виховний захід "Світи нам, Великодню!"

Про матеріал
Матеріали для вивчення звичаїв та обрядів українського народу на прикладі свята Великодня
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

                 Виховний захід до Дня Великодня

 

Світи нам, Великодню!

 

 

 

 

 

 

 

                                                    Підготувала вчитель

 Шевчук Валентина Володимирівна,

                                    класний керівник 6 класу

 

 

Мета: розширити знання учнів про святкування Великодня, розкрити зміст свята, символіку українських писанок, кольорів крашанок; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції; виховувати у школярів почуття любові до рідної країни, до свого народу.

Обладнання: комп'ютер, мультимедійна презентація, виставка учнівських робіт на тему "Великодні фантазії"

 

                 Перебіг заходу

 

Святково прикрашена зала. Звучить музика "Христос Воскрес!" ансамбль "Джерело"

 

Вчитель. В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає світом, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отже, сьогодні будемо разом вивчати народні звичаї та традиції, пов'язані з найулюбленішим весняними святом усіх християн - Великоднем, або Святом Пасхи - днем Воскресіння Христового. Ми заздалегідь готувалися до цього дня. Ви добре попрацювали в групах. Тож починаймо!

 

 Звучить запис Великодніх дзвонів. Демонстрація презентації

 

Учень.    Вдягла весна мережану сорочку,

          Умившись і звільнившись від турбот,

          І підіймає волошкові очі

          До вищих, до церковних позолот.

 

Учениця.  Душа стає в цю днину молодою,

           Забувши, що слова бувають злі,

           І повняться старання добротою

           На ранньому скоромному столі.

 

Учень.     Великдень всіх нас на гостину просить,

           Малює сонце полотно небес.

           І крашанку, як усмішку, підносить:

           Христос Воскрес!

 

Всі.        Воістину Воскрес!!!

Учитель.   Ми - українці - нація дуже давня. Великдень святкуємо ще з Х століття. Існує чимало прикмет, легенд, історій, пов'язаних з цим святом. Тож до слова запрошуємо групу " Народознавців".

 

             Розповідь супроводжується переглядом презентації.

  1. Серед нашого народу побутує багато легенд, переказів про день  Воскресіння Христового, про крашанки і писанки. Раніше крашанки фарбували лише в червоний колір, тому що він символізує кров Христа, що пролилася на хресті. Пізніше яйця почали фарбувати в інші кольори, що мають також символічне значення.

2. Писанка - це мініатюрний символ народного живопису. Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом. Орнамент писанки пов'язаний з оспівуванням землі, небесних світил, води, зі звичаями та обрядами.

Перегляд презентації про символіку українських писанок

3. А ось які є прикмети про роль писанки:

  - писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут.

       Пасічники кладуть їх під вулики, щоб роїлися бджоли.

   - шкаралупки від крашанок зберігають, а потім вивішують на городі на  палицях, щоб у землі не заводилися черв'яки.

  - повернувшись додому із церкви, освячене яйце їдять першим.

  - найкращі писанки дівчата дарували парубкам

4.  Яєчко - розмальоване, барвисте.

Ним тішиться і старець, і дитя.

Творіння людських рук святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

 

        Звучить пісня В. Кукоби " Крашанка"

Учитель. Група " Мистецтвознавці" підготували повідомлення про символіку кольорів. Надаємо їм слово.

Перегляд презентації, розповідь учнів.

1. Для писанок не можна було брати звичайну воду. Писанкарка мала     

  прокинутися ще вдосвіта, набрати води із трьох джерел, злити в одну  посудину і нести додому. По дорозі додому вона не повинна була ні з ким говорити, ні на кого не дивитися, а головне, у жодному разі не обертатися назад. Удома до цієї води додавали ще трохи води освяченої. І саме цю воду, яку вважали сильною, живою, можна було брати для писанкарства. Віск мав бути бджолиний, його нічим не можна було замінити, бо вважалося, що він принесений "божою мушкою" від самого сонця.

2. Фарби виготовляли з природних барвників : кори дикої яблуні, дуба, барвінкового листя, насіння соняшника, червоного буряка, бруньок берези,вільхи та багато іншого.

       Учитель. Цікаву інформацію про писанки нам повідають у групі  ітературознавці".

1. Ось як одна легенда розповідає, звідки взялися писанки. ( За матеріалами

  Барна М., Волощенко О., Козак О.)

2. Гуцульська легенда " Поки люди пишуть писанки, диявол безсилий".

3. "Дяка доброму чоловікові"

4. "Писанки з каміння" легенди Київщини.

Учитель. У день свята люди ходили в гості, співали пісень. Молодь та діти танцювали, грали в різні ігри. Тож і ми пограємо.

    1. Чия крашанка далі покотилася.

     2. Чия крашанка довше покрутиться.

     3. Чия крашанка міцнішою виявиться

     4. Чия Великодня композиція найоригінальніша.

 Діти грають з крашанками. Звучить музика.

Учень.     Сонечко весняне у вікно нам сяє,

           Квітень із весною всіх людей вітає.

           Цей урок в промінні ми вам подаруєм,

           Хай чудовий настрій всіх нас зачарує!

Учениця.   Тож радійте світу, люди,

            Хай між нами згода буде,

            Бо любов прийшла з небес:

            Христос Воскрес!

Всі.        Воістину Воскрес!!!

 

     Пісня Павла Дворського " Христос Воскрес!"

 

 

 

 

 

doc
Додано
18 квітня 2019
Переглядів
500
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку