Виховний захід "Свято квітів" для 3 класу

                       Свято квітів

Ведуча 1.  Свято квітів! Свято квітів!
Всі до нас, у наш палац!
Чуєте пахощі в нашім дворі?
Квіти розцвіли в ранковій порі.
Тут на світанку сам дощик ходив,
Білу лілею від сну розбудив.
Чисто помилися
Мальви в росі —
Личенька круглі, рожеві усі.
 1–й учень  
Ой, який чудовий день!
Сонце ясне як горить!
Тільки смуток у квіток
У очах чомусь бринить.

2-й учень
Зажурились квіти неспроста,
Вранці роси випадають білі.
Вже надходить осінь золота,
Жовкне листя у садку на гіллі.

Ведуча 1. Сьогодні тепло своїх сердець і душ ми будемо дарувати квітам. У сиву давнину квіти обожнювали, вважали їх уособленням найніжніших почуттів. На острові Таїті й досі всіх дітей до 6-річного віку звуть «гіті», що означає «квітка». У нас дітей часто порівнюють з квітами. У різні часи і в різних народів на честь квітів часто влаштовують свята.
Ведуча 2. На Землі сила силенна квітів! Але у кожного народу є найулюбленіші — це квіти рідного краю.
3-й учень.
Тут гладіолуси розкішні,
Барвисті айстри - аж горять.
А серед них гвоздики пишні
Яскравим цвітом майорять.

4-й учень.
І чорнобривці, і жоржини
До сонця тягнуться у вись.
В їх пелюстки у день осінній
Всі барви райдуги злились.

5-й учень.
Квітів, як піску у морі,
Листя у зеленім борі.
Щоби їх перелічити,
Треба двісті років жити.

 

Ведуча 1
Звідки ж узялися квіти на Землі?
З давніх-давен, коли Земля мала тільки сіре та зелене вбрання, Веселка піднялася дуже близько до Сонця і почала танути. її кольорові краплі пролилися вниз — так з'явилися на Землі квіти, кущі, трави. А оскільки барвистих відтінків веселки було дуже багато, то і кольорове розмаїття квітів виявилося дивовижним.

6-й учень.
Ти приведи мене в осінній сад,
Де диво-казку творить зорепад.
Там осінь чарівниця у танку,
Земля у різнобарвнім килимку.

7-йучень.
Осінь захоплює, осінь вражає
Дивом-красою і барвами квіт.
То вона щедре тепло посилає,
То умивається дощиком світ.

8-й учень.
Осінь на землю тихенько спускається,
В небі летить, наче птах.
Крилами-хмарами небо вкривається,
Літо веселе співоче минається,
Спокій стає на землі.

Ведуча 2. Люди дуже люблять квіти. Багато легенд, казок, віршів, пісень складено про них.

Зараз зачитаю вам загадки про рослини, а ви відгадайте їх:

1.Хто красується на лузі
В золотому капелюсі?
І чекає на обнову —
Білу шапочку чудову? (Кульбаба)

2.Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю. 
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не буде влітку! (Пролісок)
 

3. В капелюшок пишний вбрався
І морозу не злякався.
Невеличкий цей сміливець
Золотавий... (Чорнобривець)

Ведуча 1. Квіти — постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, на газонах, у кімнаті. Вони на рушниках, скатертинах, серветках. Ними розмальовують печі, стіни оселі. 
Ведуча 2. А зараз ми вам розповімо про деякі квітки які зростають на Україні.
Є на Україні такі квіти як чорнобривці. Це квіти материнства, доброти, щедрості. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, але якщо у вас під вікном буде рости кущик чорнобривців, ви завжди будете пам'ятати і рідну домівку, і свою матір, і рідний край. Тому, мабуть, недаремно ці квіти дуже любив В. Сухомлинський. Любив квіти, до душі була й пісня.

Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.

Ведуча 1: Послухайте легенду про квітку, яка є символом України.

Це було в той час, коли на Русь напали татарські орди. Одного разу в селі було весілля. На нього прийшло дуже багато вродливих молодих дівчат. І коли завойовники побачили цих красунь, почали їх ловити, щоб продати в Царгороді. Дівчата, щоб не потрапити в неволю, почали тікати на болота і там потопились. На тому місці, де загинули дівчата-зірки, виросло дуже багато кущів калини. І з того часу дівочу вроду порівнюють із калиною.

Виконується пісня про калину

Ведуча 2: Квіти ніжно-синього кольору, ніби очі дівчини, як символ краси, здоров'я, сили. Це — волошки.

Послухайте легенду.

Любисток і волошка. Колись давно на Землі було дуже багато різноманітних птахів. Але люди почали виловлювати їх через красу. І залишилися в гущавині лісу тільки Любисток І Волошка. Жили вони дружно, і всі ставили їх за приклад, бажаючи кожному такої злагоди й відданості, як у Любистка й Волошки. А коли померли ці птахи, то проросли двома пахучими квіточками. Волошки для синьооких білявих дівчаток — це обереги від злого ока, від недобрих людей.

Виконується пісня «Василечки»


Ведуча 2. 
Закінчилось наше свято,
Хай біда і горе обходить ваш дім
Доброго здоров’я зичимо вам всім.