Виховний захід. Свято стрітення

СВЯТО СТРІТЕННЯ 2025

 

Ведучий. Доброго дня! Вітаємо всіх хто присутній у нашій залі! Наше свято Стрітення, пропонуємо розпочати хвилиною вдячності тим, завдяки кому ми маємо змогу працювати, навчатися та святкувати, і хвилиною скорботи за тими, хто віддали свої життя заради нас та вільного майбутнього України.

 

Хвилина мовчання

Гімн України

 

Учень. Нумо разом привітаймося,

             Теплом ручок обміняймося,

             Вправо, вліво повернемось,

             Одне одному всміхнемось.

             До нас гостей прийшло багато,

             Треба всіх їх привітати:

             «Добрий день!»

 

Ведучий. Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами. А вже почався відлік останнього місяця зими — лютого. Хоча він за своїм характером найпримхливіший, або, як кажуть у народі, найконозистий, та все ж сонечко вже повертає на весну — поступово день збільшується. Мудро відмічено у народному прислів'ї: «Лютневий сніг весною пахне».

     -  Сьогодні незвичайний день. На останній  місяць зими випадає одне із найбільших і найшанованіших церковних свят - Стрітення, яке відзначають 2 лютого  Це свято  відзначали наші бабусі і дідусі. Ще це свято називають Зимобором або Громниці.

     На Стрітення в церквах святять воду. Хто стрітенську воду буде пити, той не буде хворіти. Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громничними», бо вони оберігали людей і худобу від грому. Давайте й ми запалимо таку свічку, нехай вона захистить нас усіх, наш край, нашу рідну землю від біди.

                Запалю я свічку,

                Щоб горіла,

                Щоб вогняна громовиця

                Оселю не спалила.

      Подивіться всі на цю свічку - і не будете боятися грому і блискавки.

 

Ведучий. Зима – чудова пора! Вона подарувала нам багато свят! Давайте пригадаємо, які свята вона нам подарувала?(Відповіді дітей)

Діти, ви любите Зиму? (Відповіді).

     Але час їй відступати і весні чергу віддавати. У народі кажуть, що в цей день, зима з весною зустрічаються і сперечаються

 

Учень. Ось Зима по нашім краї

             На санчатах роз’їжджає

             Сніжок сипле без зупинку-

             Вже засипав всі стежинки.

 

Учень. Де не гляну я на дворі-

             Всюди бачу білий колір!

             Ліс, і поле, і діброви

             Білі одягли обнови.

 

Учень. Сніг січе безперестанку-

             Зима трудиться із ранку!

             І мороз не угаває,

             Йому вітер помагає.

 

Учень. Не мети, не мети

             Зимонько снігами

             А приходь ти до нас

             Разом із піснями.

 

                                          ( Заходить Зима)

 

Зима. Іду, іду-у, снігу намету,

           З вами разом поспіваю, потанцюю,

           Бо ще силу свою чую.

 

Пісня «Стрітення-зустріч зими і весни»

 

Ведучий. Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя сила.

Зима. Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися?

Ведучий. Аякже, сьогодні ж Стрітення. Саме сьогодні зима з весною зустрічаються і міряються силами.

Зима. Ой, а я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємося з Весною. Подивимося, чия візьме! Тож кличте Весну!

Учень. Весно-весно, весняночко!

              Прийди до нас, паняночко!

Ведучий. Тихше, діти, послухайте! Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь, це ж струмочок весняний співає, а от пролісок прокидається від сну.

 

 Учень. Весна іде, весна іде!

               Весну вітаймо, діти!

               Весна пісні нам принесе,

               Вінки, чудові квіти!

 

                                          ( Заходить Весна)

 

Весна: А ось і я – Весна – красна.

Куди ступлю, там сонце сяє,

Усе навколо оживає,

Іду, пробуджую від сну,

Всю землю чарівну!

До вас прийшла я в край краси,

Бо рідні чула голоси.

Зима мабуть втомила вас?

Ви хочете тепла, зеленої травички

Пісень солов’їв та жайворонків

Цвіту на молодих деревцях .

То я готова приступити до своїх обов’язків

І оживити природу вашого краю.

 

Зима. Щось ти швидко прийшла, сестрице.

Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.

Весна. Ти поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

Зима. А от і не все! Не все! 

Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.

Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.

Весна. А я - царівна. Куди ступаю - все навколо оживає.

Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай позмагаємося. А діти нам допоможуть. Діти, допоможете?

Ведуча.  Не сваріться, Зимо і Весно. Діти люблять вас однаково.

Зима. Мене діти дужче люблять. І вірші про мене знають. Правда, діти? Прочитайте про мене вірші.

 

           Учень. Ліс і поле, і діброви

                         Білі одягли обнови.

                         Це зима нам натрусила

                         Стільки білого сніжку.

 

    Учень. Ну вже й диво ця зима

                  Все у біле одягла,

                  Сонце хмаркою закрила,

                  І порошу розтрусила.

                  Білі шубки всім дає

                  Й подарунки роздає.

 

Зима. Ой, які чудові вірші! Ось бачиш, Весно, як мене люблять діти.

Весна. Так і про мене діти вірші знають. Так, діти?

 

Учень. Ще зимові віхоли літають,

             Та весни розгін не зупинити,

              І дзвінкі краплинки починають

              У промінні сонячнім бриніти.

 

Учень Хоч земля по-зимовому

            Ще одягнута в сніги,

            Та у березні додому

            Повертаються птахи.

 

Зима. А про мене діти ще й прикмети знають.

Діти. - Яскраві зірки взимку - на мороз.

          - Зима з снігами - літо з хлібами.

          - Зимою завірюха - влітку негода.

Весна. Про мене також діти знають прикмети.

Діти. - Довгі бурульки - на довгу весну

           - Рано прилетіли жайворонки та граки - буде рання весна

           - Зозуля стала кувати - морозу більше не бувати.

Зима. А про мене діти ще й загадки знають. Ану, загадайте мені, а я спробую відгадати.

 

Учень . Хто наткав полотна

              Аж до лісу від вікна?

              І сміється-задається:

              От така ширина!              (зима)

 

Учень. Зірка сніжно-біла

              На рукав мені злетіла.

              Поки ніс її сюди,

              Стала краплею води        (сніжинка)

 

Учень. Сам не біжить, а стояти не дозволяє.             (мороз)

Весна. Про мене теж діти знають загадки

 

 Учень Тане сніжок,

             Зеленіє лужок,

             День прибуває,

             Коли це буває?                (весною)

 

Учень Прокинувсь, і відразу

            До сонечка біжить,

            Стрибає по камінчиках,

            Хлюпоче та дзюрчить               (весняний струмок)

 

Учень. Що за квітки у ліску

              На  прогалинці  в  сніжку?

              Білі та блакитні

              Квіточки тендітні?                  (підсніжники, проліски)

 

Зима.  Ми ще подивимося хто сильнішій.

            Насуплю я брови –

            І вітер холодний повіє,

            Усе захолоне, рятунку нема,

            Під снігом замре, заніміє.

Весна. А я засміюся - сонце ласкаве засяє,

            прокинуться луки, ліси і поля.

            Усе зацвіте, заспіває.

Зима. Ой, яка ти в нас хороша!

            Зараз я снігу натрушу,

            Морозу напущу!

            Треба мені всю силу зібрати,

            Щоб з тобою до бою стати.

 

Ведуча: Веснонько зимонька не сперечайтеся, ви обидві хороші, але сьогодні такий день, що ви мусите зустрітися. Не сперечайтеся, а краще позмагайтеся.

 

(перетягування канату)

 

Учень   Утікай, утікай, біла зимонько!

               Вже нема, вже нема в тебе силоньки

               Вже весна, йде весна-чарівниченька,

               Потемніє, почорніє твоє личенько!

 

Ведучий. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити.

     Але негоже Зимі вирушати в дорогу, не помирившись з Весною. Моя бабуся казала: «Згода дім будує, а незгода - руйнує», або «Мир та братство - найкраще багатство».

Ведучий. А тепер ви, Зимонько і Веснонько, помиріться

 

Зима і Весна. Ти - не ворог, я - не ворог,

                         Нам сваритись просто сором

                         помирились-помирились,

                         Щоб ніколи не сварились.

 

Пісня «Стрітення – це свято»

 

Зима : Ну що ж, прощавайте, милі діти. Думаю, що мороз і сніг пішли вам лише на користь! Прощавай, Весно красна, бо вже чую, як дзвенять твої  струмочки, як пробуджується природа. Прощавайте! Зустрінемося через рік.

 

(Зима виходить із залу)

 

 Весна. Всі ви Зиму проводжали

             Мене, Весну, зустрічали

             І у цей чудовий час

             Дівчатка-господині завітали до нас.

 

(Заходять 3 дівчинки в українських костюмах)

 

 1 дівчинка. (зі свічкою)

 Спасибі тобі, Боже,

 Що з зимою попрощались,

 Що весни діждались.

 Поможи нам, Боже,

 В добрий час почати

 Весну закликати.

 

 2 дівчинка. (з горнятком води)

 Прийди, прийди, весно,

 Принеси нам жита.

 Принеси нам цвіту,

 Ще й рясних квіточок,

 Щоб сплести віночок!

 

 3 дівчинка. (із печивом жайворонком)

 Пташок викликаю

 З теплого краю.

 Летіть, соловейки,

 На нашу земельку!

 Спішіть, ластівоньки,

 Пасти корівоньки,

 Летіть, сизокрилі,

 Ви всі нам милі.

 

 Весна. А що ви нам, дівчатонька, принесли?

 

 1 дівчинка. Я у церкві була і стрітенську свічку вам принесла. Вона має велику силу, відганяє людську біду, як весняна повінь. А ще вона оберігає оселі від пожежі та грому.

 

 2 дівчинка. А я теж у церкву ходила і воду освятила. Нею бабуся худобу напоє, а дідусь – вулики окропить.

 

 3 дівчинка. Ми з мамою жайворонків напекли. З давніх-давен люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають і відмикають літо.

 

Учень Всі ми Зиму проводжали,

            Красну Весну зустрічали.

            Весно, уквітчай наш край,

            Дай нам добрий урожай!

 

Весна. Піду я далі лугами й лісами,

             Встелю землю килимами,

             Я теплом людей зігрію,

              І здоров’я вам навію,

              З рідним словом щоб зростали,

              Щоб звичаї українські пам’ятали.

 

Танець

(Весна пригощає всі спеченеми жайворонками)

 

 

 

 

 

1.Стрітення –

   Зустріч зими і весни.

       Стрітення –

       Линуть чудові пісні.

2.Ще лежить останній сніг,

   Та весна вже на поріг,

   Первоцвіти тягнуться до сонечка.

      А бурульки кап-кап-кап,

      Краплі весело дзвенять,

      І летить пташиний спів в віконечко

 

3.Стрітення –

   Зустріч зими і весни.

       Стрітення –

       Линуть чудові пісні.

4.Зимо, зимо, прощавай,

   Більш морозів не лякай,

   Снігу ти не насипай на стежечки.

       Весно-красна, завітай,

       Сонце, землю зігрівай,

       Ручаїв нехай течуть мережечки.

 

5.Стрітення –

   Зустріч зими і весни.

       Стрітення –

       Линуть чудові пісні.

6.Стрітення –

   Зустріч зими і весни.

       Стрітення –

       Линуть пісні.

 

7.Зустріч зими і весни –

   Стрітення.

        Весну чекаємо ми –

        Стрітення.

Стрітення – це свято.

Де прикмет багато:

Зберігають свічечку,

Стрітенську водичечьку.

 

Хоч лякає зимонька

Холодами сестроньку,

Вже чекають діточки

Сонечко і весноньку

 

Стрітення – це свято.

Де прикмет багато:

Сестри зустрічаються,

Завжди сперечаються!

 

Хоч лякає зимонька

Холодами сестроньку,

Вже чекають діточки

Сонечко і весноньку

 

Стрітення – це свято.

Де прикмет багато:

Як зима насупиться,

Місцем не поступиться!

 

Хоч лякає зимонька

Холодами сестроньку,

Вже чекають діточки

Сонечко і весноньку