Виховний захід, присвячений до Дню Соборності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід,

присвяченого Дню Соборності України

«Нехай нерозмежованою залишиться навіки!»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                  Підготувала

 Класний керівник

Ольга ШВАЯ

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2024 рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: виховання національної свiдомостi учнів i людської гідності, відродження паростків духовності, формування рис громадянина української держави; поглиблення знань про історичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження інтересу до поглибленого вивчення історії та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любові до Батьківщини, виховання якостей громадянина, який братиме активну участь у формуванні майбутнього своєї держави.

 

 

Обладнання : Державна символіка, телевізор, відеофільм, презентація до проведення заходу, книжкова виставка, свічки, учні у вишиванках, музичний супровід.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай нерозмежованою залишиться навіки!

 

Ведучий. Дорогі гості, учні, вчителі! Сьогодні в нас велике свято – День Соборності України, свято рідного краю, свято  нашої держави.

 Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна —  Україна.

 

Сценка

На сцені з 'являється мати - Україна і троє синів

Диктор. Давно-давно жила жінка і було у неї три сини.

Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю,

Готові були віддати за неї своє життя.

 Син 1. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ.

 Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе. 

Диктор. Минув час, син став князем і дали йому ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.

 Син 2. Пустіть, мамо, мене світ подивитися.

 Україна. Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір. 

Диктор. Одержав син імення - Прапор. А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня.

 Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос.

 Диктор. І одержав син за свій голос і величний спів  ім'я – Гімн.

Син 1.Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила,

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

 

Син 2.Синьо-жовтий прапор України –

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ – і вільний, і щасливий.

 

Козацький марш

(діти виносять прапор України)

Син 3.Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном.

 

Звучить Державний Гімн України

 

Українка..

Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

 

Українець.                                   

Нехай же лине добре слово,

Звучить так щиро і вагомо

Про нашу неньку-Україну,

Найкращу, дорогу, єдину!

 

Ведучий. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.

 

Ведучий.  Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

 

Ведучий.Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідну українську пісню,  рідне слово.

 

Українець.                                                                         

Не вір у те щастя,

Що десь в чужині,

Хоч і зове, і кличе,

На світі є Україна одна –

Там журавлі курличуть.

 

Українка.                                                                                               

 Я україночка від роду

Землі цієї я краплинка

Я – доля рідного народу

Його дитина – українка..

Учень  1. Родитись українцем —
Це велика Честь i слава.
Рiдний край свiй полюбити
Найважливiша справа
В нiм пливуть глибокi рiки,
І шумлять степи безкраї,
Стрункi гори пнуться в хмари,
Синьооке море грає.
Буйне збiжжя колосисте
На врожайних росте рiллях.

Учень 2. Але, щоб цю землю свою
Мiцно, щиро покохати,
Добре вивчити, пiзнати.
Треба знати те, як предки
На землi цiй колись жили,
Як грудьми своїми
Заступали, боронили,
Як невпинно працювали,
І боролися завзято,
Щоб їх люба Україна
Була дужа i багата.

Учень 3. Як спитають мене люди,
Хто я, тодi скажу їм:
Що я українець щирий,
Український в мене дiм!

І для України в мене
Серце iз любовi б’є,
Я за Україну
Вiддам все життя своє.

Учень 8. Ми всi дiти українські,
Український у нас рiд,
Дбаєм, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у свiт.

Учень 9. Все, що рiдне, хай нам буде
Найдорожче i святе.
Рiдна вiра, рiдна мова.,
Рiдний край наш над усе!
Щоб про це ми не забули
Нi на хвилю, нi на мить,
Хай Господь святий iз неба
Нас малих благословить.

 

Ведучий:

Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

 

Учениця

О, Боже єдиний, здійсни мою мрію
Не діли нашу землю на західну й східну,
Бо всі ми єдині, всі ми сім’я .
У всіх нас одна Батьківщина, одна
Одна і єдина, як вічна любов
За неї ще пращури лили свою кров
За волю, за єдність боролись вони,
Щоб в вольній країні ми з вами росли.
За неї Шевченко ще в Бога благав,
У віршах своїх він про неї писав
Писав і благав у свого народу,
Щоби не проспав Україну й свободу,
Бо звір стоголовий уже не дрімає
І пазурі гострі у серце впинає
Не дай йому, Боже, не дай розірвати,
Не дай щоби брат йшов війною на брата.
Розжени той туман, що окутав усіх,
Щоб жити народ наш у спокої міг,
Щоби Україна завжди була вільна,
Завжди залишалась одна, неподільна.
І стяг синьо – жовтий здіймався до неба
І більше для щастя нічого не треба.

 

 

З одно боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:

Я – Західна Україна! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
 

З іншого боку кімнати виходить дівчина Східна Україна

Я – Східна Україна! 
Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні, 
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я - українка!

 

Західна Україна (з гордістю)

Бо – я – Українка!

До Українок підходить дівчинка (4 клас)

Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

 

З залу виходить хлопчик  (4 класс)              

Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
У свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.

Ось тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти
 

Дівчинка  до Українок   

Обніміться ж ,сестри, мої,

Молю вас, благаю!

І не дайте Чорній Силі

Вас роз’єднати!

 

До кімнати під неспокійну музику забігає Чорна Сила та її свита.

(Танець Чорної Сили)

Під час танцю Чорної Сили дівчинка промовляє

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги,

Махнуть золотистим крилом рушники,

І щастя затьмить всі печалі й тривоги

На вічні роки і прийдешні віки!

(Чорна Сила зникає)

 

Ведучий.. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

 

Презентація «День Соборності України»

 

Ведучий. Одна з наймасштабніших акцій з нагоди Дня соборності України пройшла в 1990 році. 21 січня патріотичні сили організували "живий ланцюг" між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. За різними оцінками, в акції брало участь від 0,5 до 3 мільйонів українців. В кінці 2000-х років в Україні почали відроджувати традицію створення "живих ланцюгів", що символізують єдність українського народу.            

Указом Президента України від 13 листопада №871/2014  було встановлено свято «Про День Соборності України»   (До цього часу свято носило назву «День Соборності та Свободи України».)

 

 

Учениця

Соборна Україна нині незалежна,

Як квітка синьо- жовта розцвіла.

І не згубилася людська любов безмежна

До України- неньки і її буття,

Що упродовж віків нам мрію дарувала

Й наснагу йти до вільного життя.

Україно, соборна державо, сонценосна колиско моя!

 

Ведучий

 День Соборності України — національне свято України, що відзначається щороку 22 січня. Сьогодні соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовне єднання всього населення країни незалежно від національності.

Соборність — це забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, міцний фундамент для побудови процвітаючої демократичної національної держави.

 

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях

Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів!

Дівчина Західна Україна з дівчиною Східною Україною

Це – моя Україна, це – моя – Батьківщина,

Що, як мама , як тато, одна (обіймаються)

Моя Україно!

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти – совість народу, незгасна зоря,

Живи, процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

 

Учень            

Нехай же від Дону до сивих Карпат

Живе нероздільна родина,

Без рабства, без панства, насильства і грат,

Вільна, незалежна Вкраїна!

Ніщо нас не спинить, лунає наш клич,

Хай буде Вкраїна Соборна навік,

Велика і вільна Соборна, міцна,

У світі поважна, для нас дорога!

Ведучий. Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

 

Ведучий. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

 

Ведучий. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна понад усе прагне до миру, спокою.

 

Ведучий. Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами, які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.

 

Ведучий. Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України.

 

Ведучий  Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «Революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

 

Ведучий. Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої Держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

 

Учень 9 клас   

До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Від бездуховності й зневіри

Людців, душею зачерствілих,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, які завжди лукавлять,

Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна...

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, Всевишній нас Владико,

Щоб вільним став народ великий!

 

Учень 9 клас

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

 

 

Учні

Ми (Разом)  Не хочемо війни!

1.Хай буде мир на всій землі!

2.Мир – це квіти у сонячних росах.

3.Мир – це радість малих і дорослих.

4.Мир – це усмішка в очах матусі.

5.Мир – це лани золотаво-русі.

6.Мир – це потоки весняні сині.

7.Мир – це дружній танок при гостині.

8.Мир – це все, що у світі найкраще,

Всі. Не забувайте цього нізащо!

Ведучий. Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

 

Ведучий. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.  Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.

 

Пісня   «України – це ми».           Кулінченко К.

 

Українка.  Соборність – це символ.

 

Українець. Символ боротьби за волю,

 

Українка.  Соборність – це єднання.

 

Українець. Пропоную і нам з вами об’єднатися ланцюжком миру, який приведе до Єдиної, Вільної, Незалежної України.

 

Ведучий. І повіримо в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

 

Козацький марш (виносять прапор)

 

Звучить Гімн.