Виховний захід Штучний інтелект

«ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ. Майбутнє, що вже настало.»

Форма заходу:

Лекція-візуалізація з елементами мультимедійної презентації, відеоматеріалів, інтерактивних елементів та розширення інформаційного потоку

Мета заходу:

Інтенсифікація освітнього процесу через ознайомлення студентів із сучасними технологіями штучного інтелекту, їхнім впливом на науку, медицину, освіту, бізнес та повсякденне життя. Захід сприяє формуванню критичного мислення щодо використання ШІ, усвідомленню його можливостей і викликів, а також популяризації внеску українських учених у розвиток цієї технології.

Автор

Штучний інтелект - це не просто модне слово чи технологічний тренд. Це революція, яка розгортається на наших очах, змінюючи світ швидше, ніж ми встигаємо це усвідомити. Від перших експериментів до сучасних нейромереж, здатних створювати мистецтво і розв'язувати складні наукові задачі, ШІ пройшов довгий шлях. І сьогодні ми стоїмо на порозі нової ери, де межі між людським і штучним інтелектом стають все більш розмитими.

У 2023 році абревіатура "ШІ" (Штучний інтелект) стала словом року за версією британського словника Collins (Колінз). Але це лише верхівка айсберга. Історія ШІ почалася задовго до появи ChatGPT (Чат Джи-Пі-Ті), який став обличчям ШІ для багатьох. Останні досягнення в галузі ШІ вражають: від систем, здатних передбачати землетруси, до ШІ, що допомагає у відкритті нових антибіотиків. Нейромережі вже пишуть симфонії, створюють картини і навіть допомагають у розробці нових технологій. Але ШІ - це не лише про технології. Це про те, як змінюється наш світ, наше сприйняття реальності і наші можливості. Це про майбутнє, яке вже настало.

Ведучий1

Почнемо з того, що ж таке штучний інтелект? Простими словами, це системи, які можуть виконувати завдання, для яких раніше була потрібна людська свідомість. ШІ ― це метод змусити комп’ютер чи програмне забезпечення «мислити» як людський мозок. Це досягається шляхом вивчення закономірностей роботи людського мозку та аналізу когнітивних процесів. Результатом цих досліджень є розробка інтелектуального програмного забезпечення та систем.

Якщо ви коли-небудь користувалися сканером відбитків пальців, Face ID (Фейс Айді) у телефоні та додатку Дія, друкували текст з допомогою Т9, спілкувалися із чат-ботом у якомусь онлайн-магазині ― ви взаємодіяли зі штучним інтелектом. Ще приклади штучного інтелекту: ChatGPT, голосові помічники Siri (Сірі) чи Alexa (Алекса), система «Розумний будинок», автопілоти в машинах тощо.

Ведучий2

Історія штучного інтелекту розпочалася ще до появи комп’ютерів, коли філософи й науковці замислювалися над тим, чи можна створити машину, здатну мислити. Однак справжній розвиток ШІ розпочався в середині ХХ століття.

Проривним моментом став 1950 рік, коли британський математик Алан Тюринг запропонував свій знаменитий тест, який можна використовувати для оцінки розуму машини. У тесті Тюринга людина веде розмову з двома іншими учасниками: людиною і машиною. Якщо людина не може відрізнити машину від людини, то машина вважається розумною. У 1956 році на науковій конференції у Дартмутському коледжі (Нью-Гемпшир, США) група дослідників офіційно започаткувала дослідження у сфері штучного інтелекту, що стало точкою відліку для цієї науки. На цій же конференції було вперше введено поняття «штучний інтелект».

Автор

Розповідаючи про штучний інтелект ми хочемо відмітити українців, які зробили вагомий внесок  у розвиток комп’ютерних технологій та всієї Іт галузі.

 Таких людей є багато, але з обмеженням у часі, згадаємо лише кількох з них.

А саме :

- хочеться виділити Олексія Івахненка, українця, без якого не було б штучного інтелекту, якого вважають хрещеним батьком нейромереж;

- згадати людину, якій завдячують своєю кар’єрою Стів Джобс та Стів Возняк. Це Любомир Романків, українець,  який винайшов метод запису інформації  на магнітні носії;

- також Леонарда Кляйнрока, народженого в сім’ї українських емігрантів, який створив першу комп’ютерну мережу, а також вперше передав інформацію через телефонні лінії. Ця подія вважається народженням Інтернету;

- Єгора Ачішкіна, киянина, який винайшов технологію розпізнавання обличь, що широко застосовується у багатьох галузях.

Доповідач

Олексій Івахненко – український науковець, без якого не було б сучасного штучного інтелекту. Хоча англійський математик Алан Тюрінг досліджував машинний інтелект, а термін "штучний інтелект" запровадив американець Джон Маккарті у 1965 році, саме Івахненко першим почав використовувати багатошарові нейронні мережі, які зараз є основою штучного інтелекту.

Народився він у 1913 році в місті Кобеляки на Полтавщині в родині вчителів. Освіту здобув у Києві, закінчивши Електротехнічний технікум. Після звільнення України від нацистів у 1944 році повернувся до Києва і почав викладати в Київському політехнічному інституті. Його називають "патріархом української автоматики".

Івахненко запропонував використовувати самонавчання в автоматичних системах, що дозволило значно підвищити їхню ефективність. Він вивчав теорію перцептрона Розенблата – комп’ютерну модель сприйняття інформації людським мозком – і зрозумів, що її можна застосувати для розпізнавання образів і запитів.

У 1968 році він опублікував статтю "Метод групового урахування аргументів – конкурент методу стохастичної апроксимації". Саме цей метод, скорочено МГУА, став основою для створення нейромереж. Івахненко довів, що алгоритмічна структура на основі МГУА може працювати самостійно, як мережа активних нейронів.

Таким чином, саме він розробив перший алгоритм навчання глибоких багатошарових нейромереж, що стало фундаментом для сучасного штучного інтелекту.

Доповідач

Любомир Романків – українець, який зробив можливим персональний комп’ютер. Народився у 1931 році в місті Жовква на Львівщині. Через Другу світову війну його родина багато переїжджала, а згодом емігрувала до Канади. Там він став відомим вченим-електрохіміком.

Романків винайшов метод виготовлення тонкоплівкових магнітних головок для запису інформації. Саме ця технологія дозволила створити жорсткі диски, які й досі використовуються у комп’ютерах і серверах. Він працював у компанії IBM, де його винахід приніс мільйони доларів, а без нього компанія Apple могла б не з’явитися. Стів Возняк використав жорсткі диски IBM у своєму першому комп’ютері, що зацікавило Стіва Джобса – і так народився Apple.

Романків не одразу усвідомив значення своєї роботи, але продовжував створювати інновації. Він є автором і співавтором 67 патентів та 180 наукових відкриттів. Його ім’я занесене до Залу національної слави США.

З 1997 року він був начальним пластуном української скаутської організації «Пласт». Ще у 1970-х він мріяв створити кишеньковий комп’ютер, пов’язаний з людським мозком. Його ідея здавалася фантастикою, а керівник IBM (Ай-Бі-Ем) навіть відмовився патентувати цей концепт. Сьогодні Ілон Маск уже працює над такими пристроями, що з’єднують мозок із комп’ютером.

Доповідач

Леонард Кляйнрок . Винахід Інтернету – це результат роботи багатьох учених, але ключову роль у його створенні відіграв Леонард Кляйнрок. Він народився у 1934 році в Нью-Йорку в родині українських емігрантів.

У 1961 році, навчаючись у Массачусетському технологічному інституті, він написав наукову роботу, в якій запропонував ідею розбиття файлів на частини та передачі їх через мережу. Згодом він видав книгу «Комунікаційні мережі», яка стала основою для створення сучасного Інтернету.

У 1969 році під керівництвом Кляйнрока група студентів Каліфорнійського університету з'єднала два комп’ютери кабелем завдовжки 4,5 метра, створивши першу в світі комп’ютерну мережу. Того ж року він передав кілька літер через телефонну лінію зі свого університету в Стенфорд, що вважається моментом народження Інтернету.

Попри світове визнання, в Україні про нього знають небагато, хоча саме він зв’язав мільйони людей у глобальну мережу, використовуючи принципи, які сьогодні лежать в основі Інтернету.

Доповідач

Єгор Анчишкін – українець, який розробив технологію розпізнавання облич. Сьогодні ця функція є звичною для мобільних телефонів, але мало хто знає, що її створив саме наш земляк.

У 2006 році він заснував компанію Viewdle, яка розробила унікальний додаток для розпізнавання облич і предметів. На той час ще не було популярності селфі та соціальних мереж, але його технологія випереджала час.

Розробка потребувала великих інвестицій, і в цей момент Google, який нещодавно придбав YouTube, шукав способи покращити пошук відео не тільки за описом, а й за його вмістом. Так відбулося знайомство Анчишкіна з компанією.

У 2012 році він продав свій стартап Google за 35 мільйонів доларів – ця угода стала однією з найгучніших в українському IT.

Ведучий1

У 1960-70-х роках з’явилися перші експертні системи, які могли аналізувати дані й приймати рішення в специфічних галузях. Проте розвиток ШІ гальмувався через обмеженість обчислювальної потужності, що призвело до так званої "зими ШІ" – періоду, коли фінансування та інтерес до цієї технології суттєво зменшилися.

Ведучий2

Відродження розпочалося у 1980-х завдяки розвитку нейронних мереж. У 1997 році комп’ютер Deep Blue (Діп Блу) від американської компанії IBM (Ай-Бі-Ем) вперше переміг чемпіона світу з шахів Гаррі Каспарова, що стало історичною подією й довело, що машини можуть перевершувати людину в складних завданнях.

Ведучий1

На початку 2000-х штучний інтелект почав швидко розвиватися завдяки зростанню обчислювальної потужності та аналізу великих обсягів даних. Комп’ютери навчились розуміти людську мову, розпізнавати зображення та самостійно приймати рішення. У 2020-х роках почалася нова ера генеративного штучного інтелекту: з’явилися програми, здатні створювати тексти, малюнки та навіть музику, що зробило ШІ доступним у повсякденному житті.

Це зробило ШІ частиною повсякденного життя: його використовують у навчанні, творчості, бізнесі, медицині, програмуванні й навіть у транспорті (автопілот Tesla).

Доповідач

ШІ базується на трьох основних технологіях:

Перша це машинне навчання. Ця технологія дозволяє системі самостійно отримувати закономірності з великих обсягів даних та приймати рішення на основі цих закономірностей. Для цього в програму вводяться навчальні дані, на яких ШІ тренуватиметься.

Друга технологія – це нейронні мережі. Вони імітують роботу людського мозку та дозволяють ШІ розпізнавати образи, звуки, тексти та інші дані.

Третя технологія – це обробка природної мови. Вона дозволяє ШІ розуміти та генерувати тексти природною мовою. Це дуже важливо для створення чат-ботів та інших програм, які повинні взаємодіяти з людьми через мову.

Ведучий1

Штучний інтелект працює на основі великих обсягів даних, спеціальних алгоритмів і потужних обчислювальних ресурсів. Спочатку він збирає та аналізує різноманітну інформацію, таку як тексти, зображення чи аудіофайли. Потім, завдяки алгоритмам машинного навчання, система виявляє закономірності та навчається робити прогнози. На основі отриманих знань ШІ приймає рішення – наприклад, розпізнає обличчя, рекомендує фільми або передбачає результати подій.

Та між іншим, давайте послухаємо самого штучного інтелекту, де людина ним користується.

Штучний інтелект (відео слайди)

Штучний інтелект уже оточує нас. Коли ви розблоковуєте свій телефон за допомогою розпізнавання обличчя — це ШІ. Коли Spotify (Спотіфай) чи Netflix (Нетфлікс) пропонують вам нові пісні для прослуховування чи серіали для перегляду — це також ШІ. Він працює в автономних автомобілях, допомагає лікарям діагностувати хвороби та навіть допомагає аграріям прогнозувати врожаї. Системи на кшталт Google Maps (Гугл Мепз), можуть аналізувати швидкість руху транспорту в будь-який момент часу, включаючи повідомлення з місця подій про дорожні інциденти: будівельні роботи або аварії. Бізнес також виграє від ШІ: фінансові прогнози, автоматизація процесів та персоналізація послуг допомагають компаніям зростати швидше.

Ведучий2

Штучний інтелект відкриває перед нами безліч можливостей. За його допомогою ми можемо моделювати зміни клімату та знаходити способи їх пом’якшення. ШІ здатен створювати музику, картини та навіть вірші, які іноді важко відрізнити від людських творів.

Автор

Можливо, ви цього навіть не помічаєте, але ШІ вже настільки інтегрований у наше життя, що ми сприймаємо його як щось звичне.

ШІ  на даний час повноцінно створює за вашим запитом 

1.                   зображення;
2.                   пісні;
3.                   пише вірші;

Ми зустрічаємось з Штучним інтелектом в новинах та навіть в соціальних мережах.

 До прикладу Компанія Meta представила 28 персонажів зі штучним інтелектом для чатботів у соцмережах, які є віртуальними версіями знаменитостей. Їм можна надсилати повідомлення із запитаннями в WhatsApp, Messenger та Instagram.

Але потрібно бути уважними тому що в соц. мережах є досить велика кількість ФЕЙКІВ, які за допомогю ШІ все важче відрізнити від правди.

Ведучий1

Разом із можливостями, використання ШІ також пов’язане з ризиками.

Один із головних викликів – втрата робочих місць. У деяких випадках автоматизація процесів може призвести до звільнення людей, які виконували ці завдання. Крім того, існує небезпека порушення конфіденційності даних, якщо системи ШІ не будуть надійно захищені від атак хакерів. ШІ обробляє величезні обсяги персональних даних, і їхнє використання не завжди є прозорим. Не менш важливою проблемою є упередженість алгоритмів. Так як ШІ навчається на реальних даних, які містять упередження та стереотипи, системи ШІ можуть призводити до неправильних висновків та посилювати нерівне ставлення до людей.

Ведучий2

Що нас чекає у майбутньому? Штучний інтелект продовжить змінювати наш світ. Він стане більш природнім, інтуїтивним та здатним розуміти контекст набагато краще. Очікується, що ШІ допоможе вирішувати глобальні проблеми - від кліматичних змін до пошуку ліків від складних хвороб.

Технології стануть більш персоналізованими: ШІ буде створювати унікальний контент, навчальні програми та медичні рекомендації під конкретну людину. Комунікація з машинами стане настільки природньою, що межа між людським і штучним інтелектом майже зникне.

Штучний інтелект (відео слайд)

Головне - ШІ не замінить людину, а стане потужним помічником, який розширює наші можливості та допомагає розкривати потенціал. Майбутнє за взаємодією, а не протистоянням.

Автор – підсумок.

Та інформація, яку ви почули сьогодні лише маленька  крапля в океані інформації про штучний інтелект.  Ми будемо дізнаватись про нього все більше. Навчимося ним правильно користуватись.  Підсумуємо, що ми почули сьогодні:

1. Штучний інтелект (ШІ) відіграє важливу роль у розвитку науки та технологій, дозволяючи робити відкриття швидше та ефективніше.

2. Завдяки ШІ стало можливим автоматизувати численні процеси, що підвищує продуктивність і знижує витрати.

3. ШІ допомагає в медицині, створюючи інструменти для ранньої діагностики захворювань і прогнозування їх розвитку.

4. Використання ШІ в освіті дозволяє створювати персоналізовані навчальні програми, що сприяють кращому засвоєнню матеріалу.

5. ШІ дає змогу створювати розумні системи для управління енергоспоживанням, що сприяє збереженню природних ресурсів.

6. Завдяки штучному інтелекту з'являються нові можливості для розвитку автономних транспортних засобів, що може значно зменшити кількість аварій.

7. ШІ використовують для поліпшення обслуговування клієнтів, автоматизуючи процеси відповіді на запити та обробки інформації.

8. Завдяки штучному інтелекту можна вдосконалювати системи безпеки, допомагаючи виявляти потенційні загрози в реальному часі.

9. ШІ дозволяє створювати нові художні твори, використовуючи алгоритми для написання музики, створення живопису та літературних текстів.

10. Використання штучного інтелекту в дослідженнях космосу допомагає в аналізі великих обсягів даних та пошуку нових планет і зірок.

Дякую усім за участь у сьогоднішньому заході.

Джерела інформації:

1. Алан Тюрінг. Обчислювальні машини та інтелект. Mind, 1950.
2. Джон Маккарті, Марвін Мінський, Натанаель Рочестер, Клод Шеннон. Пропозиція щодо Дартмутського літнього дослідницького проекту з штучного інтелекту, 1956.
3. О.Г. Івахненко. Евристична самоорганізація в задачах інженерної кібернетики. Кібернетика та системний аналіз, 1968.
4. Леонард Кляйнрок. Комунікаційні мережі: стохастичний потік повідомлень та затримка. McGraw-Hill, 1964.
5. Любомир Романків. Магнітні технології пам'яті та їх еволюція. IBM Research, 2015.
6. "Viewdle та еволюція технології розпізнавання облич". TechCrunch, 2012.
7. Collins Dictionary. Слово року 2023 – AI.
8. "Українець, без якого не було б штучного інтелекту". РБК-Україна, 2023. https://www.rbc.ua/rus/styler/ukrayinets-kogo-bulo-shtuchnogo-intelektu-1710167417.html
9. "Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні". Інститут проблем штучного інтелекту, 2023. https://jai.in.ua/archive/2023/ai_mono.pdf
10. "Штучний інтелект змінює світ: шанси і виклики для України". Газета "Світ", 2025. https://svit.kpi.ua/2025/01/31/%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%94-%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82-%D1%88%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B8-%D1%96-%D0%B2/
11. "Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній у Центральній та Східній Європі". Дніпропетровське інвестиційне агентство, 2024. https://dia.dp.gov.ua/ukra%D1%97na-posidaye-druge-misce-za-kilkistyu-shi-kompanij-u-centralnij-ta-sxidnij-yevropi-rezultati-doslidzhennya-pro-shtuchnij-intelekt/
12. "Історія ІПШІ". Інститут проблем штучного інтелекту, 2023. https://www.ipai.net.ua/en/node/1
13. "Перший код". Український документальний фільм, 2023. https://en.wikipedia.org/wiki/The_First_Code
14. https://suno.com/create?wid=default
15. https://www.hedra.com/app/characters
16. https://playground.com/design/blank-poster-mockup-for-on-textured-wall-cm6tji0r7042d2sukx7jbtfrt
17. https://gemini.google.com/app/bbb11b9f2a52980e