Віршовані фізкультхвилинки

   

                                                                          

                                                                                                     

                                                                                                     

                                                                                                      

                                                                                                           В ході навчання зменшується активність   

                                                                                                         школярів. Для зміни діяльності слід

                                                                                                         використовувати різні форми роботи,

                                                                                                        наочні матеріали, ігрові моменти.                     

                                                                                                            Не слід забувати і про фізкультхвилинки.

                                                                                                        Дітям більше подобаються такі

                                                                                                       фізкультхвилинки,зміст яких легко        

                                                                                                       запам’ятовується і можна дібрати

  різноманітні рухи.

                                                                                                            До вашої уваги – віршовані фізкульт-

                                                                                                       хвилинки. А рухи, певна,  кожен підбере  свої.     

       

                                                                                                                                                                                              

 

 

 

 

 

            

 

 

Потремо ми долоньки – Я на скрипочці заграю:

хай буде їм тепліше.  тілі – лі, тілі – лі,

Нахилимо ми спинку – і у сурму засурмлю:

хай буде ще стрункіша! ду – ду –ду, ду – ду –ду.

І присідань з десяток Барабанним звуком гулко

ми зробимо завзято, всіх навколо підійму

щоб не посміла втома пострибати, покружляти,

до діток приставати! щоб утоми нам не знати.

 І ще краще, ще вправніше

 Букви з цифрами писати!

Визирнув я у віконце -

а  там мені всміхнулось сонце.

Я посмішку його зловлю До сонця руки простягну

й по всьому світу рознесу. і щиро друзів обійму.

І закружляють у таночку Стрибаю швидко, як зайчатко,

дерева, квіти і грибочки! І присідаю, мов  жабенятко.

 Всю втому швидко я скидаю

 І знов до праці приступаю.

 

 

 

                

 

Я – весняна квіточка: Обриває листя з клена

пелюстки до сонечка підійму, осінь золота.

личко своє ніжне й біле А  у мене і у тебе

росою вмию, вітром обітру. пісня голосна.

І на вроду свою гарну Весело стрибнемо,

у струмочок зазирну. руки простягнемо,

там побачу я красуню  і у сонечка попросим

і весь світ розвеселюсь! трішки ще тепла.

 

 

 

Хай сонечко нам світить, А зима - білосніжка

і пахнуть всюди квіти. засипає все сніжком.

Схиляються голівками Ми зліпимо сніжки

 до сонця , і до вітру. й побіжимо гуртом

Стрибнемо, як краплинки, до високої ялини,

впадемо, як росинки до замерзлого струмка,

на трави і на квіти – до вухатого зайчати

всі будемо дружити! і смішного снігура.

 Розімнемо ручки, ніжки

 й попрацюємо ще трішки.

 

                  

 

 

Присідаємо всі дружно – Руки вгору підіймаю,

Один, два, три, чотири, п’ять. ніби сонечко вітаю.

Бо потрібно нам усім Потім хмарки розведу,

наші ніжки розім’ять. в танок з дощиком піду.

Потягнемось вправо, вліво, Подарую тобі квітку,

щоб і спинка не боліла. затанцюю швидко – швидко.

Буде знов у нас охота Та про працю не забуду:

до навчання і роботи! і ще краще вчитись буду!

 

 

 

Я плескаю в долоні,                                                                              Оченята вже втомились,

мов крапельки ловлю.   відпочити попросились.

Для друзів своїх вірних Я їх тихо закриваю

я вітерець зловлю. і рахунок починаю:

Стрибну високо вгору – вгору – вниз, вправо - вліво

до неба дотягнусь, рухаються вони вміло.

і кінчиками пальчиків Ще разок все повторю -

веселки я торкнусь! втому вмить я зупиню!

 

 

           

 

 

Летіли сороки, Підніму долоньки я

сороки – білобоки. догори.

Крутили головами  А ти мене, дощику,

на всі боки. окропи.

Дивились вліво, У танок веселий я

дивились вправо, піду.

шукали очима І дівчат з хлоп’ятами

подружку гаву. поведу.

Вертілись - крутились, Закружляєм  весело ми

та дуже стомились, всі разом.

до нас завітали – Працювати й далі будемо

за парти посідали. з олівцем й пером.

 

 

 

Ми крокуємо разом Я тоненьку ниточку візьму

чітко, рівно, швидко. і у вушко голки просаджу.

Руки вгору, догори, Прошивати буду вправо, вліво –

потім – ще раз повтори. Рухається голка по тканині вміло.

Підстрибнули пружно –  Вишию я квіти, бережок -

і за парти сіли дружно. ось тобі дарунок, мій дружок!

 

 

 

 

 

А із неба справжній зорепад Жайворонок в небі

осипає золотом долоньки,  високо літає.

і між пальчиків збігає до землі, Квочка у пісочку

де його раненько збере сонце діток научає.

крапельками ранньої роси; А індик сердитий

ти і мене, Сонце, розбуди! скоса поглядає:

 - Хто з малих дівчаток

 червону сукню має?

 

 

А сонечко весняне

дарує промінці, Ми крокуєм дружно,

і всіх обігріває  ніби на парад.

на матінці – Землі: Хлопчики й дівчатка

вухате зайченятко вишикувались в ряд.

і швидке кенгуру, Руки вгору, в боки, вниз,

смішливе ведмежатко, ще  круг себе обернись.

і лиску у ліску.                                                                                      Втому швидко відкидай     

 й до роботи приступай!

 

 

 

А дерева в лісі високі – високі,     Я на скрипочці заграю:

А поля пшеничні широкі – широкі.     тілі – лі, тілі – лі,

А трава шовкова ніжки нам лоскоче,    і у сурму засурмлю:

Ніби у таночок повести їх хоче.    ду – ду –ду, ду – ду –ду.

Барабанним звуком гулко

всіх навколо підійму

Всі тихесенько присіли,         пострибати, покружляти,

потім стрімко підлетіли.         щоб утоми нам не знати.

Закружляли у таночку         І ще краще, ще вправніше

і присіли на пеньочки.         Букви з цифрами писати!

 

 

До сонця руки простягну

Сніг – сніжок лапатийі          і щиро друзів обійму.

все засипав біля хати.         Стрибаю швидко, як зайчатко,

А ми візьмемо лопати         І присідаю, мов те жабенятко.

й дружно будем розгрібати        Всю втому швидко я скидаю

вліво, вправо і вперед –         І знов до праці приступаю.

ти нас, сніжку, не заметеш!

 

 

 

 

 

Всі вже трішки притомились, Ведмежатко косолапе

відпочити захотіли. Вже не хоче більше спати.

Потягнемось вправо, вліво, протирає оченята

щоб нам спинка не боліла. І тупоче біля тата:

Втому скинемо з плеча, - Випускай мене скоріш,

бо до праці знов пора! Бо весь ліс уже збудивсь!

 Я піду до зайченяти -

 Разом будемо гуляти!

 

 

За руки друзів я візьму Веселка кличе нас усіх

і “хвильку” легко я зроблю, під дощиком легким пройтись.

а потім разом зробим “шторм”, Нехай тупочуть ніжки

щоб розігнати сум і сон! по стежках і доріжках,

Бо нам ще треба працювати, а ручки вгору потягнулись,

і носиками не куняти! Веселих кольорів торкнулись!