло літо – Виріс боровик.
Хлопчик. З дідусем у ліс пішли, Велетня гриба знайшли. Обминем бліду поганку, І отруйних мухоморів. Он маслята й сироїжки Назбираємо ще трішки Всі гриби у нас їстівні, - Бо ж бабуся перевірить. Олександр Височанський
(Звучить пісня «Падає листя». Муз. М. Красєва. Сл. М.Івансен). Учениця. (Звертається до осені). Щедра осінь і багата З подарунками прийшла. Тож дозволь нам запитати: Всі. Що ти осінь принесла? Осінь. Принесла пшениці. Всі. Будуть паляниці! Осінь. Ось городинка для вас. Всі. Буде суп і борщ у нас! Осінь. Стиглі яблука, мов жар. Всі. На варення, на узвар. Учні. Чи хорошу ти погоду В подарунок нам дала? Осінь. Дощ! Дощ! (розсипає нарізаний з кольорового паперу «дощ»).
Учень. Вже, напевно, п’ятий день цей осінній дощ іде. Я стрибаю – він іде. Я спиняюсь – він іде! Та куди там – він іде. Ех, знайти б од нього ключик, тай закинути кудись, щоб спинився дощ колючий, Щоб хоч трішечки не ливсь. Я б на двір тоді побіг, Я б гукнув у тишу: -Гей, веселий білий сніг, Прилітай скоріше.
Листопад. Небо сіре – сіре, і пташок немає У безлистім гіллі вітерець гуляє. Він зриває листя і кида під ноги. Ними він вистилає всі стежки й дороги. Килимами цими осінь йде по краю, А холодний вітер їй пісні співає.
(Звучить пісня «Шпачок прощається». Муз. Т.Попатенко. Сл. М. Івансен).
Вчитель. А тепер перевіримо, як ви вмієте слухати. - Яка ж осінь? Спробуймо і ми складати вірші про осінь. Йде осінь по землі – немов царівна, Красива, яскрава,(чарівна). Весела, щедра і багата В садочку яблуня (крислата). І груші медом всі налиті, Смачні, солодкі, (соковиті). Осіннє листячко летить І під ногами (шурхотить).
Вчитель. А наші гості спробують доповнити речення. - Осінь збирає, а зима (поїдає). - Весна багата на квіти, а осінь на (плоди). - Восени і горобець( багатий). - Посієш вчасно, вродить (рясно). Вчитель. Молодці! Всі дуже гарно справилися із завданнями. Звучить спокійна мелодія, під звуки музики дівчинка – осінь говорить слова.
Осінь. Осінь спати захотіла, Землю листом застелила Тільки вітер налетів, Гратись з листям захотів, Осінь золото лічила, Під березами спочила…
Вчитель. На зміну осені прийдуть засніжена зима, квітуча весна, гаряче літо. Але сьогодні за вікном золота осінь і золоті листочки під тиху музику танцюють вальс.( Дівчатка з листочками в руках танцюють вальс).
Додаток. На фото учні під час свята « Поетична осінь».
Додаток. На фото учні під час свята « Поетична осінь».