Виховний захід "Смачні страви полюбляємо, усіх рідненьких пригощаємо"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019 рік

1-й ведучий. Бути українцем - значить пишатися своєю Вітчизною. І нам є чим пишатися. Ми пишаємося кра­сою української природи, древніми традиціями і мудрістю предків, найбагатшою культурною спадщи­ною, що нам дісталася, славними сторінками вітчизня­ної історії.

2-й ведучий. Ми пишаємося й тим, що будуємо незалежну де­ржаву і духовно «повертаємося» у родину народів Європи, виконуючи заповітну мрію багатьох поколінь українських патріотів.

1-й ведучий. Бути українцем - значить беззавітно вірити в Україну, як вірили в неї генії і безстрашні захисники українського народу.

2-й ведучий. Така віра робить людину щасливою від свідомості того, що вона разом зі своїм народом, що вона - частка його загального життя і служить своїй Батьківщині.

1-й ведучий. Україна славиться безкрайніми степами, гус­тими лісами, величними горами, повноводими ріками та неозорими полями пшениці, що коло­ситься. Неповторність її ландшафтам додають голови соняшників, що повертаються слідом за сонцем, полум'яніючі грона осінньої калини, за­думливо схилені над гладінню ставків верби, тінисті вишневі сади, гнізда білосніжних лелек над сільськими хатами.

2-й ведучий. Славляться українці й своєю незрівнянною кухнею: борщ, сало, пампушки з часником, вареники, ковбаска домашня, голубці, узвар… Це лише мільйонна частина зі списку українських страв.

1-й ведучий. Сьогоднішнє свято, яке ми проводимо в стінах нашої рідної школи присвячене УКРАЇНСЬКІЙ КУХНІ.

2-й ведучий. Українська національна кухня склалася на рубежі ХVІІІ-ХІХ століть. До неї увійшли спо­соби обробки продуктів, запозичені в різних народів, але в цілому кухня українців була оригі­нальною і цілком самобутньою. Серед кулінарних традицій світу українська користується заслу­женою славою. В усьому світі відомі такі непов­торні страви, як борщ і вареники.

Пісня «Із сиром пироги» у виконанні Зубенко Н.А. та учнів 2 класу.

1-й ведучий. «Хліб та вода – козацька їда». Українці - землеробський народ із давніми традиціями. 3 незапам'ятних часів жито і пше­ниця були головними культурами, які вирощу­валися в Україні. Не дивно, що українці дуже шанували хліб. Хліб на столі вважався найбіль­шою святинею. Хліб-сіль, подані гостеві на ви­шитому рушнику, були й залишаються вищим проявом гостинності нашого народу.

2-й ведучий. З хлібом пов'язано безліч звичаїв і повір'їв. Наприклад, хліб дозволялося різати тільки у висячому положенні і тільки в напрямку до себе.

1-й ведучий. Якщо шматок хліба упав, його слід було підня­ти, поцілувати його і знову покласти на стіл. Викинути шматок хліба вважалося святотат­ством. У цих звичаях виявлявся постійний ост­рах голоду, який переслідував наших предків.

2-й ведучий. Вареники такі надзвичайно смачні, що ціл­ком можна повірити, що вони й насправді живі. Суто українські начинки для вареників - вишні, сир, цибуля, вишкварки тощо. Як начинку вико­ристовували також капусту, картоплю, гречану кашу, мак, варені і подрібнені сухофрукти, а на Полтавщині - навіть варений горох, розтертий з калиною. Вважалося, що вареники мають ма­гічне значення. Їх обов'язково готували в той день, коли в хазяйстві селянина телилася корова або ягнилася вівця. Це повинно було забезпечи­ти тварині міцне здоров'я та плодючість.

Пісня «Ой мій милий чорнобривий вареничків хоче…» у виконанні 4 класу.

1-й ведучий. Білий із рожевими прожилками - такий колір пропонував надати українському прапо­рові один німецький етнограф позаминулого століття, який стверджував, що українці люб­лять сало, як ведмеді мед. І цей учений, безумовно, мав рацію, тому що свинина, свиняча ковбаса і сало є найбільш розповсюдженою се­ред українців м'ясною їжею. Ще в недалекому минулому вживання яловичини, дуже поширене в Росії, було в українців порівняно незначним. Це пояснюється тим, що корови високо цінува­лися в Україні як джерело молока і молочних продуктів, а волів використовували як тяглову силу на сільськогосподарських роботах.

2-й ведучий. Борщ в Україні оточений справжнім культом, а його поїдання супроводжується цілим ритуа­лом. Це видно навіть з величезного числа пов'язаних із борщем стійких висловів, що здавна увійшли в українську мову.

1-й ведучий. Українець запросить вас до столу: «Сідайте борщувати»; запропонує втомленому товаришеві доробити розпочату спра­ву: «Давай же доборщимо цей клапоть»; а в скрив­дженого неодмінно поцікавиться: «Чи я тобі межу переорав, чи я тобі в борщ начхав?». На Січі пе­реперчений борщ використовували для випробу­вання молодих козаків на стійкість і витримку.

Вірш про борщ, читають учні 1 класу.

 2-й ведучий (звертається до 1-го ведучого). А яка тобі українська страва найбільше подобається?

1-й ведучий. Я дуже полюбляю дируни зі сметаною, ще їх називають драники, тирлики або картопляні ладики. А хто не знає, що це за страва, можу поділитися рецептом: картоплю почистити, помити, потерти на самій дрібній терці, потім додати яйце, борошно, сіль за смаком та жарити на олії. Подають до столу гарячими зі сметаною.

2-й ведучий. Дуже, мабуть, смачно. Треба й собі спробувати. А от учні та вчителі нашої школи теж знають дуже багато українських страв і зараз на ваш осуд команди 5 – 9 класів та команда вчителів презентують свої українські страви.

1-й ведучий. А вирішить, яка команда краща наше справедливе та розсудливе журі:

голова _______________________________________________________

члени: _______________________________________________________

_____________________________________________________________

2-й ведучий. За жеребкуванням свої страви презентують

1-ми – команда ________________________________________________

2-ми – команда ________________________________________________

3-ми – команда ________________________________________________

4-ми – команда ________________________________________________

5-ми – команда ________________________________________________

6-ми – команда ________________________________________________

Бажаю всім успіху!

Презентація українських страв (вимоги: представлення страв, оформлення, рецепт).

1-й ведучий. Від ласунів до квасівки. Так, кожен регіон України не тільки має власні страви, але й загальновідомі готує по-своєму. На Волині вас почастують ароматною домашньою ковбасою; на Черкащині пригостять рибою по­-жашківськи або фірмовими м'ясними ласунами; на Поліссі можна поласувати напоями з журав­лини та калини, варениками з чорницею і смаженими грибами; гуцули почастують смачнючим банушем або зразами з чорносливом і горіхами, яловичиною по-полонинськи.

2-й ведучий. На По­кутті - курячими пупками в сметані; на Буко­вині можна покуштувати мамалигу з бринзою, на Донбасі вам запропонують завиванець по-­волноваськи, печеню по-мар'їнськи або фірмове блюдо донецьких греків - золотаві чебуреки; на Поділлі варто спробувати оладки з печінкою або гречаники; а закарпатські бойки можуть похвалитися квасівкою з грибами і цибульниками... Чудова й невичерпна розмаїтість української на­родної кухні!

Пісня «Оладушки» у виконанні учнів 9 класу.

1-й ведучий. А зараз наше справедливе журі оголосить результат конкурсу. Вам слово шановне журі.

Журі (оголошують результат конкурсу).

Нагородження переможців.

2-й ведучий. Вітаємо переможців. А зараз запрошуємо всіх присутніх на Ярмарок українських страв, де і ви зможете оцінити кулінарні здібності наших господинь.

 Смачного всім!