1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Виховний захід "Полум'я погаслих свічок"

Про матеріал
Виховний захід має на меті сприяти грунтовному оволодінні учнями достовірної і повної інформації про ВІЛ (СНІД), шляхи його передачі, розвінчення міфів, привернути увагу до даної проблеми, націлити на толерантне ставлення до людей, які живуть із ВІЛ.
Перегляд файлу

Виховний захід “Полум’я погаслих свічок”

1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом

У всьому світі цього дня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе глобальна епідемія. Можна згадувати і оплакувати тих, хто вже помер або смертельно хворий, можна говорити про масштаби трагедії і про те, що лише чума ХХ, а тепер вже і ХХI століття загрожує існуванню людства…

«Всесвітній день боротьби зі СНІДом» вперше проголосили 1-го грудня 1988 року Всесвітньою організацією охорони здоров'я після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширенню обміну інформацією по ВІЧ/СНІДу. Що щорік відзначається 1-го грудня Всесвітній день служить справі зміцнення організованих зусиль по боротьбі з пандемією Віл-інфекції і СНІДу, що поширюється по всіх регіонах світу. Організовані зусилля направлені на зміцнення суспільної підтримки програм профілактики поширення ВІЧ/СНІД, на організацію навчання і надання інформації по всіх аспектах ВІЧ/СНІД. 

Символом боротьби зі СНІДОМ є червона стрічка, жодна акція в цій області не обходиться зараз без неї. Ця стрічка як символ розуміння СНІДУ була задумана весною 1991 року. Її ідея належить художникові Франку Муру. Він жив в провінційному містечку штату Нью-Йорк, де сусідня сім'я носила жовті стрічки, сподіваючись на благополучне повернення своєї доньки-солдата з Персидської затоки. 

Стрічки як символ з'явилися вперше під час Війни в Затоці. Зелені стрічки, схожі на перевернену букву «V», стали символом переживань, пов'язаних з вбивствами дітей в Атланті. Художник вирішив, що стрічка могла бути метафорою і для СНІДУ теж. 

Ідея була прийнята групою «Visual Aids». Оскільки організація складалася з професійних художників і менеджерів від мистецтва, реклама видимого символу боротьби зі СНІДОМ була зроблена вельми вдало. Все почалося дуже просто. Ось уривок з ранньої рекламної листівки «Visual Aids»: «Відріжте червону стрічку 6 сантиметрів завдовжки, потім скрутіть у верхній частині у формі переверненої «V». Використовуйте англійську шпильку, щоб прикріпити її до одягу». 

Проект «Червона стрічечка» був офіційно розпочатий на 45-ій щорічній церемонії вручення винагород «Tony Awards» 2 червня 2000 року. Всім номінантам і учасникам було запропоновано (і досить успішно) надіти такі стрічки. Згідно прес-релізу що анонсує проект «Червона стрічечка»: «Червона стрічка (перевернене «V») стане символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДУ. Найбільша надія, пов'язана з цим проектом, - це те, що 1-ого грудня, у Всесвітній день боротьби з СНІДОМ, ці стрічки носитимуть у всьому світі».

 І червона стрічка завоювала величезну популярність. Вони все частіше з'являлися на одворотах піджаків, полях капелюхів - скрізь, де лише можна приколоти англійську шпильку. За наступних декілька років, стрічки стали частиною дресс-кода для вибраних не лише на церемоніях Тоні, але і на Оскарі і Еммі також.

 

Україна займає одне з перших місць в Європі по темпах поширення Віл-інфекції. Кількість українців, які живуть з ВІЧ/СНІДом сягає більше 100 тисяч чоловік, серед них понад 10 тисяч - діти. Щодня Віл-інфекція вражає близько 40 громадян країни, 8 - вмирає від СНІДу.

 Всесвітня організація охорони здоров'я визнала Україну лідером у виконанні заходів впровадження в інших регіонах Європи.

 Реалізація програми боротьби з ВІЧ/СНІДом знаходиться під особистим контролем Президента України

 

 

Тема сьогоднішнього заняття „1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом". Воно присвячене проблемі профілактики ВІЛ/СНІДу і не тільки. СНІД – одна з найважливіших і трагічних проблем, що виникли перед людством наприкінці XX сторіччя. Та головна проблема навіть не в тому, що Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) офіційно зареєструвала понад 40 мільйонів ВІЛ-інфікованих та 16 мільйонів померлих. Ми вже звикли, що 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Проблема в тому, що ми, як і багато років тому, не хочемо всерйоз сприймати факт, що живемо в світі, в якому існує вірус імунодефіциту людини, і повірити, що проблема СНІДу і його наслідків безпосередньо стосується кожного.

Сьогодні ми разом з вами відкриємо очі на глобальну проблему не тільки нашої держави, а й усього людства. Це пандемія ВІЛ/СНІДу. Але спочатку перевіримо що ви знаєте про цю хворобу:

У 1981 році мало хто звернув увагу на повідомлення у щотижневому

захворюваністьісмертність, повідомлялося, що в Лос-Анджелесі 5 молодих гомосексуалістів захворіли рідкісною формою пневмонії і двоє з них померли. У наступні декілька тижнів додалися нові факти.

У всіх хворих таємничим чином відмовляла імунна система.

Ведучий 2 Світ вступив в еру СНІДу. Людство живе у страху перед цією недугою.

Цифри про чисельність заражених і хворих усе зростають і стають застарілими вже на

момент публікації.

Ведучий 1 Але навіть письменники-фантасти не змогли передбачити, що

наприкінці другого тисячоліття нашої ери виникне така загроза для людства. Що в

глибини людського організму проникне не випромінювання атомного реактора чи

космосу, не новий пестицид, а представник мікросвіту - вірус-убивця, який неминуче

приведе зараженого ним до загибелі. 1987 — на сесії Генеральної Асамблеї ООН Всесвітньою Організацією

Охорони Здоров'я (ВООЗ) прийнято глобальну стратегію боротьби зі СНІДом. В Україні

зареєстровані перші 6 випадків ВІЛ-інфікування серед громадян країни та 75 випадків

Ведучий 4 1988 — 1 грудня оголошено Всесвітнім Днем Боротьби зі СНІДом.

Зареєстровано першу смерть від СНІДу в Україні.

1995 — в Україні поширення ВІЛ-інфекції/СНІД набуло епідемічного

характеру, зареєстровано 1490 випадків інфікування за рік.

Існує кілька теорій про його походження:

  Теорія Роберта Галло. Цей вчений вважає, що первісними носіями ВІЛ-інфекції були зелені мавпи, що живуть в Африці. У якийсь момент небезпечний ретровірус зміг подолати міжвидовий бар’єр і передався людям. Крім зелених мавп, до групи ризику потрапили і деякі інші види приматів, наприклад, мангабіт африканський і шимпанзе, так як в їх крові були виявлені антитіла до ВІЛ. А ось звідки взявся цей ретровірус у мавп, поки ніхто не знає.

  ВІЛ – помилка вчених. Деякі вважають, що цей смертельно небезпечний вірус є результатом невдалого експерименту, в ході якого вчені в сімдесятих роках 20-го століття намагалися створити щеплення від гепатиту і поліомієліту. Саме в цей час в США були вперше зареєстровані випадки СНІДу у людей. До речі, вакцини проти поліомієліту та гепатиту створюються саме з біологічного матеріалу шимпанзе. І тут не можна не помітити зв’язок з попередньою теорією.

  ВІЛ – такого захворювання немає! Є антиретровірусна терапія, яка в подальшому і викликає у людини СНІД. Виходить, що ВІЛ – це всього лише казка фармацевтичних компаній, які хочуть таким чином заробити більше грошей.

  ВІЛ – це біологічна зброя, яке створили американські вчені для того, щоб підірвати позиції СРСР у світі.

Вчитель: Я зачитуватиму твердження по черзі кожній групі, а ви будете відповідати, що це – факт, чи вигадка. За кожну правильну відповідь групі зараховується бал. Якщо група не відповідає або дає невірну відповідь – надається спроба (і бал) іншій групі.

Твердження

Правильна відповідь

Коментар для вчителя

1.

ВІЛ і СНІД – одне і те ж саме.

Ні

ВІЛ – це вірус, який руйнує імунну систему людини, а СНІД – комплекс симптомів (синдром), які виникають на останній стадії розвитку інфекції.

2.

За зовнішнім виглядом ви можете припустити, що особа – носій вірусу ВІЛ.

Ні

Зовні ВІЛ-інфікований нічим не відрізняється від інших людей. Характерні симптоми виникають лише на пізніх стадіях захворювання і можуть бути розпізнані лише медиками.

3.

Поцілувавши ВІЛ-позитивного, ви теж заразитесь.

Ні

Концентрація вірусу в слині недостатня для зараження (випадків не зафіксовано). Без контакту з кров'ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена.

4.

ВІЛ інфікуються тільки повії, наркомани і гомосексуалісти.

Ні

ВІЛ може заразитися будь-хто. Ймовірність зараження пов'язана з поведінкою людей.

5.

Постільна та натільна білизна ВІЛ-інфікованого не є заразною.

Так

Не зафіксовано жодного випадку передачі вірусу таким шляхом.

6.

Ви можете заразитися ВІЛ у школі, де навчається хвора або інфікована людина.

Ні

Абсолютно безпечно перебувати поруч з ВІЛ-інфікованим, в тому числі і в школі. Обережності вимагає тільки контакт з кров'ю.

7.

Якщо ви здорові та дужі, то не можете заразитися ВІЛ.

Ні

ВІЛ може заразитися будь-хто.

8.

Можна заразитись ВІЛ через рушники,

мило, мочалку.

Ні

Не зафіксовано жодного випадку передачі вірусу таким шляхом. Але так можна «підхопити» багато інших інфекцій.

9.

Особи, які вживають наркотики, можуть передати вірус ВІЛ іншим особам, якщо вони користуються спільною голкою.

Так

В крові вірус знаходиться у високій концентрації. Для інфікування при ін'єкції достатньо крапельки крові в голці. В шприц при проколюванні вени, як правило, потрапляє невелика кількість крові, достатня для зараження.

10

Можна відразу після інфікування визначити, чи відбулося зараження.

Ні

Має пройти певний час (період вікна – 3-6 місяців), поки в організмі з'являться антитіла, які зможе виявити тест. Щоправда останнім часом з'явилися тести, які виявляють частинки вірусу, але вони на сьогодні недоступні через високу вартість.

11

Вітаючись за руку, можна заразитись ВІЛ.

Ні

Шкіра є природнім бар'єром для ВІЛ. Навіть потрапляння інфікованої крові на здорову шкіру цілком безпечне.

12

Людина може бути інфікованою ВІЛ і не знати про це.

Так

Більшість людей не підозрюють, що інфіковані і дізнаються про це випадково.

13

Спільне користування фонтанчиком для питної води небезпечне.

Ні

Без контакту з кров'ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена

14

Оскільки ВІЛ невиліковний, краще і не знати, інфікований ти, чи ні

Ні

Незнання має кілька негативних наслідків:

1.​ людина не отримуватиме своєчасного лікування (розвиток СНІДу);

2.​ піддає ризику зараження партнерів;

3.​ не вживає необхідних заходів для запобігання іншим інфекціям, які для ВІЛ-інфікованого є серйозною загрозою.

15

Домашні тварини не переносять ВІЛ.

Так

Вірус імунодефіциту людини не виживає в організмі домашніх тварин

16

Без лікування від інфікування ВІЛ до розвитку СНІДу минає від 2 до 15 років.

Так

Приблизно такий час потрібен ВІЛ, щоб зруйнувати опір імунної системи і викликати появу симптомів, що складають синдром набутого імунодефіциту людини.

17

Вірус ВІЛ може передаватися при переливанні крові.

Так

Кров донорів перевіряється на наявність ВІЛ. Але не виключене інфікування в разі термінового переливання неперевіреної крові.

18

Є ліки від СНІДу.

Ні

На сьогодні немає ліків, здатних подолати СНІД. Але є препарати, здатні значно знизити вірусне навантаження на організм і продовжити життя хворому.

19

Комахи, які смокчуть кров, переносять

ВІЛ.

Ні

Вірус гине в шлунку комах-кровососів.

20

ВІЛ-інфікований – це той, у кого тести виявили ВІЛ.

Ні

Інфікованою ВІЛ може виявитись людина, яка про це не підозрює, якщо у неї були незахищені статеві контакти, контакт з інфікованою кров'ю тощо.

21

ВІЛ-інфікований повинен повідомляти про свій статус в школі/на роботі

Ні

Закон захищає права ВІЛ+ людей. Ніхто не має права розголошувати факт інфікування чи вимагати довідки "на СНІД", окрім самого ВІЛ+ за його бажанням.

22

Існує аналіз крові, що визначає, чи заражені ви ВІЛ.

Так

Більшість тестів можуть визначити лише наявність в крові антитіл, які з'являються через 3-6 місяців після інфікування. Нові тести показують наявність власне часток вірусу. Проте вони не с доступними.

23

Спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом може призвести до зараження.

Ні

Без контакту з кров'ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. Не зафіксовано жодного випадку зараження при контакті зі слиною, сльозами чи потом.

24

ВІЛ передасться при обіймах.

Ні

 

25

Чхання та кашель поширюють ВІЛ.

Ні

Небезпеку може становити тільки кровохаркання, яке виникає при запущеному туберкульозі, інших патологіях легень.

26

Розвиток СНІДу в організмі інфікованого можна значно сповільнити спеціальними препаратами.

Так

Існують антиретровірусні препарати, які значно сповільнюють розвиток інфекції і знижують концентрацію вірусу.

27

Вірусом ВІЛ можуть заразитися лише чоловіки.

Ні

ВІЛ вражає людей незалежно від статі.

28

Плаваючи в басейні, можна заразитись ВІЛ.

Ні

Концентрація вірусу в воді буде замалою, навіть якщо у неї потрапить кров ВІЛ-інфікованого.

29

Проколюючи вуха чи наносячи татуаж спільною голкою, можна інфікуватись

Так

На кінчику голки міститься достатня кількість крові з ВІЛ для інфікування при проколюванні шкіри. До того ж є ризик передачі інших інфекцій

30

Монети та паперові гроші можуть стати джерелом зараження ВІЛ.

Ні

Без контакту з кров'ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена Проте є ризик передачі інших інфекцій

31

Можна заразитись ВІЛ беручись за дверні ручки чи користуючись унітазом разом з ВІЛ+.

Ні

Без контакту з кров'ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. Проте є ризик передачі інших інфекцій.

32

Годування немовляти груддю ВІЛ-інфікованою матір'ю приводить до зараження ВІЛ.

Так

Вірус проникає в грудне молоко. Хоча відомі випадки, коли інфікування не відбувалося. Антиретровірусна терапія знижує ризик зараження.

 

У пресі неодноразово публікувалися розповіді про чудесне одужання від ВІЛ-інфекції, але до 2006 року ні одне з таких повідомлень не отримувало підтвердження з боку наукового співтовариства. У 2006 році з'явилася інформація про те, що завдяки пересадці, проведеної ВІЛ-позитивному пацієнту, що страждав також від лейкемії, лікарям вперше вдалося повністю знищити ВІЛ в організмі живої людини. 40-річний американець не дає інтерв'ю і вважає за краще зберігати своє ім'я в таємниці. За місцем проведення операції його називають просто "берлінський пацієнт".

Aids.ru публікує уривки з бесіди кореспондента журналу POZ з провідним дослідником amfAR (американського фонду досліджень в області СНІДу) доктором Джефрі Лоуренсом (Jeffrey Lawrence), який є організатором групи вчених, що займаються випадком "берлінського пацієнта".

Доктор Лоуренс пояснює, яким чином пересадка стовбурових клітин від донора з генетичною особливістю - мутацією "дельта-32 CCR5" - призвела до зникнення ВІЛ з організму "берлінського пацієнта". Він також докладно розповідає, на чому заснована його впевненість у тому, що пацієнт дійсно вилікувався від ВІЛ. На жаль, операції з пересадки пов'язані з дуже великим ризиком для життя, а підібрати відповідного донора дуже важко, тому масове застосування трансплантації для лікування ВІЛ-інфекції неможливо. Однак не виключено, що в майбутньому лікарі навчаться відтворювати захисний ефект мутації "дельта-32 CCR5" у власних клітинах будь-якої людини.

Давайте почнемо з самого початку. Расскажіте про пацієнта, який, судячи з усього, вилікувався від ВІЛ-інфекції.

Я вже кілька років досліджую цей випадок, щоб спробувати відтворити те, що сталося.

Пацієнт - чоловік 42 років. Взагалі-то він з Сіетла (США), але зараз живе в Німеччині. ВІЛ-інфекція була виявлена ??у віці 30 років, була призначена антиретровірусна терапія. Лікування проходило успішно, вірусне навантаження в крові була невизначуваним при імунному статусі вище 400. Це був зразково-показовий пацієнт, який міг би служити рекламою сучасного підходу до лікування ВІЛ-інфекції. Самопочуття пацієнта було нормальним, ніяких ускладнень не було.

На жаль, в березні 2007 року, коли пацієнту було 40 років, у нього виявили лейкемію, а саме мієлогенну гостру лейкемію, при якій зазвичай показана пересадка кісткового мозку. Пацієнт звернувся до берлінського гематолога доктору Геро Хюттера (Gero Huetter), який призначив стандартний курс хіміотерапії. Через сім місяців стався рецидив лейкеіі. В цьому не було нічого незвичайного - рецидиви наступають десь в 50% випадків. Було призначено лікування, що вважається стандартним при рецидивах лейкемії. Крім цього, було вирішено провести пересадку стовбурових клітин. На відміну від клітин кісткового мозку, процедура отримання яких дуже болюча і проходить під наркозом, стовбурові клітини отримують просто з крові донора.

В даному випадку при підборі донора лікарі вирішили піти на крок далі, ніж зазвичай. Коли шукають донора стовбурових клітин або кісткового мозку для пацієнтів з лейкемією - як ВІЛ-позитивних, так і ВІЛ-негативних - як правило, звертаються до всесвітнього реєстру потенційних донорів. У цій комп'ютерній базі даних на сьогоднішній день близько 13 мільйонів чоловік. З 13000000 лікар відібрав 232, які підходили "берлінському пацієнту" по типу тканин. Якби будь-який з цих 232 чоловік погодився стати донором, стовбурові клітини ідеально підійшли б для пересадки. Однак за згодою пацієнта доктор пішов на один крок далі.

Лікарю прийшла в голову блискуча думка. Він подумав: а давайте спробуємо вилікувати не тільки лейкемію, але заодно і ВІЛ-інфекцію. Ідея полягала в тому, щоб перевірити всіх 232 потенційних донорів на наявність генетичної мутації, яка робить клітини невразливими практично для будь-якого відомого підтипу ВІЛ.

Мутація "дельта-32 CCR5" відносно мало поширена, але я не назвав би її рідкісною. Така особливість зустрічається десь у 1-2% жителів Північної Америки і Західної Європи, приблизно у 4% скандинавів. У африканців, афроамериканців і азіатів така мутація не виявлена, що пов'язано з історією розділення на генетичні групи в далекому минулому.

Як виникла ця мутація?

Мутацію "дельта-32 CCR5" відкрили близько 10 років тому. Власне, одна з груп вчених, які виявили її, фінансувалася фондом досліджень в області СНІДу amfAR, співробітником якого я є. Відомо, що щасливчики, що успадкували мутацію "дельта-32 CCR5" від обох батьків - мовою фахівців це називається терміном "гомозиготний" - є невразливими для більшості різновидів ВІЛ.

Пересадка пройшла успішно, але приблизно через рік у пацієнта знову почала розвиватися лейкемія. Потрібна була друга пересадка. За цей час, хоча пацієнт припинив прийом антиретровірусних препаратів, вірусне навантаження залишилася невизначуваним, а імунний статус - відносно високим. Вірус пропав, а кількість Т-клітин залишилося високим - в цьому і полягає диво.

Поясніть, будь ласка, навіщо пересаджують стовбурові клітини і що саме відбувається при цій операції?

Завдання полягає в тому, щоб знищити всі уражені лейкемією клітини в організмі людини. Лейкемія - це рак білих кров'яних тілець. Щоб позбутися від усіх хворих клітин, людині дають величезну кількість препаратів, які є токсичними для кровотворних клітин - стільки, скільки людина в змозі витримати.

В даному випадку пацієнту було всього 40 років, його організм був дуже витривалим. Він проходив променеву терапію, причому його опромінювали повністю. Йому давали два препарати, що пригнічують імунну систему, а також сироватку, яку отримують від кролика, імунізованих людськими Т-клітинами. Така сироватка містить своєрідне антитіло, здатне знищувати Т-клітини. Крім цього, пацієнт отримував безліч препаратів, які вбивають не тільки ракові клітини, а й взагалі будь-які клітини імунної системи.

Що таке СНІД? Що ви знаєте про цю хворобу? (Власна думка)

2. Чи спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) СНІД? (Так)

3. Чи уражає ВІЛ імунну систему організму? (Так)

4. Чи відрізняються за зовнішнім виглядом ВІЛ-інфікований та хворий на СНІД від здорової людини? (Ні)

5. Чи передається СНІД через поцілунок? (Ні)

6. Чи передається СНІД через нестерильний медичний інс­трументарій? (Так)

7. Чи допоможе використання презерватива під час стате­вих контактів уберегтися від СНІДу? (Так)

8. Чи можна виявити вірус відразу після інфікування? (Ні)

9. Чи проводить держава політику:

а) на виявлення хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих; (Так)

б) на ізолювання їх від суспільства? (Ні)

10. Чи має медицина ліки від СНІДу, вакцину, що пере­шкоджала б інфікуванню? (Ні)

 

docx
Додано
31 січня
Переглядів
62
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку