Виховний захід “Різдвяні посиденьки” у гімназії с. Скоморохи

Виховний захід “Різдвяні посиденьки” у гімназії с. Скоморохи

Спрямований на збереження духовної спадщини українського народу.

Пропоную сценарій  виховного заходу “Різдяні посиденьки”.

Тут відображені традиції святкування Різдва в Україні ,а також представлена

Місія передачі Вефлеємського вогню представниками Тернопільського обласного пластового центру.

Мета: ознайомити дітей з традицією святкування Святвечора,Різдва,з обрядом колядування,щедрування,посівання в Україні,викликати бажання дотримуватись їх; виховувати любов до народних звичаїв і традицій.

Обладнання: дійство відбувається в актовому залі. На сцені прикрашена ялинка,

На вікнах різдвяні композиції,виготовлені учнями гімназії. Столи накриті вишитими скатертинами. На столах - глечики з узваром ,пампухи і лампадка.

Учасники: вся шкільна родина (учні, вчителі, працівники закладу, батьки), представники “Пласту”, староста села.

 

Хід заходу

Господиня: Дорога наша велика шкільна родино!

                    Вітаю Вас на родинному святі “Різдвяні посиденьки”.

 Маю за честь представити поважних гостей - нашого старосту  і представників обласної організації “Пласт”, запрошую Вас до слова.( Гості виходять на сцену, розповідають про місію передачі Вифлеємського вогню і запалюють лампатки на столах.)

-Згадаймо ж нині всі

Різдвяні свята чарівні.

Щоби в Святвечір скрізь лунали

Колядки дивні голосні,

А в щедрий вечір засівали

Зерном світлиці нам усім.

Щоб за багатими столами

Раділи святам і зимі.

Щоб люди завжди шанували

Звичаї рідної землі.

Господар: - “ Дай, Боже здоров’я!”

Господиня : Помагай, Бог, а що несеш?

Господар : Злато, щоб увесь рік ми жили багато.

Віншую Вас зі щастям, здоровя’м

Щоб в мирі і спокої ці свята провели

І других дочекались.

Разом:- Дідух - до хати- біда з хати.

Господар :- Дідух - символ Різдва, звязку поколінь, що мусить тривати нерозривно. Символ багатства та добробуту, спокою та життя. Три ніжки дідуха символізують звязок минулого, теперішнього і майбутнього.( ставить дідух)

Господиня:- А давайте пригадаємо коли в нас різдвяні свята

- Чому свято має назву Різдо?

- Чому під скатертину кладуть сіно ?

- Скільки страв готують на Святвечір і чому ?

- Яка страва є головною на Святвечір?

Кожна страва щось символізує, перед Вами на столах узвар і пампушки,

Щиро дякуємо господиням за те, що приготували їх.

Узвар - означає життя, яке Бог дає кожній людині , символізує живу воду, що очищає душу і тіло.

Пампушки - символ свята, радості, які Богом даровані людині.

Про інші страви знайдіть інформацію в інтернетім і прочитайте, це буде ваше домашнє завдання.

- Скажіть, а які пісні співали на різдвяні свята?

(дзвонить дзвіночок, за сценою виконують колядку “Нова радість стала”).

Дальше виступ “ Вертепу”

(11 дійових осіб)

Пастушок 1:

Хай радість буде в вашій хаті!

На хвильку просим нас прийняти,

Пригода дивна нині стала:

У небі зірка засіяла.

Пастушок 2:

 

Позолотила доли, гори,

Ліси, далекії простори,

Новину дивну сповістила

Марія сина породила.

Пастушок 1:

Весь світ нині звеселився,

Бо Син Божий народився,

І Ви, браття, звеселіться,

Рожденному поклоніться.

Пастушок 2:

До вертепу поспішайте,

Сина Божого вітайте,

І всім людям говоріть,

Що Христос прийшов на світ!

Ангел:

Де з молока тече дорога,

Де безліч зір,

Де царство Бога,

Я звідти йду і вість веселу

Несу до кожної оселі.

Хочу я дізнатись дуже.

Хто такі ви, милі друзі!

Пастушок 1:

Ми маленькі пастушки,

Що пасемо овечки.

Ангел:

А звідкіль? З якого роду?

Пастушок 2:

З українського народу.

Ангел:

 

Красний є, як Божий рай,

Український рідний край,

А хто вам сказав новину

Про народження дитини?

Пастушок:

Як ангели заспівали,

Ми всі разом про те знали.

Пастушок 2:

Для Ісуса дари взяли

Й до вертепу поспішали.

Ангел:

Я вас бачив, любі діти!

Ви пишались там мов квіти!

Пастушок 1:

І тебе я пам’ятаю,

Ти один з Ангелів раю!

Пастушок 2:

Ми тебе на хмарах вздріли

Поміж тими, що ясніли!

Ангел:

Так і я там був між ними,

Побратимами ясними,

Та сюди я завітав,

Бо Ісус так наказав:

– Хай один із вас, Ангели,

Злине в українські села,

Щоб його могли уздріти

Милі українські діти!

Щоб сказали, що бажають,

Може в серці смуток мають!

 

Жид:

Зачекайте, зачекайте,

Ви так просто не втікайте,

Ви так просто не ідіть,

Як прийшли, то шось просіть.

Господарі тут – хороші,

Вони мають грубі гроші:

Є доляри, троха гривні – Вони дати нам повинні.

Але гроші, щоб носити, Треба випить, закусити:

Тра’ горілку, треба ш-шнапс-с,

Шоб ми пам’єтали вас!

А ше ковбаси і сала,

Шоб нас не лишилось мало,

А ше піввідра салату,

Шоб дійшли ми в крайню хату,

І конхвети в чоколяді,

Шоб дівчата були раді.

Як нам всьо тово даєте –

Проблем мати не будете,

Буде як і буде з ким,

Буде де і буде чим.

Буде вам усе вестися,

Приростати і нестися:

Ангел:

О ні, того вже не буде!

Не такі сьогодні люди,

Щоб з тобою ґендель мати

І про Бога забувати!

Жид:

Ой панов’є, дармо ждати –

Прийде Ірод: всіх за ґрати,

Поразка Ірода

Воїн:

Всім враз струнко повставати

Ірод-цар іде до хати!

Володарю землі і неба,

Тут всі, хто чесний, – проти тебе!

Ірод:

Що за диво нині з вами? Я царем є над царями.

Я паную в стороні. Ви всі належите мені.

Жид:

Так. Так, яснійший царю…

Маєм царю новину, …

всип нам злото, ну-ну-ну.

Ірод:

Тихо будь ти жиде Срулю

Бо тя враз почетвертую

Ти новину вже кажи

Бо впадеш без голови

Жид (зі страхом, затинаючись):

Є в нас Царю такi вiстi, такi вiстi,

що цар свiту народився…

У Вифлеємi мiстi!

Ірод:

Ану геть мені із хати

Бо накажу порубати

Воїн:

Мiй царю, кажуть що новина –

зродила Дiва Сина.

(Здивовано): Месiю начебто –

Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.

 

Ірод:

Зараз же, мершій

Поклич зі Сходу мудреців.

Воїн:

Мудреці, вас цар взиває.

Цар 1:

Я – цар єгипетського роду,

Де мій народ з давніх-давен

Пророкував і проповідував,

Що має народитись Божий Син –

Спаситель світу.

Побачив я зорю і вирішив дари з собою взяв,

Щоби Ісуса привітати

Цар 2:

Я – цар індійського народу,

Де мій народ по горах і лісах блукає,

Різних богів собі шукає.

А сьогодні Ангел мені сповістив,

Що Христос ся народив.

І я дари з собою взяв,

Щоби Ісусик їх прийняв.

Цар 3:

Я – цар грецького народу,

Я не боюсь нічого зроду.

Мій народ по морях гуляє

І Бога-Зевса величає.

А на Сході зоря засіяла

І дорогу мені показала.

І я дари з собою взяв,

Щоби Ісусик їх прийняв.

 

Ірод:

Один я цар тут,

Володар всього краю.

Царя дитяти я не знаю i знати не бажаю!

Воїни мої вірні, станьте переді мною.

Воїн:

Ми на поклик твій прибули,

До бою готові.

Ворогів ми всіх скараєм,

Хто на тебе руку підіймає.

Ірод:

Ідіть до Вифлеєму-міста,

Там воїнів моїх двіста

Перебийте всю дiтвору без пощади,

Без розбору. Кожен хлопчик до двох лiт,

Хай загине – так зробiть!

А хто буде боронити,

То і йому нежити.

Воїн:

Твiй наказ святий для нас,

сповнимо його враз.

Ірод:

І мале дитя в яскині

мусите знайти ще нині!

Бо інакше – всім вам смерть!

Ангел:

Військо Ірода нещадно

всіх дітей вбиває,

А Марія з сином Божим

Із міста втікає

 

Козак:

Іроде, твоя сваволя меж не знає,

Не всилі, серце не сприймає

Твою жорстокість.

Твій меч дітей не скривдить, ні,

Бо ти горітимеш в огні,

В смолі кипітимеш, проклятий,

І більш не будеш панувати.

Ірод:

Ти як смів зайти до хати

І мене перебивати?

Козак:

Я козак із-за Дніпра,

З козацького роду.

Пережив вже мій народ

Не одну пригоду.

Довгі ночі, довгі дні

Січ в могилі спала,

Аж учора у горі

Ясна зірка засіяла.

Повставали ми вдосвіта,

Стали ми збиратись

Отаман мене послав

Про усе дізнатись.

Ірод:

І ти, і нарід твій убогий

Теж вітаєте того Бога?

Козак:

Народ український в Бога віру має

Ісуса народження щиро вітає.

Щоб захистити Божу дитину

Встане до бою в кожну хвилину.

Воїн:

Царю, твою волю ми вчинили

Всю дітвору перебили,

А між них і твого сина,

В тім була твоя провина.

Ірод:

Геть від мене, геть голото,

Я потоплю вас в болоті,

Я насажу вас на спис.

Гей смерте! Смерте моя мила,

вiрно ти мені служила

Хай непокiрних кров тече рiкою,

Махни своєю острою косою!

Смерть:

Тут панове, я з косою,

Нiби кликав хто за мною!

Кого маю я скосити?

Ірод:

З них нiхто не має жити!

Їх усiх скоси, крiм того

Бога ще скоси малого,

Що сьогоднi народився

i на трон мiй напосiвся.

Смерть:

Ох, не буде цього, царю,я косою їх не вдарю,

Бо мале дитя в яскинi має владу в свiтi нинi,

Мушу я йому служити, а тебе прийшла я вбити!

Ірод:

Я могучий i багатий, можу добрий викуп дати!

На, ось золото моє, тiльки не коси мене!

Смерть:

Твою душу мушу взяти, в пекло чортовi вiддати!

Чорт:

Пройшов-я тисячі доріг,

Стоптав я тисячі чобіт,

Аж поки долетів сюди.

Ха-ха!

О, тут вже чую грішну душу!

Її з собою взяти в пекло мушу!

Козак:

Ніщо безкарно не пройде,

і ніщо не зникає,

і над катом кожним

меч долі звисає.

Ангел:

Поборено зло, лютий цар відступив,

Звалив його спільний до волі порив.

Хай згода й любов поміж вами панує,

Хай справами вашими серце керує,

Хай злоби і заздрості згине отрута,

Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись!

А нині ми разом Ісуса вітаймо І

славу во віки Йому заспіваймо.

Пастушок 1:

Прощавайте, добрі люди,

Вже спокій від нині буде.

Щиро Господа благайте,

Своїх діток научайте.

Пастушок 2:

Щоб до церкви всі ходили,

Щиро Богу ся молили,

Здержуйтеся від пустоти,

Не робіть батькам гризоти.

Цар 1:

В хаті клопіт не ведіть.

Із сусідами, звичайно,

Не сваріться, бо не файно.

Кожен з вас запам’ятав,

Як гірко Ірод умирав.

Цар 2:

Він не хотів по правді жити,

Бога не хотів любити,

Все в гріхах бенкетував,

Чортові душу продавав.

Цар 3:

Шляхом Ірода не йдіть,

До Бога ся поверніть –

То вас Бог буде любити,

Буде вас благословити,

Пошле вам щасливу долю

І удома, і на полі.

Пастушок 1:

Добре сталось, слава Богу,

Тож збираймося в дорогу!

Пастушок 2:

Але заки вийдем з хати,

Треба щастя побажати.

Дім добром обдарувати.

Козак:

Віншуєм вам нині, усі добрі люде,

Нехай поміч Божа завжди з вами буде.

Хай кожної днини, кожної години

Бог благословить вас, біда нехай загине!

Бувайте здорові разом з діточками,

Хай смутку і горя не буде між вами,

Худібка і джмілка нехай виростає,

А град, вогонь, туча – нехай вас минає.

Нехай добре родить жито і пшениця,

Усякеє збіжжя, усяка пашниця.

Христос ся рождає!

Жид:

Я вiншую вас як жид:

Хай ся грiш у вас держит,

Най від вас уся біда біжить.

Най сі доє молоко

Від корови й від бика,

Хай ся кури вам несут, хай яйце знесе когут.

А за тую віншину – дайте щось,

бо я вже йду.

Йду далеко, добрі люди?

Може в корчмі лєпше буде?

Є в нас шинка і ковбаси,

Водка, піво, ананаси…

Треба би з дороги сісти,

Трохи випити і з’їсти.

Ангел:

Прощавайте, мир в цій хаті

Щасливі будьте і багаті,

Майте волю добру, гожу

Тільки вірте в ласку Божу

Ласка Божа вас спасе

Край і нарід піднесе!

 

( Всі учасники Вертепу сідають за столи і починається частування).

Господиня : - О, ще до нас колядники йдуть ( колядують вчителі).

Вітальне слово від директорки. ( Вітає всіх із святами , дарує старості дідуха, роздає присутнім цукерки з передбаченням.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у