Виховний захід "Стрітення. Зустріч зими та весни".

Виховний захід

Тема: Стрітення. Зустріч Зими та Весни.

 Мета заходу:

- формувати уявлення учнів про  історію виникнення свята Стрітення і традиції, пов'язані з ним;

- дати поняття про те, що свічка у народі – символ життя;

- ознайомити з легендою, народними звичаями;
- виховувати в учнів повагу до народних звичаїв і традицій, почуття любові, людяності, доброти.

Ключові компетентності:

• компетентність вільного володіння державною мовою.

- загальнокультурну компетентність.

- громадянську та соціальну компетентності.

- підприємницька компетентність, що передбачає усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці.

Очікувані результати:

- з увагою сприймає усні репліки й доречно реагує на усну інформацію в діалозі (погоджується або не погоджується, виконує певні дії у відповідь на прохання чи відповідно до інструкції) [2 МОВ 1-1.1-1];

- розпізнає ключові слова і фрази в усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-1];

- уживає відповідну до ситуації спілкування лексику і несловесні засоби (жести, міміка тощо) [2 МОВ 1-1.7-2];

- поповнює власний словниковий запас [2 МОВ 1-1.7-3];

-імпровізує з інтонацією, тембром та силою голосу, відтворюючи репліки персонажів казок, віршів, народних пісень тощо [2 МОВ 6-2.7-3]

- установлює взаємозв’язок між порою року і погодою [2 ПРО 2-3.1-8];

- дотримується встановлених в освоєному громадському просторі (у школі, парку, на дитячому майданчику тощо) правил [2 ГІО 2-2.3-1];

- долучається до підтримання родинних і шкільних традицій, бере участь у громадських урочистостях тощо; пояснює їхнє значення для себе [2 ГІО 3-7.1-4];

- запитує про значення незрозумілого слова в дорослих [2 ГІО 3-4.1-4]

- співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці [2 МИО 1-1.1-1];

- дотримується правил співу [2 МИО 1-1.1-2];

-вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту [2 МИО 1-1.1-17];

- виконує елементарні танцювальні рухи під музику; рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом) [2 МИО 1-1.1-19]

- презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо) [2 МИО 3-3.2-1];

- бере участь у колективному виконанні творчого задуму – у народних святах та обрядах, концертах, виставках, інсценізаціях тощо [2 МИО 3-3.3-3];

- дотримується правил взаємодії і творчої співпраці [2 МИО 3-3.3-4]

Обладнання: супровідна презентація, фонограми-відеозаписи для танцю та пісень, картки з прикметами, завдання від зими, зображення Весни та Зими, ілюстрації до зимового циклу свят, свічка, печиво-жайворонки, «ключ».

Хід заходу:

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА.

( На  столі  кошик  з  печивом)

Господиня.  Гарно  в  хаті  я  прибрала,  їсти  наварила,

                        І  у  гості  до  світлиці  діток  запросила.

Дуже  добре,  що  ви  сьогодні  завітали  до  мене  на  гостину!  Ви  знаєте,  який  сьогодні  день?  Незвичайний!

Якось дниною ясною

Стрінулась Зима з Весною.

Так уже з віків ведеться –

День цей «СТРІ́ТЕННЯМ» зоветься…

Зима й каже: «Весно, люба!»

А сама – бліда й беззуба

Трусить снігом понад бором:

День цей зветься «ЗИМОБОРОМ».

А Весна запалить свічку,

У водиці вмиє личко,

Громом вдарить по сестриці –

День цей звуть іще «ГРОМНИ́ЦЯ».

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

С-2 15 лютого в Україні святкують Стрітення. Його язичницька назва «Зимобор», або «Громниця». За повір'ям цього дня зима зустрічалась з весною.

Назва Стрітення у старослов’янській мові означає “зустріч” або ж “радість”.

С-3 І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію. Сталось це, коли на сороковий день після народження Ісуса, діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.

С-4 У народі вірили, на Стрітення зима вирушає туди, де була весна, а весна — туди де була зима. Дорогою вони зустрічаються та сперечаються між собою. Хто виграє у суперечці, той ще залишиться на цих землях господарювати. Якщо до вечора потеплішає, то виграла весна і скоро будуть потепління. Якщо ввечері стало холодніше, то зима ще зостанеться на деякий час.

С-5 На Стрітення йдуть люди до церкви і освячують свічку, яка називається стрітенською. Господар чи господиня, прийшовши з церкви, запалює цю свічку і обходить свій дім, заходячи у всі кімнати. Потім ставлять цю свічку в таке місце, щоб всі в домі знали, де вона знаходиться. Зберігають її цілий рік, аж до наступного Стрітення. Коли надворі буває страшна негода: буря, блискавка, грім - запалюють цю свічку, щоб вона оберігала дім від біди. Ось  і  ми  запалимо  стрітенську  свічку.

1 дівчина.  Запалимо  свічку,  щоб  горіла,

щоб  гучнії  громовиці

осель  не  спалили!

2 дівчина.   Ой  громниці  свічечка!

Свята  водичечко!

Від  біди  оберігай

Наш  майбутній  урожай!  

3 дівчина.  Дай  здоров’я  нам  усім

та  достатку  в  кожен  дім!

4 дівчина.  Свічко-свічечко,  світи,

На  діточок  укажи!

В  щасті-долі  щоб  жили

І  здоров’я  берегли!

Господиня.  Мені  моя  бабуся  розповідала,  що  люди  дуже  вірили  в  прикмети, які  відбуваються  на  Стрітення.

- А як прикмети знаєте Ви?

Прикмета 1. Якщо  мороз,  то скоро  весні  бувати.

Прикмета 2.  Якщо іде  сніг,  то буде  урожай  багатий.

Прикмета 3. Якщо в  цей  день  відлига, то довго ще  зимі  панувати.

Прикмета 4. Якщо  на  Стрітення  капає  зі  стріх,  то  в  липні  капатиме  мед.

- Діти, а давайте покличемо Зиму до нас.

Зима, зима.… Так ясно сонце сяє,

У небі голубінь, хмарок нема.

Лежить сніжок на гіллі й не злітає…

Його вам щедро принесла зима.

Зима, зима… По-всякому буває:

То сніг закружить, то задмуть вітри,

То так, як нині, в небі сонце сяє

Й привітно усміхається згори…

То морозець вщипне за ніс та вуха,

То іній заіскриться на гіллі.

А то метелиці промчать щодуху,

Що не побачиш стежки в тій імлі…

Тож холодно. Природа спочиває.

Ховається у нірки все живе.

Зима з морозом чинно походжає,

Й на захід сонце в небесах пливе…

Бо день короткий, ночі ж довгі й темні,

Хоч часом з хмари місяць виплива…

Тоді ті ночі дивні і таємні,

Та казка в них ховається жива.

(Входить Зима)

Зима.  Агов-агов,  чую-чую!

Іду-іду,  снігу  намету!

З  вами  разом  потанцюю,

Бо  ще  силу  чую!

- Добрий  день,  малята,  хлопчики  й  дівчата!

Діти.  Добрий  день,  Зимонько!

Зима.  Рада  вас  бачити,  бо  люблю  з  малими  погратися  і  пісні  поспівати.  Скажіть,  а  чи  весело  вам  було  зі  мною  взимку?

Діти.  Дуже  весело!

Пісня.  «Підемо у двір гуляти».

Зима.  Як  гарно  ви  співаєте.  А  чи  не  боїтеся  мого  морозу-морозенка  та  метелицю-хурделицю?

Діти.  Ні!

Господиня.  Добре,  Зимонько,  нам  було  з  тобою,  весело,  та  вже  Весна  не  за  горами!

Зима.  Хіба  прийшов  уже  час  мені  з  Весною  зустрічатися?

Господиня.  Аякже!  Сьогодні  ж  Стрітення!  Якраз  сьогодні  Зима  з  Весною  зустрічаються  і  міряються  силами.

Зима.  Ой!  Я  й  забула  зовсім,  що  сьогодні  такий  день.  Ну,  що ж,  позмагаємось  з  Весною,  подивимось,  чия  візьме!  Кличте  скоріше  її!

Пісня  «Весняночку співаєм»  (діти  танцюють  і  співають  під  фонограму  пісні).

(З’являється  Весна).

Весна.

- Добрий день, діти! Бачу,  що  ви  вже  мене  чекали,  таку  гарну  пісню  подарували!

І  я  до  вас  не  з  порожніми  руками  прийшла!

Діти.  Весно,  весно,  а  що  ти  нам  принесла?

Весна.  На  дерева – цвіту,  а  на  поле – жита,

На  травичку – росу,  на  дівчаток – красу,

А  на  хлопців – сили,  щоб  росли  міцними.

Зима.  Як  тут  дуже  тепло  стало!

Гостя  з’явилась,  яку  я  й  не  чекала!

Насуплю  я  брови – і  вітер  холодний  повіє,

Усе  захолоне,  рятунку  нема,

Під  снігом  замре,  заніміє!

Весна.  А  я  засміюся – і  сонце  ласкаво  засяє,

Прокинуться  луки,  ліси  і  поля,

Усе  розцвіте,  заспіває!

Доброго  дня  тобі,  бабусю  Зима!

Зима.  Доброго  здоров’я  тобі,  дівчино-Весна!

Рано  ти  прийшла,  ой  рано…

Ще  твоєму  царюванню  час  не  настав!

Весна.  Та  поглянь  вже  на  себе,  Зимонько!

Яка  вже  з  тебе  цариця  з  порожньою  торбою?

Все,  що  я  напрацювала,  ти  з’їла  й  випила.

Зима (роздратовано).  А  от  і  не  все,  не  все!

Весна  (сміється).  Я  краща  від  тебе,  бо  у  мене  люди  веселі  танцюють,  співають,  а  у  тебе  туляться  від  холоду  по  закутках!

Зима.  У  мене  люди  не  мерзнуть,  бо  я  їх  усіх  одягаю  в  кожухи!

Весна.  А  я – царівна,  куди  ступаю,  сонце  сяє,  все  навколо  оживає!

Зима  (кричить)  Не  пущу!  Зараз  покличу  своїх  дочок-завірюх,  вони  покажуть  свою  силу! Або… виконайте мої завдання, тоді й поступлюся Весні.

Господиня.  Діти, давайте виконаємо завдання Зими, щоб швидше до нас прийшла тепла весна.

Завдання 1. «Відгадай загадку»

Дивна зірочка з неба впала,

Мені на долоню лягла і пропала.

(Сніжинка)

Тане сніжок, зеленіє лужок,

День прибуває – коли це буває?

(Навесні)

Узимку хто, скажіть мені,

Малює квіти на вікні?

(Мороз)

Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку.

(Пролісок)

В небі хмарка пролітала,

Білий пух порозсипала,

Він на землю щільно ліг,

Називають його…

(Сніг)

Привітанням журавля

Вона пробуджує поля,

Наповняю ручаї, та заквітчую гаї.

Кожен з вас її впізна.

Відгадали? Це -…   (Весна)

Завдання 2.«Комплімент»

Учні роблять компліменти Зимі, а потім Весні.

Завдання 3. «Зимові свята»

Учні називають зимові свята, створюють візуальний ланцюжок зимових свят за допомогою ілюстрацій.

Завдання 4. «Заморозко»

Діти встають у коло, а Зима намагається їх «заморозити».

Зима.  Що  ж  Весно,  твоя  взяла!

Збиратимусь  у  путь!

Та  через  рік  знов  до  вас  завітаю,  снігом  землю  вкрию,    морозу  напущу!  Чекайте  на  мене,  готуйте  лижі  і  санчата!

Учень.  Іди,  Зимонько  з  піснями,  а  повертайся  після  осені  зі  снігами!

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Господиня.  Всі  ми  Зиму  проводжали,

                        Красну  Весну  зустрічали!

                        Весно,  уквітчай  наш  край,

                       Дай  нам  добрий  урожай!

                        Бери,  Весно,  ключ,  обійди  землицю

                        Зігрій  її  сонцем,  освіти  травицю!

                        На  майбутнє  жито,  на  теплеє  літо!

Весна  (бере  ключ).

Піду  я  далі  лугами  й  лісами!

Встелю  землю  килимами!

Я  теплом  людей  зігрію,  і  здоров’я  вам  навію,

Рідним  словом  щоб  зростали, 

Щоб  звичаї  пам’ятали!

Пісня.  «Дівчина-весна»

Господиня.  У  нас  в  Україні  з  давніх-давен  люди,  готуючись  зустрічати  Весну,  випікали  з  тіста  жайворонків  і  роздавали  їх  дітям,  щоб  росли  здорові  і  щасливі.  Вважали, що  саме  ці  птахи  на  своїх  крилах  приносять  весну  з  далекого  краю  і  проганяють  люту  Зиму.

То  ж  і  я  хочу  дати  вам  ось  таких  жайворонків.  Ця  пташка  прокидається  разом  із  сонечком  і  своїм  дзвінким  голосом  сповіщає,  що  Весна  прийшла.

(Господиня  і  Весна  роздають   печиво).