Виховний захід "Свято Матері"

Свято Матері

Мета: виховання ніжного  ставлення до найближчої людини на Землі, поглиблення почуття вдячності за неньчину турботу; виховання шанобливого ставлення до жінки-матері.

Ведучий. Доброго дня, шановні гості! Щорічно,  другої неділі травня ми відзначаємо День Матері. Тому сьогодні ми вітаємо наших рідних матусь.

Ведуча. Скільки б нам не було років –  5 чи 50 – завжди потрібна мама, її ласка, її лагідний погляд. І чим більша наша любов до неї, тим радісніше наше життя. Адже саме мама подарувала життя кожному з нас.

Ведучий . Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить вечірня зоря і гладить по голівці рідна рука. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є у нас найкращого- від рідної неньки.

Учень.

Можна у світі чимало зробити:

перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти.

Можна пройти крізь пустелі та хащі ,

Бо найдорожче стоїть за словами:

„В світі усе починається з мами”.

Ведучий. У другу неділю травня, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли травами і квітами квітне земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.

Ведуча. Молоду американку Анну Джервіс у 1910 року спіткало страшне лихо – передчасно пішла з життя її мама. І донька, скуштувавши сирітської долі, вимріяла думку, аби мали люди на рік один день, коли б усі вшановували неньку.

Ведучий. І полетіли від сироти листи сенаторам. Нарешті, 1914 року Конгрес США ухвалив рішення про проведення в країні нового державного свята – Дня матері.

Ведуча. У всьому цивілізованому світі святкують День матері. Вперше в Україні це свято відзначали в 1929 році на Галичині. Символом пам’яті в цей день стала квітка на грудях дітей: рожева означала шану живій матері, біла – померлій. Цього дня в церквах правили молебні за здоров’я матерів і за упокій померлих. З усіх-усюд  з’ уїжджалися  до рідної домівки діти. Мати пригощала їх смачними стравами, очищала свяченою водою. Під маминою вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші – «Щоб у добрі та спокої довіку бути».

Ведучий. Усі  почесті цього дня – Матері. Їй традиційно дарували ложку і сон-траву – символ життєвої снаги та спокою. Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, якими обсипали матір. А ті, кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам’яті свічку перед образом Богородиці, несли на могили матерів склянки з водою і зерном і дві гілочки – вишневу та яблуневу і схилялися над ними з лівого боку – від серця.

Ведуча. Після 1939 року це свято було заборонене. Але відновлюється Україна, а разом з нею і ті свята, які були дорогими нашому народові. З 1990 року Свято матері повернулося в Україну і святкується  в другу неділю травня.

Пісня.  «Дай Вам, Боже, щастя і сонячних днів»

1 учень.

Спасибі, мамо, за усе на світі!

І за життя, і радощі мої.

За те, що сонце так яскраво світить

І так співають гарно солов’ї.

2 учень.

Дякую, мамо

За поцілунки, за малину

За величезну пожежну машину.

3 учень.

Ти найдобріша, рідна мамо,

Ти все прощаєш дітлахам.

Тобі, матусенько, так само

Я всю любов свою віддам.

4 учень.

Ти з нами поруч — в хаті тихо,

Так затишно і добре нам.

Є місце радості і сміху,

Веселим віршам і казкам.

5 учень.

Коли ти поруч, рідна ненько,

Нічого в світі не страшне.

І б’ється рівно в нас серденько,

Біда і горе всіх мине.

6 учень.

Нічого кращого немає,

Коли маленького тебе

Матуся рідна обнімає,

Покаже небо голубе…

7 учень.

Або у темнім небі зорі,

Що кличуть у далеку путь.

Поля безмежні, неозорі,

Що в казку нас, малих, ведуть.

8 учень.

Всього нас матінка навчає,

Щоб добрі, чемні ми були.

Любов’ю щиро зігріває,

Щоб ми в цей світ людьми ішли.

9 учень.

І вчить завжди добро творити,

Веде за руку в майбуття.

Ну, як же маму не любити,

Вона ж мені дала життя!

10 учень.

Вона ж мені цей світ відкрила,

Чарівний, дивовижний світ.

Дала мені, малому, крила,

Щоб я відправився в політ.

11 учень.

Любов над нами сонцем світить,

Ми гріємось в її теплі.

Вклонімось вдячно мамам, діти,

Низесенько, аж до землі!

12 учень.

Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі,

Та одна наймиліша

Хто вона ? Скажу вам я –

Рідна матінко моя.

13 учень.

І коли згрубіла ваша мова,

Їй здобудьте ласку від дітей,

Бережіть її від злого слова,

Бо найглибші рани – від дітей.

14 учень.

Мати піде, в серці лишить рану –

Всохне корінь твій і верховіть.

Закликаю, бережіте  маму!

Діти світу, матір бережить!

Пісня « Рідну  маму  бережить»  М.Янченко

Ведуча.

Мама навчила мене долати неможливе: “Закрий рот і їж суп”.

Мама навчила мене поважати чужу працю: “Якщо ви зібралися повбивати один одного, йдіть на вулицю, я тільки що поли вимила”.

Мама навчила мене вірити в Бога: “Молися, щоб ця гидота відіпралася”.

Мама навчила мене мислити логічно: “Тому що я так сказала, ось чому”.

Мама навчила мене думати про наслідки: “Ось вивалишся зараз з вікна, не візьму тебе з собою в магазин”.

Мама навчила мене стійкості: “Не вийдеш з-за столу, поки не доїси”.

Мама пояснила мені причинно-наслідковим зв’язкам: “Якщо ти зараз не перестанеш ревти, я тебе відшльопаю”.

Мама навчила мене не заздрити: “Та у світі мільйони дітей, яким не так пощастило з батьками, як тобі”.

Мама навчила мене як стати дорослим: “Якщо не будеш їсти овочі, ніколи не виростеш”.

Мама навчила мене сміливо дивитися в майбутнє: “Уж почекай, вдома я з тобою поговорю”.

Ліна Костенко «Мати»

Учень.

Я радий навіть небо прихилити

Та відігнати кривду і біду.

Я можу так тебе одну любити,

До тебе, мамо, в пісні я іду.

Пісня. «Для мами » Бронюк

Руки мамині – м’ята

Очі  блакитні – небо,

Раєм здається хата,

Де чекають на тебе.

Стежка до двору – килим,

Маками густо витканий.

Скроні у мами білі

І руки від праці потріскані.

Я соколом обернуся,

Кинусь в незвідану просінь.

Тільки б мене матуся

Чекала завжди на порозі.

Добре, коли мама завжди поруч, але інколи скрута та  нестатки змушують матерів їхати  в незвідані далі, аби забезпечити себе та своїх дітей. І мама вже не просто мама, а мама- заробітчанка.

Пісня. «Мама- заробітчанка»  Повернись Т.Піскарьова

Учень.

Допоки нас чекають наші мами

І поки виглядають нас батьки,

Провідуймо, та не лише листами,

Хоч дорогі їм і скупі рядки.

Коли неждано вдарять в дзвони далі,

Тоді на все, на все знайдеться час,

Але ні сльози, ні вінок печалі,

Уже ніщо не виправдає нас.

Заниє жаль у щедрім слові „мамо”,

І чайкою здригнеться синя вись.

Провідуймо і завжди пам’ятаймо,

Що можем запізнитися колись.

Учениця.

Обступає слів минулих спомин

Сяє синій погляд через роки…

Я була маленька, наче промінь,

А сліди зосталися малі.

Чую голос лагідний і ніжний:

Замело дорогу, не впади

Я ступаю тихо й обережно

У твої натомлені сліди

Я нічого не забула, мамо,

Хоч і підросла вже, не впаду

Я й тепер твоїми йду слідами,

Я не схиблю, мамо, я дійду!!!

Я уперта, я зумію, мамо,

Тільки часто хочеться до сліз
Хоч на мить торкнутися руками

Чесних рук і срібно-русих кіс.

Ті слова вогнем мене печуть,

Що тобі сказати я не встигла.

Знаю, не любила ти плачу.

Я змовчу,  нехай сльоза застигне.

Ведуча. Друзі, а чи завжди ви намагаєтесь бути слухняними і вихованими, виконуєте всі прохання мами? А чи поводитесь з нею так, як герой цієї історії

Ведучий. Послухайте історію для душі «Рахунок»

-Мамо, ти винна мені гроші

-За що, сину?

– прибирання у кімнаті – 2грн.

– догляд за сестричкою – 3грн.

– отримання відмінних оцінок – 5грн.

Мати сказала:

– за те, що носила тебе під серцем 9 місяців – 0грн.

– за ночі, проведені коло твого ліжечка, коли ти хворів – 0грн.

– за те, що втирала твої сльози – 0грн.

– за те, що всього тебе навчала – 0грн.

– за всі обіди, сніданки, бутерброди  до школи – 0грн.

– за все, що даю тобі щоднини – 0грн.

-Пробач мені, мамочко, за все!!!

Учениця.

«Молитва за маму»

Там, за думками й роками,

Тихо збіга життя.

Боже, храни мені маму,

Сиве й покірне дитя.

Вічна якась руїна —

Тільки роби й роби!

Що воно за країна,

Де матері — раби?!

Чорна робота зроду

Випила силу до дна:

Діти, хати, огороди,

Голодомори, війна …

Боже, єдиний свідку

Всіх її сліз і мук,

Боже, продовж їй віку

Тут, де ще я живу.

Там, у небеснім лоні,

Де не гримлять громи,

В світлі свої долоні

Долю її візьми.

Дай їй здоров’я, Боже,

Ласки і співчуття.

Щастя не мала.

Може, матиме хоч життя …

Боже, в Своєму Храмі

Вічної таїни,

Боже, храни мені маму,

Маму мою храни!

Пісня. «Як тобі живеться, мила мамо»

Ведучий.

Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти – говорить народна мудрість. Старість неминуча,  смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей треба дім берегти, як від вогню. Прикро, але вже не один рік українці потерпають від величезної біди- війни.

Ведуча.

Гинуть найкращі сини і дочки нашого народу, а згорьовані матері сивіють та проводять кровинок в останню путь.

Відео. «Мамо, горлице сизокрилая»

Ведуча.

Шановні наші мами! На ваших ніжних, тендітних плечах лежить увесь тягар життя: сім’я, діти, кухня, робота, держава. Вас зустрінем скрізь: у полі, на заводі,у військовій частині, в школі, у аптеці, в банку, перукарні, у спорті. Та водночас  Ви залишаєтесь добрими та завжди  красивими.

Пісня. «Маминим хлібом пахне земля»

Ведуча.

Як дітей колишеш ти недремно,

То не раз змахнеш краплину поту.

Що ж, прислів’я мовить недаремно,

„Хто не мав дітей – не мав клопоту”

Ведучий.

А зростуть- то скільки дум у неньки,

І тривог за кожне їхнє діло.

Голова боліла від маленьких,

Від дорослих – серце заболіло.

Але що ті клопоти й тривоги,

Бо хіба із щастям їх зрівняти,

Як дитя, зіп’явшися на ноги,

Перший крок ступає по кімнаті.

Ведуча. А ще, любі мами, щоб ви знали, діти потай і не за один день!– писали своїм матусям такі собі листи – сповіді.

Ведучий. І – уявіть собі! – матусі їх прощали за все-все, коли отримували на День Матері такий лист – послання з рук дитини!..

Ведуча. Любі матусечки, для вас «сюрприз»  від дитини !

1 учень.

Мамо люба, добра, мила

Як іще назвать тебе

Це ж для мене ти пошила

З шовку плаття голубе.

2 учень.

Ти мені читаєш книжку-

Хочеш розуму навчить.

Захворію- ходиш нишком

Все боїшся розбудить.

3 учень.

Захворію хоч легенько-

Цілу ніч не будеш спать.

Тож дозволь тебе, рідненька,

За усе поцілувать!

Соціальний ролік. «Мами».