Сценарій свята у першому класі
2016 рік
Мета: повторити алфавіт, закріпити знання про звуки та букви. Виховувати у дітей любов до книги, як до джерела знань, формувати інтереси до читання. Переконувати, що добросовісне навчання в школі – обов’язок кожного громадянина нашої Держави.
Хід свята:
Зала святково прибрана повітряними кульками, квітами, літерами. По центру із букв складено назву свята - «Свято Букваря»,
На сцену виходять ведучі
Я - Ведуча:
Увага! Увага! Увага!
Раді вас вітати на нашім урочистім святі!
Ну що, усі зібралися у залі?
Та ні…, когось не вистачає…
Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.
(Я співаю) Пісня 1. «Шко-ля-рі!» ( на мотив «Бу-ра-ти-но!»)
До школи радо хто спішить?
Хто старанно уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читати-писать?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі: ШКО-ЛЯ-Ри-ки!
Ведучий:
Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!
(Під музику,співаючи, забігають учні першого класу і танцюють)
Учень. Що за свято?
Що гостей у нас багато?
Учень. Ти не знаєш?
Мусиш знати
Ми прийшли тут святкувати!
Учень. Любі гості, мами й тати
В нас, Букваря свято!
Спасибі, що прийшли до нас
У цей святковий час.
Учень. Все починається в житті з малого:
З зернини – хліб, з промінчика – зоря.
І кожен починав свою шкільну дорогу
Із вивчення сторінок Букваря
Учень. Ми всіх гостей вітаємо
І дуже, вам радіємо
Бо ми всі букви знаємо,
І вже читати вміємо.
Учень. Нині Букварикове свято
Раді ми його вітати
Учень. Йди Букварику сюди
Раді ми тобі завжди.
( Діти сідають)
Ведуча. Що ж, давайте, покличемо Букваря.
Діти. Букварику, Букварику.
Заходить Букварик
Буквар. Добрий день, діти!
Я радий вас вітати з першою, шкільною перемогою і з тим, що ви
прочитали мене від початку до кінця, а тепер пригадаємо як ви дружили зі мною - Буквариком.
Ведучий. Сідай, Букварику, займай почесне місце і послухай нас.
Учень. Всіх навчив Буквар читати
Кухаря й перукаря
Академік і бухгалтер
Починали з Букваря
Учень. Космонавт, поет, біолог,
Швець, кравець, і перукар
Кухар, льотчик, археолог
Кожен пам’ятав Буквар.
Учень. Хто ступив на вірший шлях
Не прийде, у край невдах.
Твердо знає той школярик
Шлях до світла наш Букварик.
Пісня “Мій Букварик”
Мій букварик, мій букварик –
Він найкращий друг.
Прокидаюсь, посміхаюсь
І беру до рук.
Буква "А" на зірку схожа,
Буква "О" - проста,
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота.
Приспів:
Завдання просте – |
А, Бе, Ве, Ге, Де. |
Хто такий букварик має, |
Той не пропаде! | (2)
Треба всім старанно вчитись,
Знати головне:
Книжка ця – найкраща в світі,
Виручить мене.
Буква "А" на зірку схожа,
Буква "О" - проста,
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота.
Приспів. (2)
Ведучий. Діти, давайте пригадаємо, як ми починали дружити з Буквариком. Назвіть першу букву Букваря, яку ми з вами вивчали?
Діти. А.
Ведучий. І так, день за днем перегортаючи сторінки Букваря, ми вивчали все нові й нові букви. Спочатку читали склади, згодом слова, а там і речення.
……………………………Гра “Скадалочка”
Ведуча. Молодці! Ну,що букварику, сподобалася тобі дружба дітей з буквами.
Букварик. Так, сподобалась.
Танець “Танець з Букваром”
Учень. Тепер ми учні. Перший клас!
Нове життя тепер у нас.
Прийшов урок на зміну грі
Тепер ми учні, школярі.
Учень. Хоч від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка:
Рахуй, пиши, а ще читай,
Учителю відповідай.
Та все це не лякає нас,
Бо ми старанний перший клас!
Учень. Наші любі мами й тата!
Ми вам будем звітувати,
Що за рік навчились в школі,
Щоб потішить вас доволі.
Учень. Спочатку дуже дивно
Здавалося мені
І як писати рівно,
Ці літери складні.
І навіть з паличками
Я впоратись не міг.
Криві, із карлючками
Ну просто, як на сміх,
А далі – знов рядочок,
Мов бублик кругле о.
Мені, аж серед ночі
Вижалося воно
Пишу, виходить криво,
Неначе падав бік,
А потім: як на диво
Писав, писав, і звик.
Старався я не марно
Кривуль ніде нема
І ручка пише гарно,
Виписує слова
І літеру, і кому
Я можу написать
І вже несу додому знайоме: “Молодець!”
Учень. Ми Букварик почали
Восени вивчати.
А тепер вже на 12
Вміємо читати
Пісня “Будем разом рахувати….”
Я прийду до школи, двері відчиню,
Радісно зустріну вчительку свою.
В добрі її очі щиро подивлюсь
І нічого в світі не боюсь.
Приспів:
Будем разом рахувати
І читати, і писати,
У веселі ігри грати цілий день!
Будем разом рахувати
І читати, і писати,
І співати радісних пісень!
Весело у школі вчитись дітворі,
Вчителька стрічає діток на зорі,
Хоч давно на скронях в неї сивини,
Наче рідна мама нам вона.
Приспів. (3)
(заходить двійка)
Двійка. О-о-о привіт, школярики!
Я чула, що ви тут про оцінки говорили?
Напевно, мене згадували
Я, цариця двійок.
Хто буде зі мною дружити,
Того буду, я любити.
А я хочу всіх любити
Хто хоче зі мною дружити?
Повний портфель двійок
Нагороджу, подарую.
Ну хто, може ти?
Будеш дружити, такий гарний хлопчик.
А ця дівчинка? Подарувати кілька двійок?
Дівчинка. Ні.
Двійка. А цей хлопчик, точно хоче.
Дістати кілька двійочок з портфелика?
Хлопчик. Ні. (махає головою)
Двійка. (здивовано) Незрозуміла. Як це так?
Ніхто не хоче двійок?
Ви що?
Діти:(разом) Ні.
Вчитель. Двійко, як бачиш
У нас діти, все знають, багато вміють.
Із двійками в нас ніхто не буде дружити.
Так, що у тебе нічого не вийде.
Двійка. Ха-ха-ха. Так ви ж навіть літер не знаєте?
Сто відсотково, не вірю я вам.
Вчитель. Даремно. Ми їх не тільки знаємо, а й дружимо з ними.
Навіть вірші знаємо.
Двійка. Такі маленькі, і знаєте?
Не вірю, доведіть.
Вчитель. Присядь, послухай.
Учень. Ми мов ті бджілки,
Весь рік працювали:
Букву за буквою в зошит писали,
Ще й рахувати швиденько навчились,
Що й калькулятори не знадобились.
Учень. Ніхто не скаже нам «малята»,
Бо ми вже справжні школярі.
І гроші можем полічити,
Й списати вмієм, не малі.
Хоч нині можем в депутати
І у міністри сміло йти.
Одна біда, що з-за трибуни
Не виглядають ще й носи.
Учень. Проте нема чого журитись,
Нам ще у школі є що вчитись.
Ну, а посади зачекають,
Дорослі їх поки займають.
Учень. Перший клас ми вже закінчуєм,
Підросли і набралися сили.
І англійською трохи бурмочемо,
На канікули в Штати всі хочемо.
Учень. Шановна наша вчителько,
За нас, ви будьте певні
Хоч ми рухливі та шумні
За те розумні й чемні.
Пісня “Ми першокласники”
Нові портфелики, а в них букварики.
Не так то просто серед друзів нас знайти.
Приспів. Ми першокласники, ми однокласники,
О, як нам весело до школи разом йти.
Ми пишем палички, крючечки, галочки.
Складаєм літери докупки у склади.
Приспів.
Малюєм пташечки, вітки комашечки,
Співаєм весело, ти, пісенько, лети.
Приспів.
Двійка. Я дуже здивована,
Такі маленькі, а вже знають вірші і літери укр. , і анг. мови!
Останній раз вас питаю,
Останній шанс даю.
Хто буде зі мною дружити?
Ведуча. Як бачиш ніхто.
Двійка. Як ніхто? Ніхто не буде зі мною дружити?
Діти. Ні.
Двійка. Я прийду до вас в щоденнички. І розфарбую їх червоним кольором.
Ведуча. Діти, ви будете чекати її.
Діти. Ні.
Ведуча. А ви батьки?
Як бачиш, нічого в тебе не вийде тому, що знання в дітей міцні й глибокі перед ними відкриваються дороги широкі. А двійкам ми оголошуємо війну. Діти, давайте проженемо її. Іди геть звідси! Іди!
(Двійка виходить)
Молодці, діти! З двійками вам, нема чого дружити. Ви в мене дуже розумні та талановиті і двійки вам не друзі.
Учень. Бути другом не зрадливим
Клас за тебе, ти - за клас!
А про перші наші кроки
І тяжкі хвилинки
Нагадають вам, напевно,
Веселі смішинки.
Учень. Ми смішинки готували,
В них усю ми душу вклали,
Як сподобається вам,
То плещіть завзято нам.
Учень. - Маріє Георгіївно! Ви хотіли бачити моїх батьків?
- Я їх приніс!
І поклав учень на стіл вчительці фотографії своїх батьків.
Учень. Школярика вчитель спитав
– Хто приклад тобі розв’язав?
Бабуся, матуся чи тато?
– Не можу я точно сказати, –
Бо вчора зарано ліг спати.
Учень. На уроці вчителька звертається до Іванка:
— Підкажи-но мені, будь ласка, на чому ми зупинилися минулого разу?
— Вибачте, Маріє Георгіївно, але я також забув.
Учень. Мама каже, що я хлопець ще малий,
А як виросту, то буду лікар головний.
Тато каже: «Будь, синочку, як спортсмен,
А як виростеш, то будеш бізнесмен.»
Бабця каже: «Мій онучок любить рахувать,
А як виросте, то буде в банку працювати.»
Ой, скоріше б виростати, бо я, добрі люди,
Сам хотів би також знати, що то з мене буде.
Учень. Мамо мене вже не звуть найгіршим учнем в класі
Молодець синку, ти став краще вчитися
Та ні… до нас прийшов новий хлопчик
Який вчиться іще гірше.
Учень. Іринка прийшла зі школи і розповідає
Мамо вчителька нам казала, аби ми вдома допомагали
І відразу взялась до роботи
Помила посуд, замела підлогу, витерла пил,
Пішла до крамниці по хліб і молоко.
А наступного дня мама допомоги чомусь не дочекалася
Довелось нагадати: “Допоможи мені доню”
- А сьогодні вчителька нічого не казала.
Учень. Маринко, ти чому так швидко їси шоколад
Ти що забула, що у тебе є менша сестра?
Та не забула, тому поспішаю.
Ведуча. Діти, навчаючись у школі, ви навчилися жити в колективі. Тут ви знайшли собі друзів з якими ділите свої успіхи і невдачі, і хтозна можливо ось така шкільна дружба згодом переросте у справжнє кохання.
Пісня “А ти мене любиш”
1.На вулиці дощик, на вулиці мряка,
А нам все одно,
Ідемо ми разом-одна парасолька,
Ідем із кіно.
Малесенька дівчинка маленького хлопчика
Запитала знов-
Що таке небо? Що таке сонце?
Що таке любов?
П-В:А ти мене любиш?-Ага,
Зі мною ти будеш?-Ага.
Тож будемо разом, тож будем дружити
Ми завжди ти і я.
2.А що скаже мама, а що скаже тато,
Насварять, мабуть.
Вони нас разом не пускають гуляти,
Дружити удвох не дають…
Приспів.
Давай поки збережем
Цю таємницю ми, Аж доки настане хвилина кохати,
Як виростемо я і ти.
Ведуча: Від народження і до сьогоднішнього дня з вами були і ваші найдорожчі люди - мама, тато, бабусі, дідусі. Вони будуть разом з вами ще багато шкільних років і все життя.
(вибігають діти, стають на коліна і гортають книжку)
Відеозапис “Мама-ангел”
(встають)
Учень. Хто знає, а звідки я взявся
Питав я усіх підряд
Дідусь відповів, що лелека приніс як і всіх малят.
А бабуся мені сказала, немов у капусті знайшли.
Та дядько віджартувався, що з вокзалу в мішку принесли.
Я знаю, мене народила мама, матусенька рідненька моя!
Та правда ж не знаю, звідки вона мене взяла.
І каже сестра: “Цим питанням ти мозок усім просвірлив”.
Та я починаю з початку, де я до мами жив
Так цю таємницю дорослих – ніхто не пояснив.
Тільки мама сказала правду: “Ти в серці моєму жив”.
Учень. Із давнини так повелося в світі
Ангела свого мають всі діти
Ангел їх охороняє, від біди закриває
Береже та забавляє, навіть носик миє.
І молиться цей Ангел за діток щоночі
Якщо захворіє малюк, не стулить і очі
Називають його - просто мама
І моляться за нього діти так само.
Композиція “Мама сонечко моє”
Учень. Тільки сонечко зійде, мама тут як тут вже є
Де така ще мама є, мама сонечко моє!
Учень. А коли болить голівка, мама зразу перший лікар
Де така ще мама є, мама сонечко моє!
Учень. Часто з мамою гуляєм,
В ліс ідем, гриби збираєм
Де така ще мама є, мама сонечко моє!
Учень. Добре з мамою нам жити,
Як же маму не любити
Де така ще мама є, мама сонечко моє!
Пісня “Мамо, мамо!”
Пташенята у гнізді - мамо, мамо!
Тягнуть крилечка малі - мамо, мамо!
Перше слово перший крок - мамо, мамо!
Перший у житті урок - мамо, мамо!
Приспів:
Ти моя ластівка, я твоя дитина
Найдорожча у житті матінка єдина.
Сонце світить все росте – мамо, мамо!
Ти як сонце золоте – мамо, мамо!
Перше слово перший крок - мамо, мамо!
Перший у житті урок - мамо, мамо!
Приспів
Учень. Тату, рідний, мусиш знати –
Ти найкращий в світі тато!
Добрий, сильний та стрункий:
Хіба є де ще такий?
Все робитиму, як ти,
Треба тільки підрости!
Учень. Мій любий татусь –
Він найкращий у світі,
І щиро признаюся вам,
Що дуже люблю й поважаю я тата
Й нікому його не віддам.
Пісня “Татусь”
Багато пісень ми про маму співаєм,
В думках ми у неї весь час.
Але ми прекрасно про те пам'ятаєм:
Без батька не було би й нас.
Ти сильний, красивий, я кращих не знаю,
А посмішка – спокій сім'ї.
Молюся до Бога, його я благаю,
Щоб довго ти жив на землі.
Приспів:
Таточку, татусю, найрідніший мій,
Таточку, татусю, ти мов оберіг!
Таточку, татусю, ти один такий,
Будь же, мій татусю, завжди молодий! | (2)
Щоб впевненість твоя мене надихала
Щасливо прожить кожен день,
А я щоб про тебе й матусю співала
Нових задушевних пісень.
З тобою, я знаю, пройдем всі дороги,
Стежки, що до щастя вели.
І завжди ми будем на рідні пороги
Вертатися де б не були.
Приспів. (3)
Учень. В мене є бабуся, я їй дякую за все,
То вона мене голубить, то гостинця принесе
Бабця казочку розкаже
Хай присниться уві сні.
Ось така вона у мене,
Як такої не любить.
І тому молю щоденно
Хай Господь її хранить.
Учень. За втомлені руки й недоспані ночі,
За сиве волосся на скронях у них,
Хай діти і внуки пошану складають
І люблять й шанують своїх дідусів.
Учень. Світить сонечко над нами
Веселить і школу й клас
Ми вам вдячні тато й мама
Що ви виростили нас
Учень. Татусю наш! Матусю рідна!
Бабусю і дідусь!
Ну як же вам не дякувать в цей час!
Зате, що розум, щедрість, вміння -
Все віддаєте ви для нас.
За вашу працю, ласку і любов
Всі «Спасибі» вам скажемо знов.
Танець “Батьки мої”
Учень. Ми , сучасні діти , все повинні вміти:
Грамотно писати, множити, ділити.
Ще повинні вміти рідний край любити,
Школу і родину , і звичайно нашу
Рідну Україну!
Учень. Українці – люди щирі , працьовиті.
Привітні, доброзичливі, відкриті.
Звеличують піснями рідний край.
В душі – натхнення, в серці – водограй.
А ми є діти України, треба всім це знати,
Українки наші – мами, українці – тати.
І про нашу рідну землю треба пам’ятати.
Учень. У маленькі свої долоньки
Я промінчики сонця ловлю.
Україну мою, рідну неньку,
Я усім своїм серцем люблю.
Пісня “Україна – це ти”
Моє ім'я - Батьківщина, лелеки легке крило.
Моє ім'я - Україна, i сонечка тепло.
Моє ім'я - Вишиванка, я хрестик на полотні.
Моє ім'я - Синє небо, я сонях малий під ним.
Приспiв:
Татові слова: Україна - це я.
Мамині пісні: Україна - це ти.
Моє ім'я - Степ широкий.
Моє ім'я - Хліба смак. Останній шкільний дзвіночок,
Над сивим Дніпром туман.
Моє ім'я - то Надія. Моє ім'я - то Любов.
Моє ім'я - чиста мрія. И віра, що з нами Бог.
Приспiв:
Татові слова: Україна - це я.
Мамині пісні: Україна - це ти.
Татові слова: Україна - це я.
Мамині пісні: Україна - це ти.
Моє ім'я - Колискова. Моє ім'я - то є Воля.
Моє ім'я - то Родина.
Моє ім'я - добре Слово, Що збереже цей світ.
Учень. Рідний наш букварику,
Ми тебе любили,
Ми з тобою весело й радісно дружили.
Та прийшла пора прощатись,
Час з тобою розлучатись.
Учень. Добрий Букварику, перша книжко,
Хочеться, навіть, поплакати трішки.
Жаль розлучатися, але треба-
Ми не забудем ніколи про тебе!
Букварик. Настав час прощатись, тож будьте здорові.
Хай щастя панує в сім‘ї і у домі,
Хай будуть здорові усі в світі діти,
Щоб мали ми з вами із чого радіти.
А ще побажати хочу вам миру,
Щоб всі на Землі люди жили щасливо.
І на прощання я хочу подарувати вам Абетку побажань.
Шапокляк Що ви чекаєте своїх підручників?
Не бачити вам ваших підручників, як власних вух без дзеркала.
Я догадливо попрацювала, виконала свою роботу.
Ведуча. Ти щось дуже розійшлась Ти що хочеш нам свято зіпсувати.
Шапокляк. Я бачу тут багато гостей, багато людей
Я вам маю щось сказати
(співає)
- Ой бідна я бабуся, бабуся Шапокляк
Життя моє паскудне немов гнилий буряк
А по країні криза економічна йде.
Моя мала Лариска з голоду помре
А ви такі хороші, а ви такі багаті отут на вашім святі
То ж бідній Шапокляці, скоріш допоможіть
Скоріше щось у сумку, гарненьке зелененьке покладіть.
Дякую, вам щиро люди, що негонорові.
Що кидали гроші тай ще паперові
Буде вже Лариска моя довго жити
І зі мною пакості усім вам робити.
Ведуча. О на тобі маєш, а я й справді я з дітками повірила, що ти прийшла до нас співати, веселити до нас на свято. Ти правда маєш наміри зіпсувати підручники. І ти дивлюсь на збитки налаштована.
Шапокляк. Це не так! Це моя професія! І я її дуже люблю.
Ведуча. Будь ласка будь доброю до нас.
Шапокляк. А ви мене любите? Ну якщо любите то давайте пограємо з вами ігри. Будете грати?
Гра з мішками
- Ой заморили ви мене.( Бурмоче щось собі.) Все через хвилину зявляться ваші підручники. А я мушу йти до крокодила Гени і Чебурашки. Маю для них супер сюрприз. Все Чао.
Учитель. Ну ось підходить до завершення наше свято. Я хочу ще раз привітати всіх присутніх. Особливе вітання першокласникам, адже для них – це святкування перших досягнень у навчанні.
А ще кілька місяців тому несміливі хлопчики і дівчатка з хвилюванням переступили поріг школи, разом з вами діти хвилювались і я, адже ви у мене перші і першими залишитеся назавжди. Я вчила вас, а ви мене, і разом з вами успішно пройшли звуко-буквену дорогу. І сьогодні, я з впевненістю можу сказати, що ви талановиті діти, хоч рухливі і шумні, зате розумні й чемні. Я вірю, що ті зернятка знань, які ви отримали зараз, - в майбутньому проростуть щедрим урожаєм. Ви станете не тільки гордістю школи, але й гордістю своїх батьків. Я хочу подякувати, вам батьки, бабусі, дідусі, що ви завжди поряд з дітьми. Без вашої допомоги ми б не справилися. Я хочу побажати вам здоров’я, сил, терпіння. Адже залишилося зовсім небагато всього – навсього 10 років. Тож навчайтеся батьки і старанно робіть уроки.