Виховний захід "Прощавай, початкова школо!"

до вчителя та любов до школи; розвивати інтерес до знань, бажання

вчитися.

Обладнання: святкова прибрана зала: голуби на шторах сцени;

фонограми дитячих пісень; «Машина часу»; медалі для вчителів;

пам'ятні знаки для дітей; листи подяки батькам; призи.

ХІД ЗАХОДУ

Під музику «Шкільні роки» діти заходять до зали.

1-й учень    2-й учень

Ясне сонечко проміння   На веснянім видноколі

Посилає щедро в зал.   Зайнялась зоря.

Це воно, напевно, знає,   Свято в школі! Свято в школі!

Що сьогодні свято в нас!   Випускний початковий бал

Ведуча. Дорогі діти! Шановні наші батьки і вчителі! Сьогодні ми всі трохи хвилюємося, бо у нас незвичайний день — прощання з початковою школою.   Швидко промайнули літа, і ось ми зібрались на наше останнє родинне свято в початковій школі. Сумне воно і радісне. Сумне тому, що діти залишають вас, дорогі рідненькі вчителі, а радісне тому, що піднімаються випускники ще на одну сходинку — переходять до п'ятого класу.

Сьогодні на святі присутні ті, хто допомагав вам, діти, підніматися до цієї сходинки протягом чотирьох років. Тож зустрічайте їх оплесками. (Ведуча представляє вчителів, завуча і директора.) А також наші любі батьки.

Лунає шкільний дзвоник.

1-й учень          

 Зібрались дружно ми на свято

  Сьогодні в урочистий час,

  Щоб всім удачі побажати

  І провести у п'ятий клас

2-й учень      

Чомусь шкільний наш дзвінок     

З жалем дзвенить, ніби плаче струмок. 

Певно, сумує наш рідний дзвінок, 

Що вже не кличе сюди на урок.      

3-й учень

Пам’ятаєш, як вперше покликав дзвінок

Нас на перший в житті урок?

Як хвилювались мами. Тати, бабусі

За неумійок і чомусиків своїх?

Звучить пісня «Маленькая страна»

 

Ведуча Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для вас.

Як перша сходинка у ньому

Для всіх вас буде п’ятий клас.

 

  Хоч сьогодні в нас і свято,

  Тільки є одна печаль:

  Вчителька не йде у п’ятий,

  Розлучатися так жаль!

► Сценка

Батько читає газету, а мати — книгу.

Заходить син.

• Тату, а чому іде дощ?
• Підеш до школи, дізнаєшся. ^
• Тату, а в Баби Яги є бабенята?
• Звідки я можу знати?
• Тату, а нащо коняці коси на плечах?
• Запитай у коняки.
• Тату, а мотоцикли не люблять цукерки?
• Не знаю, я їх не запитував.
• Мамо, а наші всі будуть на затемнення дивитись. Можна і я піду з ними?
• Можна, іди, тільки не підходь близько.

Батьки (разом). От уже непосидюче! (Руками хапаються за голову.) Хоч би швидше до школи відправити!

 

► Смішинка «11 років»

Батько і мати сидять на дивані, читають задоволені. Заходить засмучений син і кидає портфеля.

Мати. Синку, що сталося? Чому ти такий засмучений?

Бать к о. Хто ж тобі посмів зіпсувати свято 1-го Вересня?

Син. Свято? Нічого собі — свято! Чого ж ви не попередили мене, що це не на день, а на 11 років? І що можна вчити 11 років?

Лунає пісня «Вчать у школі».

Ведуча

Літера перша і перше слово,

Перша тривога і перша оцінка,

З книгою перша серйозна розмова,

Читати навчився наш дружній клас,

Позаду 1 клас. Зроблено перший

 відповідальний крок у життя.

 

Той рік зовсім непомітно пролетів

Всі підросли ми , дорослими стали

А попереду ще стільки світлих днів

Відкриття і нові п’єдестали.

 

Тихо і непомітно, крок за кроком,

Привела нас чарівна стежинка до 2 класу.

 

Усе було: мрії і бажання,

І хтось радів , а хтось чомусь зітхав,

А муки які ми терпіли,

Доки букв писать не вміли.

А тепер пройшли роки,

Все запишем залюбки.

 

Так поступово ми звикли

Тримати ручки й олівці

Вже нас контрольні не лякали

Ми часто чули : « Молодці!»

 

Також ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово

Диктантів купу написали,

Освіченими дуже стали.

 

Лунає пісня «Найперша вчителька».

Ведуча. На уроках математики ви навчилися розв'язувати різні цікаві задачі, приклади. Побували в країні Додавання, Віднімання, Множення, Ділення

На порозі - третій клас

Теж порадував він нас!

Жарти пустощі і сміх,

Праця, радість і успіх!

 

-Так, так, пам’ятаємо!

 

- Перевірки з району, відкриті уроки з читання, української мови, природознавства! А скільки свят!

 

- До речі, а ми про жарти ще нічого не згадували!

 

- Так!

 

- Що ж, оголошую веселу перерву!

УРОК ЧИТАННЯ

 Учитель.  Владику, ти знову сьогодні запізнився на уроки?

-   Так, я проспав, бо нікому було мене розбудити — мама й тато на роботі!

 

Учитель.  А хіба у вас немає будильника?

- Є, але він дзвонить тоді, коли я сплю.

Учитель.  Дмитрику, де народився Тарас Григоро­вич Шевченко?

-  На 25-й сторінці читанки!

Учитель.  Катю, коли було засновано Київ?

учениця. Наскільки я пам'ятаю, Київ було за­сновано майже 1500 років тому...

Учитель.  Ну і пам'ять у тебе!

 

Учитель.   Віталику, які ти знаєш теплі й лагідні слова?

учень (говорить, одночасно загинаючи пальчики).

- Шуба, рукавички, чай...

Учитель.  Діти, як треба зберігати читанку, щоб вона завжди була новою і чистою?

учениця. Краще її зовсім не носити до школи!

 

УРОК МАТЕМАТИКИ

Учитель. Владик, якщо я тобі дам три груші, то як ти їх розділиш на п'ятьох дітей

учень.  Зварю компот.

Учитель. Аню, припустімо, у твого брата п'ять яблук, а ти в нього два забереш. Який буде результат?

учениця.  Він мене відлупцює.

Учитель. Іро, скільки буде двічі по два?

 учень. Чотири.

СКРУТНЕ «ПОЛОЖЕННЯ»

Діано, скільки сім на сім?

Та, здається, сорок сім.

Ну, а вісім на чотири?

Начебто сорок чотири.
А пізніше у спортзалі
Діана подругам казала:

В нас скрутне положення,

Бо таблиці множення

Наша вчителька не знає,

Кожен день мене питає!

 

 

УРОК РІДНОЇ МОВИ

Учитель. Катю, провідміняй дієслово ходити.

учениця. Я йду,ти йдеш...

 Учитель. Швидше!

учениця. Я біжу, ти біжиш!

 

Учитель. Дітки, придумайте до слова трава спільнокореневе слово.

Усі (разом). Сіно!

 

 Учень.

Ось четвертий дзвінок нас

в дорогу покликав.

І весело, й сумно усім водночас.

 І як не хитруй, ми вже стали великі,

Всі перейшли у 4-й  клас.

 

 

УРОК ПРИРОДОЗНАВСТВА

Учитель.  Скажіть, чим відрізняються свійські тва­рини від диких?

учениця.  Дикі тварини ніколи не віддають до­бровільно молоко та яйця.

 

Учитель. Віталику, чи можна тварин віднести до живих організмів?

Учень. Так

Учитель. Чому?

Учень. Тому що вони ростуть, дихають, живляться і дають плоди з насінням

 

Учитель. Як ти гадаєш, Інно, що важливіше — сонце чи місяць?

Учениця.  Місяць.

 Учитель. Чому?

Учениця.  Тому що місяць світить уночі, коли тем­но, а сонце — вдень, коли й так видно.

ВИХОВНА ГОДИНА

Учитель. Проведемо виховну годину. Максимку, якби ти знайшов 5 гривень, що б ти зробив із гроши­ма? Залишив би собі?

Учень.   Ні, вчителько.

Учитель. Молодець! А що б ти з ними зробив?

Учень.  Купив би собі цукерок.

 

Учитель. Діти, які види транспорту ви знаєте?

Учень.  Автомобільний, залізничний, морський і... пішохідний.

 

Учитель. Антоне, а чому ти несеш щоденник на під­пис дідусеві, а не татові?

Учень.    Бо дідусь воював — він уже нічого не боїться.

 

Учитель. Костику, чому це твоя матуся не була на бать­ківських зборах?

Учень.  Я їй не сказав.

Учитель. Чому?

Учень.   Бо кожного разу, коли вона побуває на них, у неї голова болить. От я її й пожалів.

 

Учитель. Урок закінчився. До побачення. А ти, Костику, зачекай на мене. Я йду до твоїх батьків.

 

Учень. Таке воно — шкільне життя!...
 

Ведучий  Прийшла такая вже пора,

Що розтаватись нам пора

Але не сумувати тут зібрались,

А пригадати, як все починалось

 

Перегляд фільму «Моя перша сходинка»

 

Вчителька перша: Як швидко настало прощальне це свято

Як швидко прийшов розлучатися час.

Чотири роки були ми разом., малята ,

Сьогодні ми з вами останній раз.

Отож, хочу я , діти,

щоб ви пам’ятали,

Як я вас дружити

трудилась навчить.

Ви вдячними будьте,

Несіте в життя

Найкращі думки

І свої почуття.

Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,

Горе й лихо хай вас обминає

Хай вам буде удача і щастя в житті

І хай серденько ваше співає.

 

Ведучий  Погляньте, діти, на своїх батьків, їхня очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, давайте їм можливість гордитися вами!

 

Надається слово виступу від батьків

 

Ведучий. Закінчуючи початкову школу, учням вперше в житті довелося пройти справжню державну атестацію. Готувалися вони по-різному, але дуже хвилювалися всі, навіть ті, хто взагалі за 4 роки ні за що не хвилювався.