Виховний захід "Свято букваря і мами"

 

 

В  школі  нашій  справжнє  свято,

До  нас  гостей  прийшло  багато.

 

 

Нехай  лунають  пісня, сміх,

Щоб  гарний  настрій  був  у  всіх.

 

 

Всіх  запрошуєм  на  свято

Час  його  вже  розпочати. 

 

 

Всіх запрошуєм до нас,

Виступає 1- й клас.

 

пісня

 

Усі зібрались в цьому залі,
Бо нині свято Мами й Букваря.

 

Букварик – це розумна книга,
А мама – друг й порадник школяра.

 

 

    Ми тепер вже не малі,

    Ми сьогодні школярі,

 

    На уроках не жували,

    Не дрімали і не спали,

 

    Вчились ми сумлінно,

    Поводились відмінно.

 

Вже на рік ми підросли,

Друзів безліч здобули.

 

 

Та найкращим другом став

Нам усім Букварик.

 

 

Брав до рук його щодня

Кожен наш школярик.

 

І  нам радісно сказати: –

Читати ми всі вміємо,

Навчилися й писати.

 

пісня

 

  Ми Букварик почали

  Восени вивчати,

  А тепер вже на відмінно

  Вміємо читати.

 

  Не тільки я, а й вся моя сім’я,

  Напам’ять знає тексти Букваря.

 

  Писати палички не міг –

  Усі кривулі, як на сміх.

  Але я їм не здавався!

  Я працював, щодня старався!

  Тратив сили я немарно,

  І тепер пишу вже гарно.

 

  Я також пригадала,

  Як погано я читала.

  Приголосні й голосні

  Навіть снилися мені.

  Та я старалася немарно,

  Бо тепер – читаю гарно!

пісня

(Вбігає Абетка з кошичком)

Абетка:  Ой — ой — ой! Я на свято поспішала,

                 Послизнулася і впала.

                 Із рук випав кошик мій –

                  З букв здійнявся буревій.

                  Нехай  прийдуть діти милі,

                  Що ці букви рік учили.

                   Ой - ой - ой! Хто може знати,

                   Як ці букви позбирати?!

 

                       Хто у залі гірко плаче?

 

                       Та це ж Азбука - цариця,

                       Що у неї клас мій вчиться.

 

                       Чим тобі допомогти,

                       Щоб не плакала тут ти?

 

Абетка:    Я всі букви розгубила.

                   Що робить, дитино мила?

 

                   Букви ж діти позбирають

                   Й у віночок поскладають.

 

!

 

 

 

 

 

 (діти по черзі збирають квіти- букви  і   викладають вінок )

 

 

А                    Айстри - кожна у віночку

                      Закружляли у таночку.

 

Б                    Б – це Бог та Батьківщина.

                      Як молитву пам’ятай:

                      Бог і рідна Україна-

                      Золотий,блакитний край!

 

В                    Всі Волошки у обнові –

                      В них пелюстки волошкові!

 

  Г                   Гіацинт гукнув: « Гвоздико!

                       Ти чого така велика?»

 

  Ґ                   Г – це ґава біля ганку

                      Ходить сторожко давно.

                      І збирає біля ганку

                      Порозкидане зерно.

 

Д                     Два Дзвіночки - дзень та дзень –

                        Дзвонять діткам: « Добрий день»

 

Е                        Ось біжить ехінацея:
                         “Вам потрібен лікар? Це я!
                          Я допомагаю людям
                          Проганяти грип, застуду”.

 

Є                     Є Євшан. Та в казці він,

                       А в житті – трава- полин.

 

 

Ж                    Жаром жевріють жоржини

                       У садочку вздовж стежини.

 

З                     Застрибали невеличкі

                       Зозулині черевички.

                       Є рожеві, є бузкові,
                      Білі в цятках, пурпурові!

 

хоровод

 

И                    И – великої немає, и- слова не починає.

                       Виплив кит на середину,

                       Хвилям кит підставив спину.

 

І                     івасик іграшками грався,

                      А по двору ішов індик.

                      Івась побачив і злякався

                      І від індика в дім утік.

 

Ї                      Їде, їде їжачок, їжачок-лісовичок.

                      Їде, їде до змії, проганятиме її.

 

Й                     Йоржа впіймав на вудку Йосип,

                        Схопив і зойкнув: ой-ой-ой!

                        Не знав , напевно, Йосип досі,

                        Який колючий йоржик той.

 

К                     У Конвалій личка білі –

                       Їх дощі травневі вмили.

 

Л                     Лілія- у білім платті,

                       А у жовтому - Латаття.

 

М                    Ще вколисці немовля слово «мама» вимовля.

                       Найдорожче в сіті слово так звучить у рідній мові:

                       Мати, матінка, матуся, мама, мамочка , мамуся

                       Називаю тебе я , рідна ненечко моя.

 Пісня про маму

Н                     Незабудочки низенькі

                       Квітнуть рясно і дрібненько!

 

О                      Орлики цвітуть у лісі.
                        Ой, як гарно – подивися:
                        Мов дзвіночки, тихо дзвонять –
                        Білі, сині, фіалкові 

 

П                    Первоцвіти стали в ряд:

                      Подивіться, в нас парад!

 

Р                     Ранкові й сонцю радіє ромашка,
                       і на пелюстках гойдає комашку

 

С                     Срібні вії в Сон - травиці

                       Спить і сонечко їй сниться.

 

Т                     Татова правиця дужа і міцна

                       У житті дорога з нею не страшна.

Пісня про тата

 

У                       Україно наша мила ,

                        мово рідна, рідний спів.

                         Це земля свята, єдина

                         Наших прадідів – батьків.

Пісня про Україну

Ф                    Фіолетові Фіалки так цвітуть –

                       Торкати жалко.

 

Х                   Хризантема хвилюється.

                     Хризантема хитається –

                     Чи не буде їй холодно,

                     Коли сонце сховається?

 

Ц                    Цвіркуну чистім полі,

                      Там, де сонце і блакить.

                      У травиці на роздоллі

                      Цвіркотить і цвіркотить.

 

Ч                    Чорнобривці - парубки

                      Набакир вдягли шапки.

 

Ш                   «Ш-Ш-Ш , - шепоче Шавлія, -

                      Лікувати вмію я.»

 

Щ                   Що Щавель росте на лузі

                      Всі про те ми знаєм, друзі.

                      А як кинеш його в горщик,   

                      Будеш їсти смачний борщик.

 

Ь                    3 м’яким знаком Ясенець.

                      Скоро Азбуці – кінець.

 

Ю                  Ми на річку всі ходили,

                      В річці рибу наловили.

                      З риби юшку наварили

                      І ту юшку смачно з’їли.

 

Я                    Яблунька, яблунька в нашім саду.

                      Ранком до яблуньки радо іду.

                      Пахне-квітує вже яблунька біла.

                      Я ж тебе, яблунько, тут посадила.

 

Вчитель:  Ось вся Азбука твоя - це вінок від А до Я.

 

 

пісня

 

Я несу в дарунок квіти всі земні,

За усе, матусю, вдячний я тобі:

 

За життя цікаве, за щасливі дні,

За любов і ласку, що даєш мені!

 

 

Любити так, як любиш ти,
ніхто не вміє на землі.

Тому ми всі – дітей гурток –
сплітаємо тобі вінок
з найкращих квітів навесні.

 

Тому – при гомоні пісень –
святкуємо твій, Мамо, день! 

 

пісня
 

Мама! Мама ! – гарне слово,

 Тільки скажеш – все готове!

 

 « Мамо, кашки!» - кашка є.

 

 «Мамо, чаю!» - вже наллє.

 

 «Мамо, спатки!» - вже роздітий,

 І у ліжку, і укритий.

 

 «Мамо, ніжку зав’яжи!

 

 «Мамо, казку розкажи!»

 

 Мама! Мама! – гарне слово!

 Тільки скажеш – все готове!

 

 

 Лиш відкрию очки сонні –

Мама скаже: «Здрастуй , доню!»

Де така ще мама є?

Мама – сонечко моє.

 

 

А коли болить голівка,-

Мама в мене перший лікар.

Де така ще мама є?

Мама  - сонечко моє

 

 

Добре з мамою нам жити,

Як же маму не любити?

Де така ще мама є?

Мама – сонечко моє. 

    

Вчитель- А чи легко бути мамою?

 

 

Сценка «Три мами»

 (посередині стіл, навколо 4 стільці, на одному сидить лялька)

 

Вчитель: Вже ввечері Єва із двору прийшла і ляльку спитала:

 

ЄВА -   Як справи, мала.

Все гралась і гралась, моя непосидо,

І знову сиділа весь день без обіду?

Із цими дітьми, ну просто – біда!

Ти скоро, як трісочка, будеш худа!

Іди-но, поїж-но, вертушка,

Тебе вже чекає смачненька ватрушка.

 

Вчитель:    Увечері мама з роботи прийшла,

                     І Єву спитала:

 

Софійка- Як справи, мала?

Ти знову загралась, напевно в саду,

І ухитрилась забуть про їду?

«Обідать» - гукала бабуся сто раз,

А ти їй у відповідь: зараз,та зараз.

Із цими дітьми, ну просто – біда!

Ти скоро, як трісочка, будеш худа!

Іди-но, поїж-но, вертушка,

Тебе вже чекає смачненька ватрушка.

 

Вчитель: Тут бабуся,

мамина мама прийшла,

І маму спитала:

 

 

Бабуся: - Як справи, мала?

Працюєш, весь день на ногах без упину.

Могла б ти для їжі знайти, хоч хвилину.

Дорослою  стала, й така непосида!

Із цими дітьми, ну просто – біда!

Ти скоро, як трісочка, будеш худа!

Іди-но, поїж-но, вертушка,

Тебе вже чекає смачненька ватрушка.

 

Вчитель: Три мами в кімнаті сидять, спочивають.

                  І стиха на доньок своїх позирають.

                  Що вдієш з дітьми неслухняними?

 

Разом:      Ох, як важко бути мамами!

 

 

 

танок

 

 

 

А в моєї мами й тата є своя матуся.

І ось ці матусі – це наші бабусі!

 

Хай роки ідуть, а коса не сивіє,
Онуки ростуть,а душа молодіє.

Хай щастям і сміхом повниться ваш дім.
За ласку й турботу низький вам уклін!
 

 

Бабусі любі й дорогі,
Спасибі вам говорим знов,
За вашу ласку і любов.

 

І вся весела дітвора,
Вам зичить  щастя і добра!

 

 

пісня
 

 

Вміють наші діти рідний край любити.

Школу і родину, рідну Україну.

 

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

 

Ниви і діброви, і садів окрас —

Рідна  Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

 

Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

 

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

 

Ми з України…

 

Так,саме з найкращої в світі країни

 

З тієї,що не раз повстала з руїни,

 

З тієї,що ніколи не впаде на коліна,

 

З тієї,що шумить річками гірськими,

 

З тієї,що пишається героями своїми!

 

З тієї,що з колиски у серці живе!

 

З тієї,що за волю ворогів порве!

 

З тієї,про яку світом слава лине!