Виховний захід «Соборна мати Україна – одна на всіх, як оберіг!»

Виховний захід

«Соборна мати Україна – одна на всіх, як оберіг»

Мета: виховання національної свідомості учнів i людської гiдностi, відродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Хід заходу

Ведучий. Дорогі друзі, учні, вчителі! Сьогодні в нас велике свято – День Соборності України, свято рідного краю, свято  нашої держави.

Ведуча. Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна —  Україна.

На сцену виходять учні в національному одязі.

Українка.

Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Українець.                                   

Нехай же лине добре слово,

Звучить так щиро і вагомо

Про нашу неньку-Україну,

Найкращу, дорогу, єдину!

Ведуча.

22 січня Україна щороку відзначає державне свято – День соборності України з нагоди проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Ведучий: Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві.

Ведуча. Важкий шлях пройшла Україна, щоб здобути незалежність і соборність своїх земель.

Ведучий: І ось події 2014 року – політичні скандали, фальсифікації, розділення понять Схід і Захід.

Ведуча. Сьогодні Україна, можливо як ніколи раніше, потребує єдності й соборності всього українського народу.

Ведучий. Виховний захід, присвячений Дню Соборності України оголошується відкритим.

Звучить Державний Гімн України

Ведучий. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.

Ведуча.Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ведучий.Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну українську пісню.

Пісня

Сценка

   Диктор. Давним давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

      Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

      Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

Учень-герб

Наш Герб – тризуб, це воля, слава й сила.

Наш Герб – тризуб, недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем.

Добро і пісню несемо ми людям.

Тризуб – немов сім’я єдина.

Де тато, мама і дитина.

Живуть у мира і любові

На Україна вільній, новій!

     Диктор. Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

Учень-прапор

Прапор – це державний символ.

Він є у кожної держави.

Це для всіх ознака сили.

Це для всіх ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте – жито.

Прапор свій оберігаєм.

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо.

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки є народом

Українським в Україні.

    Диктор.  А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн.

Учень-гімн

Слова палкі, мелодія врочиста…

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

     Диктор. З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір.

Ведуча. Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою,  щасливою.

Учень 1.

Любi, друзi! Хоч маленькi,
Ми вже добре знаєм,
Що звемся українцi
Й українських предкiв маєм.

Учень 2.

Батько, мати, брат, сестричка
І всi iншi члени роду,
Всi належать до одного
Українського народу.

Учень 3.

Родитись українцем —
Це велика Честь i слава.
Рiдний край свiй полюбити
Це найважливiша справа
 

Учень 4.

Ми всi дiти українські,
Український у нас рiд,
Дбаєм, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у свiт.

Пісня

Ведучий. Сьогодні Україна переживає тяжкі часи. Часи, коли наші співвітчизники захищають на Сході свою країну від ворога. І ми вдячні їм за цей патріотичний подвиг.

Ведуча. Ми молоде покоління незалежної України віримо, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.

Ведучий. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Ведуча. День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.

Ведучий. Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Хвилина мовчання

Учениця 1

До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Від бездуховності й зневіри

Людців, душею зачерствілих,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, які завжди лукавлять,

Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна...

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, Всевишній нас Владико,

Щоб вільним став народ великий!

Учень 2

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Пісня

Ведучий. Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Ведуча. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.