Виховний захід “Прийшла Громовиця – зимі половиця”

 

Виховний захід : “Прийшла Громовиця – зимі половиця”

Вчитель: Глушаниця О.І.

Клас: 2-А

Час проведення: 10.02.15р. , 4 урок

Місце проведення: класна кімната(24каб.)

 

Мета: учні мають усвідомити, яку роль у житті людини відіграє родина, сімейні свята, традиції; залучає вихованців до творчої  колективної діяльності.

формувати вміння виконувати українські традиційні обряди, продовжувати формувати вміння зберігати історію українських традицій;

 

виховувати почуття любові та поваги до культурної спадщини свого народу;

 

розвивати уважність, творче мислення,  творчі здібності, естетичні відчуття.

Форма проведення : свято

Вид свята:  календарне

.Структура проведення свята:

1. Вступ (емоційний настрій, атмосфера свята, що досягається яскравою і цікавою назвою,  гарним художнім та музичним оформленням приміщення, де проводиться свято, зручним розміщенням глядачів).
2. Зав’язка (вихід ведучих з представленням програми, що буде відбуватись і як саме, можливе підсилення емоційного ефекту музичним твором);
3. Розвиток дії (складові елементи свята – концертні номери, інсценізація, інформаційні повідомлення тощо);
4. Кульмінація (найвищий емоційний підйом у святі);
5. Фінал (підведення підсумків);

Тривалість свята – 45хв.

 

 

 

 

 

Хід виховного заходу:

Учитель

У нашого народу є прекрасні традиції. Сьогодні ми ознайомимося зі святкуванням  чудового свята «Стрітення».
Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами. А вже почався відлік останнього місяця зими — лютого. Хоча він за своїм характером найпримхливіший, або, як кажуть у народі, найконозистий, та все ж сонечко вже повертає на весну — поступово день збільшується. Мудро відмічено у народному прислів'ї: «Лютневий сніг весною пахне».

Учитель

Щоб більше дізнатися про походження свята та значення лютого учні классу були поділені на групи : етимологів, народних синоптиків, народознавців і фолькльористів. Надамо слово нашим етимологам.

(Етимологи піднялися і нахилилися; включається презентація)

Етимолог 1,  Заїка С.

У багатьох народів, зокрема і в нас  останній місяць зими завершував річний цикл. Назва останнього місяця року озна-чала «очищення». В Україні, як і в Білорусі, офіційно закріпилось слово «Лютий».

Етимолог 2, Валь Р.

«Лютий»-  це пора надмірних контрастів — вітрів, морозів, снігів, відлиг та переметів. Переважна їх більшість характеризує сувору   вдачу місяця — сніжень, лютень, зимобор, бокогрій.

Етимолог 3, Краснокутський Д.

З останнім місяцем зими у хліборобів завершувався і традиційний зимовий відпочинок. Селяни починали готуватися до нового хліборобського сезону. Саме тому з лютим міцно пов'язані і природні передбачення погоди — якими будуть весна і літо, чи щедрим буде врожай.

Учитель

Звернення до народних прикмет у лютому -явище закономірне, адже не за горами весна-красна. І хоча зараз внаслідок різних причин не всі прикмети виявляються правильними, і передбачати погоду ми можемо за допомогою сучасних знань і приладів, та все ж ніколи не зашкодить прислухатися до тисячолітньої народної мудрості.На останній зимовий місяць припадає багато свят.

 

 

 

Розкажуть нам про них народознавці.

Народознавець1 , Фомін С.
1 лютого — Макара
6 лютого — Оксани-напівзимниці.

Народознавець2, Півцайкіна В.
10 лютого — Юхима. У народі казали: «Юхим приніс вітер на сире літо». За цим днем передбачали літо. Тому намагалися відповідно і профілювати рід занять. Народне прислів'я радило: «Якщо мокре літо, то тримай корівку, а як сухе — купуй бджілку».

Народознавець3, Філіппов М.

12 лютого — трьох святих;
10 лютого — Трохима;
15 лютого — Стрітення;

Учитель

Нашим народним синоптикам вдалося відшукати такі народні прикмети лютого.

Народний синоптик 1, Корольов О.

Якщо погода на Макара ясна, то й весна красна;
Якщо на Юхима вітряно, то літо буде мокрим;

Микола студений рідко обходився без снігу та морозу;

 

Народний синоптик 2, Малинська А.

Прийшов Хома — вважай, що й зими нема;
 

Прийшов Влас, з печі злазь;

Народний синоптик 3, Стрюк М.
Коли на Оксани-напівзимниці день тихий і ясний, весна буде гожою, якщо в обід сонце, то рання весна; коли хурделиця — цілий тиж¬день буде негода;

 

Народний синоптик 4, Курченок А.
Якщо на Трохима вночі зоряно — на пізню весну;
Якщо на Власа відлига, то морозів більше не буде.

       

 

Учитель

І все ж серед усіх цих свят найголовніше і найшановніше в народі — це Стрітення. Його найдавніша назва — Зимобор, або Громовиця, та все ж згодом цей день прибрав остаточне ймення — Стрітення.

Перегляд тематичного відеофільму

       

Учитель

За народним повір'ям, саме 15 лютого зима начебто зустрічається з весною

А хочете знати, як це відбувається?

(Розігрується сценка)

Учитель

Вранці на околицю села приїхала Весна, а на зустріч виходить білосніжна Зима. Ще не побачивши своєї сестриці весни ходить розглядаючи свої володіння, промовляє:

Зима                                      

Війте голубчики мої вітри, крутіть хурделиці, війте метелиці, сильніше скувайте землю морози…Та тут їй назустріч іде дівчина.

Дівчина                                                                                                     

  Добридень, бабусю!

 Зима                                                                                                                                 

Та який же він добрий, коли сьогодні сонце так гарно сіяє. А ти чому тут ходиш сама, ще й до мене вітаєшся. Не боїшся, що я тебе замету, заморожу?

 Дівчина                                                                                                                 

 А сьогодні мені вас вже нічого боятися.

 Зима                                                                                                                        

 Як це? Ти не боїшся мене, зими?

 Весна                                                                                                                    

   А чого їй боятися коли я вже прийшла!

 Дівчина                                                                                                                       

  Ой весна, весна. Ми так тебе чекали, кожній день рахували. Побіжу я додому сестрам розкажу, що незабаром заквітчаємося у свіжі, перші, весняні квіти. Бо вже прийшла весна із зимою змагатись за панування над землею!!!

 Зима                                                                                                                          

      Щось ти швидко прийшла сестрице!

 Весна                                                                                                                                        

Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

 Зима                                                                                                                     

  Та ще твоєму царюванню час не настав.

 

 

 

Весна                                                                                                                               

Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

 Зима                                                                                                                                           А от і не все! Не все!

Весна                                                                                                                     

    Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду.  Ось послухай весняну пісню.

(Пісня - веснянка)

 Весна                                                                                                                                        Я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

 Зима                                                                                                                              Ти перемогла сестрице! Хоч тяжко і журно мені, тобі передаю я панування над землею. Повсюди, сестрице, встигай ти, як я. А я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.

 

 Весна

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я всім навію

Рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали!

Учитель

Отже далі буде правити Весна!!!

(Танок)

 

 

 

Учитель

Зі Стрітенням пов'язано чимало різноманітних прислів'їв та прикмет. Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна.

Групі етнографів було дано завдання дослідити, як відзначали українці це свято, які обряди характерні для цього дня.

 

Етнограф 1, Меліханов М.

На Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики.

 

Етнограф 2, Побива М. з бабусею.

Мені моя бабуся розповідала, що на Стрітення, коли починає на землю опускатися ніч, хлопці та дівчата виймали із запічків ряст і топтали його босоніж, промовляючи:

 

(Обряд топтання рясту)

Топчу, топчу ряст, ряст.

Бог здоров’я дасть, дасть.

І ще буду топтати,

Щоб на той рік діждати!

                                                                                                                     Бабуся Побиви М.:

• Обряд топтати ряст означав, що протягом року людина не буде хворіти.

Етнограф 3, Саврак Б. з мамою.

На Стрітення люди в церквах святять воду і свічки, які називали «громничними», бо запалювали їх і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Саме від громничної свічки і свято мало другу назву — Громниця.

 

 

 

Мама Саврака Б..

Ось і я засвічу цю свічку- хай вона захистить нас усіх: нас край, нас клас, нашу рідну землю від біди та лиха. І ви можете побажати те чого вам найбільше хочеться:

Миру і злагоди всім вам бажаємо

Зичимо щастя вам назавжди

Не зустрічайте ніколи біди.

Хай Бог вам помагає

Рідних всіх оберігає.

Живіть у мирі на тій землі

Будьте усі дружні дорослі й малі.

 

Вчитель

Святкування Стрітення зазвичай закінчували співами, або танцями! 

 Танок

Підсумок. Пригощання дітей солодощами.

                                             Самоаналіз виховного заходу

проведеного у 2-А класі

Томаківського НВК «ЗОШ І-ІІІст. – ДНЗ» №1

вчителем Глушаницею О.І.

 

Тема виховного заходу : “Прийшла Громовиця – зимі половиця”

Мета: учні мають усвідомити, яку роль у житті людини відіграє родина, сімейні свята, традиції; залучає вихованців до творчої  колективної діяльності;

формувати вміння виконувати українські традиційні обряди, продовжувати формувати вміння зберігати історію українських традицій;

 

виховувати почуття любові та поваги до культурної спадщини свого народу;

 

розвивати уважність, творче мислення,  творчі здібності, естетичні відчуття.

 

У 2-А класі 19 учнів.   Форма проведення виховного заходу – родинне свято. Метою заходу було залучити вихованців до творчої колективної діяльності.

Виховний захід повністю відповідав віковим та індивідуальним особливостям учнів. Тема заходу відповідала українським традиціям тому, що ця тема донині є актуальною і стосується всього українського народу.

Добре підібраний матеріал зацікавив учнів класу. До розповіді ще додавався музичний запис, тематичне відео, презентація, малюнки. Учні також підготувалися до заходу, підібрали (з допомогою вчителя) цікавий матеріал.

  У підготовчий період в учнів вдалося викликати почуття необхідності, відповідальності проведення такого заходу. Учні були активними, дружніми, відповідальними, емоційно перейнялися кожною частиною заходу.

Вважаю, що виховний захід був для учнів  цікавим, вони уважно слухали, доповнювали дійство своїми власними думками й спостереженнями.

При підготовці до виховного заходу велика допомога була зі сторони батьків. Це було: підготовка класу, допомога в підборі музичного запису, а також підтримка під час проведення дійства.

Методика проведення класної години відповідала завданням навчально-виховного процесу, а також інтересам учнів і рівню їх розвитку.

На мою думку мету, яку було поставлено вдалося реалізувати. Тому, що діти співпереживали, працювали, співали, танцювали разом, як єдиний колектив. Після закінчення класної години діти були задоволені проведенням такого тематичного заходу.