Виховний захід "Тернистий шлях свободи"

Ведучий.

Добрий день Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

На шляху до незалежності український народ часто втрачав своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку за гарне майбутнє нашої держави стали і герої майдану та Небесної Сотні.

Ведуча

Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом у 2013 -  2014 році, заплативши за перемогу надвисоку ціну — власне життя. То чи може бути забутою кров героїв, пролита на вулицях Києва? Можлива лише одна відповідь — ні!

 

 

Ведучий

• Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості, різних звичаїв та обрядів, гучної української пісні, чарівної природи.

• Це країна добрих, щирих, привітних, веселих і гостинних людей, які ніколи не поневолювали інші народи, а лише вміло захищалися від ворога.

Ведуча

Запорізька січ! Продовжили героїчну історію України Січові Стрільці, які мужньо боролися за її волю. Це були молоді хлопці. Бій під  Крутами належить до однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Під Крутами загинув цілий студентський Курінь – триста студентів – цвіт української молоді, цвіт української нації.

 

Ведучий

 • Здавалось би, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною Європейською державою, але історія повернула ще одні Крути.

• І знову молодь, студенти, школярі вийшли на майдан, вибираючи свою гідність. Нація потребує активності, єдності, самопожертви. Україна – це територія гідності й свободи.

 

Ведуча

Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.

Ведучий

Саме 21 листопада 2013 року в день свободи і гідності розпочався Євро майдан, який переріс у революцію гідності. Після Майдану і до цих пір на території нашої держави немає спокою, розпочалися і продовжуються військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів.

Ведуча

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується! Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

Ведучий

Ми зібралися щоб вшанувати героїв, які поклали своє життя за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Ведуча

Вшануймо пам'ять героїв  Небесної сотні, борців за свободу людей під час революції гідності, та героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вічна пам'ять героям, Вічна слава!

 

Хвилина мовчання

 (Вірш напам’ять)

Пролунало в країні мовчання.

Навіть вітер затих на хвилину:

Відбувалось останнє прощання,

Зі словами ” Герої не гинуть”.

Засвітили свічки в кожнім домі,

І дивилися тихо на небо –

Так летіли у даль невідому

Всі герої, що вмерли за тебе.

Я почула, як плаче держава,

Що синів її в землю ховають.

Ви не вмерли! В Вас вічність і слава,

Бо Герої, як ви, не вмирають!

 

Ведучий. Нерівною була ця боротьба.  Сила – проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля – проти мрії.  Людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились в голову та шию.

 Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею»

Ведуча: Події останніх місяців 2013-го, початку 2014 років перетворилися у справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася приспана роками національна свідомість людей. 

Ведучий. Давайте пригадаємо, як все починалося. Пропоную пригадати той переломний період, той час, коли кожен небайдужий мав заявити про свою позицію і щиро вірив, що разом ми зможемо зміцнити Україну на краще. (відео про початок Євромайдану)

 

Відео, сценка.

Нас вчора травили газом,

Та я не боявся впасти - у мене тепер є вісь.

Мамо, я - екстреміст!

 

Бо брат мій, що прагнув волі,

Стояв на морозі голим, та поглядом линув ввись.

 

Вдихаю дими Майдану,

Життя своє, Богом дане, гартую під кулі свист.

 

І шляху назад не буде,

Бо в моїх пробитих грудях гуркоче, мов грім -"Борись!".

 

І ви знаєте, що якщо хтось захоче позбавити нас нашої гідності – то ми зможемо себе захистити. Як не в суді, то на вулиці, співаючи гімн України з коктейлем Молотова в руках. 

Ведучий. Коли зі сцени повідомили, що в одного загиблого - четверо дітей, у другого - єдина трирічна донечка залишилася круглою сиротою, бо мати померла ще раніше, а третій - ще взагалі не встиг пожити, йому лише 17 років... І тут 50-тисячний Майдан заплакав так по-дитячому пронизливо, як ніби він теж став цією сиротою, що плаче за втраченими батьками...

Ведуча. У них були такі мирні професії - як вони могли опинитися на лінії вогню? Як мабуть посміхався снайпер з цих незграб - ще б пак, йти в атаку з дерев'яними щитами та палицями - це ж так непрофесійно, хіба так вчинить професійний солдат? Хіба вояк буде рухатися по відкритій вулиці Інститутській? Фахові вбивці розстріляли їх граючись - стріляли одному в ногу, та вбивали тих, хто намагався витягнути пораненого. 

Ведучий. Навіщо вони йшли вперед? Навіщо? Адже Їм так багато було чого втрачати! Вони пішли на смерть, тому що бути солдатом, це не значить вміти тільки добре стріляти та знатися на тактиці. Бути солдатом - значить не відокремлювати свою особисту гідність від гідності за свою державу. Це значить поважати і любити не тільки те, що є в тобі, але й все те, що навколо тебе. Твоя країна. Твій народ. Твоя відповідальність

Ведуча

                               Сто життів – нанівець,

                                         Швидше б кату – кінець

                              І початок новий Україні.

                                Без вагань і прикрас

                                  Хтось вмирає за нас,

                                А точніше – за наше прозріння.

                             

Ведучий

                               Там де мир і тепло,

                               Їм би краще було,

                               Але доля героїв така є:

                               Вмить усе – шкереберть,

                               Перемога чи смерть.

                               Бо ж - до Раю рабів не пускають.

 

Ведучий: Усі герої Небесної сотні були простими людьми – не депутатами, не політиками, не начальниками. У вирішальний час не змогли байдуже сидіти біля телевізора та просто дивитися на те, що коїться на вулицях столиці.

Пісня

 

Ведуча: Вони не думали про те, що можуть загинути. Вони лише знали, що так як є, так далі бути в Україні не може.

Ведучий. Саме сьогодні, в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної України. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. Наші земляки, яких сьогодні мобілізовано до лав українського війська, з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність, вони сильні духом та ніколи не впадуть на коліна перед труднощами.

танець

Ведуча.  Що таке гідність? Чи бачили ми її? Чи маємо ми її? Революція 2013-2014 років – це не протистояння Заходу й Сходу – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.

Ведучий. Ми бачили гідність в очах матерів, дружин, коханих, що відправляли своїх чоловіків у ніч на майдан і плакали, бо відпускати страшно, а не відпускати ще страшніше.

Ведуча. Ми бачили гідність у жінок, які самі вийшли на майдан щоб захищати свої права. Ми бачили гідність наших учених, медиків, артистів, які теж вийшли захищати свій народ. .Гідність була і в нас, коли ми своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робили усе можливе для підтримки тих, хто захищав нашу волю.

 Ведучий. Але ми не бачили гідності в тих представниках правоохоронних органів, котрі прицільно стріляли в червоний хрест.  ми не бачили гідності в тих, хто за 200 грн. пробивав голови молотками захисникам демократії в Україні.   Негідно в лютий мороз обливати людей холодною водою. Негідно в своїй країні ганьбити свій прапор і вихваляти прапор іншої чи неіснуючої держави. Будьмо ж гідними.

 Ведуча. Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців, нашої політичної еліти. Кожного дня, щогодини Україна завдяки таким чоловікам-героям, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими і  якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин та дітей.

Декламування вірша напам’ять

 

Ведучий: Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Адже, Україна – це територія гідності і свободи.

 

 

 

                               ДНЗ «Борщівський професійний ліцей»

 

 

 

 

 

Виховний захід на тему:

«Тернистий шлях до свободи»

 

 

 

 

                                  Підготувала викладач

                                  громадянської освіти

                                Наталія ЩИРБА