Виховний захід "Свято українського вареника"
Свято українського вареника.
Мета: вчити шанувати українські обряди; розвивати світогляд, широту думки; збагачувати словниковий запас дітей; розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови, творчі та артистичні здібності; прищеплювати любов до української культури та народних традицій; виховувати почуття національної гідності за українську націю.
Обладнання: вишиті рушники; фартушки, посуд, комп’ютерна презентація.
Учень
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді! Щоб жилося в мирі!
Вчитель.
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік!
1учень Що у світі найсмачніше?
Може, краби чи ікра?
Може, ще щось найдивніше?
Є багато різних страв.
2 учень Креми, соуси, салати,
Ще - рулети та супи...
В українську теплу хату
Завітай, будь ласка, ти.
3 учень Тільки в хаті українській
Покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці,
А над ними в'ється дим,
4 учень Бо гарячі - масло тане...
Чи ж ви знаєте, що це?
Це - вареники в сметані,
Найсмачніші над усе!
Слово вчителя . Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством. Зайдіть до української оселі на годинку — без частування господиня не проводить вас . Усе смачно, ситно, а головне – корисно, невибагливо: борщ, галушки, кутя . Та серед розмаїття традиційних українських наїдків особливе місце займають вареники . Про них складають пісні, пишуть вірші, гуморески, їм споруджують пам’ятники.
Вважається, що вареники суто слов’янська страва і першими їх почали готувати саме українці. Насправді, український народ запозичив їх у турків. Скуштувавши турецький смаколик «дюш-вару» , українці його трошки переробили, спростили приготування та додали смачну начинку. Ось і маємо вареники .
Назва вереники – є загальноукраїнською. Вважається, що страва існувала ще в часи язичництва і за своєю символікою різнилася з теперішніми уявленнями. У наших пращурів вареники традиційно ототожнювалися з Місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися як жертовна їжа .
Вареники — одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою.
|
5 учень |
Знає кожна господиня, Що до столу подає. З сиром ось жовтіють в мисці, Із картоплею киплять…
|
|
||
|
6 учень |
Полюбляють українці За столом поласувати. Ще з капустою наварим, Та з грибами – пахнуть як! Поласуємо ми з вами, Поласуємо – ще й як! Вчитель . А яке ж свято без веселого танцю, до якого ми вас і запрошуємо. ( танець “Варенички мої”)
|
|
||
|
7 учень |
Страву з тіста з різною начинкою готують в усьому світі. В Італії – це равіолі, у північній Росії – пельмені, на півдні й сході Росії – манти й пози, у Польщі – кнедлики, у Чехії – пироги, у Литві – цепеліни, а в Україні – це вареники. |
|||
|
8 учень |
В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово «вареники» походить від слова «варити». Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка. Вчитель. Начинки для вареників мали особливі прикмети. Так, начинки з бобових, повинні були сприяти родючості землі. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені і товчені сухофрукти, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу. Варили вареники у крутому окропі, а готові виймали лозяним ополоником, складали у макітру й заливали засмажкою з олії або сала з цибулею.
9 учень Дуже любили українці вареники з сиром. Вони займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих – щоб допомагали, злих – щоб не шкодили. Готували вареники з сиром на весілля, на хрестини, пригощали на толоці, обжинках і обов’язково – на масляну. До вареників з сиром додавали сметану чи ряжанку, запивали холодним свіжим або кислим молоком.
|
|||
|
10 учень |
У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.
|
|||
|
11 учень |
У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку і обжинки. Українці вважали, що вареники мають магічне значення. Їх обов'язково готували у день, коли в господарстві селянина телилася корова або ягнилася вівця. Це повинно було забезпечити тварині міцне здоров'я та плодючість. 1 Учень Дівчата ворожать на варениках на Андрія, вареники як обов'язкову страву жінки несуть породіллі після пологів. 2 Учень Під час жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву коли вирішувалася доля врожаю. Під час перепочинку виконувалися жниварські пісні, наприклад ця, записана на Київщині:
|
|||
|
4 учень |
Вареники – сама українська страва. Недарма їх оспівав ще великий письменник Микола Васильович Гоголь. Зокрема, у повісті «Вій» він згадав вареники завбільшки з капелюха. Якщо врахувати, що капелюхи тоді у діаметрі були 30-40 см, то Гоголь описав найбільші вареники в світі на той час.
|
|||
|
5 учень |
Щось я чула про пам’ятник варенику! В 2006 році в Черкасах відкрили пам’ятник варенику. Він був розташований на майданчику біля входу в готель «Росава». Ініціатором виступив «співаючий ректор» Михайло Поплавський. Разом із відкриттям пам’ятника варенику, працівники готелю пішли на рекорд і зварили на пару 70-кілограмовий вареник з картоплею, печінкою та шкварками.
|
|||
|
6 учень |
Аби він вийшов смачним, напередодні кулінари влаштували репетицію й зварили вареник на 18 кілограмів. Вийшло смачно. Для того, аби зварити 70-тикілограмовий вареник, довелося замовляти на Черкаському заводі «Темп» спеціальний чан об’ємом 2 кубічних метра води. Все це задля того, щоб побити московський рекорд 2002 року: тоді в тамтешньому ресторані «Шинок» зварили вареник вагою 67,3 кілограми.
|
|||
|
7 учень |
А як там за кордоном? Про вареники щось чути? В 1991 році в Канаді українська діаспора у містечку Глендон відкрила пам’ятник варенику, висота якого становить 9 метрів і важить він 2700 кілограмів. Пам’ятник встановлений тут недарма. Справа в тім, що вареник офіційний символ цього міста. Всерйоз обговорювалося зображення вареника на 2-доларових монетах, проте, вибрали все ж таки білого ведмедя.
|
|||
|
8 учень |
«Золотий вареник» - це спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України. Премія заснована у 1999 році і щорічно вручається у семи номінаціях. Нагорода являє собою золоту фігурку вареника на срібній тарілці. Тарілка діаметром 2 см зроблена зі срібла, а сам вареник із золота 583 проби.
|
|||
|
9 учень |
Статистика каже, що найпопулярнішими варениками є вареники з картоплею, друге місце займають вареники з сиром, а потім йдуть вареники з вишнею, черешнею та іншими ягодами.
|
|||
|
10 учень |
На Русі у 16 столітті аметисти з червоним відтінком називалися «варениками». Такі камені цінувалися дорожче, ніж смарагди та рубіни.
|
|||
|
|
||||
|
11 учень |
Існує філологічна думка, що дитяча лічилочка «Еники-беники, їли вареники» є не чим іншим, як перекладом стародавньої шаманської мантри з мови путунхуа. У повному варіанті вона звучит так: «Еники-беники їли вареники. Еники-беники, бумс».
|
|||
|
1 учень |
Свято вареника провели у Кам’янці-Подільському. В Луцьку уперше провели фестиваль вареників. |
|||
|
На Львівщині, у Дрогобицькому професійному політехнічному ліцеї, відбувся міжнародний фестиваль «Український вареник – символ родинної кухні». На фестивалі приготували три тисячі вареників. І з’їли!
|
||||
|
|
|
|||
|
2 учень |
Є вареники у хаті – В Україні все гаразд: Всі – щасливі і багаті, Щедре сонце світить нас! Слава хаті українській, Слава нашій всій землі, І вареникам у мисці, Що на нашому столі!
|
|||
|
Пригощення
|
||||
|
3 учень |
Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні.
Їжте вареники з капусти, щоб животи у вас були тлусті.
|
|||
|
|
Їжте вареники з гречки – не буде між вами суперечки.
|
|||
|
|
Їжте вареники з ревеню – не будете биті ременем.
|
|||
|
|
Їжте вареники з вишень – будете мати багато грошей.
|
|||
|
|
Їжте вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами.
|
|||
|
|
Їжте вареники з маком – усі їжте зі смаком.
|
|||
|
|
Їжте вареники з сиром – з добром вас і з миром.
|
|||
|
|
|
|
||
про публікацію авторської розробки
Додати розробку